07.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/556/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум",
до відповідача: Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації,
про стягнення заборгованості в сумі 189 209 грн 48к.
за участю:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
установив: товариство з обмеженою відповідальністю "Кастум" (далі - позивач) до Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 3-К від 06.02.2020 в сумі 189 209 грн 48 к.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 3-К від 06.02.2020 (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахунку за природній газ, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за отриманий природній газ в сумі 189 209 грн 48 к.
Відповідно до ухвали від 10.06.2021 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 19.07.2021.
Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2021 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 02.08.2021.
Ухвалою від 02.08.2021 Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.09.2021 о 10:00.
04 серпня 2021 року відповідач по справі подав до суду відзив на позов (вх. №12181/21 від 04.08.2021) відповідно до якого проти наявної заборгованості не заперечує, однак вказує на те, що вказана сума заборгованості повинна бути сплачена Чернелицькою селищною радою, оскільки відділ освіти Городенківської районної державної адміністрації (відповідач по справі) перейшов у її підпорядкування.
Позивач повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак 12.08.2021 подав до суду клопотання (вх.№12636/21 від 12.08.2021) про розгляд справи без участі представника позивача. В вказаному клопотанні позивач зазначає про підтримання ним позовних вимог в повному обсязі. Разом з тим, просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 002 грн 00 к.
12.08.2021 відповідачем по справі подано відповідь на відзив (вх. № 12635/21 від 12.08.2021), відповідно до якого позивач проти тверджень відповідача щодо відмови в позові заперечує, мотивуючи тим, що відповідач по справі фактично не реорганізований та не ліквідований станом на момент розгляду справи, а отже повинен нести відповідальність за неналежне виконання зобов'язань по спірному договору.
Відповідач по справі повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про розгляд справи, повідомлений судом належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі суду від 02.08.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.09.2021 та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 13587/21 від 09.08.2021). Однак, подав до суду клопотання (вх.№13769/21 від 07.09.2021) про відкладення розгляд справи, мотивуючи тим, що голова ліквідаційної комісії знаходиться у відрядженні.
Наведені у заяві обставини, на думку суду, не свідчать про неможливість участі у судових засіданнях представника відповідача, оскільки вказані твердження не підтвердженні документально.
Крім того, суд наголошує , що відкладання розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).
Одночасно, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
За наведеного, суд вважає за доцільне розглянути справи без участі представників сторін.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує наступні обставини.
06.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кастум" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Відділом освіти Городенківської районної державної адміністрації (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено договір на постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року (далі - Договір).
Сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).
До вказаного договору внесено відповідні зміни на підставі Додаткової угоди №1 від 06.022020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №2 від 10.03.2020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №3 від 28.09.2020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №4 від 30.09.2020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №5 від 12.112020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №6 від 25.11.2020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №7 від 05.01.2020 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, Додаткову угоду №8 від 06.01.2021 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року та Додаткову угоду №9 від 11.01.2021 року до договору постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року, в яких сторони погодили: найменування товару, загальну кількість, одиницю виміру, ціну за одиницю виміру та загальну суму даного Договору.
Договір та Додаткові угоди до нього укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим.
Згідно п.1.1. Договору позивач зобов'язується постачати природній газ (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язується в свою чергу оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Загальний обсяг поставки природного газу споживачеві протягом 2020 року складає 759 600 куб.м. (абз.2 п. 1.1 Договору).
Якість, обсяг природного газу та умови його постачання визначені в розділі 2 договору.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на + - 5% .
Відповідно до п. 2.7 Договору фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем , підтверджується підписаним споживачем та оператором ГРМ актом наданих послуг.
На підставі відомостей про обсяги протранспортованого газу, отриманих в порядку передбаченому п. 2.8 цього Договору, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає на підписання споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (п.2.9 Договору).
Споживач в свою чергу протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути (направити) постачальнику один примірник акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання зазначеного акта (2.9.1 Договору)
Порядок розрахунків сторонами погоджено Розділом IV договору.
Відповідно до п. 4 4. Договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 7:00 години першого дня місяця до 7:00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з Розділом ІІ даного Договору.
Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на підставі актів приймання-передачі газу, які надаються постачальником до 15-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.5 та п.4.5.1 Договору).
На виконання умов Договору та додаткових угод позивач належним чином передав у власність відповідача по справі природний газ у обсягах, що передбачені вищезазначеним Договором та додатковими угодами.
Так, на підставі умов спірного договору, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито природній газ на суму 244 705 грн 60к., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів здачі-приймання природного газу (Акт №РН-00578 та №РН-0000359 ).
Вказані вище Акти приймання-передачі направлені поштовим зв'язком на адресу відповідача по справі, про що свідчать долучені до матеріалів справи належні докази (опис вкладення та фіскальний чек).
Відповідач частково оплату за отриманий газ розрахувався, зокрема в сумі 55 496 грн 12 к. Однак, частина заборгованості, зокрема на суму 189 209 грн 48 к. залишилась не погашеною.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію (вих. № 02/06/06 від 02.06.2021 ( а.с. 34)) про сплату заборгованості за договором постачання природного газу № 3-К від 06.02.2020. Доказ направлення претензії з додатками наявний в матеріалах справи.
Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, заборгованість не сплатив, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.
За наведених обставин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Відповідно до наведеного договору постачання природного газу № 3-К від 06.02.2020 є договором поставки.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Сторони в договорі встановили порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ, відповідно до якого оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на підставі актів приймання-передачі газу, які надаються постачальником до 15-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.5 та п.4.5.1 Договору).
З урахуванням встановлених судом обставини свідчить про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання щодо поставки природного газу відповідачу.
Однак, відповідач належним чином умови щодо оплати поставленого газу не здійснив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість на суму 189 209 грн 48 к.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 189 209 грн 48 к. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не заперечується відповідачем по справі (вказана обставина підтверджується відзивом на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи).
Щодо твердження відповідача відмовити в позові , у зв'язку з тим, що вказана сума заборгованості повинна бути сплачена Чернелицькою селищною радою, оскільки відділ освіти Городенківської районної державної адміністрації (відповідач по справі) перейшов у її підпорядкування, то суд вважає вказані твердження необгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до чинного законодавства зобов'язання можуть припинятись у разі реорганізації або ліквідації юридичної особи і перехід таких прав та обов'язків у разі реорганізації до їх правонаступників (ст. 104 ЦК України).
Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 19.07.2021 року, судом встановлено, що відповідач по справі, як юридична особа свою діяльність не припинила, а лише перебуває у стані припинення.
Крім того, ст. 512 ЦК України передбачено також чіткий порядок заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою , зокрема може:
- передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
- правонаступництва;
-виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
- виконання обов'язку боржника третьою особою.
Разом з тим, відповідно приписів норм чинного законодавства заміна сторони в господарському процесі відбувається лише за клопотанням позивача у справі.
В спірному випадку зазначеного вище клопотання до суду не подано.
За наведеного вище, суд приходить до висновку, що в спірному випадку зобов'язання по Договору на постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року несе Відділ освіти Городенківської районної ради, який вважається належним відповідачем по справі, та повинен нести відповідальність за своїми договірними зобов'язаннями по Договору на постачання природного газу №3-К від 06.02.2020 року згідно чинного законодавства.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Позивачем доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідач доводи позивача належним чином не спростував.
В контексті наведеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.
При зверненні з позовом до суду позивач у позовній заяві просив суд відшкодувати йому витрати на професійну правничу допомогу, зазначивши його орієнтовний розрахунок в розмірі 20 000 грн 00к. та судовий збір в розмірі 10 002 грн 00к.
Щодо клопотання позивача про стягнення 10 002 грн 00к. витрат на професійну правничу допомогу, заявленого у позовній заяві, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Позивачем на підтвердження заявлених до відшкодування витрат за послуги адвоката, при поданні позовних вимог, не представлено жодних доказів їх понесення, зокрема не долучено документів в підтвердження фактично виконаних робіт (акта виконаних робіт) та їх сплати (платіжного доручення).
Враховуючи вимоги ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №910/8682/18).
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Позивач доказів понесення витрат на правову допомогу суду не надав, разом з тим і не надав суду заяву (клопотання) про подачу таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, за відсутності доказів фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у суду відсутні правові підстави для їх відшкодування . Підсумовуючи,суд приходить до висновку клопотання позивача про стягнення 10 002 грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу заявленого у позовній заяві залишити без розгляду.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 838, 14 гривень слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСТУМ" до Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 3-К від 06.02.2020 в сумі 189 209 грн 48 к. - задоволити.
Стягнути з Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100, код 02143502) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кастум" (просп. Чорновола, 63, м. Львів, 79019, код 41087491) - 189 209 грн 48к. (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'ять гривень сорок вісім копійки) - заборгованості та 2 838 грн 14 к. (дві тисячі вісімсот тридцять вісім гривень чотирнадцять копійки) - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 14.09.2021
Суддя О. М. Фанда