Справа № 357/4875/21
2/357/2848/21
Категорія 36
іменем України
14 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Бараєва А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, -
В травні 2021 року позивач публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на наступні обставини.
26.06.2020 року ОСОБА_2 та HACK «Оранта» уклали Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АР 7804974), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_1 .
02.10.2020 року в с. Михайлівська, сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ГАЗ», д.р.н. НОМЕР_2 .
Винною особою у даному ДТП згідно з постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/10391/20 визнано ОСОБА_1 .
Відповідно до дослідження № АІ 1726 АІ-2, страхового акту № ОЦВ-СП-20-32-36413/1 від 28.10.2020 р. та страхового акту № ОЦВ-СП-20-32-36413/2 від 05.11.2020 р., а також розрахунків суми страхового відшкодування до них, за мінусом розміру франшизи 1 500 грн., розмір страхового відшкодування становив 12 868 грн. 91 коп.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди.
Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, публічне акціонерне товариство «НАСК «Оранта» суму страхового відшкодування в розмірі 12 868 грн. 91 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 2 270 грн. ( а. с. 1-3 ).
Ухвалою судді від 11 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 44-45 ).
В судове засідання позивач ПАТ «НАСК «Оранта» свого представника не направило, 09.09.2021 року за вх. № 42372 судом отримано заяву, підписана представником, в якому просили проводити розгляд справи без участі представника, за наявними матеріалами справи. Проти винесення рішення заочно не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 14.09.2021 року за вх. № 42991 судом отримано заяву, в якій відповідач просив суд слухати справу в його відсутність. Позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли до суду заяви, суд вважає про можливий розгляд даної справи без сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 26.06.2020 року ОСОБА_2 та HACK «Оранта» уклали Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АР 7804974), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 .
02.10.2020 року в с. Михайлівська, сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.11.2020 року по справі № 357/10391/20 ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 255 гривень. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Зазначеною постановою встановлено, що 02.10.2020 року близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 в с. Михайлівка Білоцерківського району по вул. Поповича, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди не вжив відповідних заходів та залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Свою вину ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, щиро розкаявся.
Зазначена постанова набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до дослідження № АІ 1726 АІ-2, страхового акту № ОЦВ-СП-20-32-36413/1 від 28.10.2020 р. та страхового акту № ОЦВ-СП-20-32-36413/2 від 05.11.2020 р., а також розрахунків суми страхового відшкодування до них, за мінусом розміру франшизи 1 500 грн., розмір страхового відшкодування становив 12 868,91 грн.
Вказана сума страхового відшкодування була перерахована ПАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 53225 від 10.11.2020 року на суму 9 633,54 грн. та № 53226 від 10.11.2020 року на суму 3 235,37 грн.
Звертаючись до суду з вказаними вимогами, ПАТ «НАСК «Оранта» просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 12 868,91 грн., так як у відповідності до вимог ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України ,,Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На підставі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди.
Як зазначено вище, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.11.2020 року по справі № 357/10391/20 ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП за те, що 02.10.2020 року близько 11 год. 10 хв. відповідач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 в с. Михайлівка Білоцерківського району по вул. Поповича, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди не вжив відповідних заходів та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, відповідач ОСОБА_1 , цивільна-правова відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , яка була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» скоїв дорожньо-транспортну пригоду, не вжив відповідних заходів та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Тому, позивач, виплативши страхове відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди, тобто до відповідача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом цивільна-правова відповідальність, якого була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта».
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду 14.09.2021 року з заявою про розгляд справи за його відсутності, відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що 02.10.2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі забезпеченого транспортного засобу з вини відповідача ОСОБА_1 , позивачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 12 868,91 грн., а страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди та враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що такі вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованими та доведеними.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.
При зверненні з вищевказаною позовною заявою ПАТ «НАСК «Оранта» сплатила судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжним дорученням № 16145 від 01 квітня 2021 року.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і понесенні позивачем при зверненні до суду судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 22, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 131, 141, 206, 211, 247, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, Законом України ,,Про страхування", Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 12 868,91 гривень та судові витрати в розмірі 2 270 гривень, загалом 15 138,91 гривень ( п'ятнадцять тисяч сто тридцять вісім гривень дев'яносто одна копійка ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» ( адреса місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ЄДРПОУ: 00034186 );
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ІНП: НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 14 вересня 2021 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов