10 вересня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/976/21
За позовом Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
до 1. Подільського державного аграрно-технічного університету, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області;
2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2”, с. Цурень Герцаївського району Чернівецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, м. Кіцмань
про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання - Фагурел А.В.
Представники сторін:
від прокуратури - Федоряк М. В.;
від позивача - не з'явився;
від відповідача №1- не з'явився;
від відповідача №2 - Бігусяк М. В.;
від третьої особи - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Керівник Кіцманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до Подільського державного аграрно-технічного університету та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на обставини, пов'язані з укладенням договору про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12 березня 2020 року між Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та СТОВ “Колосок-2”, який на думку прокурора, є удаваним правочином. Прокурор вказує на те, що договір укладався як договір про надання послуг з метою приховати фактично існуючі відносини оренди земельної ділянки між його сторонами.
Враховуючи вищевикладене, прокурор, просить суд: 1) визнати недійним договір про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020, укладений між Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та СТОВ “Колосок-2”; 2) зобов'язати СТзОВ “Колосок-2” звільнити земельну ділянку площею 115,98 га, що розташована на території Кіцманської міської ради Кіцманського району Чернівецької області (за межами населеного пункту), яку товариство займає на підставі договору про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на “01” квітня 2021 року.
26 березня 2021 року на адресу суду від відповідача №1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1200), у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що при укладенні договору про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020, укладеного між Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та СТОВ “Колосок-2, сторонами дотримано вимоги частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України та проведено процедуру укладення договору відкрито, прозоро, згідно законодавства та без приховання іншого правочину.
Окрім того, відповідач №1 зазначає, що спірна земельна ділянка, площею 139 га не передавалась у користування відповідача №2 та протягом дії договору залишалась у володінні та користуванні Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, а відтак, позовні вимоги прокурора та позивача про звільнення вказаної земельної ділянки є безпідставними та не підлягають задоволенню у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Крім цього, у своєму відзиві відповідач №1 звертає увагу суду на те, що між Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та СТОВ “Колосок-2 укладено договір №4 про проведення практики студентів вищих навчальних закладів від 14 лютого 2018 року на підтвердження того, що Коледж виконує вимоги освітнього законодавства у сфері практичної підготовки здобувачів освіти, співпрацюючи саме із СТзОВ “Колосок-2”.
Одночасно відповідач №1 просить закрити провадження у справі у зв'язку із повним виконанням сторонами своїх зобов'язань за договором, оскільки 02 листопада 2020 року між Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та СТОВ “Колосок-2” укладено додаткову угоду № 2 до договору К-1 про надання сільськогосподарських послуг від 12 березня 2020 року, згідно якої сторони встановили дію договору до 02 листопада 2020 року та вказує на те, що, починаючи з 03 листопада 2020 року договір К-1 про надання сільськогосподарських послуг від 12 березня 2020 року припинив свою дію.
Ухвалою суду від 01.04.2021 замінено учасника справи - Кіцманську місцеву прокуратуру її правонаступником - Чернівецькою окружною прокуратурою та відкладено підготовче засідання на "15" квітня 2021 року.
13 квітня 2021 року на адресу суду від Чернівецької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. №1482), в якій прокурор зазначає, що правова природа договору не залежить від його назви, а вбачається зі змісту договору. Так, за оспорюваним договором між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов цього договору вбачається, що навчальний заклад фактично передав земельну ділянку СТзОВ “Колос-2”, і планує отримати за це плату. У зв'язку з цим, на думку прокурора, даний договір укладений з грубим порушенням норм Земельного кодексу України, Законів України “Про оренду землі” та інших нормативно-правових актів.
Крім того, прокурор не погоджується з твердженнями відповідача №1 про припинення дії договору від 02.11.2020, посилаючись на положення, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, а саме розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.
15 квітня 2021 року представником відповідача №2 - СТзОВ “Колос-2” подано письмові пояснення (вх. №782), які він просить розцінювати, як відзив на позовну заяву, в якому вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки спірний договір не містить ознак недійсності та не є прихованим договором оренди, тому що не містить жодних істотних умов договору оренди землі і повністю відповідає вимогам закону щодо даного виду договору та укладений з додержанням всіх вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, позовна вимога про зобов'язання звільнити земельну ділянку взагалі не стосується СТзОВ “Колос-2”, так як товариство не займало земельну ділянку, що знаходиться в постійному користуванні Кіцманського коледжу та відповідно звільняти нічого не може.
Одночасно, представник відповідача №2 вказує на неналежність позивача (уповноваженого органу у спірних правовідносинах) до відносин щодо спірного договору.
Ухвалою суду від 15.04.2021 (з врахуванням ухвали суду від 27.04.20201 про виправлення описки) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 14.06.2021 включно та оголошено у підготовчому засіданні перерву до “13” травня 2021 року.
Ухвалою господарського суду від 13.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2021.
Ухвалою суду від 28.05.2021, у зв'язку з перебуванням 31.05.2021 судді Гончарука О.В. у відпустці, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на “06” липня 2021 року.
Разом з тим, 06.07.2021 судове засідання не відбулося в зв'язку з продовженням відпустки судді Гончарука О.В., про що керівником апарату Господарського суду Чернівецької області повідомлено сторін.
Ухвалою суду від 02.08.2021 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на “25” серпня 2021 року.
Ухвалою суду від 25.08.2021, за клопотанням відповідача №1, відкладено розгляд справи по суті на 07.09.2021.
06 вересня 2021 на електронну адресу суду від Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, яка не містить електронного цифрового підпису та не може вважатися офіційним документом, а відтак, вона на підставі частини 4 статті 170 ГПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду як така, що подана без додержання вимог частини 2 статті 170 ГПК України.
У судовому засіданні 07.09.2021 прокурор та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив (вх. №1482).
Представник відповідача №2 просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у письмових поясненнях (вх. №782), які суд розцінює, як відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 07.09.2021 оголошено перерву до 10.09.2021.
У судове засідання 10.09.2021 представники позивача, відповідача №1 та третої особи не з'явилися.
За наслідками проведення судового засідання 10.09.2021, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача №2, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
На підставі рішення виконкому Кіцманської міської ради №340/8 від 12.08.1998 передано Кіцманському державному аграрному технікуму земельну ділянку площею 19516 га, у постійне користування, що підтверджується Актом про право постійного користування землею серії 1-ЧВ №001113 від 03.09.1999, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №310.
Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» (далі - СТзОВ «Колосок-2») та Подільським державним аграрно-технічним університетом в особі Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету (далі - Кіцманського коледжу Подільського ДАТУ) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020 (далі - договір).
Предметом договору сторони обумовили між собою те, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та засобів, надати послуги, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти, оплатити послуги у сфері рослинництва (7730000-3) (надання сільськогосподарських послуг) (ДК 021:2015), а саме послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи) та отримати зібраний врожай (пункт 1.1. договору).
Виконавець надає послуги передбачені у п.1.1. договору на земельній ділянці замовника загальною площею 139 га (пункт 1.2. договору).
Ціна цього договору становить 1 880 000,00 грн., у тому числі ПДВ 313 333,33 грн (п.2.1. договору).
Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за цим договором проводиться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 днів після продажу замовником зібраного врожаю (кукурудзи), але не пізніше закінчення терміну дії даного договору відповідно до п.9.1. договору.
Виконавець зобов'язаний своїми силами і засобами надати всі послуги, визначені в п.1.1. цього договору, в обсягах і в строки передбачені календарним планом, який є невід'ємним додатком до даного договору (пункт 4.1.1 договору).
В 5-денний строк з моменту завершення надання послуг, визначених в п.1.1. цього договору, подати замовнику на підписання акт здачі-приймання наданих послуг (пункт 4.1.4 договору).
Прийняти надані виконавцем послуги та підписати акт здачі-приймання наданих послуг за умови належного надання послуг виконавцем протягом 5-днів з дати одержання названого акту від виконавця (пункт 4.2.1 договору).
Даний договір підписаний уповноваженими особами, а саме: в.о. директора СТзОВ «Колосок-2» та директором Кіцманського коледжу Подільського ДАТУ та скріплений печатками.
28 жовтня 2020 року між СТзОВ «Колосок-2» та Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ укладено додаткову угоду №1 до договору про надання сільськогосподарських послуг від 12.03.2020, якою внесено зміни в пункт 2.1. та викладено в редакції, згідно з якою ціна договору становить 1794 650,00 грн, у тому числі ПДВ 299108,33 грн.
02 листопада 2020 року між СТзОВ «Колосок-2» та Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ укладено додаткову угоду №2 до договору про надання сільськогосподарських послуг від 12.03.2020, якою внесено зміни в пункт 9.1 та викладено в редакції за якою цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 02 листопада 2020 року.
На виконання умов договору 12.10.2020 між СТзОВ «Колосок -2» та Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ підписано акт прийому-передачі готової продукції, а саме зерно кукурудзи в кількості 466000 кг.
Відповідно до пункту 4.2.1 договору 22.10.2020 між сторонами складено акт №К-1-0000178 здачі-приймання робіт, а саме надання сільськогосподарських послуг на загальну суму 1 794 650,00 грн.
В подальшому, між СТзОВ «Колосок-2» та Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ укладено договір поставки за №1 від 13.07.2020.
На умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п.1.2. цього договору, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (п.1.1. договору поставки).
Предметом поставки згідно договору є кукурудза. Одиниця виміру - в кілограмах (п.1.2. договору поставки).
Місце постачання товару (передавання товару постачальником покупцю) за цим договором є с. Суховерхів, Кіцманський р-н., Чернівецька область (п.5.1. договору поставки).
Передача товару здійснюється в місці поставки товару, яке визначене у п.5.1. цього договору (п.6.1. договору поставки).
Відповідно до видаткової накладної №91 від 22.10.2020 постачальником видано 466000 кг зерна кукурудзи та 3100 кг використаних відходів на загальну суму 2 334 650,00 грн.
Згідно виписки по рахункам Кіцманського коледжу Подільського ДАТУ від 22.10.2020 СТзОВ «Колосок-2» перерахувало на рахунок коледжу 2 243 650,00 грн, призначення платежу: «за зерно кукурудзи та використані відходи».
Згідно з статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що, договір надання послуг укладається з метою надання певних послуг, разом з цим право користування майном особа може отримати під час правовідносин найму (оренди).
У Розділі 1 договору про надання послуг, зазначено, що замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг по обробці земельної ділянки площею 139 га, у тому числі виконавець залучає земельну ділянку до посівообігу, виконує обробку посівів, турботу за посівом, збирання врожаю.
Відповідно до частини 2 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Із змісту зазначених положень цивільного законодавства слідує, що обов'язком виконавця є надання послуги, результат якої замовник зобов'язується прийняти та оплатити.
Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.
Зміст погоджених сторонами умов спірного договору свідчить про те, що взявши на себе зобов'язання надати можливість використання на виконання договору земельних ділянок СТзОВ “Колосок - 2” для надання сільськогосподарських послуг, Кіцманський коледж Подільського ДАТУ фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках та надав право обробки земельних ділянок і збору врожаю СТзОВ “Колосок - 2”.
Право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які, згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України, складають права постійного користування. В той же час, право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно з положеннями статті 92 Земельного кодексу України, за умовами спірного договору реалізуються не землекористувачем - Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ, а СТзОВ “Колосок - 2”, шляхом обробки землі та збору врожаю.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за договором проводиться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акту здачі - приймання наданих послуг протягом 10 днів після продажу замовником зібраного врожаю (кукурудзи), але не пізніше закінчення терміну дії даного договору відповідно до пункту 9.1.
Зазначене свідчить про те, що фактично Кіцманський коледж Подільського ДАТУ земельну ділянку площею 139 га передав СТзОВ “Колосок - 2” в оренду та визначено орендну плату за її користування, що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом №К1-0000178 про надання сільськогосподарський послуг по вирощуванню зернових від 22.10.2020, в якому зазначена загальна сума за сільськогосподарські послуги.
Таким чином, вищенаведене дозволяє дійти висновку про наступне: право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які згідно статті 92 Земельного кодексу України, складають титул права постійного користування.
Право самостійного господарювання, як право надане частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України, надається саме землекористувачеві, а згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а СТзОВ “Колосок - 2”, що суперечить вимогам вказаної норми права.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно вимог частини першої статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Проаналізувавши істотні умови договору про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020, укладеного між Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ та СТзОВ “Колосок - 2”, слід прийти до висновку, що сторони, шляхом укладання договору про надання сільськогосподарських послуг, приховали інший правочин, який вони насправді вчинили, зокрема договір оренди землі.
Висновки про укладання між Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ та СТзОВ “Колосок - 2” саме договору оренди землі можна зробити, виходячи із наступного.
Відповідно статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користуванню земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Врегульовано, що права постійного користуванню земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб'єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Проаналізувавши умови оспорюваного договору та враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що договір про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020, укладений між Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ та СТзОВ “Колосок - 2” містить істотні умови договору оренди землі, а саме: об'єкт оренди (п. 1.2. Договору), строк дії договору оренди (п.9.1. Договору), орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення (п.п.2.1., 2.2. Договору).
З наведеного вище можна зробити висновок, що договір про сільськогосподарські послуги К-1 від 12.03.2020 укладено з метою приховання іншого правочину - договору оренди землі, отже, відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України спірний договір є удаваним.
Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.
Оскільки судом встановлено, що між відповідачем №1 та відповідачем №2 фактично було укладено договір оренди земельної ділянки, то відносини сторін регулюються правилами щодо правочину оренди.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
За приписами статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцям земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальні власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 справа № 5-рп/2005, суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Власники землі та орендарі, поряд із повноваженнями щодо володіння та користування, наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, а постійні користувачі такої можливості позбавлені.
Разом з тим, за умовами оспорюваного договору, Кіцманським коледжем Подільського ДАТУ фактично передано спірну земельну ділянку в оренду, при цьому, не являючись їх власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельної ділянки в оренду.
Більше того, передача земельної ділянки в оренду відбулась без проведення обов'язкових земельних торгів (ст. 124 ЗК України) та без аукціону (ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до частини 2 статті 124 ЗК України, передача юридичним особам в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Таким чином, сторонами не був дотриманий встановлений статтею 124 Земельного кодексу України та статтями 14 - 16 Закону України «Про оренду землі» порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
СТзОВ “Колосок - 2” фактично користувалося та володіло, експлуатувало земельну ділянку площею 139 га за рахунок власної техніки, персоналу, матеріалів та сплачувало плату за її експлуатацію та користування Кіцманському коледжу Подільського ДАТУ.
Відсутність акту прийому-передачі земельної ділянки є неналежним оформленням відносин оренди землі і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.
Доводи відповідача з приводу того, що оспорюваний договір не може вважатись договором оренди через відсутність істотних умов договору оренди землі та підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки суд до уваги не бере, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із вимогами частин 1, 4, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.
Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення державної власності на території Чернівецької області уповноважено Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.
Відповідно до ст. ст. 319, 386 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.
Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.
Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру в області має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Надання земель державної форми власності у користування іншому суб'єкту не уповноваженим органом призводить до необлікованого використання земель. Наведене, у свою чергу, сприяє тінізації аграрного сектору економіки та втраті з боку держави загалом контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільгосппродукції в країні, може негативно позначитись на родючості землі.
Аналізуючи матеріали справи та враховуючи невідповідність оспорюваного договору вимогам порядку передачі в оренду земель, суд вважає вимоги прокурора щодо визнання його недійсним обґрунтованими.
Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Щодо другої позовної вимоги прокурора, а саме зобов'язання СТзОВ “Колосок-2” звільнити земельну ділянку, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що спірна земельна ділянка перебуває у відповідача №2. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що землевласник або землекористувач на даний час позбавлений доступу до даної земельної ділянки.
Судом встановлено, що оспорюваний прокурором договір виконаний та припинив свою дію відповідно до додаткової угоди №2 від 02.11.2020 до договору про надання сільськогосподарських послуг №К-1 від 12.03.2020, яким внесено зміни в п.9.1., термін якого закінчився 02.11.2020.
А відтак, дана позовна вимога щодо звільнення земельної ділянки є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відтак наведених судом підстав достатньо для часткового задоволення позову, а інші доводи сторін та третіх осіб такий висновок суду жодним чином не спростовують.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (ч.4).
Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною 2 статті 55 Господарського процесуального кодексу України.
Листом №94/1485вих-21 від 09.03.2021 Кіцманська місцева прокуратура повідомила Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про представництво інтересів держави в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом подання даного позову, вбачаючи наявність порушень та невжиття належних заходів до їх усунення з боку уповноваженого органу.
Згідно із вимогами частини 1 статті 13 та частини 1 статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної впади га органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду «інтересам держави» і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання недійсними договорів.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покласти на обидві сторони відповідно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 12, 13, 74, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір про надання сільськогосподарських послуг К-1 від 12.03.2020, укладений між Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колосок-2».
3. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок-2» звільнити земельну ділянку площею 115,98 га, що розташована на території Кіцманської міської ради Кіцманського району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
4. Стягнути з Подільського державного аграрно-технічного університету (32316, Хмельницька область, м. Камянець - Подільський, вул.Шевченка,13, код ЄДРПОУ 22769675) на користь Чернівецької обласної прокуратури (р/р UA378201720343110001000004946, ДКСУ м. Київ, код 02910120) судовий збір у сумі 1135,00 грн.
5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2” (60521, Чернівецька область, Герцаївський район, с. Цурень, код ЄДРПОУ 31898957) на користь Чернівецької обласної прокуратури (р/р UA378201720343110001000004946, ДКСУ м. Київ, код 02910120) судовий збір у сумі 1135,00 грн.
6. Після набрання судовим рішення законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 15.09.2021.
Суддя О.В. Гончарук