Провадження № 3/760/6984/21
Справа № 760/16451/21
02 липня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Зуєвич Л.Л.,
за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,
представника Київської митниці Державної митної служби України Король Л.І. (довіреність б/н від 01.07.2021),
розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби (далі - Київська митниця) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіка Литва ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - фірма LEMERIS, посада або рід занять - директор, місце проживання - АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 від 29.09.2014 виданий KLAIPEDA (31)), за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України (далі - МК України),
Обставини, викладені у протоколі митного органу
23.06.2020 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил № 1021/10000/21 від 01.06.2021 (а.с. 2-6), за змістом якого викладено наступне:
«01.06.2021 року о 07 год. 35 хв. на митному посту «Аеропорт Київ» Київської митниці Держмитслужби під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» «ВІДЛІТ» терміналу «А» міжнародного аеропорту «Київ», під час проведення митного контролю, який відлітав рейсом W6 6277, літаком авіакомпанії "WIZZ AIR" «Київ-Вільнюс», було зупинено громадянина Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.
Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок „зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано „зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. 2 розділу V Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.
При усному опитуванні було встановлено, що пасажир ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), переміщує готівку, зі слів пасажира 10 000 тисяч ЕВРО. Зазначений громадянин був запрошений до оглядової кімнати, під час митного огляду громадянин дістав з гаманця всі гроші та перерахував під час перерахунку готівкових коштів було виявлено суму готівки у розмірі 10 750 (десять тисяч сімсот п'ятдесят ) ЕВРО. Відповідно до наданих пояснень вказаного пасажира, та у зв'язку з відсутністю розмінних монет пропущено через митний кордон громадянину ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) 10 000 тисяч ЕВРО.
За цим протоколом про ПМП тимчасово вилучено у громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) 750 (сімсот п'ятдесят) ЕВРО. Номінали валюти та номера купюр зазначені в описі предметів.
Ст. 197 Митного кодексу України встановлюються обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.
Частиною 3 ст. 197 Митного кодексу України зазначено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Так, Постанова Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 "Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей" визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів.
Так, Постанова Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських метал.
Відповідно до пункту 18 " Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 9999 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 9999 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Пасажир ОСОБА_1 митної декларації не заповнював, з приводу декларування валютних цінностей до інспекторів митниці не звертався, самостійно обрав форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор" чим засвідчив про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження. Будь-які документи на переміщення валютних цінностей через митний кордон України у пасажира при перетині зони митного контролю були відсутні.
Своїми діями пасажир ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари на які законодавством України встановлені обмеження».
На підставі ст. 571 МК Укрїани за протоколом № 1021/10000/21 від 01.06.2021 у громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) вилучено 750 євро.
Заперечення (пояснення) особи, про притягнення якої до адміністративної відповідальності ставиться питання
Як вбачається з пояснень, наданих 01.06.2021 (а.с. 7), громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) відповідаючи на запитання державного інспектора про наявність грошових коштів відповів, що перевозить з собою 10 000 євро. Під час перерахунку готівкових коштів було виявлено суму готівки у розмірі 10 750 євро. Даний факт пояснює тим, що не подивився в гаманець. Крім того зазначає, що перший раз порушує правила, свою вину у вчиненні відповідного правопорушення визнає.
Щодо явки учасників провадження в судові засідання та наданих у засіданні пояснень
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідальною особою Київської митниці належним чином (а.с. 6).
Крім того, про дату час та місце судового розгляду суд повідомляв громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Будь-яких заяв та клопотань від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, станом на момент розгляду справи не надійшло. Про причини неявки суд не повідомлено.
Згідно ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Приписами ст. 525 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
Тобто, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає їй можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, про час та місце розгляду справи повідомлялась, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за участі представника Київської митниці, який проти такого розгляду у судовому засіданні 25.06.2021 не заперечував.
З урахуванням наведеного, за наявності доказів належного повідомлення громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за участі представника Київської митниці, який проти такого розгляду у судовому засіданні 02.07.2021 не заперечував.
Представник митного органу в судовому засіданні підтримав позицію Київської митниці щодо притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, посилаючись на наявність в матеріалах справи достатніх доказів, які свідчать про порушення ним митних правил.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів встановлено Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, яке затверджено постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3 (далі - Положення).
