Справа №592/8716/21
Провадження №2-а/592/101/21
14 вересня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районного суду міста Суми у складі:
головуючого - судді Онайка Р.А.,
за участі секретаря судового засідання Антуфьєвої В.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області в особі поліцейського 1 батальйону 1 роти рядового поліції Ломазей Марини Михайлівни про скасування постанови
з участю позивача - ОСОБА_1 ,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати постанову поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненської області Ломазей Марини Михайлівни серії ЕАН № 4443977 від 05.07.2021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.07.2021 відповідачем відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.122 КУпАП. Вважає зазначену постанову безпідставною та винесеною з істотним порушенням його прав з наступних підстав.
Вимірювання швидкості руху було здійснено із функцією фото- та відеофіксації не в автоматичному, а у ручному режимі всупереч вимогам ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Всупереч вимогам ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувалось розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху».
Також вказує, що йому не було надано можливості скористатися правами передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою у зв'язку з тим, що постанова була винесена на місці вчинення правопорушення. Посилаючись на рішення КСУ №5-рп/2015 від 26.05.2015, вважає, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися за місцезнаходженням відповідного органу, з врученням повістки та підготовкою до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також, відповідачем не відбиралися пояснення, а в оскаржуваній постанові його заперечення не відображені.
Ухвалою суду від 16.07.2021 адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 06.08.2021 по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10:30 16.08.2021.
Протокольною ухвалою від 16.08.2021 слухання справи відкладено за клопотанням позивача на 11:00 14.09.2021.
У судовому засіданні 14.09.2021 позивач вимоги адміністративного позову підтримав та просив скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції в Рівненської області 1 батальйону 1 роти рядового поліції Ломазей Марини Михайлівни Управління патрульної поліції в Рівненської області серії ЕАН № 4443977 від 05.07.2021 з зазначених у позові підстав. Крім того пояснив, що рухався в транспортному потоці зі швидкістю на круїз-контролі 100 км/год за іншим автомобілем, швидкість якого не перевищувала 75 км/год. Поліцейські тримали прилад в руках, внаслідок чого могла виникнути значна похибка в його показаннях та не дали змоги скопіювати відео з нього. Пояснив, що бачив знак 5.70, проте не бачив знаку «Початок населеного пункту», ймовірно тому, що рухався за великогабаритним автомобілем, а знак не був продубльований на обидві сторони дороги. Поліцейським були зачитані його права, а він просив надати можливість для дачі письмових пояснень.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Надіслав до суду відзив з додатками. Обґрунтовує свої заперечення тим, що дійсно 05.07.2021 відносно позивача було складено постанову серії ЕАН №4443977 у зв'язку з тим, що останній перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 50 км/год в населеному пункті Бабин, швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 TC 008350, який пройшов відповідну сертифікацію. У визначеній законом процедурі ним було здійснено фіксацію виявленого порушення Правил та винесено постанову, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в межах санкції ч.4 ст. 122 КУпАП, якою встановлена відповідальність за вказане порушення. В якості доказу перевищення швидкості надала суду відповідне фото та відео, на якому зафіксовано номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху, швидкості руху, зафіксоване приладом TruCam. Крім того відповідач зазначає що, на відеозаписі доданому до відзиву наявні докази роз'яснення прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності та вручена копія постанови. Зазначає що розгляд даної категорії справ відноситься до повноважень патрульної поліції, вважає свої дії такими що відповідають чинному законодавству та просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані суду докази в їх сукупності, приходжу до висновку що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП, встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, саме на відповідача покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення і такі докази суду були надані.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.07.2021 серія ЕАН № 4443977 на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.122 КУпАП у розмірі 1700,00 грн. З постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом AUDI A4 номерний знак НОМЕР_1 рухався дорогою М-06 Київ-Чоп, 310 км зі швидкістю 113 км/год. При цьому, порушив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті с. Бабин більш як на 50 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20 ТС008350 (а.с.7).
Як вбачається з фото з приладу TRUCAM LT 20/20 ТС008350, що є додатком до постанови, та відеозапису наданого відповідачем, зафіксовано рух автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 зі швидкістю 113 км/год 05.07.2021 о 11:31 на а/д М06 Київ-Чоп 310 км, дистанція до вимірювача 300,5 м (а.с.40).
До відзиву додано оптичний носій із відеозаписом події яка відбулася, з відеофайлу 625484666_U2200_0705_113106 вбачається, що автомобіль позивача перевищив встановлену швидкість руху (0,9с), а також, що вказаний автомобіль явно перевищує загальну швидкість транспортного потоку на цій ділянці дороги.
Також, з відеозапису 20210707203011001741 вбачається, що після виявлення факту порушення вимог ПДР та зупинки транспортного засобу відповідачем було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи, будь-яких клопотань при розгляді справи позивачем не було заявлено, жодних доводів своєї невинуватості та заперечень ним не надано, лише заявлено про намір оскаржити постанову, оскільки 1700 грн це вже значна сума, і 90% що він виграє, на що поліцейським було повторно роз'яснено порядок оскарження постанови.
