ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.09.2021Справа № 910/7713/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення 21 300 653,28 грн.
Представники сторін:
від позивача: Чекан В.В., ордер серія АО № 1028729;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 21 300 653,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2018, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14.06.2021.
08.06.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
14.06.2021 представником позивача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника позивача.
У судове засідання 14.06.2021 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 підготовче судове засідання відкладено на 19.07.2021.
18.06.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
01.07.2021 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
05.07.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.
16.07.2021 представником позивача подано клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.
У судове засідання 19.07.2021 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.
30.07.2021 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 02.08.2021 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 розгляд справи відкладено на 06.09.2021.
У судове засідання 06.09.2021 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105478457193.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 06.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
19 грудня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - позивач) отримало заяву - приєднання до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - відповідач).
Згідно п. 2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), датою початку дії Договору є наступний робочий день від дня отримання Оператором системи розподілу заяви-приєднання.
20 грудня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» (далі - оператор системи) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - електропостачальник) укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір).
Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги оператора системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання.
Відповідно до п. 2.2 Договору постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплати послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, та інших послуг оператора системи згідно з Порядком розрахунків, який є Додатком № 1 до цього Договору.
За умовами п. 3.2 Договору вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з Договором.
У пункті 3.3 Договору сторони домовились, що розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць.
Згідно з п. 3.4 Договору оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати або плановими або авансовими платежами в порядку, визначеному в додатку 1 до цього Договору.
Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього Договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.1 Договору).
Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору вартість послуг з розподілу електричної енергії оператора системи за розрахунковий місяць визначається на підставі замовлених обсягів купівлі електричної енергії і тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на відпорних класах напруги, що затверджені Національно комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України. На вартість послуг з розподілу електричної енергії нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Розрахунковим періодом є календарний місяць, тобто з 01 по останнє число місяця включно (п. 2 Додатку № 1 до Договору).
Згідно з п. 16 Додатку № 1 до Договору за підсумками розрахункового періоду складається та підписується кожною стороною Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) Акт надання послуг з розподілу електричної енергії, що є Додатком 4 до Договору.
Оператор системи формує та надсилає поштою (цінним листом з описом вкладення), передає уповноваженою особою або іншим шляхом постачальнику акт надання послуг з розподілу електричної енергії (Акт) у двох примірниках, підписаних зі свого боку. Постачальник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після отримання Акту надання послуг з розподілу електричної енергії, підписати вказаний Акт та повернути один примірник Акту оператору системи. У випадку, якщо протягом зазначеного у цьому пункті строку оператор системи не отримає підписаний постачальником примірник акта або обґрунтованої відмови від його підписання, акт буде вважатися підписаним сторонами, а послуги такими, що надані належним чином (п. 17 Додатку № 1 до Договору).
У відповідності до п. 20 Додатку № 1 до Договору постачальник «останньої надії» здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії одним платежем до 15-го числа поточного розрахункового періоду в розмірі 100% замовленого обсягу купівлі електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами, на виконання договірних зобов'язань, було підписано та скріплено печатками Акти приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 10 670,99 грн., від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 175 294,49 грн., від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 211 127,09 грн., від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 9 591 816,91 грн., від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 8 150 425,16 грн., від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 2 685 250,57 грн.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за жовтень 2019 року, листопад 2020 року - березень 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 824 585,21 грн. основного боргу, 232 544,86 грн. пені, 181 034,45 грн. інфляційних втрат та 62 488,77 грн. 3 % річних.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що він позбавлений можливості розраховуватись за отримані послуги з розподілу електричної енергії, у зв'язку з відсутністю коштів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частинами 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Суд встановив, що відповідач, у відповідності до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, а також вищевказаних Правил шляхом підписання Заяви-приєднання до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2018 приєднався до вказаного Договору, який розміщено на сайті оператора системи (позивача).
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 до 31 грудня 2021, територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 3.4.2 Правил постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:
1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку НДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;
5) в інших випадках, передбачених цими Правилами.
Згідно з п. 1.2.9 Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Пунктом 2.1.15 Правил передбачено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі Додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.
Як було вказано вище, за умовами п. 9.1 Договору він набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього Договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов
Згідно із Заявою-приєднання від 19.12.2018 Договір вважається укладеним з 20.12.2018.
Укладений сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно з п. 1.2.6 Правил оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії"). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Суд встановив факт надання позивачем передбачених Договором послуг за жовтень 2019 року, листопад 2020 року - березень 2021 року включно на загальну суму 20 824 585,21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 10 670,99 грн., від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 175 294,49 грн., від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 211 127,09 грн., від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 9 591 816,91 грн., від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 8 150 425,16 грн., від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 2 685 250,57 грн.
При цьому, як вбачається з вказаних актів приймання-передачі наданих послуг, будь-які заперечення щодо якості та обсягу наданих послуг з боку постачальника відсутні.
Доказів на підтвердження наявності у відповідача заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг та/або відмови відповідача від приймання наданих позивачем послуг, а також претензій щодо виконання позивачем умов Договору суду також не надано.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з надання послуг з розподілу електричної енергії споживачам постачальника "останньої надії" у відповідності до умов Договору та в обсязі, зазначеному в актах приймання-передачі наданих послуг.
В свою чергу факт надання послуг та прийняття їх постачальником "останньої надії" на час підписання актів приймання-передачі наданих послуг сторонами не заперечується.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 3.4 Договору оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати або плановими або авансовими платежами в порядку, визначеному в додатку 1 до цього Договору.
Згідно з п. 16 Додатку № 1 до Договору за підсумками розрахункового періоду складається та підписується кожною стороною Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) Акт надання послуг з розподілу електричної енергії, що є Додатком 4 до Договору.
У відповідності до п. 20 Додатку № 1 до Договору постачальник «останньої надії» здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії одним платежем до 15-го числа поточного розрахункового періоду в розмірі 100% замовленого обсягу купівлі електричної енергії.
З огляду на наведені положення, обов'язок відповідача щодо оплати послуг з розподілу електричної енергії мав бути виконаний у формі попередньої оплати у розмірі 100 % обсягу електроенергії, що підлягає розподілу до 15 числа поточного розрахункового періоду, а остаточний розрахунок за надані послуги - на підставі Акта наданих послуг, з розподілу електричної енергії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що він позбавлений можливості розраховуватись за отримані послуги з розподілу електричної енергії, у зв'язку з відсутністю коштів.
Суд звертає увагу, що майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України).
Між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Посилання відповідача на вищенаведені обставини у відзиві, зокрема, на наявність заборгованості споживачів позивача перед відповідачем, не стосуються даного спору та не можуть слугувати підставою для невиконання своїх грошових зобов'язань за Договором.
З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 824 585,21 грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 232 544,86 грн. пені, 181 034,45 грн. інфляційних втрат та 62 488,77 грн. 3 % річних.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.6 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірено розрахунок пені за заявлений позивачем період та встановлено, що нарахований позивачем розмір пені не перевищує розміру пені, розрахованого судом, відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 232 544,86 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Судом також перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за заявлений позивачем період та встановлено, що розраховані позивачем розміри інфляційних втрат та 3% річних не перевищують сум, розрахованих судом, відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 181 034,45 грн. інфляційних втрат та 62 488,77 грн. 3 % річних.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; ідентифікаційний код: 19480600) на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Оноківці, вул. Головна, будинок 57; ідентифікаційний код: 00131529) заборгованість в розмірі 20 824 585 (двадцять мільйонів вісімсот двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 21 коп., пеню в розмірі 232 544 (двісті тридцять дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 86 коп., інфляційні втрати в розмірі 181 034 (сто вісімдесят одна тисяч тридцять чотири) грн. 45 коп., 3% річних в розмірі 62 488 (шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 319 509 (триста дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 80 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.09.2021.
Суддя О.А. Грєхова