ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/589/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Окружної прокуратури міста Івано-Франківська
вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000
в інтересах держави в особі
Державної служби України з безпеки на транспорті
пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"
вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритних транспортних засобів в сумі 7 255 грн 22 коп.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Гоголь Віталій Васильович;
від позивача: Крайник Оксана Василівна;
від відповідача: представник не з"явився
ВСТАНОВИВ: Окружна прокуратура міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 7 255 грн 22 коп.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2021, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд справи по суті на 08.07.2021, встановив сторонам строк на надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Копії ухвали від 22.06.2021, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отримано сторонами 29.06.2021, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
В судовому засіданні 08.07.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 04.08.2021, про що прокурор та представник Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлені під розписку, відповідач - ухвалою повідомленням.
16.07.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.07.2021 (вх.№11077/21).
26.07.2021 від окружної прокуратури міста Івано-Франківська надійшла відповідь на відзив (вх.№11576/21).
04.08.2021 судове засідання не відбулося, в зв"язку з перебуванням судді Рочняк О.В. у відпустці.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2021, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 09.09.2021. Копії ухвали отримано відповідачем 12.08.2021, позивачем -16.08.2021.
18.08.2021 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшла відповідь на відзив (вх.№112924/21).
Позиція прокуратури: позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем у строк, визначений п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, обов'язку щодо внесення вищевказаної спірної суми плати, розмір якої визначено на підставі відповідного акту посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком ненадходження коштів до Державного бюджету, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів; листами позивач звертався до прокуратури з метою вжиття заходів прокурорського реагування у зв'язку з неможливістю самостійного звернення до суду з даним позовом.
Позиція позивача: представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених прокурором. Просила позов задовольнити.
Позиція відповідача: відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Проти позову відповідач заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважає, що прокурор не довів підстав для звернення до суду з позовом від імені Державної служби України з безпеки на транспорті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ТОВ "Європа Транс Агро" автомобілем МАN -АТ 8567СВ здійснювало перевезення кукурудзи 3 класу 2019 року (вага нетто 26 т., вага брутто 39,84 т) з пункту навантаження: с. Оліївка, Житомирська область до пункту розвантаження: Броварський проспект, буд. 69, м. Київ, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1326 від 21.02.2020, (а.с. 17).
Відповідно до направлення на рейдову перевірку №010731 від 17.02.2020, виданого Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (а.с. 19-20), 21.02.2020 на 86 км автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп Житомирська область проведено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу автомобіля МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом GARSAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Європа Транс Агро" (вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ).
За результатами зважування вказаного автомобіля встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, в якому нормативно допустима повна маса транспортного засобу має складати 40 т, а фактична склала, 40,970 т, вага навантаження на строєну вісь має складати 21,9 т, тоді як фактична - 24.305 т., про що складено акт №033284 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.13), довідку №048584 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.12) та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №203644 (а.с.11).
Як вбачається з вказаного акту, під час перевірки транспортного засобу виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно - вагових норм без відповідного дозволу (ТТН від 21.02.2020 №1326 кукурудза 3 клас)) з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 10.45%, загальна маса 40,970 т., у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз.15 ч.1 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Згідно з розрахунком №203644 від 21.02.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який є додатком до акту №033284 від 21.02.2020, ТОВ "Європа Транс Агро" нараховано до сплати 274,56 євро (а.с. 14).
Листом №18032/24/24-20 від 25.02.2020 Управління Укртрансбезпеки у Житомирській повідомлено ТОВ "Європа Транс Агро" про те, що відповідно до акту №203644 від 21.02.2020, під час здійснення рейдової перевірки, а саме габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАN, НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Європа Транс Агро" виявлено порушення порядку проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Також повідомлено, що ТОВ "Європа Транс Агро" нараховано плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування вказаного транспортного засобу в розмірі 274,76 євро, яка у відповідності до п.27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМ України №879 від 27.06.2007, справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (а.а. 22).
Листом №2403/21/23-21 від 12.05.2021 Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті повідомило окружну прокуратуру міста Івано-Франківська про те, що квитанція про сплату нарахування плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від ТОВ "Європа Транс Агро" до управління Укртрансбезпеки не надходила. Станом на 12.05.2021 дії службових осіб управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахунків плати за проїзд №203644 від 21.02.2020 ТОВ "Європа Транс Агро" не оскаржувалися (а.с.25).
Листом №3168/7.3/15-21 від 12.05.2021 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомило окружну прокуратуру міста Івано-Франківська у відповідь на лист №63-762 вих-21 від 26.04.2021 (а.с.23-24) про те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо стягнення плати за проїзд обмежуються лише нарахуванням такої плати, оскільки в Укртрансбезпеці відсутнє закріплене на законодавчому рівні право на звернення з даного питання до суду з позовами. Державна служба України з безпеки на транспорті не має законодавчої можливості звернення до суду з позовом щодо стягнення з ТОВ "Європа Транс Агро" 274,56 євро плати за проїзд. Станом на 11.05.2021 ТОВ "Європа Транс Агро" не сплатило у добровільному порядку плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом. У зв"язку з наведеним Державна служба України з безпеки на транспорті просить прокуратуру звернутися до суду для представництва інтересів держави з метою примусового стягнення плати за проїзд, що є відшкодуванням матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування (а.с.28-29).
Листом №09.50-63-1405вих -21 від 04.06.2021 окружна прокуратура міста Івано-Франківська повідомила Державну службу України з безпеки на транспорті про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ТОВ "Європа Транс Агро" плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритних транспортних засобів, нарахованих відповідно до акту та розрахунку №033284 від 21.02.2020 в розмірі 274,56 євро, що по курсу НБУ станом на 21.02.2020 складає 7255 грн 22 коп.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
За приписами п.3 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;
Однією з підстав для представництва, є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:
- Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
- Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
- Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
- Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
- Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Суд погоджується із доводами відповідача, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 74, 77 ГПК України).
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Суд встановив, що на виконання частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави в особі позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті, яка протягом тривалого часу самостійно не вчиняла дій, спрямованих на захист економічних інтересів держави в частині надходження коштів до Державного бюджету України, що були порушені внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Згідно зі ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 4 ГПК України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури та який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до ч.10 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює в т.ч. нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Таким чином, маючи відповідні повноваження, визначені ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті протягом тривалого часу не вжила належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості. Листом від 12.05.2021 повідомила прокурора про те, що кошти від перевізника на погашення заборгованості не надходили (що є порушенням інтересів держави), водночас Управління вважає, що в нього відсутні повноваження на звернення до суду з відповідним позовом про її стягнення (що є підтвердженням невжиття належних заходів для захисту інтересів держави), що підтверджує факт нездійснення Державною службою України з безпеки на транспорті повноважень щодо належного захисту інтересів держави.
Прокурор, керуючись ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 04.06.202 повідомив Укртрансбезпеку, що ним прийнято рішення про представництво у господарському суді Івано-Франківької області інтересів держави в особі Укртрансбезпеки до ТОВ "Європа Транс Агро".
З огляду на викладене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, у зв'язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Положеннями статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок).
Відповідно до підпункт 4 пункту 2 Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п.6 Порядку).
Відповідно до п. 12 Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
На виконання вказаного пункту Порядку до матеріалів справи долучено копію Свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 35-02/5328, чинне до 25.02.2020.
Згідно з п. 20 Порядку, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п. 27 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку).
Відповідно до пункту 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
За правилами пункту 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
У матеріалах справи наявні усі передбачені Порядком документи, зокрема довідка, акт про перевищення № 033284 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд, які були складені працівниками Укртрансбезпеки 21.02.2020 у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу.
Судом встановлено, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 274,56 євро здійснений відповідно до затвердженої формули та є правильним.
Судом встановлено, що відповідач, у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 274,56 євро, що еквівалентно станом на 21.02.2020 7255 грн 22 коп. не сплатив, дії Укртрансбезпеки не оскаржив.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 7255 грн 22 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 41101091) в дохід Державного бюджету України (одержувач: ГУК у Житомирській обл. / ТГ м. Житомир / 22160100, код ЄДРПОУ 37976485, Казначейство України, рахунок № UA858999980313171216000006797) - 7 255 (сім тисяч двісті п"ятдесят п"ять) гривень 22 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 41101091) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул.Грюнвальдська,11, м.Івано-Франківськ, 76000, код 03530483) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Повне рішення складено 14.09.2021
Суддя О.В. Рочняк