ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
15 вересня 2021 року Справа № 923/302/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "АНІЛЕ ЛОГІСТІК", Київська область,
м. Бровари, вул. Маршала Красовського, 25, офіс 126, код ЄДР 36169074
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКА-ПІВДЕНЬ",
м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 27 А, код ЄДРПОУ 42286576,
про стягнення 63 000 грн. 00 коп.,
за участю
представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача- не прибув
встановив:
Приватне підприємство "АНІЛЕ ЛОГІСТІК" (далі - ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК", позивач) звернувся до суду 09.03.2021 із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКА-ПІВДЕНЬ" (далі - ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ", відповідач), у якій просить стягнути 63 000, 00 грн вартості послуг з перевезення.
Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. 12.03.2021 постановив ухвалу, якою: прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження у справі; постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання по справі на 08.04.2021 року.
До суду 02.04.2021 від ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 54), у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
За результатами підготовчого засідання 08.04.2021 судом оголошено перерву до 11.05.2021 року.
ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК" 09.04.2021 подало до суду клопотання (а.с. 60) про слухання справи без участі представника позивача за наявними у справі документами.
До суду 06.05.2021 позивачем направлено заяву про слухання справи без участі представника позивача за наявними у справі документами (а.с. 63) з додатковими поясненнями по суті спору.
Судом 11.05.2021 постановлено ухвалу, якою, зокрема: продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 10.06.2021 включно; відкладено підготовче засідання до 03.06.2021 року.
Позивачем 01.06.2021 подано до суду відповідь на відзив (а.с. 74).
За результатами підготовчого засідання 03.06.2021 судом постановлено ухвалу, якою: підготовче провадження у справі закрито; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 06.07.2021 року.
Від ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" 06.07.2021 до суду надійшла заява із клопотанням про перенесення судового засідання, призначеного на 06.07.2021 року, на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
Судом 06.07.2021 постановлено ухвалу, якою: продовжено строк проведення розгляду справи по суті; відкладено розгляд справи в судовому засіданні до 02.08.2021 року.
Позивачем до суду 13.07.2021 подано заяву (а.с. 93) про проведення розгляду справи по суті без участі представника ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК".
Від ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" 28.07.2021 до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката до 500, 00 грн (а.с. 98).
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2021 № 376, у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень з здійснення правосуддя судді Павленко Н.А., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 923/302/21.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи № 923/302/21 справу передано судді Литвиновій В.В., яка своєю ухвалою від 03.08.2021 року: прийняла справу до свого провадження; призначила розгляд справи по суті на 15.09.2021 року.
ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК" в судове засідання не прибув, у позові наполягає на задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з наступного.
Позивач посилається на те, що на підставі п'яти разових договорів-заявок ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК" надало ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" транспортні послуги по перевезенню вантажу транспортним засобом в міжміському сполученні. Загальна вартість послуг, як вказує позивач, склала 73 000, 00 грн., із яких відповідачем сплачено 10 000, 00 грн. Борг, що залишився, у сумі 63 000, 00 грн. ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК" просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Правовими підставами вимог позивача, у тому числі є ст. 193 ГК України, ст.ст. 909, 916 ЦК України.
ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" в судове засідання не прибуло, проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з таких підстав.
Відповідач вказує, що сторонами у разових договорах-заявках чітко було визначено термін, коли настають зобов'язання у відповідача для оплати послуг, це 14 банківських днів після отримання оригіналів документів, це, зокрема, оригінал договору-заявки, рахунок та акт здачі-прийняття наданих послуг. ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" посилається на те, що позивачем не доведено, які саме документи направлялися ним відповідачеві, у тому числі через відсутність опису-вкаладення у поштовому відправленні. Відповідач наполягає на тому, що оригінали документів не надані йому ПП "АНІЛЕ ЛОГІСТІК" і до сьогодні. За таких обставин, ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" вважає, що позивач передчасно звернувся з позовом до суду щодо стягнення коштів з відповідача, не виконавши положення договорів щодо передачі оригіналів документів відповідачу.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив такі обставини.
Через електронну пошту 17.10.2020 до ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» від ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ» надійшов разовий договір-заявка №17/10 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу транспортним засобом в міжміському сполученні (далі - Договір 1, а.с. 11).
Відповідно до підпису директора ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» і печатки вказаної юридичної особи, які містяться на вищезазначеному договорі, позивач прийняв умови разового договору-заявки №17/10.
Пунктом 1 Договору 1 визначений маршрут: Київ Київська обл.- Каховка Херсонська обл.
Згідно із п. 2 Договору 1, дата, час та адреса завантаження 17.10.20; згідно ТТН.
Відповідно до п. 3 Договору 1, вантаж: продукція (овочі та фрукти на пал. в сітках або ящ.).
Пунктом 6 Договору 1 визначено, що дата і місце вивантаження: 18.10.20; згідно ТТН.
Згідно із п. 7 Договору 1, Вартість перевезення по маршруту скзадає 12 500, 00 грн.
Відповідно до п. 8 Договору 1, терміни оплати: 14 банківських днів після отримання оригіналів.
За п. 19 Договору 1, заявка набирає чинності (у факсимільному виді або отриманою через мережу інтернет) з моменту підписання і діс до виконання всіх зобов'язань.
Пунктом 20 Договору 1 передбачено, що для здійснення оплати послуг з ПДВ, прохання надсилати копії установчих документів, договір - заявку, завірені мокрою печаткою. Повертати оригінали 2 ТТН, а також документи, які супроводжували послугу. Оплата здійснюється після виконання усіх цих прохань.
Відповідно до п. 21 Договору 1, зазначено: м. Херсон, відділення № 6 Нової пошти, ОСОБА_1., НОМЕР_1.
Через електронну пошту 18.10.2020 до ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» від ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ» надійшов разовий договір-заявка №18/10 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу транспортним засобом в міжміському сполученні (далі - Договір 2, а.с. 14).
Згідно із підписом директора ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» і печатки вказаної юридичної особи, які містяться на вищезазначеному договорі, позивач прийняв умови разового договору-заявки №18/10.
Пунктом 1 Договору 2 визначений маршрут: Каховка Херсонська обл.-Рогань Харківська обл.
За п. 2 Договору 2, дата, час та адреса завантаження 18.10.20; згідно ТТН.
Відповідно до п. 3 Договору 2, вантаж: продукція (овочі та фрукти на пал. в сітках або ящ.).
Пунктом 6 Договору 2 визначено, що дата і місце вивантаження: 19.10.20; згідно ТТН.
Згідно із п. 7 Договору 2, Вартість перевезення по маршруту складає 16 000, 00 грн.
Відповідно до п. 8 Договору 2, терміни оплати: 14 банківських днів після отримання оригіналів.
Згідно із п. 19 Договору 2, заявка набирає чинності (у факсимільному виді або отриманою через мережу інтернет) з моменту підписання і діє до виконання всіх зобов'язань.
Пунктом 20 Договору 2 передбачено, що для здійснення оплати послуг з ПДВ, прохання надсилати копії установчих документів, договір - заявку, завірені мокрою печаткою. Повертати оригінали 2 ТТН, а також документи, які супроводжували послугу. Оплата здійснюється після виконання усіх цих прохань.
Відповідно до п. 21 Договору 2, зазначено: м. Херсон, відділення № 6 Нової пошти, ОСОБА_1., НОМЕР_1.
Через електронну пошту 25.11.2020 до ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» від ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ» надійшов разовий договір-заявка № 25/11 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу транспортним засобом в міжміському сполученні (далі - Договір 3, а.с. 21).
Відповідно до підпису директора ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» і печатки вказаної юридичної особи, які містяться на вищезазначеному договорі, позивач прийняв умови разового договору-заявки № 25/11.
Пунктом 1 Договору 3 визначений маршрут: Ринчаг Чернівецька обл.- Н. Каховка Херсонська обл.
Згідно із п. 2 Договору 3, дата, час та адреса завантаження 25.11.20; згідно ТТН.
Відповідно до п. 3 Договору 3, вантаж: продукція (овочі та фрукти на пал. в сітках або ящ.).
Пунктом 6 Договору 3 визначено, що дата і місце вивантаження: 26.11.20; згідно ТТН.
За п. 7 Договору 3, Вартість перевезення по маршруту скзадає 19 000, 00 грн.
Відповідно до п. 8 Договору 3, терміни оплати: 14 банківських днів після отримання оригіналів.
