м. Суми
14.09.2021 Справа № 920/275/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву від 18.08.2021 № 22/5452 Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради про розстрочку виконання судового рішення у справі № 920/275/21
за позовом Управління поліції охорони в Сумській області (40022, м. Суми,
вул. Псільська, буд. 36, код ЄДРПОУ 40108871
до відповідача: Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської
ради (40009, м. Суми, вул.. Білопільський шлях, буд. 9,
код ЄДРПОУ 03352455)
про стягнення 253951 грн 95 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - Сай О.М.,
від відповідача (заявника) - Тиченко М.П.,
при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі № 920/275/21 позов задоволено. Стягнуто з з Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9, код ЄДРПОУ 03352455) на користь Управління поліції охорони в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, буд. 36, 9, код ЄДРПОУ 40108871) 253 951 (двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) гривню 95 коп. заборгованості за надані послуги охорони у січні 2021 року та 3809 (три тисячі вісімсот дев'ять) гривень 28 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі № 920/275/21 залишено без змін.
19.08.2021 відповідач звернувся до суду із заявою від 18.08.2021 № 22/5452 про розстрочку виконання судового рішення у справі № 920/275/21, відповідно до якої просить суд розстрочити виконання рішення про стягнення з КП “Міськводоканал” СМР на користь Управління поліції охорони в Сумській області 253951, 95 грн заборгованості за надані послуги охорони рівними частинами на 12 місяців.
Ухвалою суду від 06.09.2021 призначено розгляд заяви від 18.08.2021 № 22/5452 про розстрочку виконання судового рішення у справі № 920/275/21 до розгляду в судове засідання на 14.09.2021, 11:30.
.
В судовому засіданні 14.09.2021 представник позивача заперечувала проти задоволення заяви.
Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 14.09.2021 надала усні пояснення в обґрунтування поданої заяви та просила заяву про розстрочку виконання судового рішення задовольнити.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цій справі відповідач посилається як на підстави, які роблять неможливим виконання судового рішення у справі 920/275/21, те, що наявний обсяг заборгованості держави перед КП «Місьководоканал» СМР з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 46684532 грн, затягування з боку НКРЕКП процедури встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення для КП «Міськовдоканал» СМР внаслідок чого кожного року підприємство несло невиправдані збитки, низька платоспроможність населення, зростання дебіторської заборгованості споживачів, у тому числі фізичних осіб - за комунальні послуги (станом на 30.06.2021 заборгованість всіх споживачів за надані послуги з водопостачання та водовідведення склала 73,1 млн грн., у тому числі підприємства - 18,5 млн. грн., населення 54,6 млн. грн.
Тож, у зв'язку зі значним розміром заборгованості, КП «Міськводоканал» СМР не має можливості виконати рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі № 920/275/21 одночасно у сумі заявленій до стягнення, а тому просить суд розстрочити його виконання рівними частинами на 12 місяців.
Отже, як вже зазначалось судом, при вирішенні питання щодо розстрочення виконання рішення важливим є досягнення балансу інтересів обох сторін, який передбачає з одного боку недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а з іншого - недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.
Вирішуючи питання щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у справі № 920/275/21 суд враховує: що відповідач наявність обов'язку перед позивачем визнає та не ухиляється від сплати заборгованості, вживає заходи щодо погашення наявного боргу перед позивачем, а також враховує фінансовий стан сторін.
Між цим суд вважає, що розстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед позивачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача, з огляду на його фінансовий стан та джерело надходження коштів.
Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду та доцільність розстрочення виконання рішення суду у цій справі на 2 місяці рівними частинами в розмірі по 126975 грн 97 коп.
Суд вважає, що розстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву від 18.08.2021 № 22/5452 Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради про розстрочку виконання судового рішення у справі № 920/275/21 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 16.06.2021 у справі № 920/275/21 в розмірі 253951 грн 95 коп. рівними частинами по 126975 грн 97 коп. на 2 (два) місяці починаючи з дати даної ухвали.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 14.09.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено та підписано суддею 15.09.2021.
Суддя С.В. Заєць