Справа № 288/1573/21
Провадження № 2/288/352/21
15 вересня 2021 року смт . Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .
Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу якої входить, зокрема житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 разом з братом ОСОБА_2 , за їх заявами нотаріусом було заведено спадкову справу.
За життя батько не встиг оформити право власності на житловий будинок, тому брат позивача ОСОБА_2 був змушений звернутись до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 04.06.2014 року було визнано право власності за відповідачем на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 . Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили було встановлено, що спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_3 є позивач та її брат ОСОБА_2 в рівних частках.
Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Пилипчуком А.Я. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказаний будинок.
На житловий будинок виготовлений технічний паспорт, тобто проведена технічна інвентаризація.
Відповідно до технічного паспорту виданого ФОП ОСОБА_4 , інвентаризаційна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , складає 91220 гривень. Тобто вартість 1/2 частки складає 45610 гривень.
Позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати покладає на себе.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 27 серпня 2021 року надав до суду заяву в якій просив вказану справу слухати за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 серпня 2013 року Виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Попільнянського району, Житомирської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 7 /а.с. 4/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30 червня 1979 року Новоселицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , запис за № 12 /а.с. 5/.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 23 серпня 2006 року Виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 23 серпня 2006 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 3 /а.с. 6/.
Як вбачається з Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовлений 12 травня 2014 року ФОП ОСОБА_4 , замовником технічної інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Інвентаризаційна вартість будинку - 91220 гривень /а.с. 7-11/.
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 червня 2014 року визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на одну другу частину житлового будинку та одну другу частину господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 12-13/.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 29 липня 2014 року Реєстраційною службою Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області, актуальна інформація про державну реєстрацію права власності, а саме: власником 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний ОСОБА_2 /а.с. 14/.
Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 серпня 2021 року № 46/02-31 приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на 1/2 ідеальну частину житлового будинку загальною площею 60,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації заявленого спадкового майна. Спадкова справа № 54/2013. Спадкоємцем на 1/2 ідеальну частину майна за заповітом та за законом на все рухоме та нерухоме майно є дочка ОСОБА_1 , яка вчасно вступила у права спадкування на все майно, що належало померлому /а.с. 15/.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Оскільки на нерухоме майно, не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 4.15. частини 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 Цивільного Кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 182 Цивільного Кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.
У відповідності із статею 328 Цивільного Кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вбачається з частин 1, 2 статті 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.
Згідно приписів частини першої статті 1297 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до статті 316 Цивільного Кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом, права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом просив залишити судові витрати за ним, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 182, 328, 334, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1262, 1267, 1268-1270, 1297 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник