Справа № 357/10636/21
2-з/357/183/21
про забезпечення позову
13 вересня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 14041482).
Також заявник просить вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест-Кредо» (код ЄДРПОУ 39761587) вчиняти будь-які дії щодо набуття права власності на предмет іпотеки, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 14041482) в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Заява про забезпечення позову мотивована наступним.
Між ОСОБА_2 та ТОВ «Український промисловий банк» укладено кредитний договір №47/пв-06 від 10.03.2006р. у розмірі 50000 доларів США та договір іпотеки від 10.03.2006р. предметом якого є квартира за адресою АДРЕСА_2 ., сторони оцінили предмет іпотеки у 328250 гривень.
Із листа ТОВ «ФК Інвест-Кредо» від 24.07.2020р. №1540720 заявником встановлено, що ТОВ «Український промисловий банк» відступив право вимоги за кредитним та іпотечним договором до ПАТ «Дельта Банк».
В подальшому між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК Інвест-Кредо» укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступив право вимоги ТОВ «ФК Інвест-Кредо» за кредитним договором №47/пв-06 від 10.03.2006р. та за договором іпотеки від 10.03.2006р., боржником за якими є ОСОБА_2 .
23.04.2021р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-IX від 13.04.2021р.
Закон спрямований на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців.
Також закон має на меті сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами.
Даним законом внесено зміни у прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п. 16 ч. 7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець, наступні кредитори за договором зобов'язані надати позичальнику на його вимогу всю наявну інформацію про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за договором, не пізніше 14 днів з дня отримання такої вимоги.
Кредитор, до якого перейшли права кредитодавця внаслідок відступлення права вимоги, зобов'язаний надати позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) на його вимогу (не пізніше 14 днів з дня отримання такої вимоги) належним чином завірену таким кредитором копію документа, яким визначено розмір плати, що сплачена за відступлення права вимоги.
Заявником надіслано до ТОВ «ФК Інвест-Кредо» вимогу від 05.07.2021р. із проханням надати наявну інформацію про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за кредитним договором №47/пв-06 від 10.03.2006р.
У відповідь ТОВ «ФК Інвест-Кредо» надіслано лист №2070721 від 23.07.2021р. за яким надано копії договорів, що укладені між заявником та первісним кредитором, проте ТОВ «ФК Інвест-Кредо» не надано інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за кредитним договором №47/пв-06 від 10.03.2006р. та її документальне підтвердження.
Крім того, заявником подано заяву про проведення реструктуризації кредитної заборгованості в порядку п. 4 ч. 7 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування" від 21.07.2021р.
У відповідь на дану заяву ТОВ «ФК Інвест-Кредо» надіслано лист № 2100721 від 27.07.2021р. яким відмовлено у проведенні реструктуризації кредитної заборгованості.
Заявник звертає увагу суду на те, що від ТОВ «ФК Інвест-Кредо» надходили листи, а саме: вимога від 05.07.2021р. №370721, лист №2200721 від 30.07.2021р., лист №700821 від 19.08.2021р. якими повідомляється заявника про необхідність сплати суми заборгованості за кредитним договором, з сумою якої не погоджується заявник, у разі несплати відповідних суми, ТОВ «ФК Інвест-Кредо» має намір звернути стягнення на іпотечне майно, шляхом прийняття іпотекодержателем Предмета іпотеки у власність в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Крім того, ТОВ «ФК Інвест-Кредо» 26.08.2021р. намагався здійснити фізичну перевірку заставного майна, шляхом виходу за адресою його знаходження.
ОСОБА_2 наголошує на тому, що у сторін виник спір щодо розміру заборгованості за кредитним договором. Крім того, на думку заявника ТОВ «ФК Інвест-Кредо» протиправно відмовив у проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором. Зважаючи на той факт, що ТОВ «ФК Інвест-Кредо» у позасудовому порядку має можливість звернути стягнення на предмет іпотеки, про що неодноразово повідомляв листами заявника, вона вважає, що існує реальний ризик майбутнього не виконання рішення суду, що призведе до породження нового судового процесу.
Посилаючись на викладене, заявник просила суд задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки існують реальні підстави вважати, що невжиття таких заходів забезпечення може унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких має намір звернутися до суду, адже станом на сьогоднішній день, існує реальна загроза щодо подальшого протиправного набуття права власності на предмет іпотеки кредитором.
На підтвердження вищевикладених обставин заявник надає суду копію кредитного договору №47/пв-06 від 10.03.2006р., копію іпотечного договору від 10.03.2006р., копію договору про відступлення права вимоги №2291/к, копію вимоги від 05.07.2021р. №370721, копію заперечень на вимогу від 16.07.2021р, копію заяви про проведення реструктуризації, копію листа №2100721 від 27.07.2021р. про відмову у проведенні реструктуризації, копію листів ТОВ «ФК Інвест-Кредо», в яких останнє зазначає про намір звернути стягнення на іпотечне майно, та інші письмові докази.
Згідно з приписами ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
За приписами ч.2 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З урахуванням вищевказаних доказів, що надані заявником, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову. Такі вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, є законними, обґрунтованими та співмірними із позовними вимогами. Тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
При цьому суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню спірним нерухомим майном та виникненню пов'язаних з цим негативних наслідків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 14041482).
Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Інвест-Кредо» (код ЄДРПОУ 39761587) вчиняти будь-які дії щодо набуття права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 14041482) в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяВ. П. Цукуров