П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 вересня 2021 р. Категорія 111030300м.ОдесаСправа № 540/498/21
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
ГУ ДПСМалюченко С.Я. (витяг)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року по справі за позовом акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, мотивуючи його тим, що спірні ППР прийняті відповідачем за результатами камеральної перевірки АТ «ТБК» з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН АТ «ТБК» за листопад 2019- січень 2020 р. Вказану перевірку позивач вважає незаконною, оскільки при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної. Крім цього, суд першої інстанції безпідставно, відхилив доводи позивача, щодо строку проведення камеральної перевірки передбаченого ст. 76.3 Податкового кодексу України та невірного найменування в акті перевірки контрагентів.
Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку ст. 76 ПК України податковим органом була проведена камеральні перевірки з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за листопад 2019 - січень 2020 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2020 №000245/21-22-04-01/32702078.
Перевірка проведена згідно даних ІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Реєстр податкових накладних» та встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, які складені на постачання товарів/послуг для операцій АГ «Таврійська будівельна компанія», що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, за листопад 2019 - січень 2020 року.
На підставі акту камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0056390401, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, відповідно до п. 1.201. 1 ст. 1201 ПК України застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 166622,31 гривень, зокрема в сумі 54363.23 гривень (у розмірі 10% за затримку реєстрації до 15 календарних днів), у сумі 78591,78 гривень (у розмірі 20% за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів), у сумі 33667,30 гривень (у розмірі 30% за затримку реєстрації від 31 до 60 календарних днів).
Також, відповідачем в порядку ст. 76 Кодексу проведено камеральну перевірку своєчасності подання (неподання) декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2020 року №000246/21-22-04-01/32702078 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.10.2020 №0056380401, яким до застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 гривень.
Перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.1 п, 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року до контролюючого органу.
Позивач звернувся зі скаргою в ДПС України (вих. № 358/07 від 06.11.2020 р.), яка своїм рішеннями про результати розгляду скарги від 25.01.2021 р. № 1831/6/99-00-06-03-01-06 (отримано 02.02.2021р.) скаргу АТ "Таврійська будівельна компанія" залишила без задоволення, а прийняті рішення - без змін.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями звернувся з даною позовною заявою до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що спірне ППР від 16.10.2020 №0056390401 є правомірним. Також вказав, що оскаржуючи у прохальній частині ППР від 16.10.2020р. № 0056380401 позивач не наводить жодного аргументу чому просить зазначене ППР скасувати.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо правомірності спірного ППР від 16.10.2020 №0056390401, суд зазначає наступне.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Верховний Суд у постановах від 06,03.2018 року у справі №821/193/17 (№К/9901/1857/17), від 04.03.2021 по справі №820/3499/17 (адміністративне провадження №К/9901/48343/18) зазначив, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2ІІК України.
Таким чином, предметом камеральної перевірки охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (ст. 76 ПК України).
Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах, зокрема від 18 травня 2018 року у справі №804/4483/17, від 29 січня 2019 року у справі №805/4868/16-а, від 21 лютого 2019 року у справі №808/2404/17, від 17 липня 2020 року у справі №826/4776/17, від 04.03.2021р. у справі № 820/3499/17.
Враховуючи вище викладене помилковими є посилання апелянта на відсутність у податкового органу права перевіряти дотримання строків реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки та порушення відповідачем строку перевірки.
Щодо встановлених під час фактичної перевірки порушень норм ПК України, суд зазначає наступне.
Під час проведення перевірки згідно даних ІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Реєстр податкових накладних» відповідачем було встановлено порушення АТ «Таврійська будівельна компанія» термінів реєстрації податкових накладних, які складені на постачання товарів/послуг для операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, за листопад 2019 - січень 2020 року.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарі в/послуг їх постачальнику, - протяг ом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 1201.1 етапі 1201 ПК України.
Пунктом 1201.1 ст. 1201 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів: 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Перелік податкових накладних із зазначенням їх реквізитів, контрагентів, строку порушення термінів їх реєстрації та сум ПДВ наведені в акті перевірки.
Щодо помилок у назві контрагентів позивача, наявні у акті перевірки, суд зазначає, що зазначені технічні помилки жодним чином не впливають на розрахункові показники та не спростовують встановлені факти порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних.
Позивач не оскаржує встановлені порушення ним термінів реєстрації податкових накладних в ЄДР.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що спірне ППР від 16.10.2020 №0056390401 є правомірним.
Щодо спірного ППР від 16.10.2020р. № 0056380401, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в порядку ст. 76 Кодексу проведено камеральну перевірку своєчасності подання (неподання) декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2020 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2020 року №000246/21 -22-04-01/32702078.
На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 16.10.2020р. № 0056380401, відповідно до якого встановлено порушення гл.2, ст.49 п.49.18, пп.49.18.1 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00грн.
Так перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.1 п, 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року до контролюючого органу.
Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого вій є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).
Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює; календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п, 203.1 ст. 203 Кодексу податкова декларація подасться за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
АТ «Таврійська будівельна компанія» згідно баз даних ЄРПН у квітні 2020 року були зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ 1049156,16 гривень, розрахунки коригування до податкових накладних у сумі - 27486,65 гривень, проте декларація з податку на додану вартість за квітень 2020 року до контролюючого органу надана 28.05.2020. (граничний строку надання 20.05.2020), тобто із пропуском встановленого ПК України строку.
Позивач, оскаржуючи у прохальній частині позовної заяви ППР від 16.10.2020р. № 0056380401, не наводить жодного аргументу чому просить зазначене ППР скасувати.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що судом першої інстанції під прийняття рішення по справі не враховано приписів п.52 прим 1 підрозд. ІІІ розд. XX ПК України про застосування штрафних санкцій, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУГО-19), штрафні санкції не застосовуються, однак штрафні санкції за порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України до апелянта застосовані за період листопад 2019 - січень 2020 року, тобто за період до 1 березня 2020 року.
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність спірних ППР, що оскаржуються.
Таким чином, апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року по справі № 540/498/21, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 15 вересня 2021 року.
суддя-доповідач Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.