Згідно із п. 19 Договору 3, заявка набирає чинності (у факсимільному виді або отриманою через мережу інтернет) з моменту підписання і діс до виконання всіх зобов'язань.
Пунктом 20 Договору 3 передбачено, що для здійснення оплати послуг з ПДВ, прохання надсилати копії установчих документів, договір - заявку, завірені мокрою печаткою. Повертати оригінали 2 ТТН, а також документи, які супроводжували послугу. Оплата здійснюється після виконання усіх цих прохань.
Відповідно до п. 21 Договору 3, зазначено: м. Херсон, відділення № 6 Нової пошти, ОСОБА_1., НОМЕР_1.
Через електронну пошту 27.11.2020 до ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» від ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ» надійшов разовий договір-заявка № 27/11 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу транспортним засобом в міжміському сполученні (далі - Договір 4, а.с. 23).
Відповідно до підпису директора ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» і печатки вказаної юридичної особи, які містяться на вищезазначеному договорі, позивач прийняв умови разового договору-заявки № 27/11.
Пунктом 1 Договору 4 визначений маршрут: Н. Каховка Херсонська обл. - Копилов, Красилівка Київська обл.
Згідно із п. 2 Договору 4, дата, час та адреса завантаження 27.11.20; згідно ТТН.
Відповідно до п. 3 Договору 4, вантаж: продукція (овочі та фрукти на пал. в сітках або ящ.).
Пунктом 6 Договору 4 визначено, що дата і місце вивантаження: 28.11.20; згідно ТТН.
Згідно із п. 7 Договору 4, Вартість перевезення по маршруту скзадає 13 500, 00 грн.
Відповідно до п. 8 Договору 4, терміни оплати: 14 банківських днів після отримання оригіналів.
За п. 19 Договору 4, заявка набирає чинності (у факсимільному виді або отриманою через мережу інтернет) з моменту підписання і діс до виконання всіх зобов'язань.
Пунктом 20 Договору 4 передбачено, що для здійснення оплати послуг з ПДВ, прохання надсилати копії установчих документів, договір - заявку, завірені мокрою печаткою. Повертати оригінали 2 ТТН, а також документи, які супроводжували послугу. Оплата здійснюється після виконання усіх цих прохань.
Відповідно до п. 21 Договору 4, зазначено: м. Херсон, відділення № 6 Нової пошти, ОСОБА_1., НОМЕР_1.
Через електронну пошту 29.11.2020 до ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» від ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ» надійшов разовий договір-заявка № 29/11 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу транспортним засобом в міжміському сполученні (далі - Договір 5, а.с. 26).
Відповідно до підпису директора ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» і печатки вказаної юридичної особи, які містяться на вищезазначеному договорі, позивач прийняв умови разового договору-заявки № 29/11.
Пунктом 1 Договору 5 визначений маршрут: Красилівка Київська обл.- Н. Каховка Херсонська обл.
Згідно із п. 2 Договору 5, дата, час та адреса завантаження 29.11.20; згідно ТТН.
Відповідно до п. 3 Договору 5, вантаж: продукція (овочі та фрукти на пал. в сітках або ящ.).
Пунктом 6 Договору 5 визначено, що дата і місце вивантаження: 30.11.20; згідно ТТН.
Згідно із п. 7 Договору 5, Вартість перевезення по маршруту скзадає 12 000, 00 грн.
Відповідно до п. 8 Договору 5, терміни оплати: 14 банківських днів після отримання оригіналів.
За п. 19 Договору 5, заявка набирає чинності (у факсимільному виді або отриманою через мережу інтернет) з моменту підписання і діс до виконання всіх зобов'язань.
Пунктом 20 Договору 5 передбачено, що для здійснення оплати послуг з ПДВ, прохання надсилати копії установчих документів, договір - заявку, завірені мокрою печаткою. Повертати оригінали 2 ТТН, а також документи, які супроводжували послугу. Оплата здійснюється після виконання усіх цих прохань.
Відповідно до п. 21 Договору 5, зазначено: м. Херсон, відділення № 6 Нової пошти, ОСОБА_1 , НОМЕР_1.
За допомогою оператора поштового зв'язку ТОВ «НОВА ПОШТА» ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» 27.10.2020 та 08.12.2020 на ім'я ОСОБА_1 надсилалися документи (а.с. 19, 29), отриманні останньою 03.11.2020 і 17.12.2020 відповідно.
ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ» 11.01.2020 сплачено на користь ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» 10 000, 00 грн (а.с. 30) за транспортні послуги згідно рахунку № 292 від 30.11.2020 року.
У зв'язку з несплатою відповідачем за надані транспортні послуги у належному розмірі та належні строки, ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» звернулося з даним позовом про стягнення заборгованості за Договорами 1-5 у розмірі 63 000, 00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.
Частинами 1,2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно із ст. 50 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України, Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ЦК України).
Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 1 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того що, між сторонами, на підставі укладених між собою Договорів 1-5, склалися договірні відносини щодо перевезення вантажу.
Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: актами приймання-передачі робіт (а.с. 13, 18) та платіжним дорученням (а.с. 30).
Щодо вказаного платіжного доручення, то суд, з урахуванням обставин справи, прийшов до висновку, що сплата ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" 10 000, 00 грн за транспортні послуги згідно рахунку 292-н від 30.11.2020 є діями відповідача, що свідчать про визнання ним боргу перед позивача.
Із вказаних актів приймання-передачі робіт вбачається, які послуги були надані відповідачу, їх обсяг та вартість. Акти здачі-приймання робіт підписані сторонами без зауважень.
Щодо аргументів відповідача про не отримання для оплати послуг від позивача оригіналів документів, зокрема: договорів-заявок, рахунків та актів здачі-прийняття наданих послуг, то суд сприймає їх критично з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» 27.10.2020 та 08.12.2020 на ім'я ОСОБА_1 надсилалися документи (а.с. 19, 29), які отримані гр. ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_1 ) 03.11.2020 і 17.12.2020 відповідно.
Зі змісту Договорів 1-5 вбачається, що для здійснення оплати послуг з ПДВ, замовник просив надсилати копії установчих документів, договір - заявку, завірені мокрою печаткою, повертати оригінали 2 ТТН, а також документи, які супроводжували послугу за такими реквізитами: м. Херсон, відділення № 6 Нової пошти, ОСОБА_1 , НОМЕР_1.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" є ОСОБА_1 .
Частиною 5 ст. 65 ГК України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Отже, суд виходить із того, що гр. ОСОБА_1 мала право отримувати документи, надіслані поштою, адресовані ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ".
Окрім того, суд зазначає, що, за необхідності, замовник мав можливість вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань і звернутись до позивача з вимогою про надання оригіналів документів, передбачених п. 20 Договорів 1-5, для здійснення оплати послуг, наданих ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК».
Суд звертає увагу сторін, що Відподачем не надано суду доказів, які б підтверджували звернення до ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» із зауваженнями щодо переліку направлених позивачем документів.
Щодо суми заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, то суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вищезазначне положення кореспондується із ч. 1 ст. 74 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження своїх вимог до ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" щодо факту наданих послуг за Договорами 1-5 та суми заборгованості, позивачем подані, зокрема такі докази: товарно-транспортні накладні № 2109 від 15.10.2020 (а.с. 12), №№ 2133, 2134, 2138 від 18.10.2020 (а.с.15-17), б/н від 25.11.2020 (а.с. 22), №№ 2426, 2427 від 27.11.2020 (а.с. 24, 25), № 2911/3 від 29.11.2020 (а.с. 27).
Зі змісту вказаних вище товарно-транспортних накладних, вбачається, що замовником (вантажовідправником) у них визначено ТОВ «НІКО-ЮГ». Вказані накладні містять підпис директора ТОВ «НІКО-ЮГ» і відбиток печатки зазначеної юридичної особи.
Суд критично відноситься до аргументів позивача про те, що, відповідно до практики вантажних перевезень, не було обов'язковим зазначення замовника (відповідача) у товарно-транспортних накладних.
Так, згідно із частиною 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила).
Абзацем 1 преамбули Правил визначено, що Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно із абзацами 1, 2 п. 11.1 Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Абзацами 1,2 п. 11.3 Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Форма товарно-транспортної накладної, наведеної в додатку 7 до Правил, містить таку графу як «Замовник».
Отже, суд, за таких обставин і правових підстав, виходить з того, що позивач при заповненні товарно-транспортних накладних, виданих на підставі Договорів 1-5, мав зазначити замовника (вантажовідправника) - ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ".
При цьому суд звертає увагу, що товарно-транспортні накладні № 2109 від 15.10.2020 р., № 2138 від 18.10.2020 р., № 2134 від 18.10.2020, № 2133 від 18.10.2020, № 2426 від 27.11.2020 р., № 2427 від 27.11.2020 містять посилання на їх оформлення згідно договору поставки № ОФ63059 від 01.01.2020 року.
За таких обставин, не можливо установити , що вказані товарно-транспортні накладні оформлювалися на підставі Договорів 1-5, укладених між ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" та ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК».
Також суд відхиляє аргумент позивача про те, що ідентифікувати належність Договорів 1-5 та товарно-транспортних накладних до спірних перевезень можна за даними номерів авто та прізвищами водіїв, які відображені як у вказаних договорах так і в накладних.
До вищезазначеного висновку суд прийшов з огляду на те, що надані ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» до матеріалів справи копії свідоцтв про реєєстрацію транспортних засобів та копії трудових договорів, вказують лише на те, що перевезення за товарно-транспортними накладними: № 2109 від 15.10.2020 р., № 2138 від 18.10.2020 р., № 2134 від 18.10.2020 р., № 2133 від 18.10.2020 р., № 2426 від 27.11.2020 р., № 2427 від 27.11.2020 р., виконані транспортними засобами, належними позивачеві та водіями, які перебувають у трудових відносинах саме з позивачем і не можуть слугувати доказом виконання ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» своїх зобов'язань за Договорами 1-5.
У той же час, до матеріалів справи позивачем надані акт № ОУ-0249 здачі прийняття робіт (надання послуг) за Договором 1 на суму 12 500, 00 грн (а.с. 13) та акт № ОУ-0250 здачі прийняття робіт (надання послуг) за Договором 2 на суму 16 000, 00 грн (а.с. 18).
Вказані акти підписані директорами ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» і ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" та скріплені печатками цих юридичних осіб.
У зазначених актах відсутні будь-які зауваження відповідача щодо наданих позивачем послуг із перевезення вантажу.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає доведеним належними, допустимими, достовірними і вірогідними доказами факт виконання ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» своїх зобов'язань за Договорами 1,2 на загальну суму 28 500, 00 грн.
Враховуючи те, що позивачем не заперечується факт сплати ТОВ "АТІКА-ПІВДЕНЬ" перевізникові 10 000, 00 грн за послуги перевезення вантажу, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» частково і стягнути з відповідача на користь позивача 18 500, 00 грн несплаченої суми заборгованості.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» частково і стягнути з відповідача на користь позивача 18 500, 00 грн., у решті позовних вимог слід відмовити.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертиз.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати в розмірі 2270, 00 грн., сплаченого судового збору, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2270, 00 / 63000, 00 х 18 500, 00 = 666, 59 грн).
Відповідно до частини 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.4). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5). Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч.6). Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч.7). Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8).
Як убачається з детального опису витрат на правову (правничу) допомогу, під час розгляду справи № 923/302/21 професійну правову допомогу позивачу надав адвокат Лоза Віктор Михайлович на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.02.2021 року. Витрати на професійну правничу допомогу складають 7 500, 00 грн., які позивач просить розподілити на підставі ст.ст. 126,129 ГПК України.
На підтвердження надання послуг правової допомоги представник позивача надав суду: копію договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., копію довіреності від 26.02.2021 на ім'я Лози Віктора Михайловича; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 01-03 від 01.03.2021 на суму 7 500, 00 грн.; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2021 р.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Лози Віктора Михайловича.
Відповідно до п. 1.1 договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., укладеного між ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» та повіреним (адвокатом) Лозою Віктором Михайловичем, за цим Договором Повірений зобов'язується від імені і за рахунок Довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі з ТОВ «АТІКА-ПІВДЕНЬ». З цією метою: 1. Здійснити вивчення та огляд та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (4 год). 2. Провести заходи досудового врегулювання, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0, 5 год). 3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (8 год.) 4. Здійснити арифметичні розрахунки (1 год.). 5. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення (5 год.).
Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 договору про правову допомогу від 26.02.2021 визначений обов'язок довірителя виплатити Повіреному винагороду в порядку та розмірі зазначеному в п.п. 2.1., 2.2. цього Договору.
Згідно із п.п. 2.1 договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 7 500, 00 грн.
За п.п. 2.2 договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., розрахунок здійснюється в момент передачі Довірителю підготовленої позовної заяви.
Відповідно до п.п. 2.3 договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., при задоволенні позову Довіритель сплачує Повіреному премію (гонорар успіху) у сумі 3 000,00 грн.
Згідно із квитанцією до прибуткового касового ордера № 01-03 від 01.03.2021 р., на підставі договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., Лозою В.М. прийнято від ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» 7 500, 00 грн.
За актом приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2021 р., позовною заявою, адвокатом Лозою В.М. надано наступні послуги на підставі договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., а саме: вивчення, огляд та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням - 4 год. 10 хв. робочого часу вартістю 1 700, 00 грн; проведення заходів досудового врегулювання, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу - 0 год. 30 хв. робочого часу вартістю 100, 00 грн; Підготовлено пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготовлено позовну заяву - 8 год. 00 хв. робочого часу вартістю 3 400, 00 грн.; здійснені арифметичні розрахунки - 1 год. 00 хв. робочого часу вартістю 300, 00 грн.; вчинені інші дії необхідні для розгляду справи в суді та забезпечення виконання судового рішення - 5 год. 00 хв. вартістю 2 000, 00 грн.
Положеннями частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України передбачено можливість віднесення до судових витрат сум, які сторона сплатила та має сплатити на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи.
При цьому, положення частини 5 статті 126 ГПК України виключають можливість суду самостійно (без клопотання іншої сторони) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем до суду подане клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката позивача до 500, 00 грн.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
За таких обставин, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Щодо вартості послуг адвоката за огляд та вивчення документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням; проведення арифметичних розрахунків, то суд виходить із того, що вказані дії охоплюється одночасно з послугою із підготовки позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, що, відповідно до розрахунку позивача, наявного у позовній заяві, вартує 3 400, 00 грн.
Щодо вартості послуг адвоката за проведення переговорів на предмет повернення боргу, то матеріали справи не містять доказів надання адвокатом вказаних послуг.
Із огляду на викладене, враховуючи, що справа № 923/302/21 не є складною, а, отже, при вивченні документів, вчиненні інших процесуальних дій у цій справі сумнівною є необхідність витрачення для вказаного 18 годин 40 хвилин робочого часу; та застосувавши критерії розумності і реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову та вирішив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку має бути зменшений до 2 175, 00 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що у зв'язку з частковим задоволенням позову, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на адвоката, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 175, 00 грн витрат на правничу допомогу.
Щодо вимоги ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКА-ПІВДЕНЬ» «гонорару успіху» у сумі 3 000, 00 грн., то суд зазначає таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено таку правову позицію": "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність." При цьому Велика Палата Верховного Суду, вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення «гонорару успіху» задовольнила пропорційно до розміру задавлених вимог.
Отже, «гонорар успіху» може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.
При визначенні розміру гонорару в даній справі, який підлягає відшкодуванню, суд враховує, що:
- даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору надання транспортних послуг по перевезенню вантажу, тоді як спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;
- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час.
- відповідно до п.п. 2.3 договору про правову допомогу від 26.02.2021 р., при задоволенні позову Довіритель сплачує Повіреному премію (гонорар успіху) у сумі 3 000,00 грн. Отже, ПП «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» та адвокатом Лозою В.М. не було погоджено розміру премії (гонорар успіху) у разі часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума гонорар адвоката («гонорар успіху») в розмірі 870, 00 грн.
Отже, суд констатує, що позивач у зв'язку з розглядом цієї справи дійсно поніс витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2 175, 00 грн та 870, 00 грн гонорар адвоката («гонорар успіху»).
За таких обставин, у відповідності до статті 129 ГПК України, зазначені витрати на правову допомогу слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКА-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 42286576, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 27 А) на користь Приватного підприємства «АНІЛЕ ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 36169074, Київська область, м. Бровари, вул. Маршала Красовського, 25, оф. 126) 18 500, 00 грн (вісімнадцять тисяч п'ятсот грн 00 коп) основної заборгованості, 666, 59 грн (шістсот шістедят шість грн 59 коп) витрат зі сплати судового збору, 3 045, 00 грн (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.
3.У решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
рішення складено 15.09.2021 р.
Суддя В.В.Литвинова