ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.09.2021Справа № 910/8770/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код 14360570)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Метал» (04050, м.Київ, пров.Пилипівський, буд. 4, код 40551306)
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про солідарне стягнення 51 098,47 грн заборгованості
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Метал», як позичальника (боржника) кредитних коштів за договором банківського обслуговування б/н від 21.06.2016 та ОСОБА_2 , як поручителя за договором поруки від 20.07.2016, про солідарне стягнення 50133,40 заборгованості за кредитом та 965,07 грн заборгованості за відсотками.
Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Господарський суд місті Києва ухвалою від 04.06.2021 звернувся до Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016
06.07.2021 до суду від Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради надійшла інформацію про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ): АДРЕСА_1 .
Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.04.2021, встановивши, що позивач направив копію позовної заяви на іншу адресу відповідача 2, дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, встановив позивачу строк та спосіб усунення недоліків шляхом направлення копії позовної заяви на адресу відповідача 2.
13.04.2021 на виконання ухвали суду від 05.04.2021 від позивача (засобами поштового зв'язку) надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд місті Києва ухвалою від 14.07.2021 відкрив провадження у справі №910/8770/21, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив;
Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 14.07.2021 позивач отримав - 29.07.2021.
Відповідачі правом на подачу відзивів на позов не скористалися. Ухвалу суду від 14.07.2021 було надіслано відповідачу 1 на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб підприємців та громадських формувань поштовим відправленням №0105478285104, яке повернено до суду 04.08.2021 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Поштове відправленням №0105478285112 повернено із адреси відповідача 2 згідно відомостей Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради 04.08.2021 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких заяв та клопотань від відповідачів до суду не надходило
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Метал» звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із заявою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. Згідно з цією заявою відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privabank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування від 21.06.2016 (далі - договір).
Як зазначає позивач, відповідачу-1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, долучених позивачем до позову, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, передбачено, що при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода),
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Згідно з розділом 3.2.1.4. Умов, яким встановлено порядок розрахунків за користуванням кредитом, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Пунктом 3.2.1.4.1 Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - « період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів*.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.
У відповідності до п. 3.2.1.4.1.3 Умов, за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
В разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні Канікули) зобов'язань по погашенню заборгованості за Кредитом та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за Кредитом зобов'язується надати Банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в Банку, далі забезпечення. За невиконання Клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, Клієнт сплачує Банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів Банку, що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
Пунктом 3.2.1.4.1.4 Умов визначено, що під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
За умовами п. 3.2.1.4.1.6 Умов, за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту клієнт аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документарно) у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 270 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість ) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів * з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 271 -го * дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт у період з 05.03.2018 по 23.03.2021 у розмірі 360 000,00 грн.
На виконання умов договору банківського обслуговування від 21.06.2016 позивачем надавались відповідачу-1 кредитні кошти у межах ліміту, який змінювався, що підтверджується виписками банку з рахунку відповідача-1.
Відповідно до банківської виписки з рахунку відповідача-1 за період з 21.06.2016 по 23.04.2021 заборгованість по рахунку № НОМЕР_3 становить 50 133,40 грн, заборгованість по відсотках за користуванням кредитом становить 965,07 грн.
З наданих матеріалів також встановлено, що 20.07.2016 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № POR1469016722986 (договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Метал" зобов'язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю у відповідача-1 заборгованості станом на 23.04.2021 у розмірі 51098,47 грн за кредитним договором б/н від 21.06.2016, а саме: 50 133,40 грн заборгованості за кредитом, 965,07 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, забезпечення виконання яких за договором поруки №POR1469016722986 від 20.07.2016 покладено на відповідача 2, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення вказаної суми заборгованості з відповідачів як солідарних боржників.
Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено таке.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Наданою позивачем Довідкою за вих. № 60621KRR0S0ON від 07.05.2021 підтверджено встановлення позивачу на поточного рахунку № НОМЕР_4 кредитних лімітів, зокрема 18.12.2020 у розмірі 360 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів за договором № б/н від 21.06.2016 в розмірі 50 133,40 грн, що засвідчено виписками з рахунку відповідача-1, наданими позивачем.
