Справа № 580/2063/19 Головуючий у 1 інстанції: Паламар П.Г.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
09 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.
За участю секретаря Мельник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Приватне підприємств "Схід-Інвестбуд-Сервіс" (далі - ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс") звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2018 №0014791401, №0014801401, №0014811401.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 № 0014791401 в частині штрафу в сумі 1302 грн. 59 коп. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 №0014801401. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 № 0014811401. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» у 2016 році здійснено несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму 50 857,03 грн. Також, апелянт посилається на ненадання позивачем первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів під час проведення перевірки.
12 серпня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Черкаській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надійшло клопотання про заміну відповідача, в якому просить замінити Відповідача у справі №580/2063/19 з Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на його процесуального правонаступника, а саме - Головне управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44131663).
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема, Головне управління ДПС у Черкаській області.
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 893, права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Згідно статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.
У відповідності до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755, розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Отже, з 01 січня 2021 року відбулося фактичне адміністративне правонаступництво, оскільки, саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Черкаській області, як юридичної особи публічного права, до Головного управління ДПС у Черкаській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44131663).
Враховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з Головного управління ДПС у Черкаській області на Головне управління ДПС у Черкаській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44131663).
03 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс" надійшли письмові пояснення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Схід-Інвестбуд-Сервіс" зареєстроване, як юридична особа 27.02.2007 р., ідентифікаційний код 34924125 за основним видом діяльності «Лісопильне та стругальне виробництво» і є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100220519 від 03.04.2009 р.).
Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125.
Вказаним Актом перевірки зафіксовано порушення ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" вимог податкового законодавства:
- вимог п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8 П(С)БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 р. за №336/22868, ст. 20 П(С)БО №16 «Витрати», п. 3.2 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», в результаті чого, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 19151226 грн., у тому числі: за 2015 рік на суму 3884508,00 грн., за 1 кв. 2016 року на суму 1478124,00 грн., за півріччя 2016 року на суму 2680470,00 грн., за 3 квартали 2016 року на суму 4383900,00 грн., за 2016 рік на суму 5760378,00 грн., за 1 кв. 2017 року на суму 1408950,00 грн., за півріччя 2017 року на суму 2939292,00 грн., за 3 квартали 2017 року на суму 4659444,00 грн., за 2017 рік на суму 6472278,00 грн., за 1 кв. 2018 року на суму 1575792,00 грн., за півріччя 2018 року на суму 3034062,00 грн.;
- вимог ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 р. №678, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в результаті чого, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» занижено податок на додану вартість, з урахуванням норм п. 102.1. ст.102 Податкового кодексу, всього у розмірі 9500163,00 грн., у тому числі: за листопад 2015 року 237268,00 грн.; за грудень 2015 року 222536,00 грн.; за січень 2016 року 151391,00 грн.; за лютий 2016 року 316710,00 грн.; за березень 2016 року 238646,00 грн.; за квітень 2016 року 316961,00 грн.; за травень 2016 року 290782,00 грн.; за червень 2016 року 267875,00 грн.; за липень 2016 року 490786,00 грн.; за серпень 2016 року 293982,00 грн.; за вересень 2016 року 387226,00 грн.; за жовтень 2016 року 166457,00 грн.; за листопад 2016 року 229804,00 грн.; за грудень 2016 року 253687,00 грн.; за січень 2017 року 198524,00 грн.; за лютий 2017 року 434403,00 грн.; за березень 2017 року 301314,00 грн.; за квітень 2017 року 568827,00 грн.; за травень 2017 року 231418,00 грн.; за червень 2017 року 234234,00 грн.; за липень 2017 року 488067,00 грн.; за серпень 2017 року 431029,00 грн.; за вересень 2017 року 448526,00 грн.; за жовтень 2017 року 454533,00 грн.; за листопад 2017 року 156088,00 грн.; за грудень 2017 року 317571,00 грн.; за січень 2018 року 196383,00 грн.; за лютий 2018 року 464236,00 грн.; за березень 2018 року 114474,00 грн.; за квітень 2018 року 174242,00 грн.; за травень 2018 року 257566,00 грн. та за червень 2018 року 164617,00 грн.;
- вимог ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 р. №678, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в результаті чого, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, з урахуванням норм п. 102.1. ст.102 Податкового кодексу в розмірі 370517,00 грн., в тому числі: за травень 2017 року 86494,00 грн.; червень 2017 року 19756,00 грн.; за листопад 2017 року 195991,00 грн.; за січень 2018 року 55534,00 грн. та за червень 2018 року 12742,00 грн.;
- вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» 2016 році порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних понад 15 календарних днів з податком на додану вартість в сумі 50857,03 грн. (з терміном прострочення 1 день);
На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2018 року № 0014791401 про донарахування штрафу у сумі 5085,70 грн., №0014801401 про донарахування податку на прибуток у сумі 19151226,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3816680,00 грн., № 0014811401 про донарахування податку на додану вартість у сумі 9262895,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 315 724,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 15 березня 2019 року №12185/6/99-99-11-04-01-25, податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств регулюється Розділом ІІІ ПК України.
Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
За приписами пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.
Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Норми п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В силу частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно ст. 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.4 Наказу №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Черкаській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс", за результатами якої складено Акт від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р.» (далі - Акт перевірки) (Т. 1 а.с. 22-81).
Перевіркою встановлено наступні порушення ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" вимог податкового законодавства:
- вимог п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8 П(С)БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 р. за №336/22868, ст. 20 П(С)БО №16 «Витрати», п. 3.2 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», в результаті чого, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 19151226 грн., у тому числі: за 2015 рік на суму 3884508,00 грн., за 1 кв. 2016 року на суму 1478124,00 грн., за півріччя 2016 року на суму 2680470,00 грн., за 3 квартали 2016 року на суму 4383900,00 грн., за 2016 рік на суму 5760378,00 грн., за 1 кв. 2017 року на суму 1408950,00 грн., за півріччя 2017 року на суму 2939292,00 грн., за 3 квартали 2017 року на суму 4659444,00 грн., за 2017 рік на суму 6472278,00 грн., за 1 кв. 2018 року на суму 1575792,00 грн., за півріччя 2018 року на суму 3034062,00 грн.;
- вимог ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 р. №678, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в результаті чого, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» занижено податок на додану вартість, з урахуванням норм п. 102.1. ст.102 Податкового кодексу, всього у розмірі 9500163,00 грн., у тому числі: за листопад 2015 року 237268,00 грн.; за грудень 2015 року 222536,00 грн.; за січень 2016 року 151391,00 грн.; за лютий 2016 року 316710,00 грн.; за березень 2016 року 238646,00 грн.; за квітень 2016 року 316961,00 грн.; за травень 2016 року 290782,00 грн.; за червень 2016 року 267875,00 грн.; за липень 2016 року 490786,00 грн.; за серпень 2016 року 293982,00 грн.; за вересень 2016 року 387226,00 грн.; за жовтень 2016 року 166457,00 грн.; за листопад 2016 року 229804,00 грн.; за грудень 2016 року 253687,00 грн.; за січень 2017 року 198524,00 грн.; за лютий 2017 року 434403,00 грн.; за березень 2017 року 301314,00 грн.; за квітень 2017 року 568827,00 грн.; за травень 2017 року 231418,00 грн.; за червень 2017 року 234234,00 грн.; за липень 2017 року 488067,00 грн.; за серпень 2017 року 431029,00 грн.; за вересень 2017 року 448526,00 грн.; за жовтень 2017 року 454533,00 грн.; за листопад 2017 року 156088,00 грн.; за грудень 2017 року 317571,00 грн.; за січень 2018 року 196383,00 грн.; за лютий 2018 року 464236,00 грн.; за березень 2018 року 114474,00 грн.; за квітень 2018 року 174242,00 грн.; за травень 2018 року 257566,00 грн. та за червень 2018 року 164617,00 грн.;
- вимог ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 р. №678, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями), п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в результаті чого, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, з урахуванням норм п. 102.1. ст.102 Податкового кодексу в розмірі 370517,00 грн., в тому числі: за травень 2017 року 86494,00 грн.; червень 2017 року 19756,00 грн.; за листопад 2017 року 195991,00 грн.; за січень 2018 року 55534,00 грн. та за червень 2018 року 12742,00 грн.;
- вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» 2016 році порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних понад 15 календарних днів з податком на додану вартість в сумі 50857,03 грн. (з терміном прострочення 1 день);
На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2018 року № 0014791401 про донарахування штрафу у сумі 5085,70 грн., №0014801401 про донарахування податку на прибуток у сумі 19151226,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3816680,00 грн., № 0014811401 про донарахування податку на додану вартість у сумі 9262895,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2315724,00 грн. (Т. 1 а.с. 12-21).
Приймаючи податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на прибуток, податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, контролюючий орган виходив з того, що, у зв'язку з ненаданням первинних документів, що фіксують факти здійснення всіх господарських операцій, регістрів бухгалтерського обліку і звітності, перевіркою неможливо підтвердити факт здійснення господарських операцій, а також, використання їх у господарський діяльності ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс».
З даного приводу, слід зазначити наступне.
В Акті перевірки зазначено, що 15 серпня 2018 року поштою уповноваженій особі підприємства ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» вручено поштове відправлення з копією наказу ГУ ДФС у Черкаській області про проведення документальної планової виїзної перевірки від 14.08.2018 р. №1464 та повідомлення про проведення планової виїзної перевірки від 14.08.2018 р. №267/23-00-14-0105.
Направлення на перевірку від 03.09.2018 року №1369/23-00-14-0106, №1370/23-00-14-0106, №1376/23-00-16-004, від 04.09.2018 року №1407/23-00-14-0508, від 15.08.2018 року №1385/23-00-13-0409, пред'явлені 04.09.2018 року директору ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» Рябикіній Наталії Володимирівні під розпис.
Також, в Акті перевірки вказано, що в ході проведення перевірки директором ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» Рябикіною Н.В. повідомлено про неможливість надати до перевірки первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства за 2015-2018 роки, у зв'язку з тим, що 23.08.2018 р. при транспортуванні архівних документів фінансово-господарської діяльності підприємства сталося пограбування найманого автомобіля за адресою: Черкаській р-н., с. Червона Слобода, неподалік магазину «Абсолют». ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» звернулося із заявою до Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області про факт пограбування.
Крім того, ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» листом від 27.08.2018 року №047/08-18 (вх. від 27.08.2018 року №15677/10) повідомило Головне управління ДФС у Черкаській області про втрату документів.
Пунктом 44.3 статті 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
За приписами пункту 44.5. ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У відповідності до наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 05 серпня 2018 року №1646 «Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс», перенесено з 05.09.2018 року термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» до дати відновлення та надання документів, але не пізніше 25.11.2018 року (Т. 18 а.с. 14).
Згідно Акту перевірки, відповідно даним інформаційної бази Головного управління ДФС у Черкаській області, станом на 15.11.2018 р. ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» здійснено реєстраційні дії у Єдиному Державному Реєстрі, стан дії - 110 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації», номер прийняття рішення про припинення 10261100020007452. Керівник (голова ліквідаційної комісії) - Пашагін Юрій Вячеславович.
Вищевказана інформація підтверджується наказом ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» від 13 листопада 2018 року №69, відповідно до якого, згідно рішення №12-11/2018 засновника Приватного підприємства «Схід-Інвестбуд-Сервіс», призначено ліквідатором Приватного підприємства «Схід-Інвестбуд-Сервіс» Пашагіна Юрія Вячеславовича (Т. 1 а.с. 96).
В Акті перевірки зазначено, що за наслідками виходу на перевірку встановлено, що голова ліквідаційної комісії ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» - Пашагін Ю.В. відсутній, також встановлено відсутність на підприємстві документів бухгалтерського і податкового обліку пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків і зборів, про що складено Акт від 26.11.2018 р. №2033/23-00-14-0108/34924125.
Отже, висновки контролюючого органу про порушення ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість зроблені виходячи з відсутності первинних документів, пов'язаних з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства, а також відсутні регістри синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку (журнали-ордери, аналізи рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахунках, картки рахунків та інше), пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.
Так, апелянт зазначає, що ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» не надало до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., та внаслідок чого, відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складання такої звітності.
З огляду на зазначене, на переконання апелянта, надані позивачем до суду першої інстанції первинні документи не можуть бути належними доказами та не можуть братися до уваги.
Водночас, позивач наголошує на тому, що, у зв'язку із викраденням документів, відновленню підлягали первинні бухгалтерські документи ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс», які мають значний фізичний обсяг, а тому, для цього знадобилося набагато більше часу, ніж термін, на який було перенесено проведення документальної планової виїзної перевірки.
В суді апеляційної інстанції представник ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» - Кирман Олександр Дмитрович зазначив, що, відповідно до вимог пункту 44.7 статті 44 та п. 78.1 статті 78 ПК України, позивач після закінчення перевірки мав право протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
При цьому, позивач наголосив, що до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не отримував Акт перевірки від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125, а тому, був позбавлений можливості надати відповідачу первинні документи.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Питання надання платниками податків документів до перевірки врегульовано статтею 85 ПК України, пунктом 85.2 якої передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо ж платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Пунктом 44.7 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
При цьому, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, - здійснюється документальна позапланова перевірка. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки, це зумовлює обов'язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 200/4572/20-а, від 01 квітня 2020 року у справі №640/637/19, від 04 березня 2020 року у справі №0440/5658/18, від 08 серпня 2019 року у справі №802/1069/13-а.
Як було вищезазначено, позивач наголошує на тому, що до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не отримував Акт перевірки від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125.
Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що поштове відправлення «К514 23-00-14-01 (акт)» було надіслано Керівнику (голові) ліквідаційної комісії Пашигіну Ю.В. ПП Схід-Інвестбуд-Сервіс» на адресу Громова 34/1, кв. 34 та вручено 17 грудня 2018 року, отримувач «Пашигін», в графі «розписка в одержанні» підпис відсутній (Т. 2 а.с. 27).
Колегія суддів зазначає, що з опису рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - «К514 23-00-14-01 (акт)» неможливо встановити, що у даному відправленні містився саме Акт перевірки від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125, оскільки, номер «К514 23-00-14-01 (акт)» відрізняється від номеру Акта перевірки.
Водночас, на підтвердження доводів про неотримання позивачем Акту перевірки представником ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» - Кирманом О.Д. в суді апеляційної інстанції надано завірену копію наказу ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» від 13 грудня 2018 року №72 «Про відрядження Ліквідатора підприємства Пашагіна Ю.В.», з якого вбачається, що Ліквідатор підприємства Пашагін Ю.В. був у відрядження для вирішення робочих питань з контрагентами строком з 14 грудня 2018 року по 27 грудня 2018 року включно.
Оскільки, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити вручення ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» Акту перевірки від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125, враховуючи надану позивачем копію наказу про відрядження Ліквідатора підприємства Пашагіна Ю.В., колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вручення ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» Акту перевірки до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на невручення ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Акту перевірки від 12 грудня 2018 року №458/23-00-14-0107/34924125, колегія суддів вважає, що позивач був позбавлений можливості протягом 5 робочих днів надати Головному управлінню ДФС у Черкаській області, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Приписи глави 5 КАС України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
Поняття доказів визначено положеннями статті 72 КАС України, згідно якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №826/11422/16 зазначив наступне: «...виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього Кодекс адміністративного судочинства України покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи. У тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно прийнято та взято до уваги докази - первинні документи подані ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» разом з позовною заявою, а тому, доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» в період, що перевірявся здійснювало на користь JAF Polska Sp.z.o.o. (Польща), Firm «Wilnhelm Damrosch GmbH» (Германія), Klopferholz GmbH & Co. KG (Германія), Peplinski I Banaszewski sp. z.o.o. (Польща), Firma Handlowa Kampa Mariusz Czaplejewski (Польща), J.u.A. Frischeis GmbH (Австрія), JAF Bulgaria Eood (Болгарія), Sowood Sp.z.o.o. (Польща), UAB «Intrameda» (Литва) поставку пиломатеріалів в режимі експорт, а також, ТОВ «Глянс» (Україна).
На виконання даних контрактів ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» в період, що перевірявся мало взаємовідносини з контрагентами: ФОП ОСОБА_2 з приводу придбання внутрішніх і міжнародних перевезень; ФОП ОСОБА_3 з приводу придбання послуг розпилювання деревини та поставки пиломатеріалів; ПП ОСОБА_4 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_5 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Західна пакувальна група» з приводу придбання стретч-плівки; ДП «Богуславське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_6 з приводу придбання брокерських послуг; ТОВ «Полікор» з приводу придбання ламп; ТОВ «Підприємство «Агропромпостач» з приводу придбання транспортних послуг; ПАТ «УГМК» (Черкаська регіональна філія) з приводу придбання металовиробів; ФОП ОСОБА_7 з приводу придбання товарів (анкери, замок, електроди, інше); ПП ОСОБА_8 з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_9 з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_10 з приводу придбання обладнання; ТЗОВ «Лемар Транс» з приводу придбання транспортних послуг; ДП «Черкаське будівельно-монтажне управління» з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Агробудсервіс» з приводу придбання послуг по сушінню дошок та оренди території; ФОП ОСОБА_11 з приводу придбання транспортних послуг; ПП ОСОБА_12 з приводу придбання масла; ФОП ОСОБА_13 з приводу придбання обладнання; ПАТ «Електромотор» з приводу придбання послуг по ремонту обладнання; ФОП ОСОБА_14 з приводу придбання петролатуму; ПП «КПК Сервіс» з приводу придбання робіт по обслуговуванню оргтехніки; ТОВ «Центр Транслогістик» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_15 з приводу придбання послуг по перевезенню лісопродукції; ПАТ «Меблева фабрика» з приводу придбання послуг оренди; ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ТЗОВ «Глянс» з приводу придбання послуг сушіння деревини; ДП «Кам'янське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ДП «Канівське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ДП «Звенигородське лісове господарство» з приводу придбання пиловника»; ТзОВ «Єврологістика Травел Плюс» з приводу придбання транспортних послуг; Товарна біржа АПК ЦО України з приводу аукціону; ТОВ «ПМ Арсенал» з приводу придбання автопослуг; ДП «Смілянське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_16 з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_17 з приводу придбання пиломатеріалів; Товарна біржа «Кіровоградська аграрна біржа» з приводу аукціону; ПП «ЮГ- 2000» з приводу придбання оливи; ФОП ОСОБА_18 з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_19 з приводу придбання обладнання; ФОП ОСОБА_20 з приводу придбання пиломатеріалів; ПП «Одеський погрузчик» з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_21 з приводу придбання деревини; ТОВ «Перон СТ» з приводу придбання пального; ПП ОСОБА_22 з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Пілот Форвардинг» з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_23 з приводу придбання лісу; ТОВ «Технооптторг-Трейд» з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_24 з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Авіас» з приводу придбання пального; ДП «Чорноліське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ДП «Лубенське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_25 з приводу придбання пиломатеріалів; ОСОБА_26 з приводу придбання бруса; ТОВ «Транссоло» з при воду придбання послуг перевезення; ДП «Світловодське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_27 з приводу придбання дошок; ФОП ОСОБА_28 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_29 з приводу придбання дошки; ДП «Олександрівський лісгосп» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_30 з приводу придбання пиломатеріалів; ПП «Бурік» з приводу придбання транспортних послуг; ПП «Промімпекс ГТВ Центр» з приводу придбання запчастин; ФОП ОСОБА_31 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Деко Люкс» з приводу сушки деревини; ПП «Орланд-Ліс» з приводу придбання дошок; ФОП ОСОБА_32 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_33 з приводу оренди автомобіля та придбання пиломатеріалів; ТОВ «Овертранс» з приводу придбання транспортних послуг; ДП «Чигиринське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ДП «Макарівське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ФОП ОСОБА_34 з приводу придбання транспортних послуг; ДП «Черкаське лісове господарство» з приводу придбання пиловника; TOB «ВТК «Біоресурси Поділля» з приводу придбання дошки; ФОП ОСОБА_35 з приводу придбання дошки; ПП «Віком» з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Левандівка авто» з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Рометте» з приводу придбання транспортних послуг»; ПП ОСОБА_36 з приводу придбання пиломатеріалів; ПП «Експо-Паркет» з приводу придбання послуг по сушінню пиломатеріалів; ТОВ «Арко-Терм» з приводу придбання сантехніки; TOB «ІТЕК» з приводу придбання транспортних послуг; ПП ОСОБА_37 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_38 з приводу придбання послуг по ремонту транспорту; TOB «ІТРАНС» з приводу придбання транспортних послуг; ПП СГП ім. Петровського з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Карготрак» з приводу придбання транспортних послуг; ПП «Обожамчик» з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_39 з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_40 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_41 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_42 з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Центр інструментів» з приводу придбання інструментів та запчастин; ФОП ОСОБА_43 з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_44 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_45 з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Король доріг» з приводу придбання транспортних послуг; ПП ОСОБА_46 з приводу придбання пиломатеріалів; ПП ОСОБА_47 з приводу придбання пиломатеріалів; ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» з приводу придбання пиловника; ТОВ «Спільне Українсько-Латвійське підприємство «Технокомплект» з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Смілаенергопромтранс» з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Фесіт Блек Сі» з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_48 з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_49 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Еко-Буд БЦ» з приводу придбання будматеріалів; ТОВ «Мост-Україна» з приводу придбання обладнання; ТОВ «Вілістан» з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Жуки» з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Відара» з приводу придбання будівельних робіт; ФОП ОСОБА_50 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Стандарт будівельний» з приводу придбання матеріалів; ТОВ ПКФ «Альянс» з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_51 з приводу придбання пиломатеріалів; ПАТ «Черкаси-Авто» з приводу придбання автомобіля; ФОП ОСОБА_52 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Металобаза Бочаров» з приводу придбання металу; ПП «Енергосвіт» з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_53 з приводу придбання транспортних послуг; ТОВ «Жашків-Райагробуд» з приводу придбання транспортних послуг; ФОП ОСОБА_54 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_55 з приводу придбання пиломатеріалів; ФОП ОСОБА_56 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Марцел» з приводу придбання цементу; ФОП ОСОБА_57 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Радіопобутсервіс» з приводу придбання транспортних послуг; ПП ОСОБА_58 з приводу придбання пиломатеріалів; ТОВ «Меблі «Ліве» з приводу придбання послуг по сушці матеріалів та іншими, у відповідності до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.
Матеріали справи свідчать, що наявною первинною документацією підтверджуються господарські операції з наявними контрагентами та така документація узгоджується з наявними: договорами, видатковими накладними, ТТН, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами і т.д. При цьому, понесені позивачем витрати на придбання послуг та ТМЦ, пов'язані з господарською діяльністю Товариства, що узгоджується з накладними про придбання (реалізацію) товарів / послуг контрагентам.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року клопотання Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс" про призначення судової економічної експертизи у справі № 580/2063/19 - задоволено частково. Призначено у справі № 580/2063/19 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи підтверджуються документально зазначене в акті Головного управління ДФС у Черкаській області від 12.12.2018 № 458/23-00-14-0107/34924125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" з питань додержання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018» заниження об'єкта оподаткування ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" за період 01.01.2015 по 30.06.2018 і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету з податку на прибуток та податку на додану вартість? Чи підтверджуються визначені та задекларовані у податковій звітності з податку на прибуток ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" доходи та витрати за період 01.01.2015 по 30.06.2018 наданими первинними документами та вимогам Податкового кодексу України? Чи підтверджуються визначені та задекларовані у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" податкові зобов'язання та податковий кредит за період 01.01.2015 по 30.06.2018 наданими первинними документами та вимогам Податкового кодексу України? Проведення експертизи доручено судовим експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до Висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13 січня 2021 року №2255/19-23, №269, №1281/20-23 за результатом проведеної судової економічної експертизи у адміністративній справі №580/2063/19 (далі - Висновок експерта), документально не підтверджується заниження ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» об'єкта оподаткування податком на прибуток (фінансового результату) за період 01.01.2015 по 30.06.2018 та донарахування до сплати податку на прибуток, зазначене в Акті ГУ ДФС у Черкаській області від 12.12.2018 року №458/23-00-1409197/34924125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018», а також завищення ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» податкового кредиту на 19383257 грн., зазначене в Акті ГУ ДФС у Черкаській області від 12.12.2018 року №458/23-00-1409197/34924125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018» (Т. 21 а.с. 5-68).
Також, у Висновку експерта зазначено, що документально не підтверджується завищення ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» податкового кредиту на 19 383 257 грн., зазначене в Акті ГУ ДФС у Черкаській області від 12.12.2018 року № 458/23-00-1409197/34924125 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р.», за рахунок завищення податкового кредиту на суму 11 476 611 грн., відображеного у ряд. 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг; за рахунок завищення податкового кредиту на суму 8 822 грн., визначеного у рядку 12/14 «Коригування податкового кредиту»; за рахунок завищення податкового кредиту поточного звітного (податкового) період на суму 7 897 824 грн., зазначене підприємством у рядку 16 декларацій з податку на додану вартість «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду».
