Справа № 289/1687/21
Номер провадження 1-кп/289/163/21
15.09.2021 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021060450000101 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
До Радомишльського районного суду Житомирської області надійшов вищевказаний обвинувальний акт.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, оскільки він є раніше неодноразово судимим, наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме він знаходячись на волі може переховуватися від суду, так як підозрюється у вчинені тяжкого злочину може вплинути на свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти клопотання прокурора заперечували, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки відсутні будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового процесу суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, або іншим чином впливати на дієвість кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується зокрема тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину у сфері життя та здоров'я, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, обвинувачений не є особою похилого віку, відсутні відомості про наявність у нього тяжких захворювань чи інвалідності. Також судом враховується відсутність зареєстрованого місця проживання обвинуваченого та постійного фактичного місця проживання; відсутність постійного джерела доходів; відсутність міцних соціальних зв'язків, що свідчить про можливість обвинуваченим в будь-який момент залишити місце проживання з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності; можливість переховування від органів досудового розслідування та суду. Обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків з метою зміни ними показів на його користь, задля уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю, а клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів за перелічених вище обставин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили його смерть, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави.
Отже, керуючись ст. ст. 177, 183, 314, 315, 316, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 13 листопада 2021 року включно без права внесення застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відмовити.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» для виконання.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1