При цьому у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Метал" Акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованості у вказаному розмірі.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували повернення кредитних коштів у розмірі 50 133,40 грн позивачу в повному обсязі або спростовували доводи останнього.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 50 133,40 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідачів 965,07 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню, проценти та комісію за користування кредитними коштами.
Однак, з наданих документів вбачається, що у заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 21.06.2021, процентна ставка не зазначена.
До позову доданий Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, проте позивачем не доведено, що ці умови діяли станом на час спірних правовідносин.
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин (21.06.2016) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (28.05.2021), то кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу 1 Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, комісії, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем 1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем належними засобами доказування не доведено підстав нарахування заявлених до стягнення вимог в частині 965,07 грн заборгованості за відсотками з користування кредитом, тому вказані вимоги визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив суд стягнути вищевказану заборгованість з відповідачів солідарно, з огляду на те, що відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 його боргових зобов'язань.
Як вже зазначалось, судом встановлено, що 20.07.2016 між АТ КБ «Приватбанк» (кредитор за договором) та ОСОБА_1 (поручитель за договором) був укладений договір поруки № POR1469016722986 (договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Сервіс Метал» зобов'язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.
Так, за умовами п.п. 1.1.1, 1.1.2 договору поруки поручитель надає поруку за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Метал" перед кредитором по сплаті:
За Угодою-1:
а) процентної ставки за користування кредитом:
- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2.2 Угоди-1 - 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою,
- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2.3 Угоди-1 - 60% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою;
б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.4.15 Угоди-1 в розмірі 3% від суми перерахувань;
в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.11 Угоди-1 1 числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;
г) кредиту в розмірі 10 000,00 грн.
Якщо під час виконання Угоди-1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.
За Угодою-2:
а) процентної ставки за користування кредитом:
- за період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 64% річних;
б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді-2;
в) кредиту в розмірі 10 000,00 грн.
Якщо під час виконання Угоди-2 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою-2 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження, повідомлення поручителя та укладання окремої угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою-1/або Угодою-2, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).
У п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою-1/або Угодою-2 цей договір припиняє свою дію.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.
Судом встановлено, що предметом договору поруки № POR1469016722986 від 20.07.2016 визначено надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Сервіс Метал» зобов'язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1 «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1) та до розділу 3.2.2 «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг (Угода-2), що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua.
З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов'язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов'язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов'язання якої забезпечені порукою.
За таких обставин, на переконання суду, твердження позивача про те, що договір поруки № POR1469016722986 від 20.07.2016 укладено між сторонами саме в забезпечення виконання зобов'язань за договором від 21.06.2016 матеріалами справи не підтверджуються, а суд позбавлений можливості зі змісту означеного правочину встановити які саме первинні зобов'язання забезпечені порукою.
Отже, недоліки укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки № POR1469016722986 від 20.07.2016, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов'язань саме за договором від 21.06.2016, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов'язку відповідачів по сплаті заборгованість за договором від 21.06.2016, у т.ч. у заявленому розмірі 50 133,40 заборгованості за кредитом та 965,07 грн заборгованості за відсотками.
Відтак, враховуючи об'єктивну неможливість ідентифікувати, які саме зобов'язання та за яким первинним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача-2 задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим в частині позову щодо солідарного стягнення заборгованості слід відмовити, оскільки така вимога не доведена належними та допустимими доказами.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом в розмірі 50 133,40 грн. У решті вимог до відповідача-1 належить відмовити. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення вказаної заборгованості з відповідача-2 як солідарного боржника суд відмовляє у повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Метал» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Метал» (04050, м.Київ, пров.Пилипівський, буд. 4, код 40551306) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 50 133,40 грн (п'ятдесят тисяч сто тридцять три гривень 40 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 227,13 грн (дві тисячі двісті двадцять сім гривень 13 коп.).
3. В іншій частині позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Метал» відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак