ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 вересня 2021 року місто Київ №640/5565/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., ознайомившись із матеріалами адміністративного справи
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Клов»
доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України
провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Клов» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/5565/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 24.05.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що предметом розгляду справи є скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних на загальну суму 8766341,85 грн, що перевищує 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Надаючи оцінку наведеній позиції відповідача щодо порядку розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
З контексту наведеної статті Кодексу вбачається, що суд повинен перевірити обґрунтованість заперечень відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Проте, частиною шостою зазначеної статті встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу або якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття відповідачем рішень з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме №2355956/31111564 та №2355957/31111564 від 29.01.2021, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №56 від 03.11.2020 та №57 від 09.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На переконання суду, дана справа є незначної складності, характер якої не вимагає проведення судового засідання, а її розгляд можливий за наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями сторін.
Щодо посилань відповідача про неможливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних на загальну суму 8766341,85 грн, що перевищує 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд зазначає, що вимоги, які є предметом оскарження, з урахуванням судової практики, є вимогами немайнового характеру, а тому доводи відповідача, наведені у клопотанні про розгляд справи в порядку загального позовного провадження є необґрунтованими. Інших переконливих доводів з приводу того, чому розглядуваний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, а також те, чому ця справа не є справою незначної складності відповідачем не наведено.
У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.
Розглянувши та проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача щодо призначення розгляду справи №640/5565/21 в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Смолій