Справа № 174/700/20
Провадження №1-кп/190/26/21
15 вересня 2021 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що зареєстроване в ЄРДР під єдиним номером 12017040150000087 стосовно
ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши при цьому, що обвинувачені не мають міцних соціальних зв'язків, а ризики, які існували на час обрання міри запобіжного заходу, не зникли.
Обвинувачені та їхні захисники заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили суд обрати стосовно обвинувачених запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Захисник ОСОБА_8 зазначив, обгрунтування клопотання прокурора є надуманими та безпідставними.
За положенням ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується: в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно;в незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту; в таємних викраденнях чужого майна (крадіжок), вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаних з проникненням у житло; у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.186 КК України.
ОСОБА_6 обвинувачується: в заволодіннях чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинених повторно; в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно; в таємних викраденнях чужого майна (крадіжки), поєднаних з проникненням у житло, вчинених повторно;в таємних викраденнях чужого майна (крадіжки), вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаних з проникненням у житло, тобто в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть переховуватися від суду, оскільки за вчинення інкримінованих злочинів їм загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Це дає достатні підстави вважати про реальність такого ризику з боку обвинувачених, які знаючи про тяжкість покарання за вчинені діяння зможуть переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше неодноразово судимі, що є ризиком вчинення ними нових злочинів.
Крім того, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 утриманців не мають, постійного місця роботи не мають. Відсутність міцності соціальних зв'язків є ризиком їхнього зникнення у разі перебування на волі.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їхніх захисників, суд вважає за доцільне продовжити дію застосованого до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжуючи дію даного запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обвинуваченим було обрано запобіжний захід, не відпали.
Обставини по справі з часу обрання обвинуваченим запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи майновий і сімейний стан обвинувачених, дані, які характеризують їх особу, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, кожному, що становить 75300 (сімдесят п'ять тисяч триста) гривень.
Керуючись ст. ст.177, 183, 182, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14 год. 30 хв. 15 вересня 2021 року по 14 год. 30 хв. 13 листопада 2021 року, з можливістю внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75300 (сімдесят п'ять тисяч триста) гривень, які можуть бути внесені обвинуваченим або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
3) прибувати за кожною вимогою до суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14 год. 30 хв. 15 вересня 2021 року по 14 год. 30 хв. 13 листопада 2021 року, з можливістю внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75300(сімдесят п'ять тисяч триста) гривень, які можуть бути внесені обвинуваченим або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
3) прибувати за кожною вимогою до суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)», для відому.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1