Справа № 640/23896/19 Головуючий у 1 інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
09 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.
За участю секретаря Мельник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " ТРК" (далі - ТОВ «ТРК») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року №00003000502.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " ТРК" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
05 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ТРК» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Імпреза» (Підрядник) укладено Договір підряду від 23 серпня 2018 року №1-2308/18 на виконання підрядником з власних матеріалів та власними або залученими силами ремонтно-оздоблювальних робіт за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ціна договору є договірною та складається з всіх виконаних підрядником робіт протягом дії договору та визначається на підставі кошторисів, складених сторонами; до матеріалів справи долучено копії кошторисів на підтвердження узгодження кількості та вартості робіт.
На підтвердження виконання робіт за договором ТОВ «ТРК» надало копії актів виконаних робіт; ТОВ «Будівельна компанія «Імпреза» виписало на адресу ТОВ «ТРК» податкові накладні на загальну суму 4 115 205,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 685 867,00 грн.
Між ТОВ «ТРК» (Замовник) та ТОВ «Серівісбуд» (Підрядник) укладено Договір підряду від 21 серпня 2018 року №СБ210818-01 на виконання з власних матеріалів та власними або залученими силами ремонтно-оздоблювальних робіт за адресами, які будуть додатково узгоджуватися сторонами щодо кожного конкретного кошторису; до матеріалів справи долучено копії кошторисів на підтвердження узгодження кількості та вартості робіт.
На підтвердження виконання робіт за договором ТОВ «ТРК» надало копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрати і акти виконаних робіт; ТОВ «Серівісбуд» виписало на адресу ТОВ «ТРК» податкові накладні на загальну суму 11 085 472,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 847 579,00 грн.
Між ТОВ «ТРК» (Замовник) та ТОВ «Велес БМ» (Підрядник) укладено Договір підряду від 23 серпня 2018 року №ВЛ230818-1 на виконання підрядником з власних матеріалів та власними або залученими силами ремонтно-оздоблювальних робіт за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
На підтвердження виконання робіт за договором ТОВ «ТРК» надало копії актів приймання виконаних будівельних робіт; ТОВ «Велес БМ» виписало на адресу ТОВ «ТРК» податкові накладні на загальну суму 1 999 990,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 333 332,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13 листопада 2019 року №00003000502, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТРК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 583 473,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 2 866 778,00 грн. та за штрафними санкціями 716 695,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акта від 15 жовтня 2019 року №78/26-15-05-02-05/30370381 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК» (код 30370381)».
У висновку Акта перевірки встановлено порушення ТОВ «ТРК» пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 2 866 778,00 грн. за вересень 2018 року.
Вказані в Акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум вартості товарів придбаних у ТОВ «Будівельна компанія Імпреза», ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ «Велес БМ», оскільки відсутня можливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій по факту отримання послуг, у зв'язку з відсутністю основних фондів, трудових ресурсів, не підтвердженням придбання робіт по ланцюгу постачання, наявністю відкритих кримінальних проваджень.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Норми п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В силу частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно ст. 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.09.2019 р. №1201, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» код ЄДРПОУ 30370381, з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «СЕРІВІСБУД» (код 42014890) за вересень 2018 року, з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІМПРЕЗА» (код 42438615) за вересень 2018 року, з ТОВ «ВЕЛЕС БМ» (код 39838366) за вересень 2018 року, ТОВ «КОНСАЛТІНГ БРЮ» (код 42526439) за грудень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість за результатами якої складено Акт від 15 жовтня 2019 року №78/26-15-05-02-05/30370381 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК» (далі - Акт перевірки) (Т. 1 а.с. 9-30).
У вищевказаному Акті перевірки встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 2 866 778,00 грн. за вересень 2018 року.
На підставі Акту перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року №00003000502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 583 473,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 2 866 778,00 грн. та за штрафними санкціями 716 695,00 грн. (Т. 1 а.с. 31).
Підставою для нарахування вказаного грошового зобов'язання став висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ "ТРК" з його контрагентами ТОВ «Будівельна компанія Імпреза», ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ «Велес БМ».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як особа, яка зобов'язана підтверджувати дані власного податкового обліку, мав надати докази фактичного виконання вказаних робіт та пов'язаності таких робіт з його господарською діяльністю, не надав суду доказів, які б могли підтвердити рух активів у процесі здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Будівельна компанія Імпреза», ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ «Велес БМ» в рамках спірних відносин.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.
Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ «ТРК» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Імпреза» (Підрядник) укладено Договір підряду від 23 серпня 2018 року №1-2308/18 (далі - Договір №1-2308/18) (Т. 1 а.с 34-36).
Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. вищевказаного Договору №1-2308/18, у порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до вимог чинного законодавства Підрядник зобов'язується з власних матеріалів та власними або залученими силами виконувати ремонтно-оздоблювальні роботи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується приймати належним чином виконані.
У разі необхідності виконання Робіт, Сторони складають відповідний Кошторис, який передбачає перелік та вартість Робіт і матеріалів, необхідних для виконання Робіт. Кожен складений сторонами Кошторис протягом дії Договору стає його додатком та його невід'ємною частиною.
За приписами п. 2.1. Договору №1-2308/18, загальна ціна Договору є договірною, складається з вартості всіх виконаних Підрядником Робіт протягом дії Договору та визначається на підставі Кошторисів, складених Сторонами. Ціна Договору (як і вартість Робіт по кожному конкретному Кошторису) включає в себе вартість Робіт та матеріалів і обладнання, які будуть використовуватися при виконанні Робіт. Вартість кожного окремого Кошторису - тверда.
Пунктом 2.2. Договору №1-2308/18 визначено, що Замовник оплачує Роботи по кожному конкретному Кошторису на умовах, передбачених у такому Кошторисі. У разі, якщо Сторонами в Кошторисі не передбачено умови оплати відповідних Робіт, Замовник оплачує їх згідно з рахунками, виставленими Підрядником на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 3.1. Договору №1-2308/18, Підрядник приймає на себе зобов'язання по забезпеченню матеріальними ресурсами необхідними для виконання Робіт, передбачених Договором за цінами, затвердженими Сторонами у Кошторисах.
У відповідності до п.п. 6.1.-6.2. Договору №1-2308/18, виконані Роботи Підрядник передає, а Замовник приймає шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних Робіт у двох примірниках готує, підписує, скріплює печаткою і передає Замовнику Підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту завершення виконання всього об'єму Робіт, передбаченого конкретним Кошторисом. До кожного акту приймання-передачі виконаних робіт Підрядник зобов'язаний долучати комплект виконавчої документації відносно робіт, передбачених таким актом приймання-передачі виконаних робіт, а також довідку про вартість будівельних робіт за формою КБ-3.
Замовник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від Підрядника акту приймання-передачі виконаних Робіт, перевірити обсяг та якість виконаних Робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказаний документ і передати його в одному примірнику Підряднику.
На виконання умов Договору №1-2308/18 сторонами підписано Кошториси №№1-7 від 23 серпня 2018 року, об'єкт: Комплекс робіт по модернізації (переобладнанню, дообладнанню) приміщень на об'єкті, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, БЦ «Торонто Київ» (Т. 1 а.с.37-40).
Факт виконання робіт підтверджується наступними актами виконаних робіт за вересень 2018 року: №№1-2 від 26 вересня 2018 року, №№3-6 від 27 вересня 2018 року та №7 від 28 вересня 2018 року (Т. 1 а.с. 41-47).
По факту події, що сталася раніше, а саме, виконання робіт за Договором №1-2308/18, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «Будівельна компанія «Імпреза» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 26 вересня 2018 року №№2-3, від 27 вересня 2018 року №1,4-6, від 28 вересня 2018 року №7 (Т. 1 а.с. 48-54).
Між ТОВ «ТРК» (Замовник) та ТОВ «Серівісбуд» (Підрядник) укладено Договір підряду від 21 серпня 2018 року №СБ210818-01 (далі - Договір №СБ210818-01) (Т. 1 а.с. 55-57).
Пунктом 1.1 вищевказаного Договору №СБ210818-01 передбачено, що у порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до вимог чинного законодавства Підрядник зобов'язується з власних матеріалів та власними або залученими силами виконувати ремонтно-оздоблювальні роботи (далі - Роботи) за адресами, які будуть додатково згоджуватися Сторонами щодо кожного конкретного кошторису (далі - Об'єкт), а Замовник з обов'язується приймати належним чином виконані Роботи та оплачувати їх у відповідності до умов Договору.
Згідно п. 1.2. Договору №СБ210818-01, у разі необхідності виконання Робіт, Сторони складають відповідний Кошторис, який передбачає перелік та вартість Робіт і матеріалів, необхідних для виконання Робіт. Кожен складений Сторонами Кошторис протягом дії Договору стає його додатком та його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1. Договору №СБ210818-01, загальна ціна Договору є договірною, складається з вартості всіх виконаних Підрядником Робіт протягом дії Договору та визначається на підставі Кошторисів, складених сторонами. Ціна Договору (як і вартість Робіт по кожному конкретному Кошторису) включає в себе вартість Робіт та матеріалів і обладнання, які будуть використовуватися при виконанні Робіт. Вартість кожного окремого Кошторису - тверда.
За приписами п. 2.2. Договору №СБ210818-01, Замовник оплачує Роботи по кожному конкретному Кошторису на умовах, передбачених у такому Кошторисі. У разі, якщо Сторонами в Кошторисі не передбачено умови оплати відповідних Робіт, Замовник оплачує їх згідно з рахунками, виставленими Підрядником на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.
Положеннями п. 3.1. Договору №СБ210818-01 закріплено, що підрядник приймає на себе зобов'язання по забезпеченню матеріальними ресурсами необхідними для виконання Робіт, передбачених Договором за цінами, затвердженими Сторонами у Кошторисах.
Пунктами п.п. 6.1.-6.2. Договору №СБ210818-01 визначено, що виконані Роботи Підрядник передає, а Замовник приймає шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних Робіт у двох примірниках готує, підписує, скріплює печаткою і передає Замовнику Підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту завершення виконання всього об'єму Робіт, передбаченого конкретним Кошторисом. До кожного акту приймання-передачі виконаних робіт Підрядник зобов'язаний долучати комплект виконавчої документації відносно робіт, передбачених таким актом приймання-передачі виконаних робіт, а також довідку про вартість будівельних робіт за формою КБ-3.
Замовник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від Підрядника акту приймання-передачі виконаних Робіт, перевірити обсяг та якість виконаних Робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказаний документ і передати його в одному примірнику Підряднику.
На виконання умов Договору №СБ210818-01 сторонами підписано наступні Кошториси на об'єкт - «Комплекс робіт по модернізації (переобладнанню, дообладнанню) приміщень на об'єкті, який розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, БЦ «Торонто Київ»: Кошторис №1 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 4 поверх від 21 серпня 2018 року; Кошторис №2 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 7 поверх від 21 серпня 2018 року; Кошторис №3 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 1 поверх від 21 серпня 2018 року; Кошторис №4 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 3 поверх; Кошторис №5 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 13 поверх від 21 серпня 2018 року; Кошторис №6 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 9 поверх від 21 серпня 2018 року; Кошториси №7,16-17, 24 від 21,28 серпня 2021 року; Кошторис №8 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 12,13,14 поверхи від 21 серпня 2018 року; Кошториси №№9-10, 18-20 виконання електромонтажних робіт від 21 серпня 2018 року; Кошториси №№11-15, 21-23, 25-27 виконання ремонтно-оздоблювальних робіт від 21 серпня 2018 року (Т. 1 а.с.58-71).
Також, між ТОВ «ТРК та ТОВ «Серівісбуд» підписані Довідки про вартість виконаних підрядних робіт тат витрати за вересень 2018 р. від 03.09.2018 р., 05.09.2018 р., 06.09.2018 р., 07.09.2018 р., 11.09.2018 р., 14.09.2018 р., 17.09.2018 р., 18.09.2018 р., 19.09.2218 р., 20.09.2018 р. (Т. 1 а.с. 72-86, 89, 92-97).
Факт виконання робіт підтверджується наступними актами виконаних робіт: Акти виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт №26 від 19.09.2018 р., № 13,15 від 18.09.2018 р., №22, №25 від 17.09.2018 р., №21,23 від 14.09.2018 р., №№12, 14 від 05.09.2018 р., №11 від 03.09.2018 р., №27 від 20.09.2018 р., Акти виконаних робіт за вересень 2018 року виконання електромонтажних робіт №18 від 18.09.2018 р., №19 від 11.09.2018 р., №№9, 16 від 07.09.2018 р., №10 від 03.09.2018 р., Акти виконаних робіт за вересень 2018 року №17,20, 28 від 18.09.2018 р., №24 від 11.09.2018 р., №7 від 07.09.2018 р., Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 9 поверх №6 від 07.09.2018 р., Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 12,13,14 поверхи №8 від 07.09.2018 р., Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 7 поверх №2 від 06.09.2018 р., Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 1 поверх №3 від 06.09.2018 р., Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 3 поверх №4, Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 13 поверх №5 від 06.09.2018 р., Акт виконаних робіт за вересень 2018 року виконання ремонтно-оздоблювальних робіт 4 поверх №1 від 03.09.2018 р. (Т. 1 звор. а.с. 72-86,87-88, 89 звор.,90-91, звор. а.с. 92-97).
По факту події, що сталася раніше, а саме, виконання робіт за Договору №СБ210818-01, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «Серівісбуд» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 03 вересня 2018 року №№1-3, від 05 вересня 2018 року №№4-5, від 06 вересня 2018 року №6, від 07 вересня 2018 року №№9-10, від 11 вересня 2018 року №№11-12, від 14 вересня 2018 року №№14,17, від 17 вересня 2018 року №№18-19, від 18 вересня 2018 року №№21-26, від 19 вересня 2018 року №35, 20 вересня 2018 року №36 (Т. 1 а.с. 98-119).
Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ «ТРК» (Замовник) та ТОВ «ВЕЛЕС БМ» (Підрядник) укладено Договір підряду від 23 серпня 2018 року №ВЛ230818-1 (далі - Договір №ВЛ230818-1) (Т. 1 а.с. 120-122).
За приписами п. 1.1. вищевказаного Договору №ВЛ230818-1, у порядку та на умовах, визначених Договором, відповідно до вимог чинного законодавства Підрядник зобов'язується з власних матеріалів та власними або залученими силами виконувати ремонтно-оздоблювальні роботи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується приймати належним чином виконані.
Пунктом 1.2 Договору №ВЛ230818-1 закріплено, що у разі необхідності виконання Робіт, Сторони складають відповідний Кошторис, який передбачає перелік та вартість Робіт і матеріалів, необхідних для виконання Робіт. Кожен складений сторонами Кошторис протягом дії Договору стає його додатком та його невід'ємною частиною.
У відповідності до п. 2.1. Договору №ВЛ230818-1, загальна ціна Договору є договірною, складається з вартості всіх виконаних Підрядником Робіт протягом дії Договору та визначається на підставі Кошторисів, складених Сторонами. Ціна Договору (як і вартість Робіт по кожному конкретному Кошторису) включає в себе вартість Робіт та матеріалів і обладнання, які будуть використовуватися при виконанні Робіт. Вартість кожного окремого Кошторису - тверда.
Пунктом 2.2. Договору №ВЛ230818-1 передбачено, що Замовник оплачує Роботи по кожному конкретному Кошторису на умовах, передбачених у такому Кошторисі. У разі, якщо Сторонами в Кошторисі не передбачено умови оплати відповідних Робіт, Замовник оплачує їх згідно з рахунками, виставленими Підрядником на підставі підписаних Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 3.1. Договору №ВЛ230818-1, Підрядник приймає на себе зобов'язання по забезпеченню матеріальними ресурсами необхідними для виконання Робіт, передбачених Договором за цінами, затвердженими Сторонами у Кошторисах.
Відповідно до п.п. 6.1. Договору №ВЛ230818-1, виконані Роботи Підрядник передає, а Замовник приймає шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних Робіт у двох примірниках готує, підписує, скріплює печаткою і передає Замовнику Підрядник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту завершення виконання всього об'єму Робіт, передбаченого конкретним Кошторисом. До кожного акту приймання-передачі виконаних робіт Підрядник зобов'язаний долучати комплект виконавчої документації відносно робіт, передбачених таким актом приймання-передачі виконаних робіт, а також довідку про вартість будівельних робіт за формою КБ-3.
Положеннями п. 6.2 Договору №ВЛ230818-1 передбачено, що Замовник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від Підрядника акту приймання-передачі виконаних Робіт, перевірити обсяг та якість виконаних Робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказаний документ і передати його в одному примірнику Підряднику.
Факт виконання робіт за Договором підряду від 23 серпня 2018 року №ВЛ230818-1 підтверджується Актами приймання виконаних робіт за вересень 2018 року №1 від 07.09.2018 р., від 11.09.2018 р., від 14.09.2018 р., від 17.09.20.18 р., від 18.09.2018 р. (Т. 1 а.с. 123-139).
По факту події, що сталася раніше, а саме, виконання робіт за Договору №ВЛ230818-1, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ «ВЕЛЕС БМ» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 07 вересня 2018 року №4, від 11 вересня 2018 року №6, від 14 вересня 2018 року №9, від 17 вересня 2018 року №№10-11, від 18 вересня 2018 року №12 (Т. 1 а.с. 141-146).
