Справа № 587/1537/21
15 вересня 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М.,розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Низи, Сумського району, Сумської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого:АДРЕСА_1 , мешкаючогоАДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Сумським РВ УМВС від 14.03.2005 року,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
09.08.2021 року до Сумського районного суду Сумської області надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона складу правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Згідно з протоколом ВАБ № 683102, 01.08.2021 року близько 23-10 години ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю, та порушив вимоги термінового заборонного припису від 21.07.2021 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, в тому числі й в електронному виді, від нього не находило.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що жодним доказом не доведено, що потерпіла ОСОБА_2 зазнала образ, що нецензурна лайка ОСОБА_1 була спрямована саме на образу потерпілої, а не є його постійною мовою спілкування, наприклад через брак виховання.
Крім того, суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано місце вчинення правопорушення, в матеріалах відсутні докази повторності, дії ОСОБА_1 інкриміновані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що останній «вчинив повторно протягом року».
До матеріалів справи додано терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА № 104091 відносно ОСОБА_1 від 02.08.2021 року, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінуються порушення вимог термінового заборонного припису від 27.07.2021 року.
Крім того, суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ведуть спільне господарство, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
А тому, керуючись ст. 247 ч. 1 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М.Черних