ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
15 вересня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1232/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
13.09.2021 ОСОБА_1 подала до суду заяву про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність, вказавши за цією заявою, що:
- заявницею протягом 2018-2021 було укладені кредитні договори з 21 кредитними організаціями та на умовах цих договорів отримано відповідні кредитні кошти,
- заборгованість заявниці за 23-ма кредитними договорами складає 204628,85грн;
- заявниця не має можливості сплатити (погасити) вказану кредитну заборгованість через відсутність коштів, за обставин відсутності у заявниці роботи та утримання заявницею трьох дітей, без участі їхніх батьків, зокрема, однієї дитини-інваліда.
Також, у заяві вказано: "Мною, боржником, не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені)), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно з законом або договором, через їх відсутність або втрату".
При цьому, разом з даною заявою до суду, серед іншого, подано:
- інформацію “Українського бюро кредитних історій” щодо заявника за станом на 12.07.2021;
- конкретизований список кредиторів, з зазначенням по кожному з кредиторів - повного найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, реквізитів кредитного договору (договору позики тощо), суми кредиту, строків повернення кредиту та загальної суми грошових вимог кредитора;
- копії одного договору про надання позики, одного кредитного договору та двох договорів про споживчий кредит.
За результатами дослідження матеріалів заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність суд дійшов висновку про те, що дана підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних обставин та підстав.
Умови та порядок відновлення платоспроможності фізичної особи регулюється положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ).
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 по справі № 910/4510/20 зробив правовий висновок стосовно основної мети вказаного Кодексу, вказавши (за пунктами 53-56), що:
- процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес (пункт 53);
- захист публічного інтересу знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України) (пункт 54);,
- захист приватного інтересу полягає у максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (пункт 55);
- однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (пункт 56).
Згідно з положеннями ст.1 КУзПБ надано, серед іншого, визначення таких термінів даного Кодексу як “неплатоспроможність” та “грошове зобов'язання”. Так, під неплатоспроможністю боржника визначається його неспроможність виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Також, за ст.1 КУзПБ встановлено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
Відповідно до ст.113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно ж до ч.1 та ч.2 ст.119 КУзПБ у підготовчому засіданні суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі, вирішує інші питання; підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями статті 39 КУзПБ, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб. Зокрема, за ч.1 ст.39 КУзПБ встановлено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні. За ч.2 ст.1 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
У постанові від 28.01.2021 по справі № 910/4510/20 Верховний Суд зробив правовий висновок стосовно застосування статті 39 КУзПБ, вказавши, що" завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю “грошового зобов'язання” боржника перед ініціюючим кредитором, встановлення наявності спору про право, встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (пункт 61)".
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи за наслідками підготовчого засідання суд повинен дати відповідь (серед іншого) на питання наявності грошових вимог до боржника, їх розміру станом на час подання заяви до суду, несплати кредиторам.
Верховний Суд у згаданій постанові також зробив правовий висновок стосовно використання певних підходів при розгляді заяви кредитора та визнання кредиторських вимог, зокрема, вказавши, що:
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство (пункт 70),
- наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство (пункт 71),
- для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (пункт 72),
- у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (пункт 73).
У відповідності до вказаних за текстом даної ухвали положень правових норм та висновків Верховного Суду стосовно застосування норм права, суд, при вирішенні питання про прийняття поданої заяви ОСОБА_1 до розгляду та відкритті провадження у справі, зобов'язаний дослідити не лише надану заявницею інформацію про наявні кредитні договори, але й безпосередні докази їх укладення з кредиторами, а також докази отримання кредитів за кожним з них. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з наведеною метою подальшого підготовчого засідання.
У даному випадку заявницею у якості підтвердження укладення договорів з кредиторами та наявності заборгованості надані:
- документ з інформацією “Українського бюро кредитних історій”;
- список кредиторів і боржників;
- адвокатські запити;
- договір про надання позики № 000210613327 від 17.06.2021, кредитний договір № 1420287-А від 27.05.2021 з додатковими угодами, договір про споживчий кредит № 3376555 від 17.06.2021 з додатком, договір про споживчий кредит № 103988351 від (індивідуальна частина)17.06.2021 з додатком.
Поряд з цим, заявниця, ОСОБА_1 , не надала суду на даній стадії провадження за заявою первинних документів на підтвердження отримання кредитів від зазначених нею у заяві 21-ї кредитної організації, розрахунків кредиторів щодо розміру заборгованості до кожного з зазначених нею у заяві 23-х кредитних договорів, що є складовими визначеної нею власної заборгованості в розмірі 204628,85грн.
Приписи пункту 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства зобов'язують заявника при подачі заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність викласти в ній обставини, що є підставою для звернення до суду.
Відповідно ж до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
В свою чергу, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України вказано, що позовна заява повинна містити докази, що підтверджують обставини, на підставі яких вона подана до суду.
Отже, зазначення у заяві про відкриття провадження про банкрутство доказів наявної заборгованості та відповідних правовідносин, за якими вона виникла, є обов'язком заявника.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заявниця не подала належних доказів наявності заборгованості, що є підставою для залишенню заяви без руху за частиною 3 статті 37, статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства та частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, заявницею не додано до заяви документального підтвердження наступних обставин:
1) місця проживання чоловіка на момент подання заяви, який, як-то стверджується у заяві, пішов з родини, та/або розлучення з чоловіком, відсутності участі чоловіка в утриманні дітей;
2) звернення до чоловіка за отриманням інформації для заповнення доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника, яку, як-то стверджується у заяві, чоловік заявниці їй не надав;.
3) докази нарахування та виставлення заявниці кредитними установами штрафних санкцій за порушення зобов'язань за повернення кредитів (сплати відсотків), які серед іншого, враховані заявницею при визначенні нею власної заборгованості в розмірі 204628,85грн.;
4) детальний розрахунок іншої складової вказаної, в розмірі 204628,85грн. заборгованості заявниці, окрім загальної суми неповернутих нею кредитів 147858грн.
Керуючись ст.ст.37, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, а також ст.ст.162, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність залишити без руху.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 надати до суду у строк до 15.10.2021 (з урахуванням необхідного часу для збирання доказів):
- докази отримання кредитів (перерахування коштів) за кожним з кредитних договорів;
- копії кредитних договорів, вказаних у кредитній історії та заяві про відкриття провадження;
- документальні докази місця проживання чоловіка на момент подання заяви;
- документальні докази розлучення з чоловіком;
- документальні докази відсутності участі чоловіка в утриманні дітей;
- документальні докази звернення до чоловіка за отриманням інформації для заповнення доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника;
- документальні докази нарахування та виставлення кредитними установами штрафних санкцій за порушення зобов'язань за повернення кредитів (сплати відсотків);
- детальний розрахунок іншої складової 204628,85грн, окрім суми неповернутих кредитів 147858грн.
3. Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Соловйов