ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2021Справа № 910/14792/21
Суддя господарського суду міста Києва Ломака Вікторія Сергіївна, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 34 000, 00 грн. попередньої оплати за Договором поставки № 98 від 09.06.2021,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» (далі - заявник) звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» (далі - боржник) заборгованості у розмірі 34 000, 00 грн. попередньої оплати за Договором поставки № 98 від 09.06.2021.
В обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» вказує, що ним на виконання своїх зобов'язань за Договором поставки № 98 від 09.06.2021 було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» суму попередньої оплати за товар, проте боржником не було виконано своїх зобов'язань з поставки відповідного товару.
У зв'язку з наведеним, заявником було направлено боржнику вимогу про повернення суми попередньої оплати, яка Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» задоволена не була.
З урахуванням вищевикладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» зазначає про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у розмірі 34 000, 00 грн.
Відповідно до приписів частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Як встановлено судом, предметом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» є стягнення з боржника, як постачальника за Договором поставки № 98 від 09.06.2021, суми попередньої оплати у зв'язку з невиконанням останнім свого обов'язку із поставки товару.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторонами Договору було визначено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» обов'язку з поставки товару, який не є грошовим зобов'язанням.
Заявник вказує, що боржником не було виконано зобов'язання з передання товару у визначений Договором поставки № 98 від 09.06.2021 строк, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення суми попередньої оплати.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
З аналізу норми ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що внаслідок реалізації покупцем свого передбаченого ст. 693 Цивільного кодексу України права вимоги повернення суми попередньої оплати від продавця, у постачальника, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором поставки, припиняється зобов'язання поставки товару та на підставі норми Цивільного кодексу України виникає грошове зобов'язання перед покупцем щодо повернення суми попередньої оплати у встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк.
Тобто, обов'язок продавця (постачальника) з повернення покупцю суми попередньої оплати виникає не на підставі договору, а на підставі норми законодавства, у зв'язку з чим таке зобов'язання є позадоговірним.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМ-сервіс» про видачу судового наказу фактично обґрунтована не наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» зобов'язань за договором, а наявністю позадоговірних зобов'язань.
Проте, суд зазначає, що такі вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки сторонами у Договорі поставки № 98 від 09.06.2021 не встановлено обов'язку боржника зі сплати на користь заявника коштів (в тому числі, в якості повернення суми попередньої оплати), а тільки визначено право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.
Разом з тим, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених заявником вимог по суті.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Оскільки заявником не дотримано вимог частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо відмови у видачі судового наказу.
При цьому, відповідно до положення частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Разом з тим, за приписами частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, 232 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДМ-Сервіс» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лінгоф» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості 34 000, 00 грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2021 року.
Суддя В.С. Ломака