При цьому, у Висновку експерта вказано, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість самостійно задекларовані ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» у податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р. відповідають вимогам ст. 193, ст. 195 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції помилково послався на висновки судової економічної експертизи, так як вони стосуються питання права, колегія суддів вважає безпідставними, адже, поставленні судом першої інстанції на вирішення питання стосувалися встановлення правильності числових розрахунків зроблених відповідачем в Акті перевірки в порівнянні з даними первинної документації наданої позивачем.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано довідку ГУ ДФС у Черкаській області від 29.11.2018 року №589/23-00-13-0214 про результати зустрічної звірки ФОП ОСОБА_28 щодо повноти відображення в податковому обліку операцій з придбання лісоматеріалів за квітень 2018 року, а також, довідку від 26.09.2018 року №481/23-00-13-0214 щодо господарських взаємовідносин з позивачем з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, згідно якої, документально підтверджено придбання ФОП деревини та подальшої її реалізації зокрема ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс».
Матеріали справи свідчать, що ПП «Схід-Інвестбуд-Сервіс» у період, що перевірявся у взаємовідносинах із контрагентами відобразив придбання/продаж товару на підставі договорів видаткових накладних, а факт виконання договірних зобов'язань сторонами підтверджується зареєстрованими податковими накладними, здійсненими розрахунками на підставі платіжних доручень, рахунками - фактурами про надання транспортно-експедиційний послуг з перевезення вантажу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладені договори позивача із зазначеними вище контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тим видам діяльності, яким займається позивач. Зазначені вище договори, що укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи вищезазначене, вірним є висновок суду першої інстанції, що господарські правовідносини між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся мали реальний характер, позивачем по бухгалтерському та податковому обліку було відображено придбанні у вказаних контрагентів товари, які використані позивачем у власній господарській діяльності.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29 грудня 2018 року №0014801401 та №0014811401.
Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом та необхідність залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що з даним адміністративним позовом ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду 01 липня 2019 року.
Так, апелянт посилається на те, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
У вищевказаній постанові Верховний Суд дійшов до висновку про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у згаданій постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 визнав, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах не була непередбачуваною.
У зв'язку з цим, Верховним Судом наголошено, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правило встановлення обмеження доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, аналізуючи обставини цієї справи, а також послідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя і насамперед для забезпечення права на справедливий суд, що є елементом принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка до того ж відбулася після подання позовної заяви до суду, що призвела тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
В контексті викладених у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 висновків необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
Отже, з огляду на те, що з позовом у цій справі ПП "Схід-Інвестбуд-Сервіс" звернулося до суду першої інстанції 01 липня 2019 року, тобто, до прийняття 26 листопада 2020 року постанови Верховного Суду, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень після їх адміністративного оскарження, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 20 серпня 2021 року у справі № 380/10381/20 та від 15 червня 2021 року у справі № 260/253/20.
Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 року № 0014791401 в частині штрафу в сумі 1302 грн. 59 коп., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 201.1, ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Матеріали справи свідчать, що граничним терміном реєстрації податкової накладної від 25 квітня 2016 року №18 є 09 травня 2016 року, водночас, вказана податкова накладна зареєстрована 10 травня 2016 року.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції, врахувавши правову позицію викладену у Європейській конвенції про обчислення строків (ЕТS № 76) від 16 травня 1972 року, виходив з того, що дата 09.05.2016 року припадає на святковий день, в зв'язку з чим, відповідно до положень Конвенції, граничний строк продовжується на перший робочий день, який настає після неї 10.05.2016 року.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.
Так, податковим законодавством визначений граничний строк реєстрації в ЄРПН платником податків податкових накладних, який обраховується в календарних днях й за порушення якого застосовується штраф.
Водночас, пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податкових накладних, складених до 01 жовтня 2015 року.
Отже, податкові накладні, які складені після 01 жовтня 2015 року, мали бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про можливість перенесення граничного строку реєстрації податкових накладних, закінчення якого припало на святковий день, на наступний робочий день.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 04 червня 2020 року у справі №802/1801/16-а.
Таким чином, оскільки, податкову накладну від 25 квітня 2016 року №18 було зареєстровано з пропуском граничного терміну реєстрації податкової накладної на 1 день, колегія суддів вважає вірним висновок контролюючого органу про порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 року № 0014791401 в частині штрафу в сумі 1302 грн. 59 коп. слід скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Надаючи оцінку доводам апелянтів, судова колегія приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс" в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 № 0014791401 в частині штрафу в сумі 1302 грн. 59 коп., а тому, рішення суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права частково призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині з прийняттям нового рішення в цій частині.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Черкаській області від 29.12.2018 № 0014791401 в частині штрафу в сумі 1302 грн. 59 коп. - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлено 14.09.2021 р.