Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2021 р. Справа № 922/699/21
Вх. номер 19756
Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши заяву (вх.№19756 від 26.08.2021) Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича про відстрочення виконання рішення по справі
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (офіційна адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570)
до Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )
стягнення заборгованості
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
03.03.2021 Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.06.2019 в загальному розмірі 121 448,46 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 103 410,57 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 731,88 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 16 800,00 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 506,01 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2021 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитом у розмірі 103 410,57 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 731,88 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 16 800,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 506,01 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
19.05.2021 на примусове виконання вищезазначеного рішення суду видано відповідний наказ.
26.08.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області відповідач звернувся із заявою (вх.№19756 від 26.08.2021) про відстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/699/21 за позовом AT КБ «ПРИВАТБАНК» до ФОП Бортнік Ю.В. про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 103 410,57 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 731,88 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 16800,00 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 506,01 грн., а також судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що на сьогоднішній день у відповідача відсутня можливість виконати судове рішення, оскільки у період 2020-2021 роки ним не велась підприємницька діяльність, а його доходи як найманого працівника не дають можливості навіть виплатити борг позивачу. Разом з тим, відстрочення виконання рішення суду по цій справі на 12 місяців дозволить поновити діяльність із залученням найманих працівників, розпочати операційні цикли, вжити заходів для перетворення у грошові кошти найбільш ліквідних активів та вирішити питання щодо погашення існуючої заборгованості перед позивачем.
Як стверджує, відповідач, доказом наміру саме відстрочити виконання судового рішення, а не ухилитись від його виконання, може слугувати погашення перед цим же позивачем аналогічної заборгованості відповідачем, але як фізичної особи, що підтверджується довідкою AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.08.2021 та ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.08.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2021 прийнято заяву (вх.№19756 від 26.08.2021) Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича про відстрочення виконання рішення до розгляду. Розгляд заяви (вх.№19756 від 26.08.2021) Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича про відстрочення виконання рішення призначено на 08.09.2021.
07.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав заперечення (вх.№20787 від 07.09.2021), де просить суд у відстроченні виконання рішення відмовити. Вважає, що обставини, на які посилається у своїй заяві боржник, не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Із розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник неодноразово порушував зобов'язання за договором, а починаючи з січня 2020 року не зникає прострочена заборгованість. Більше того договір оформлений на ім'я Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрій Володимирович і зобов'язання по його виконанню покладаються безпосередньо на нього, а не на третіх осіб. Крім того, Бортнік Юрій Володимирович є працездатним. Як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості відповідач протягом 2020-2021 років жодного разу не погашав заборгованість за кредитом, а тому, як вважає представник позивача, відстрочення виконання рішення є лише намаганням відповідача уникнути виконання зобов'язання за кредитним договором та ухилитися від виконання рішення суду. Відповідачем не надано жодного належного доказу, що б спростовував його ступінь вини або виникнення стихійного лиха, або інших надзвичайних події, тощо. На переконання представника позивача, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності.
Сторони в судове засідання 08.09.2021 не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної заяви офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Розглянувши заяву (вх.№19756 від 26.08.2021) Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича про відстрочення виконання рішення, суд виходить з наступного.
Частинами 1-6 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку про те, що підставою відстрочення виконання рішення є наявність підстав, які унеможливлюють виконання рішення господарського суду, як то, стихійне лихо, загроза банкрутства чи то відсутність у боржника майна чи грошових коштів, на яке може бути звернуто стягнення.
Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 128 ГК України, громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
В частині 1 статті 74 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, на підтвердження скрутного фінансового стану відповідач надає копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2021, копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця; копію декларації про майновий стан і доходи; довідку про доходи; копію довідки AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.08.2021; копію ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.08.2021.
В свою чергу позивач стверджує, що відповідач неодноразово порушував зобов'язання за договором, а починаючи з січня 2020 року не зникає прострочена заборгованість. разом з цим, посилаючись на виписку по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості, зазначає, що відповідач протягом 2020-2021 років жодного разу не погашав заборгованість за кредитом, а тому відстрочення виконання рішення є лише намаганням відповідача уникнути виконання зобов'язання за кредитним договором та ухилитися від виконання рішення суду.
Суд зазначає, що для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Складне фінансове становище Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення чи розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну господарську діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим.
При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки на погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки був обізнаний про строк настання її погашення.
Разом з цим, відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках в інших банківських установах, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).
Також, при наданні відстрочення виконання рішення строком на 12 місяців, стягувач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог позивача з відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України за період такого відстрочення та останній понесе збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.
При цьому, враховуючи положення ч.5 ст.331 ГПК України, відповідно до якого розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, станом на 08.09.2021 відстрочення такого рішення на 12 місяців не вбачається за можливе, оскільки дане рішення було ухвалено 28.04.2021.
Разом з цим, суд бере до уваги те, що відповідачем, заявляючи про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, на протязі майже 5 місяців зазначене рішення суду не виконувалося.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що боржником не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду.
При цьому, при вирішенні питання про надання відстрочення виконання рішення суду необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене та те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладення комерційних ризиків відповідача на позивача, суд вважає, що заява (вх.№19756 від 26.08.2021) Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича про відстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вх.№19756 від 26.08.2021) Фізичної особи-підприємця Бортнік Юрія Володимировича про відстрочення виконання рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п. п.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2021.
Суддя Пономаренко Т.О.