Відповідно до п.п. 5, 6 вказаного Положення фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Згідно з положеннями МК в Україні запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори) /ст. 366 МК України/.
Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.
Порядок декларування товарів, щодо яких є заборона або обмеження у ввезенні/вивезені через кордон України, у доступній та зрозумілій формі роз'яснюється на численних дошках інформації та електронних інформаційних табло, розташованих в різних приміщеннях на території будівлі аеропорту.
Громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) своїми діями обрав порядок проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де не передбачено наявність у пассажира предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження, а отже переміщуючи через зону спрощеного митного контролю валютні цінності у розмірі більше 10 000 євро, вчинив дії, які мають ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ст. 471 МК України.
З огляду на наведене, в діях громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України.
Відповідно до ст. 471 МК України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України валютні цінності є товарами.
Згідно з приписами Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України", затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.06.2008 за № 520/1511, фізична особа незалежно від віку має право вивозити за межі України і ввозити в Україну готівку і банківські метали відповідно до норм, передбачених цією Інструкцією; митна декларація є підставою для вивезення (увезення) зазначеної у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації; фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України; фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі, а вивозити за межі України фізична особа - нерезидент має право готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну.
Таким чином, валютні цінності є товарами, переміщення яких через митний кордон обмежено законодавством України, а тому в разі, якщо вони є безпосередніми предметами порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, то підлягають обов'язковій конфіскації.
З матеріалів справи встановлено, що безпосередніми предметами правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, є валютні цінності в розмірі 750 євро, які громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не задекларував при переміщенні через митний кордон України.
Відповідно до ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, зокрема конфіскації предметів порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, щодо товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України.
Саме така правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду від 29.04.2021 у справі № 760/6506/21 (провадження №33/824/2372/2021).
У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).
Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.
Суд зазначає, що у даній конкретній справі матеріалами справи не спростовано легальне походження коштів та легітимну мету, на яку мали бути спрямовані кошти, що переміщувались особою, а також доведено відсутність умислу особи на вчинення правопорушення (кошти переміщувались без ознак приховування).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що наведеними захисником обставинами та доказами не доведено, що застосування визначеної ст. 471 МК України санкції у вигляді конфіскації вилучених грошових коштів, що переміщувались особою без здійснення письмового декларування, становитиме надмірний тягар для такої особи, а отже буде непропорційним вчиненому правопорушенню.
Таким чином, судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) валюти не відповідає принципу пропорційності, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».
Отже, з огляду на відсутність тотожних ознак, у даній справі не можуть бути застосовано висновки, викладені у рішеннях ЄСПЛ у справах «Садоча проти України» та «Ізмайлов проти Росії» про те, що: «конфіскація не задекларованих коштів поклала індивідуальний і надмірний тягар на заявника та була непропорційною вчиненому правопорушенню».
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного та враховуючи обставини, які не свідчать про індивідуальний надмірний тягар для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов до висновку про застосування до відповідної особи додаткового стягнення в вигляді конфіскації
З урахуванням наведеного суд вважає за можливе що в даному конкретному випадку застосування до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, санкцію ст. 471 МК України у повному обсязі, включаючи конфіскацію вилучених грошових коштів.
Як вбачається з копії квитанції № 0.0.2146939025 від 01.06.2021, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) сплатив адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір» з громадянина ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 196, 197, 366, 458, 471, 527-529 Митного кодексу України, ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винним громадянина Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - фірма LEMERIS, посада або рід занять - директор, місце проживання - АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 від 29.09.2014 виданий KLAIPEDA (31)), у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Накласти громадянина Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - фірма LEMERIS, посада або рід занять - директор, місце проживання - АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 від 29.09.2014 виданий KLAIPEDA (31)) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисячв сімсот) гривень (оплачено згідно з квитанцією від 01.06.2021).
Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 1021/10000/21 від 01.06.2020 в сумі 750 (сімсот п'ятдесят) євро - конфіскувати на користь держави.
Стягнути з громадянина Литви ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи - фірма LEMERIS, посада або рід занять - директор, місце проживання - АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 від 29.09.2014 виданий KLAIPEDA (31)) судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні на наступні реквізити:
отримувач коштів: рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Л. Л. Зуєвич