Справа № 288/1454/21
Провадження № 2/288/335/21
15 вересня 2021 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем померлої за законом першої черги та спадщину після смерті матері прийняла, так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.
Крім позивача, інші спадкоємці відсутні.
До складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 ввійшла квартира номер АДРЕСА_1 .
З метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище нерухомість, позивач звернулась до нотаріуса, проте отримала відмову через відсутність реєстрації права власності на вищевказану нерухомість.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки) нотаріус вимагає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Проте за життя померлою не було оформлено право власності на квартиру, що створює позивачу перешкоди в оформлені спадкових прав на неї.
Позивач просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.
Представник відповідача Попільнянської селищної ради Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явилась, 14 вересня 2021 року надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23 лютого 2021 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 7 /а.с. 7/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23 жовтня 2020 року Відділом ЗАГС адміністрації Радянсько - Гаванського муніципального району Хабаровського краю, матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана ОСОБА_2 , запис № 26 /а.с. 8/.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 04 вересня 1982 року смт. Попільня Райвідділом ЗАГС Житомирської області, ОСОБА_3 04 вересня 1982 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_1 », запис за № 27 /а.с. 9/.
Як вбачається з повідомлення № К-143/02-10 від 16 березня 2021 року та Довідки № 82 від 09 серпня 2021 року Попільнянської селищної ради Житомирської області, відповідно до погосподарського обліку Попільнянської селищної ради за 1964-1966 роки за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - голова двору, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - брат. Інформація про місце проживання та зареєстрованих осіб за вищевказаною адресою на день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутня /а.с. 10, 21/.
Довідкою № 27 від 23 квітня 2020 року ФОП ОСОБА_7 передбачено, що дана довідка видана ОСОБА_4 до технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість квартири з урахуванням діючої індексації станом на 23.04.2020 року становить - 51076,00 гривень /а.с. 11/.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 10 серпня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу, спадкодавцем вказана ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер спадкової справи у нотаріуса - 160/2021 /а.с. 12/.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданих 10 серпня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкодавця ОСОБА_2 відсутня /а.с. 13, 13 на звороті/.
Як вбачається з Технічного паспорта виготовленого 15 лютого 2020 року ФОП ОСОБА_7 , замовником технічної інвентаризації на квартиру АДРЕСА_1 , вказаний ОСОБА_4 /а.с. 14-18/.
Відповідно до повідомлення № 156/02-14 від 11 серпня 2021 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у оформлені спадкових прав та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як у матеріалах справи відсутні, а заявником не надані документи, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на вищевказану нерухомість /а.с. 20/.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Оскільки на нерухоме майно, не було оформлено право власності, тому згідно листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 4.15. частини 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 Цивільного Кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 182 Цивільного Кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а згідно зі статті 334 того ж Кодексу, право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.
У відповідності із статею 328 Цивільного Кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.
Згідно приписів частини першої статті 1297 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до статті 316 Цивільного Кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом, права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 182, 328, 334, 386, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1258, 1268-1270, 1297 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник