Справа № 214/2404/21
2/214/2125/21
Іменем України
14 вересня 2021 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хомініч С.В.,
за участю секретаря судового засідання Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/2404/21
за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»
до відповідача 1: ОСОБА_1 ,
відповідача 2: ОСОБА_2 ,
про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» Нофенко Л.В. звернулася до суду 31.03.2021 з позовом, в якому просить суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані за адресою АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення, за період з жовтня 2013 року по березень 2021 року, у розмірі 38580,03 грн, втрат від інфляції у розмірі 9534,04 грн, 3% річних у розмірі 2865,66 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке зобов'язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов'язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У зв'язку із неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань, за період з жовтня 2013 року по березень 2021 року утворилась заборгованість в розмірі 38580,03 грн, на яку позивачем нараховано збитки в порядку ст. 625 ЦК України, а саме інфляційні втрати 9534,04 грн, 3% річних 2865,66 грн. Оскільки споживачі добровільно заборгованість не погашають, а звернення підприємства з цього приводу ігнорують, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.
Представник позивача правом на участь у судовому засіданні не скористалася, просив справу розглядати за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, у тому числі відповідач ОСОБА_1 в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак до суду повторно не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, неподання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники -споживачі (індивідуальні та колективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст. 4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 , з відкриттям особового рахунку за № НОМЕР_1 . Житлове приміщення перебуває у приватній власності. Власником є ОСОБА_2 . Як вбачається з довідки, споживачами за вказаною адресою є - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших споживачів за вказаною адресою не зареєстровано (а.с. 6).
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Як визначено ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Щомісяця, з жовтня 2013 року по березень 2021 року, позивач нараховував відповідачам плату за надані послуги з теплопостачання, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кошти за вказані послуги не сплачували, внаслідок чого виникла заборгованість (а.с. 7).
Докази щодо звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи відсутні.
У відповідності із ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Дослідивши розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведені позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу, суд встановив, що сума заборгованості за послуги з централізованого опалення розрахована позивачем, виходячи із встановлених тарифів та опалювальної площі житлового приміщення 64,6 кв.м за період з жовтня 2013 року по березень 2021 року та складає 38580,03 грн (а.с. 7).
Однак суд не може повністю погодитися з розрахунком суми заборгованості, наданим позивачем, оскільки, як вбачається з довідок про реєстрацію місця проживання за відомостями відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради та відділу обліку та моніторингу інформації ГУДМС України в Дніпропетровській області, споживач ОСОБА_1 знята з реєстраційного обліку з 27.12.2019 у зв'язку із вибуттям до іншого міста проживання, а тому апріорі не могла споживати житлово-комунальні послуги, що надавалися АТ «Криворізька теплоцентраль» з січня 2020 року по березень 2021 року (а.с. 7, 18, 19, 20, 21, 25).
Отже суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності покладення на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарного обов'язку стягнення заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період із січня 2020 року по березень 2021 року, оскільки, обставини порушення відповідачем ОСОБА_1 оплати за спожиту теплову енергію є доведеними частково за період з жовтня 2013 року по грудень 2019 року.
Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання(підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат у розмірі 9534,04 грн та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 2865,66 грн вважає вірними (а.с. 8, 8 зворот).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Положеннями частини 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що відповідно до ст. 322 ЦК України, тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення та членів його сім'ї, які проживають в цьому приміщенні та є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачами і позивачем існували фактичні договірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у межах доведеності заявленого позивачем розрахунку заборгованості, а саме стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, наданих за період з жовтня 2013 року по грудень 2019 року та суми інфляційних втрат та 3% річних за відповідний період, та стягнути з відповідачаОСОБА_2 суму заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, наданих за період з січня 2020 року по березень 2021 року та суми інфляційних втрат та 3% річних за відповідний період, відмовивши у покладенні солідарного обов'язку стягнення заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період із січня 2020 року по березень 2021 року на відповідачаОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача належить стягнути судовий збір, сплачений позивачем за подання позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с.1).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, надані за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2013 року по грудень 2019 року у розмірі 29320 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять) гривень 09 копійок, інфляційні втрати у розмірі 9222(дев'ять тисяч двісті двадцять дві) гривні 89 копійок, 3% річних у розмірі 2774(дві тисячі сімсот сімдесят чотири) гривні 65 копійок, а загалом 41317 (сорок одна тисяча триста сімнадцять) гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, надані за адресою: АДРЕСА_1 за період з січня 2020 року по березень 2021 року у розмірі 9259 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) гривень 94 копійки, інфляційні втрати у розмірі 311(триста одинадцять) гривень 15 копійок, 3% річних у розмірі 91(дев'яносто одна) гривня 01 копійка, а загалом 9662 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 58 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 43 копійки в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст. 285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: вул. Електрична, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення складено 14.09.2021.
Суддя Хомініч С.В.