65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2425/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 2512/21
За позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)
до відповідача: Генерального консульства Республіки Болгарія в м. Одеса (65062, Одеська область, м. Одеса, вул. Посмітного, 9)
про стягнення 3 684,33 грн
11.08.2021 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Генерального консульства Республіки Болгарія в м. Одеса, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 3 684,33 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем у березні - травні 2019, а також серпні - вересні 2019 було спожито природний газ у обсязі, не погодженому сторонами договору, чим завдано позивачу збитки, сума яких була розрахована на підставі п.п.3.13. та 5.7. договору та склала 3 684,33 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.
Вказаною ухвалою позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення коду ЄДРПОУ відповідача у разі, якщо його зареєстровано за законодавством України, та визначення статусу Генерального консульства Республіки Болгарія в м. Одеса з урахуванням зазначення у договорі про дію консульства на підставі консульського патенту №296/22.06.2015.
Ухвала від 16.08.2021 була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 26.08.2021, про що свідчить відповідне поштове повідомлення.
20.08.2021 до суду від Генерального консульства Республіки Болгарія в м. Одеса надійшов супровідний лист разом із копіями документів, зокрема, підтвердженням акредитації консульства.
06.09.2021 до канцелярії суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява з додатками, в якій позивач, зокрема, виклав позицію щодо статусу відповідача та необхідності отримання згоди на стадії підготовки справи до судового розгляду на розгляд спору у суді України за участю Генерального консульства Республіки Болгарія в м. Одеса.
Враховуючи, що відповідачем у даній справі Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказано Генеральне консульство Республіки Болгарія в м. Одеса, суд зазначає, що порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України "Про міжнародне приватне право", який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.
Стаття 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Як передбачено частиною четвертою статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.
Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.
Найважливішою ознакою для держави є суверенітет, оскільки саме суверенітет становить основну відправну засаду для її правосуб'єктності. Суверенітет держави має вияв у двох сферах: внутрішній та зовнішній. У зовнішній сфері суверенітет означає незалежність, самостійність і непідпорядкованість держави іншим державам.
У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.
Таким чином, бути відповідачем в судах іншої держави кожна суверенна держава може тільки з її явно вираженої або мовчазної згоди, висловленої через уповноважених на це осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи питання щодо розгляду справ за участю консульської установи, Верховний Суд у постанові від 30.06.2021 при розгляді справи №466/674/18 зазначив, що прийнявши позовну заяву, суддя на стадії підготовки справи до судового розгляду має з'ясувати, чи є згода дипломатичного представництва, як компетентного органу держави, на розгляд спору в судах України. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово підготувати відповідний запит та отримати офіційну інформацію щодо того, чи існує згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, то посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі. Надсилання судових викликів до посольств іноземних держав в Україні має здійснюватися виключно через Міністерство закордонних справ України (МЗС).
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, Господарський суд Одеської області листом від 13.09.2021 звернувся до Міністерство закордонних справ України з проханням звернутися до компетентного органу Республіки Болгарія щодо наявності або відсутності згоди на участь Республіки Болгарія в особі Генерального консульства Республіки Болгарія в м. Одеса у розгляді справи №916/2425/21.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про відкриття провадження у даній справі до отримання від Міністерства закордонних справ України відповіді на запит суду.
Керуючись ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти вирішення питання про відкриття провадження у справі №916/2425/21 до отримання від Міністерства закордонних справ України відповіді на запит суду.
Ухвала набирає законної сили 13.09.2021 та може бути оскаржена.
Суддя Ю.М. Щавинська