Апелянт зазначає, що всі ремонтно-будівельні роботи (по спірним господарським операціям) виконувалися підрядниками на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100. Безпосереднім замовником таких ремонтно-будівельних робіт було АТ «АЛЬФА-БАНК»., позивач виконував комплекс підрядних робіт по модернізації (переобладнанню, дообладнанню) приміщень АТ «АЛЬФА-БАНК», загальною площею 19 905,25 кв.м, на об'єкті, який розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, БЦ «Торонто Київ», відповідно до Договору підряду на виконання робіт з модернізації (переобладнання, дообладнання) від 21.08.2018 року № 17942.
ТОВ «ТРК» наголошує на тому, що всі ремонтно-будівельні роботи, які відповідач в Акті перевірки вважає нереальними господарськими операціями, виконувалися саме в рамках реалізації позивачем вказаного об'єкту, при цьому, доказом реальності та фактичного виконання відповідних ремонтно-будівельних робіт є той факт, що аналогічні ремонтно-будівельні роботи прийняті АТ «АЛЬФА-БАНК» у позивача в рамках згаданого договору підряду.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять укладений між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (Замовник) та ТОВ «ТРК» (Підрядник) Договір підряду на виконання робіт з модернізації (переобладнання, дообладнання) від 21 серпня 2018 року №17942 (Т. 1 а.с.147-159).
Відповідно до п. 1.1. вищевказаного Договору підряду №17942, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до отриманого від Замовника проекту «Капітальний ремонт приміщень байку ГІАТ «Альфа-Банк» в БЦ «Торонто-Київ» за адресою вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ» викопати власними силами та засобами на свій ризик весь комплекс підрядних робіт по модернізації (переобладнанню, дообладнанню) приміщень Замовника (далі - «роботи»), загальною площею 19 905,25 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ять цілих і двадцять п'ять сотих) кв. м на об'єкті Замовника, який розташований за адресою: Україна, м. Київ. вул. Велика Васильківська, будинок 100, БЦ «Торонто Київ», (далі - «Об'єкт» або «Приміщення»), а Замовник зобов'язується прийняти то оплатити якісно виконані роботи відповідно до умов цього Договору. Під «модернізацією (переобладнанням, дообладнанням) Приміщення» Сторони розуміють проведення, згідно з проектом «Капітальний ремонт приміщень банку ПАТ «Альфа-Банк» в БЦ «Торонто-Київ» за адресою вул. Велика Васильківська, 100 м. Київ» комплексу ремонтно-будівельних робіт з поліпшення техніко-експлуатаційних характеристик приміщень Об'єкту для подовження строку його експлуатації, які не викликають зміни геометричних розмірів, функціонального призначення, основних техніко-економічних показників Приміщення.
На підтвердження виконання Договору підряду №17942 позивачем надано Акти виконання ремонтно-оздоблювальних робіт (Т. 1 а.с. 160-218).
Колегія суддів наголошує на тому, що ТОВ «ТРК» всі вищевказані первинні документи щодо придбання товару, його переміщення, зберігання та подальшої реалізації третій особі надавалися Головному управлінню ДПС у м. Києві під час проведення перевірки, при цьому, жодних зауважень до правильності складання документів, які відображали господарські операції, контролюючим органом не висловлено, а також.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Послуги отримані від контрагентів мали реальний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, які були предметом перевірки та дослідженні в судді апеляційної інстанції.
Щодо посилання суду першої інстанції на відсутність доказів здійснення оплати позивачем придбаних робіт , колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом встановлено заниження податку на додану вартість за наслідками формування податкового кредиту.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Тобто, для віднесення сум податку до податкового кредиту є достатнім встановлення події, що відбулося раніше, зокрема, за даних обставин, виконання робіт за договорами підряду.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що відповідачем - Головним управлінням ДПС у м. Києві в Акті від 15 жовтня 2019 року №78/26-15-05-02-05/30370381 не заперечувалося здійснення оплати ТОВ "ТРК" за виконані роботи його контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія Імпреза», ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ «Велес БМ».
Посилання відповідача в Акті перевірки на те, що звітність з податку на додану вартість ТОВ «Будівельна компанія Імпреза» подавалась лише за вересень 2018 року, а також на те, що фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік не подавався, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №826/28054/15.
Тобто, у разі підтвердження реального характеру виконаних робіт, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту.
Доказів того, що особи, які підписали спірні документи від імені названих контрагентів, не мали відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо Товариству, податковим органом не надано. Так само, як і не надано доказів того, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів позивача скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.
Із Акту перевірки вбачається, що відповідачем було направлено запити про проведення зустрічних перевірок щодо взаємовідносин ТОВ «ТРК» з його контрагентами, а саме:
- до ГУ ДПС у Луганській області направлено запит про проведення зустрічної перевірки щодо взаємовідносин ТОВ «ТРК» з ТОВ "Будівельна компанія "Імпреза" від 30.09.2019 р. №2178/7/26-15-05-02-05;
- до ГУ ДПС у Київській області направлено запит про проведення зустрічної перевірки щодо взаємовідносин ТОВ «ТРК» з ТОВ «Серівісбуд» від 30.09.2019 р. №2179/7/26-15-05-02-05;
- до ГУ ДПС у Донецькій області направлено запит про проведення зустрічної перевірки щодо взаємовідносин ТОВ «ТРК» з ТОВ "Велес БМ" від 30.09.2019 №2176/7/26-15-05-02-05.
Водночас, згідно Акту перевірки, відповіді до Головного управління ДПС у м. Києві на вищевказані запити станом на дату реєстрації Акта не надходили.
Колегія суддів зазначає, що висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Будівельна компанія "Імпреза", ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ "Велес БМ" Головним управлінням ДПС у м. Києві зроблено виключно на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкового органу.
Оскільки, до відповідача від ГУ ДПС у Луганській області, ГУ ДПС у Київській області та ГУ ДПС у Донецькій області не надійшла інформація про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Будівельна компанія "Імпреза", ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ "Велес БМ", колегія суддів вважає, що Головним управлінням ДПС у м. Києві безпідставно зроблено висновки про нереальність господарських операцій ТОВ «ТРК» з вищевказаними контрагентами.
Крім того, слід наголосити, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов'язань.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 24 березня 2020 року у справі №814/1781/15
Щодо доводів контролюючого органу в Акті перевірки про непідтвердження придбання робіт по ланцюгу постачання, то вони, також, є необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15 та від 16 квітня 2020 року № 810/3443/18.
Посилання відповідача в Акті перевірки на те, що при аналізі інформації із загальнодоступних джерел, а саме «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що ТОВ «Серівісбуд» (код 42014890) та ТОВ "ВЕЛЕС БМ" фігурують в переліку фіктивних суб'єктів господарювання в матеріалах досудового розслідування, внесених 28 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.
На переконання колегії суддів, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже, наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого, є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням таких обставин. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі, щодо причетності або обізнаності позивача.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 21 липня 2021 року у справі №820/6663/17 та від 11 серпня 2021 року.
Водночас, контролюючим органом не було надано оцінку господарських операцій позивача з ТОВ «Серівісбуд» з врахуванням обставин, встановлених під час досудового розслідування, а лише здійснено загальне посилання на наявність такого досудового розслідування.
Крім того, варто ще раз наголосити на тому, що відповідачем не було проведено зустрічні звірки контрагентів позивача - ТОВ "Будівельна компанія "Імпреза", ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ "Велес БМ".
Відсутність працівників та основних фондів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, так як, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 826/16304/17.
Щодо посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на відсутність у позивача дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою, колегія суддів зазначає наступне.
Питання регулювання процедури видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначається Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.
Перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібно отримати відповідний дозвіл, передбачений Додатком 2 до Порядку видачі дозволів.
Позивач стверджує, що жоден з контрагентів, господарські операції з якими відповідач вважає нереальними, не виконували робіт підвищеної небезпеки, а тому, отримувати відповідних дозволів не повинні були.
При цьому, відповідачем не зазначено, які саме з виконаних ТОВ "Будівельна компанія "Імпреза", ТОВ «Серівісбуд» та ТОВ "Велес БМ" робіт були передбачені Порядком № 1107, як роботи підвищеної небезпеки.
Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність перепусток для працівників, оскільки, контролюючим органом не обгрунтовано, яким нормативним документом регулюється обов'язкова вимога для всіх працівників виконувати ремонтно-оздоблювальні роботи виключно за умови наявності перепусток.
Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.
Висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи.
Контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. З рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" вбачається, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, колегія суддів вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13 листопада 2019 року №00003000502.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК", а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13 листопада 2019 року №00003000502.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" (003067, м. Київ, вул. Гарматна, 4, код ЄДРПОУ 30370381) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 48 025 (сорок вісім тисяч двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлено 14.09.2021 р.