14.09.2021 Справа № 914/1263/21
За позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
до відповідача: Санаторію “Нафтуся Прикарпаття”, Львівська область с. Модричі
про стягнення 515 543,91 грн.
Суддя Мороз Н.В.
при секретарі Банзулі М.С.
Представники:
Від прокуратури: Лука Г.В.
Від позивача: Жуган І.О., Савко Н.В.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Заступником керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” про стягнення 515 543,91 грн.
Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.06.2021.
Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.
05.07.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області у справі № 914/1263/21 надійшла зустрічна позовна заява Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” до Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення 1 290 476,90 грн.
Ухвалою суду від 15.07.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” від сплати судового збору, а зустрічну позовну заяву Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” до Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення 1 290 476,90 грн залишив без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору та належні докази надіслання зустрічної позовної заяви (опис вкладення у цінний лист з переліком документів).
02.09.2021 через канцелярію суду прокурором подано клопотання, згідно якого прокурором допущено описку в прохальній частині позовної заяви, а саме в сумі основного боргу-замість 483638,55 грн зазначено 483683,55 грн, у зв'язку з чим просить вважати вірною суму основного боргу 483638,55 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2021 виправлено описку в описовій частині ухвали суду від 15.07.2021 про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 06.09.2021 зустрічну позовну заяву Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” до відповідача Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення 1290476,90 грн повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 14.09.2021.
14.09.2021 через канцелярію суду представником Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2021 про повернення зустрічного позову (копію апеляційної скарги долучено до клопотання) та про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.
14.09.2021 в судове засідання прокурор та представник позивача з'явились, позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в підготовче засідання 14.09.2021 не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши подане клопотання про зупинення провадження у справі, суд встановив:
Розгляд апеляційних скарг на рішення та ухвали суду першої інстанції не відноситься до повноважень останнього, відтак, така апеляційна скарга підлягає скеруванню до суду апеляційної інстанції.
За приписами п. 17.12 Перехідних положень Кодексу, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Відповідно до ч. 1ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превелює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи усе наведене вище у сукупності, беручи до уваги обов'язок суду при оскарженні ухвали про повернення зустрічної позовної заяви, надсилати до суду апеляційної інстанції всі матеріали справи, який закріплено у п. 17.12. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку зупинити провадження у справі №914/1263/21 до перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної Санаторієм “Нафтуся Прикарпаття” ухвали суду від 06.09.2021.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: п. 5 ч.1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
Слід зазначити, що судове рішення, ухвалене Західним апеляційним господарським судом по перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 06.09.2021 у справі №914/1263/21, може суттєво вплинути на вирішення справи по суті.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 227, 229, 234, 235, 255, ГПК України, п.п.17.10, 17.12 Перехідних положень ГПК України, суд,
Зупинити провадження у справі №914/1263/21 за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Санаторію “Нафтуся Прикарпаття” про стягнення 515 543,91 грн - до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2021 у даній справі.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Н.В. Мороз