Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/871/21
провадження № 3/650/523/21
14 вересня 2021 року в смт. Велика Олександрівка, Великоолександрівський районний суд Херсонської області: в складі: головуючого Сікора О.О., за участю: секретаря - Турчик Л.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - Петренко Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 липня 2021 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 156628 від 12 липня 2021 року, який складений про те, що ОСОБА_1 12 липня 2021 року о 10.30 год. в с. Калинівське по вул. Братів Сокирянських вживав алкогольні напої (пиво алкогольне 0,5 літра і 50 г горілки) після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, де проведено огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння. Після проходження огляду на стан сп'яніння результат тесту позитивний. Чим порушив вимоги п. 2.10 є) Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена частиною четвертою статті 130 КУпАП.
На судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, проти притягнення його до адміністративної відповідальності заперечив. Пояснив, що він дійсно вживав алкогольні напої 12 липня 2021 року після того, як ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21065 здійснив наїзд на автомобіль в якому він сидів ВАЗ 21063, яким він не керував, двигун був вимкнений. Оскільки він не керував вказаним автомобілем він не може нести відповідальність за вживання алкогольних напоїв після ДТП, передбачену інкримінованим правопорушенням.
На судовому засіданні захисник Петренко Т.В. суду пояснив, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю внаслідок недоведеності вини ОСОБА_1 та істотних порушень вимог закону працівниками поліції. Так, матеріали справи не містять підтвердження того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час вчинення ОСОБА_2 ДТП. Даний факт він повідомляв працівникам поліції у зв'язку з чим у протоколі за фактом ДТП, який було складено на ОСОБА_2 сам працівник поліції вказав, що автомобіль в якому знаходився ОСОБА_1 стояв. ОСОБА_2 в свою чергу як раз і звинувачено у тому, що він в'їхав у стоячий автомобіль не обравши безпечний інтервал та не обравши відповідне положення на дорозі. Крім того, в протоколі поліцейський не зазначає про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, що в свою чергу є самостійною обставиною, яка підлягає окремому доведенню за для можливості притягнення особи до відповідальності за інкриміноване правопорушення.
Заслухавши осіб, які були присутні при розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини четвертої статті 130 КУпАП встановлено, що вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Відповідно до пункту 2.10 є) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю.
Відповідно до пункту 1 Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року (далі - Інструкції), водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі - Порядок № 1103), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Таким чином, елементами об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП є:
- керування особою транспортним засобом;
- вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участі такої особи;
- пошкодження такого транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- вживання особою алкоголю впродовж двох годин з моменту виявлення поліцейським підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
Тобто, за для можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності за інкриміноване правопорушення підлягають доведенню, зокрема, вказані обставини, які при цьому також мають бути відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, зі змісту якого суд визначає обсяг обвинувачення в межах якого здійснюється судовий розгляд.
Недоведеність хоча б однієї обставини, що підлягає обов'язковому встановленню, свідчатиме про недоведеність в діях особи складу відповідного адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів, із дотриманням встановленої законом процедури.
З матеріалів наданих органом поліції вбачається, що співробітником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не дотримано встановленої законом процедури щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Так, в матеріалах справи відсутні докази керування та участі у ДТП ОСОБА_1 .
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 12 липня 2021 року та наданих ним усних пояснень на судовому засіданні, останній пояснив, що автомобіль марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , стояв по вулиці Братів Сокирянських в с. Калинівське без руху та із вимкненим двигуном. Він сидів в автомобілі під час наїзду на нього автомобілю марки ВАЗ 21065, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 156628, складеного відносно ОСОБА_1 , працівником поліції не вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 156628, складеного відносно ОСОБА_2 , працівник поліції вказав про те, що автомобіль марки ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 стояв.
Відповідно до показів свідка ОСОБА_4 після його прибуття за дзвінком ОСОБА_1 двигун автомобілю був вимкнений. Також він побачив під автомобілем сліди від його зсуву після удару. Слід шини відображений на схемі місця ДТП пояснив нерівномірним гальмуванням задніх колес при зупинці.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 12 липня 2021 року, останній пояснив, що на початку руху його автомобілю автомобіль в якому знаходився ОСОБА_1 також стояв.
Твердження ОСОБА_2 щодо того, що коли він наблизився до автомобіля ОСОБА_1 той відпустив педаль зчеплення та автомобіль підскочив уперед суд оцінює критично, оскільки це не узгоджується із сукупністю інших встановлених судом обставин.
Крім того, у письмових поясненнях ОСОБА_2 відсутні інші посилання на обставини які б свідчили про керування ОСОБА_1 автомобілем.
Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що надання переваги вказаним показам ОСОБА_2 щодо того, що автомобіль в якому знаходився ОСОБА_1 підскочив, поряд з іншою сукупністю доказів (пояснення ОСОБА_5 та свідка, позиція поліцейського, обсяг обвинувачення в якому не вказано про керування тощо) не відповідатиме принципу оцінці доказів та в такому разі не може йтися про доведення вини особи поза розумним сумнівом.
Як зазначено вище, саме на поліцейського покладається обов'язок збирання доказів на підтвердження вини особи, в разі виявлення в її діях ознак конкретного правопорушення, а отже саме останній, з'ясувавши позицію ОСОБА_5 щодо того, що він не керував транспортним засобом під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, розуміючи, що відповідно до диспозиції інкримінованої статті факт керування підлягає обов'язковому доведенню, повинен був зібрати достатньо доказів для підтвердження такої обставини.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, зважаючи на те, що склад адміністративного правопорушення, який полягав у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, при судовому розгляді не знайшов свого підтвердження, з огляду на недоведеність факту керування особою транспортним засобом, провадження у справі підлягає закриттю.
При цьому, суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які б перешкоджали розповсюдженню таких дії.
Проте, необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту порушення ОСОБА_1 підпункту є) пункту 2.10 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247 ч.1, п.1, 251, 283, 284 КУпАП, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 156628 від 12 липня 2021 року - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги особою, щодо якої її винесено - 25 вересня 2021 року.
Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: _______________ О.О. Сікора