Процедура розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на портативний відеореєстратор поліцейського ВК-00006, який зазначений у постанові серії ЕАН № 4443977 від 05.07.2021 року. З боку інспектора патрульної поліції не здійснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Позивачу ніщо не заважало скористатися своїми правами, в тому числі й правом на ознайомлення з доказами вчиненого ним правопорушення (для реалізації якого він повинен був його озвучити поліцейським).
Доводи позивача про те, що вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом не у автоматичному режимі, а у ручному, всупереч вимогам ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», є безпідставними.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» в редакції ЗУ № 580-VIII від 02.07.2015 (яка процитована в позовній заяві), дійсно, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку мала повноваження закріплювати монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку. Проте ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» була викладена в новій редакції, відповідно до якої поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може, зокрема, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз. Тобто на час вчинення правопорушення поліція мала повноваження розміщувати по зовнішньому периметру доріг технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також фото- і відеотехніку, у тому числі (але не виключно) техніку, що працює в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до листа Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТ СТАНДАРТ» лазерний вімірювач швидкості транспортних засобів TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань (а.с.49).
Зважаючи на ту обставину, що позивачем було перевищене встановлене обмеження швидкості руху на 63 км/год, його посилання на можливу похибку внаслідок тримання технічного засобу вимірювання швидкості в руках є безпідставним.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні усі необхідні відомості, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи та транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.
При цьому адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 122 КУпАП не обмежена зоною дії дорожнього знаку 5.70, а тому його встановлення не є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за цим законом і не підлягає обов'язковому встановленню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому доводи позивача про незазначення у постанові цих відомостей є безпідставними.
Разом з тим, оцінюючи правомірність дій поліції щодо фіксування порушення вимог ПДР відповідним обладнанням слід зазначити, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. На підтвердження правомірності своїх дій відповідачем було надано листа «Служби автомобільних доріг у Рівненській області» №2 н/т від 09.08.2021, відповідно до якого дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» в с. Бабин розташований на 310+400 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп (а.с.55-56).
Крім того згідно зазначеного листа дорожній знак 5.45. «Початок населеного пункту» с. Бабин розташований на 310+451 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп, а доводи позивача про те, що він не помітив зазначеного дорожнього знаку не звільняють його від обов'язку дотримуватись встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
При цьому суд враховує, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
Що стосується доводів позивача про те, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього повинна розглядатися за місцем знаходження відповідного органу та повістка йому повинна була бути вручена не пізніше як за три доби, то вони також є безпідставними.
Рішенням Конституційного суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 встановлено, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
При цьому Конституційний суд України зазначив, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом (ст. 258 КУпАП), тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Разом з тим, після 26.05.2015 до ст. 258 КУпАП неодноразово були внесені зміни і в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення була визначена процедура скороченого провадження у справах, розгляд яких віднесені до компетенції Національної поліції (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП).
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху передбачених ч.4 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395. Згідно з п.2 розділу III зазначеної Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Процедура розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і пояснення позивача було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського. З дослідженого у судовому засіданні відеозапису (а.с. 57) вбачається, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, позивачу були роз'яснені його права, якими користується особа, що притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи, будь-яких клопотань при розгляді справи позивачем не було заявлено, жодних доводів своєї невинуватості ним не надано, з боку інспектора патрульної поліції не здійснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Позивачу ніщо не заважало скористатися своїми правами.
Оскільки позивач не викликався для розгляду справи про адміністративне правопорушення, а такий розгляд відбувся за його місцем знаходження на місці вчинення правопорушення, його посилання на ст. 277-2 КУпАП, якою врегульоване повідомлення про розгляд справи є безпідставним.
Слід також зазначити, що в постанові серії ЕАН №4443977 в п. 8 та в п. 9 проставлено підписи позивача про ознайомлення його зі ст. 268 КУпАП та ст. 289 КУпАП, а право позивача на доступ до суду ним реалізоване шляхом оскарження в суді зазначеної постанови, тому доводи позивача є безпідставними, обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування спірної постанови, зазначені в зразку відповідної позовної заяви, опублікованій 19.10.2018, проте не підтверджені жодним належним і допустимим доказом.
Зважаючи на зазначене, дослідивши матеріали, що були покладені в основу оскаржуваної постанови, суд вбачає, що дане рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема КУпАП, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, посилаючись на належні, допустимі та достатні докази у справі, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку, а стягнення за адміністративне правопорушення накладено у межах, установлених КУпАП.
Приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4443977 від 05.07.2021 відповідає вимогам ст.283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.2,5,9,77,205,242-246,268-269,271-272,286 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області в особі поліцейського 1 батальйону 1 роти рядового поліції Ломазей Марини Михайлівни про скасування постанови відмовити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАН №4443977 від 05.07.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Рівненській області Ломазей Марина Михайлівна, місце роботи Рівненська обл., м.Рівне, вул. Степана Бандери, 14а
Суддя Р.А. Онайко