ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.09.2021 м. КиївСправа № 910/9626/21
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРВАРТС ФАРМА";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІНСЕР УКРАЇНА";
про: стягнення 1.918.092,25 грн.
Суддя Балац С.В.
в.о. секретаря судового засідання Просов В.М.
Представники:
позивача: Гайсенюк О.В.;
відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОРВАРТС ФАРМА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІНСЕР УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 1.918.092,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 29.10.2020 № 29-10/20, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.918.092,25 грн., з яких: 1.690.000,00 грн. - основна заборгованість, 106.422,68 грн. - пеня, 24.938,81 грн. - 3 % річних та 96.730,76 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9626/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 02.08.2021.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В підготовчому засіданні 02.08.2021 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.09.2021.
В судовому засіданні 06.09.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 29.10.2020 № 29-10/20 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити та передати у власність відповідача товар визначений в додатку № 1 до Договору (далі - товар) протягом строку дії Договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 5.3 Договору визначено, що відповідач здійснює оплату за поставлений товар у наступному порядку:
- 50 % вартості поставленого товару, що визначена в додатку № 1 до цього Договору не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару згідно передатних документів;
- остаточні 50 % вартості поставленого товару, що визначена в додатку № 1 до цього Договору не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару згідно передатних документів.
Положеннями пункту 6.4 Договору передбачено, що за невчасну, згідно Договору, або неповну оплату отриманого/поставленого товару, відповідач сплачує позивачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до моменту остаточного розрахунку. Позовні давність про стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) встановлюється - 3 роки.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 1.790.000,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковою накладною від 30.10.2020 № 2450, яка підписана сторонами, скріплена відбитками їх печаток та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 100.000,00 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором в розмірі 1.690.000,00 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 106.422,68 грн., а також вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 24.938,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 96.730,76 грн.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Позивачем подана до суду заява, з якої вбачається, що відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості за укладеним між сторонами спору Договором в сумі 100.000,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченою довідкою про рух коштів позивача, яка долучена до вказаної заяви.
Приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості суд дійшов висновку, що провадження справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 100.000,00 грн. - підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 1.590.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 1.590.000,00 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 106.422,68 грн., 3 % річних в сумі 24.938,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 96.730,76 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 100.000,00 грн. - закрити.
2. Решту вимог задовольнити повністю.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ВІНСЕР УКРАЇНА" (Україна, 04053, місто Київ, УЗВІЗ КУДРЯВСЬКИЙ, будинок 5-Б, офіс 03, ідентифікаційний код: 42973140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРВАРТС ФАРМА" (Україна, 03142, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА КРЖИЖАНОВСЬКОГО, будинок 4, ідентифікаційний код: 42071629) основну заборгованість в сумі 1.590.000 (один мільйон п'ятсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 106.422 (сто шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 24.938 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 81 коп., інфляційні втрати в сумі 96.730 (дев'яносто шість тисяч сімсот тридцять) грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 28.771 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 38 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15 вересня 2021 року
Суддя С.В. Балац