Справа № 357/5998/21
3/357/3225/21
09.09.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква УПП в Київській області ДПП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , непрацюючого, РНОКПП: у справі відсутній, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 333328 від 20.05.2021 року, 20.05.2021 року о 19 год. 20 хв. в м. Біла Церква по вул. Стаханівська, 66, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 211040», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах олкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив, та пояснив суду, що транспортним засобом він не керував, працівники поліції його не зупиняли, оскільки автомобіль знаходився у його дворі.
Захисник - адвокат Тарасюк А.В. надав суду клопотання про закриття провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 333328 від 20.05.2021 року, копію протоколу, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 від 20.05.2021 року, письмові пояснення ОСОБА_3 від 20.05.2021 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт поліцейського Івашка А. від 20.05.2021 року, довідку від 21.05.2021 року, відеозапис з нагрудної камери поліцейського, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні було встановлено, що 20.05.2021 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що працівники поліції самі зазначають, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а сам транспортний засіб був припаркований на території двору. Однак, у зв'язку із тим, що вказаний транспортний засіб перебував у орієнтуванні через те, що на даному транспортному засобі нібито водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вказані свідки є упередженими, у зв'язку із тим, що відповідно до рапорта працівника поліції Івашка А. працівники поліції прибули за вказаною адресою саме за викликом ОСОБА_1 , який повідомив, що його сусіди ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) вчиняють адміністративне правопорушення, а саме продають вдома горілку. Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали працівникам поліції, що ніби ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
За вказаних підстав суд не може прийняти до уваги письмові пояснення зазначених свідків, оскільки вбачається упередженість даних свідків.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема і факту керування транспортним засобом.
Разом з тим, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. О. Гребінь