СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/85/21
ун. № 756/13772/20
10 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Коваль О.А.
при секретарі Волошин А.О.
за участю представника скаржника Осмоловського Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіаонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джулай Юлії Юріївни, заінтересована особа ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 через свого представника звернувся до суду м. Києва із скаргою, в якій просить визнати неправомірними та скасувати оскаржувані рішення у виконавчому провадженні ВП № 35504601, а саме:
1)Постанову про поновлення вчинення виконавчих дій від 20.07.2020 року.
2)Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.07.2020 року.
3)Постанову про розшук майна боржника від 20.07.2020 року.
4)Постанову про арешт майна боржника від 20.07.2020 року.
5)Постанову про арешт коштів боржника від 20.07.2020 року.
Зобов'язати старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегілнального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джулай Ю.Ю. усунути порушення та закінчити виконавче провадження у відповідності до вимог п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII та п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону від 21.04.1999 року № 606-ХІV, тобто у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.
Скарга обгрунтована тим, що 20.10.2020 року скаржник дізнався, що у виконавчому провадженні ВП № 35504601 було поновлено вчинення виконавчих дій, в результаті чого скаржнику було накладено арешт на рахунки та на майно. Постанову про зупинення виконавчого провадження було прийнято 10.07.2013 року у зв'язку з тим, що транспортний засіб боржника оголошено у розшук керуючись п.4 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник стверджує, що ніякого розшуку транспортного засобу не було оголошено і не відбувалось. На даний час Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV втратив чинність. Чинною є редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, згідно якого зупинення виконавчого провадження у разі оголошення розшуку боржника-фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини не передбачено. Разом із тим п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Тому ВП № 35504601 мало б бути закінчено у зв'язку із закінченням строку, передбаченого для відповідного виду стягнення.
У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задовльнити.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши надані суду письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Науменко К.В. від 10.07.2013 зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2608/291/12 від 30.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 155 155,01 грн. у зв'язку з оголошенням в розшук транспортного засобу боржника у рамках виконавчого провадження яке було відкрите на підставі виконавчого листа виданого Святошинським районним судом м. Києва, згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2012 року та рішення Апеляційного суду м.Києва від 11.04.2012 року.
Таке зупинення передбачено п.4 ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження'в чинній на той час редакції (Документ 606-XIV, попередня редакція - Редакція від 09.06.2013, підстава - 245-VII) яка передбачала, що виконавче провадження може бути зупинено: у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини;
В подальшому постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Джулай Ю.Ю. від 20.07.2020 поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2608/291/12 від 30.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 155 155,01 грн.
Таке передбачено, ч.5 ст. 35 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідної редакції, яка зокрема передбачає, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Вбачається і те, що 20.07.2020 року державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Джулай Ю.Ю. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про розшук майна боржника та про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, що відповідає нормам ЗУ "Про виконавче провадження" відповідної редакції цього закону , зокрема ст. ст. 36, 56, 68, 69, 70.
Отже, вбачається, що вказані постанови державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві прийнято згідно відповідного Закону в редакції, яка була чинна на день відповідного процесуального рішення та відповідає перехідним положенням до Закону України «Про виконавче провадження» , а тому відсутні підстави для задоволення вказаної скарги.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суд обгрунтовувати своє рішення, його не можна тлумачити, як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року). З огляду на вказане, суд навів всі необхідні та ключові мотиви вказаного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 447-452 ЦПК України, Законому України "Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіаонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Джулай Юлії Юріївни, заінтересована особа ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст рішення виготовлено 15.09.2021 року.
Суддя Коваль О.А.