Справа № 620/6639/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
13 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України в Чернігівській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо перегляду тривалості (обсягу) спеціального стажу роботи судді ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку утримання та зобов'язати його здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з наявності 25 повних років спеціального стажу роботи судді (23 роки 11 місяців - на посаді судді і 1 рік 11 місяців 20 днів - строкової військової служби).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю підстав для зарахування спірного періоду служби позивача в Радянській Армії до стажу роботи на посаді судді та нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи з 25 повних років роботи.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що відповідач, здійснюючи перерахунок його грошового утримання, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 620/2579/20, неправомірно вилучив з обсягу спеціального стажу його роботи, як судді, період проходження строкової військової служби, зменшивши у такий спосіб розмір щомісячного довічного грошового утримання на 4%.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є суддею у відставці та з грудня 2016 року перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Чернігівській області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці від 14.12.2016 №11 (а.с.12), до стажу позивача на посаді судді належить служба в Радянській Армії з 20.11.1973 по 11.11.1975 - 1 рік 11 місяців 21 день; перебування на посаді судді Прилуцького районного народного суду Чернігівської області з 14.01.1993 по 19.03.2001 - 8 років, 2 місяці 05 днів; перебування на посаді судді Чернігівського обласного суду, Апеляційного суду Чернігівської області з 20.03.2001 по 14.12.2016 - 15 років 8 місяців 24 дні. Всього стаж роботи станом на 14.12.2016 становить 25 років 10 місяців 20 днів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 620/2579/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Чернігівській області визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19, за заявою від 28.02.2020, зобов'язано ГУ ПФ України в Чернігівській області здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 (а.с.6-8).
Відповідач здійснив перерахунок довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020, з розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при цьому не зараховано до спеціального стажу роботи судді період його служби в Радянській Армії.
Не погоджуючись з вказаним розрахунком позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 23.11.2020, в якій просив здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с.15).
Листом від 03.12.2020 № 4685-4916/О-02/8-2500/20 позивачу повідомлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховано у розмірі 56% суддівської винагороди з 19.02.2020 з урахуванням вимог законодавства, чинного на дату проведення перерахунку (а.с. 16-17).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача в частині перегляду тривалості стажу роботи позивача на посаді судді при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Частиною 7 наведеної статті передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
Згідно з ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до п.34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
З наявного в матеріалах справ розрахунку стажу позивача (а.с.12) вбачається, що він був призначений на посаду судді 14.01.1993, внаслідок чого при розрахунку його стажу слід керуватись положеннями Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII, що був чинний на той момент.
Частиною 4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинній на момент призначення позивача суддею) передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до п.3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Згідно з наданим Апеляційним судом Чернігівської області розрахунку стажу позивача, який дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 14.12.2016 стаж роботи позивача становить 25 років 10 місяців 20 днів та включає, крім періоду безпосередньо роботи суддею, строкову військову службу з 20.11.1973 по 11.11.1975 (а.с.8).
Крім того, питання розрахунку стажу позивача вже було предметом судового розгляду у справі №750/756/17 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії та в рішенні Деснянського районного суду м.Чернігова від 14.02.2017 встановлено обставини, що загальний стаж позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить складає 25 років 10 місяців та 20 днів (а.с.9-10).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів зазначає, що визначені у ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» роботи, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді, не свідчать про відсутність підстав для застосувань пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень, який передбачає також визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення судді на посаду, якщо це відбулось до набрання чинності вказаним законом.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного розрахунку відповідачем стажу позивача без врахування його служби в лавах Радянської Армії, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 13 вересня 2021 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма