Справа № 758/8953/20
Категорія 29
15 вересня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву відповідача про відвід головуючого судді Гребенюка В.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна, -
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна.
15.09.2021 року в ході судового засідання відповідачем заявлено відвід головуючому судді Гребенюку В.В. Обґрунтовуючи заявлений відвід зазначив, що суддею безпідставно відмовлено у долученні до матеріалів справи №758/8953/20 пояснень та додаткових пояснень від 25.07.2021 року та від 31.07.2021 року, що призвело до звуження процесуальних можливостей відповідача. За таких обставин, суддя Гребенюк В.В. не може бути головуючим у даній справі та підлягає відводу.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану заяву про відвід та просив її задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо відводу головуючому судді та просила відмовити у задоволенні заяви про відвід, посилаючись на її необґрунтованість, а також звернула увагу суду на те, що зазначена заява подана із порушенням процесуального порядку.
Суд, вивчивши подану заяву про відвід судді, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем було подано заяву про відвід пізніше ніж за 3 робочі дні до судового засідання, а саме: заявлено безпосередньо у судовому засіданні, суд не вбачає правових підстав для передачі даної заяви про відвід на розгляд судді, що не входить до складу суду з розгляду даної справи, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
У заяві про відвід стверджується, що суддею безпідставно відмовлено у долученні до матеріалів справи №758/8953/20 пояснень та додаткових пояснень від 25.07.2021 року та від 31.07.2021 року і тому відповідач не згодний з процесуальними діями судді.
Однак, суд не погоджується з цими доводами відповідача з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст. ст. 126, 129 Конституції України).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Так, відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони нескасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, незгода відповідача з процесуальними діями головуючого не є підставою для відводу.
Головуючим не допускались порушення чи зловживання при розгляді справи, які б могли свідчити про його упередженість, очевидність майбутнього судового рішення.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відвід, так як обставини, на які посилається останній, не передбачені статтею 36 ЦПК України в якості підстав для відводу судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259 - 261 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача про відвід судді Гребенюка В.В. від розгляду цивільної справи №758/8953/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна - визнати необґрунтованою;
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК