Справа № 308/8647/20
Іменем України
11 серпня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ФАЗИКОШ Г.В., МАЦУНИЧА М.В.
за участю секретаря МАЦОЛИ О.-Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/8647/20 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2020 року, повний текст якого складено 27 жовтня 2020 року, головуючий суддя Малюк В.М., -
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» заявою від 10.08.2020, що надійшла до Ужгородського міськрайонного суду 28.08.2020, звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким.
08.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг і на підставі підписаної цього дня заяви отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 22000,00 грн. Сторони за правилами договору приєднання уклали кредитний договір, умови якого зафіксовані в Умовах і Правилах надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору і з якими відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом в анкеті-заяві. Відносини між банком і клієнтом можуть регулюватися як шляхом підписання окремих документів, так і шляхом обміну інформацією іншими засобами (через веб-сайт банку www.privatbank.ua, sms-повідомлення). Підписання цих Умов і Правил позичальником не вимагається.
Відповідач отримав кредитні кошти, користувався картковим рахунком, що підтверджує наявність кредитних правовідносин між сторонами. Погашення заборгованості за кредитним договором позичальник повинен був здійснювати шляхом щомісячних платежів у розмірі не менше визначеного відповідно до п. 1.1.1.60. договору мінімального обов'язкового платежу.
Позичальник зобов'язаний був сплачувати відсотки за користування кредитом за ставками, що були зазначені в Тарифах, які діяли на дату їх нарахування та були викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, а в разі порушення зобов'язань повинен був сплатити пеню в розмірі, розрахованому відповідно до Тарифів, які діяли на дату їх нарахування (п.п. 2.1.1.12.6., 2.1.1.12.6.1. договору).
Відповідно до п. 2.1.1.2.12. договору, з 01.03.2019 в разі порушення зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших зобов'язань, починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта він зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом та процентами від суми неповерненого у строк кредиту, які згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України встановлюються у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold».
У силу положень ст. 1050 ч. 2 ЦПК України, п. 2.1.1.12.10. договору, в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту та сплати всього належного за договором, включно з підвищеними процентами та неустойкою.
Пунктом 2.1.1.2.1. договору передбачено, що він діє на протязі 5-ти років з моменту його підписання, а якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
До позову банк додає витяг з Умов і Правил, з якими був ознайомлений відповідач на момент підписання анкети-заяви.
Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав кредитні кошти, а відповідач свої порушив і спричинив виникнення боргу, який станом на 14.07.2020 склав 37939,89 грн, із яких заборгованість: за кредитом - 26810,95 грн (заборгованість за простроченим тілом кредиту), за простроченими відсотками - 11128,94 грн.
Посилаючись на ці обставини, на порядок виконання договірних зобов'язань та на передбачене договором і нормами ЦК України право банку достроково вимагати повернення всього заборгованого, банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 08.12.2016 у розмірі 37939,89 грн із вищеперерахованими її елементами та покласти на нього судові витрати.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2020 позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 08.12.2016 у сумі 26810,95 грн, у задоволенні інших вимог позову відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів ознайомлення відповідача саме з тими умовами кредитування, на підставі яких розрахував борг і пред'явив позов, банком не були виконані вимоги закону щодо узгодження з позичальником умов кредитування щодо плати за кредит (відсотків), водночас на користь банку належить стягнути фактично отримані від нього відповідачем кошти.
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» оскаржив рішення суду як незаконне та необґрунтоване в частині відмови в стягненні з відповідача відсотків за кредитним договором. Доводи скарги зводяться до такого.
Сторони в належній, погодженій між ними формі уклали за правилами договору приєднання кредитний договір, що відповідає вимогам закону. Відповідач підписав анкету-заяву, погодився з умовами договору, отримав кредитну картку, отримав кредитні кошти та користувався ними, частково виконував свої зобов'язання за договором і спричинив борг, який підлягає сплаті.
Згідно з судовою практикою Верховного Суду, не можна вважати неукладеним кредитний договір після його повного чи часткового виконання сторонами; саме по собі посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин; умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору і підпис під ними не потрібен.
Правова позиція, висловлена Верховним Судом у справі № 342/180/17, не може бути застосована в даній справі, оскільки в ній мають місце інші правовідносини та фактичні обставини, а саме, умови договору були погоджені сторонами належним чином.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою, з якої прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомати, розплачувався за товар в магазині, частково погашав заборгованість за наданим кредитом.
Відповідно до закону користування кредитними коштами є платним, суд не мав підстав відмовляти в стягненні відсотків за користування кредитними коштами. Це, крім іншого, ставить під загрозу економічну безпеку банку та держави.
Суд належним чином не перевірив доводів позивача та не оцінив надані ним докази в сукупності.
Позивач просить рішення суду скасувати в частині відмови в позові та задовольнити вимоги повністю.
Відповідач ОСОБА_1 рішення суду не оскаржує, відзиву на апеляцію позивача не подавав.
Заслухавши доповідь судді, представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» Дурдинець Р.Ю., яка апеляцію підтримала, розглянувши відповідно до ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо кредитних зобов'язань та у відповідній частині законодавством про захист прав споживачів у редакції, що була чинною на час їх виникнення. Враховуючи положення, зокрема, ст. 42 Конституції України, ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10 ч. 1, ст. 12 ч. 3, ст. 13 ч. 1, ст. 263 ч.ч. 1, 5, ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України та беручи до уваги, що позов пред'являвся з підстав, які згідно з позицією позивача надавали йому право нарахувати та вимагати стягнення боргу за кредитом і відсотками та обґрунтовувався відповідним чином, наявність у позивача відповідної правової підстави для нарахування платежів і для стягнення коштів, правильність застосування норм матеріального права підлягають перевірці судом під час розв'язання спору безвідносно до того, чи є з цього приводу заперечення або інші доводи.
У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
08.12.2016 ОСОБА_1 заповнив у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 16).
Анкета-заява містить ідентифікуючі дані щодо ОСОБА_1 , у цій заяві відсутня будь-яка інформація про умови кредитування, а також міститься текст такого змісту (в оригіналі - російською):
«Я згоден (-на) з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (-лась) з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден (-на) з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден (-на) отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Я зобов'язуюсь … регулярно самостійно знайомитися їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. … ознайомлений (-а) і згоден (-а) з Умовами та Правилами надання послуги накопичення «Копилка» і згоден (-на) оформити дану послугу …. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту мені роз'яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування мною отриманий.».
Анкету-заяву підписано працівником банку і відповідачем 08.12.2016.
До позовної заяви позивач додав «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»» (а.с. 17), що містить одночасно такі умови кредитування:
«Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зокрема:
базова процентна ставка - 3,0% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50,00 грн; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
до цих умов міститься примітка такого змісту: «з 01.01.2013 всі карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»;
«Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зокрема:
базова процентна ставка - 2,5% на місяць, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,9%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,6%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
«Універсальна Contract» зокрема:
базова процентна ставка - 1,7% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щомісячна комісія за кредитне обслуговування карти - 15,00 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,0001% від заборгованості, але не менше 50,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
до цих умов міститься примітка такого змісту: «з 01.09.2014 проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»;
«Універсальна Gold» зокрема:
базова процентна ставка - 2,5% на місяць, з 01.04.2013 - 2,3%, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,7%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,5%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щорічна комісія за обслуговування карти - 500,00 грн; з 01.06.2012 щомісячна комісія за обслуговування (з 01.04.2013 - членський внесок за участь в GoldКлубі) - 20,00 грн на місяць; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
до цих умов містяться примітки такого змісту: «з 01.09.2014 змінено процентну ставку по кредитним картам «Універсальна» та «Універсальна Голд» (зміну здійснено тільки для витрат, здійснених після 01.09.2014); з 01.04.2015 змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Голд», розмір процентної ставки, пені тощо.
На обґрунтування своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало суду текст із Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не містить даних про час формування та затвердження цих Умов і Правил, будь-яких вихідних реквізитів (а.с. 18-72). Цими Умовами і Правилами встановлено, зокрема, що:
банк публічно пропонує необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг (далі Умови і Правила або Договір) (Преамбула Умов і Правил);
кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір коштів, що надаються банком клієнту на строк, обумовлений у договорі, на умовах платності та зворотності (п. 1.1.1.54.);
щомісячний платіж - сума коштів у розмірі, визначеному у заяві на акцептування умов, розміщених у цьому документі, яку позичальник виплачує банку щомісяця з метою погашення заборгованості (п. 1.1.1.34.);
мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань клієнта, які щомісяця має сплачувати клієнт протягом терміну дії картки; … залежно від виду платіжної картки розмір і порядок розрахунків щомісячного платежу зазначений у заяві та «Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування» і виражений у процентному співвідношенні до здійснених операцій з використанням платіжних карток (п. 1.1.1.60.);
Тарифи - розмір винагороди за послуги банку; є невід'ємною частиною договору; перелік може змінюватися і доповнюватися, про що клієнт повідомляється відповідно до цих умов (п. 1.1.1.108.);
сервіс «Миттєва розстрочка» - послуга банку, яка налається держателям платіжних карток «Універсальна» та «Універсальна Gold» на умовах терміновості, платності та зворотності; … кредит з використанням сервісу «Миттєва розстрочка» повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться банком на підставі договірного списання (п. 1.1.1.129.);
«Оплата частинами» - сервіс з організації обслуговування та проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток, на які поширюється сервіс «Оплата частинами», з яких власник картки доручає банку оплатити вартість товару підприємству в розмірі, зазначеному у квитанції, надрукованій на POS-терміналі під час авторизації сервісу «Оплата частинами» (п. 1.1.1.93.);
клієнт доручає банку списувати кошти з рахунків клієнта… у межах сум, що підлягають сплаті банку з договором, у разі настання термінів платежів, у тому числі, мінімального обов'язкового платежу, якщо такий вказаний в Заяві і Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування), а також списувати кошти з картрахунку у разі настання термінів платежів за іншими договорами у розмірах визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку; … списання коштів з будь-якого рахунка клієнта, відкритого банком, оформлюється меморіальним ордером (п.п. 1.1.3.1.6., 2.1.1.12.9);
клієнт зобов'язаний:
погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та інші плати на умовах, передбачених договором відповідно до Тарифів банку (п.п. 1.1.2.1.7., 1.1.7.13., 2.1.1.5.5.);
погашення кредиту - поповнення картрахунку клієнтом у розмірі мінімального обов'язкового платежу шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку …, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору (п. 2.1.1.12.3.);
банк має право у разі порушення власником … умов договору та/або у разі виникнення овердрафту … вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частці … у разі невиконання власником … своїх боргових та інших зобов'язань за договором (п.п. 1.1.3.2.3., 2.1.1.12.10., 2.1.1.4.2.);
зобов'язання банку з надання кредитного ліміту згідно Заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного картрахунку в рахунок кредитного ліміту (п. 2.1.1.3.4.);
… право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта (п. 1.1.3.2.4.);
клієнт несе відповідальність перед банком за збиток і витрати, понесені банком внаслідок порушення клієнтом умов чи положень договору або законодавчих чи нормативних актів (п. 1.1.5.15.);
при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених Тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (п.п. 1.1.5.20., 2.1.1.7.6.);
якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений графіком …, відсотків і винагороди, заборгованість … вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості; у разі непогашення зазначеного простроченого зобов'язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після зазначеної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої договором черговості на погашення тіла кредиту; у період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються (п. 1.1.5.21.);
умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПриватБанк», Пам'ятка клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а так само Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карт; банк випускає клієнту картку на підставі Заяви, належним чином оформленої та підписаної клієнтом (п. 2.1.1.1.);
для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування договорі і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг; датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві; договір укладається терміном на п'ять років; якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору він продовжується на такий же термін (п. 2.1.1.2.1.);
кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь який момент може змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3);
підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п. 2.1.1.2.4.);
банк має право:
у разі порушення клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості … протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень - змінити умови кредиту, встановивши термін повернення кредиту 91-го дня з моменту порушення зобов'язань … і вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків … в повному обсязі; … згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не настав, вважається, що термін наступив у 91-й день з моменту настання порушення зобов'язань клієнта з погашення заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.4.6.);
за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту (п. 2.1.1.12.2.);
на боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік (п. 2.1.1.12.6.);
у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100,00 грн … клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених Тарифів (п. 2.1.1.12.6.1.);
у разі відсутності грошових коштів на картковий рахунок клієнта, що привело до невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов'язання зі сплати комісії за обслуговування у відповідності з Пам'яткою клієнта/Довідкою про умови кредитування, Тарифами, клієнт сплачує банку штраф у розмірі 100% від розміру неналежно сплаченої комісії (п. 2.1.1.12.8.1.);
у разі непогашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця … клієнт сплачує пеню за несвоєчасне погашення кредиту в пільговий період рівну діючій базовій місячній процентній ставці від боргових зобов'язань на момент списання; пеня … утримується в момент переходу в звичайний період кредитування … (п. 2.1.1.12.7.2.);
процентна ставка за кредитом на місяць, наступний за звітним, вказується банком у щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць (п. 2.1.1.12.11.);
за користування кредитом, наданим держателю, держатель сплачує банку фіксовану процентну ставку в розмірі, визначеному в Тарифах (п. 2.1.1.12.18.);
договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (п. 1.1.7.11.);
термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку складає 50 років (п. 1.1.7.31.);
у разі суперечності умов договору, що укладається банком із клієнтом до Умов і Правил надання банківських послуг пріоритет мають умови договору (п. 1.1.7.32.);
цей договір діє без обмеження строку (п. 1.1.7.42.);
… дія договору припиняється у момент закриття останнього рахунку … клієнта, … а також при закінченні використання послуг банку; … за наявності … непогашеної заборгованості перед банком … дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості (п. 1.1.7.43.).
До вказаного витягу з Умов і Правил банк додав дані про актуалізацію окремих положень Умов і Правил станом на 30.11.2016 (а.с. 73-74).
Розрахунок заборгованості позивач склав за договором б/н від 08.12.2016, де визначив борг відповідача станом на 14.07.2020 у розмірі 37939,89 грн, із яких заборгованість: за кредитом - 26810,95 грн, за простроченими відсотками - 11128,94 грн (а.с. 6-13, 151-166). При цьому, розрахунок заборгованості складається з двох частин:
розрахунок станом на 30.09.2019 за період з 08.12.2016 по 30.09.2019, де борг за простроченим кредитом - 26792,45 грн, за відсотками - 924,68 грн, а також зафіксовано сплату на погашення заборгованості за сумою кредиту - 255675,25 грн, пені - 150,00 грн (а.с. 6-11, 154-166);
розрахунок станом на 14.07.2020 за період з 01.10.2019 по 14.07.2020, де борг за простроченим кредитом - 26810,95 грн, за простроченими відсотками - 11128,94 грн, а також зафіксовано сплату на погашення заборгованості за простроченою сумою кредиту - 1691,42 грн, за нарахованими відсотками - 118,61 грн, за простроченими відсотками - 2303,72 грн (а.с. 12-13, 151-153).
Суду першої інстанції позивач також надав:
довідки АТ КБ «ПриватБанк» без дати їх складання, вихідної реєстрації та підпису уповноваженої на складання довідок особи (які не належними в розумінні ст.ст. 77-80, 95 ЦПК України доказами щодо відповідних обставин) про те, що:
між банком і ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір без номера і без дати, за яким були надані кредитні картки: 27.04.2016 - № НОМЕР_1 із терміном дії «04/20»; 18.09.2018 - № НОМЕР_2 з терміном дії «07/22» (а.с. 15);
за кредитним договором без дати і номера мали місце:
старт карткового рахунку: 27.04.2016 (інформація НОМЕР_1 );
встановлення/зміна кредитного ліміту 08.12.2016 - 2000,00 грн, 23.05.2017 - 9000,00 грн, 25.07.2018 - 10000,00 грн, 25.07.2018 - 12500,00 грн, 25.07.2018 - 12000,00 грн, 02.09.2018 - 16000,00 грн, 02.09.2018 - 15500,00 грн, 18.09.2018 - 22000,00 грн, 17.01.2019 - 0,00 грн (а.с. 14);
банківську виписку за договором без номера і дати з даними за період з 08.12.2016 по 01.07.2020 за картками № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , де фактичний оборот коштів розпочинається з 08.12.2016 (а.с. 86-101).
Попри вказівку в довідці на 27.04.2016 як на старт карткового рахунку № НОМЕР_1 дані про рух коштів з цієї дати відсутні як у розрахунку боргу, так і в банківській виписці. За даними банківської виписки та розрахунку заборгованості рух коштів розпочинається 08.12.2016, останнє за часом внесення коштів шляхом поповнення картки готівкою на погашення заборгованості перед банком відповідачем здійснено 01.11.2019 у сумі 800,00 грн, останній за часом платіж відповідач вніс 31.12.2019 шляхом переказу з іншої картки у сумі 1947,84 грн і шляхом автоматичного списання коштів з іншого карткового рахунку на погашення заборгованості в сумі 42,16 грн, після чого внесення ним платежів на користь банку не фіксувалося.
Інші дані щодо руху коштів та платіжної (кредитної) картки позивачем не надавалися. В Анкеті-заяві немає вказівки на дату отримання клієнтом платіжної картки, як відсутня і вказівка на конкретну картку, її реквізити, тоді як відповідні вимоги випливають з Умов і Правил. Не зазначив кредитну картку з відповідними реквізитами, днем видачі та строком її дії банк і в позовній заяві.
Отже, у справі немає доказів видачі банком ОСОБА_1 кредитної картки в день, який позивач вважає датою укладення кредитного договору. Перша кредитна картка відповідно до наданих банком матеріалів датована майже за вісім місяців до дня, який позивач вважає датою укладення кредитного договору. Ключові дані та докази стосовно обставин, що пов'язуються з укладенням кредитного договору та власне виникненням і здійсненням з відповідного часу цивільних прав і обов'язків, які мають випливати з такого факту, у справі відсутні.
Як випливає із зафіксованих у розрахунку заборгованості та в банківській виписці даних, позивач визначив борг за кредитом шляхом включення до тіла кредиту:
витрат, що здійснювалися відповідачем за рахунок наданих банком коштів,
відсотків, що нараховувалися на суму кредиту,
пені, яка нараховувалася у червні, липні та серпні 2019 року.
При цьому:
нараховані відсотки, що відображалися в колонці розрахунку «Відсотки погашені за рахунок кредита», а також пеня, яка нараховувалася в період з червня по серпень 2019 року, послідовно додавалися до суми кредиту і на суму кредиту, що визначалася і збільшувалася в такий спосіб, так само послідовно нараховувалися відсотки в кожному наступному розрахунковому місяці;
при визначенні остаточної заборгованості за сумою кредиту враховувалися кошти, що вносилися відповідачем на погашення заборгованості перед банком, відображені в помісячному обліку руху коштів.
За період з 08.12.2016 по 14.07.2020 за даними розрахунку заборгованості та банківської виписки (з розбивкою по роках) зафіксовані такі нарахування:
оборот коштів із виникненням заборгованості на кінець кожного місяця починає фіксуватися з 14.12.2016;
витрати, що здійснювалися відповідачем за рахунок наданих банком коштів:
з 14.12.2016 по 31.12.2016 - 1992,23 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 4426,40 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 255007,21 грн;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 14917,31 грн;
з 01.01.2020 по 14.07.2020 - 40,00 грн,
разом - 276383,15 грн, що були включені до суми кредиту;
відсотки, що нараховувалися на суму кредиту за ставками 3,6% на місяць, 3,5% на місяць:
з 14.12.2016 по 31.12.2016 - 0,00 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 195,54 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 0,00 грн;
з 01.01.2019 по 30.09.2019 - 7578,93 грн;
разом - 7774,47 грн, що були включені до суми кредиту;
відсотки за ставкою 7% на місяць у період з 01.10.2019 по 14.07.2020 у сумі 11128,94 грн не були включені до суми кредиту.
пеня, яка нараховувалася з червня по серпень 2019 року в сумі 150,00 грн, яка відповідно до розрахунку була включена до суми кредиту;
таким чином, до суми кредиту були включені 284307,62 грн (276383,15 грн + 7774,47 грн + 150,00 грн);
погашення відповідачем заборгованості перед банком:
з 14.12.2016 по 31.12.2016 - 0,00 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 6614,17 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 233021,01 грн;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 20303,82 грн;
з 01.01.2020 по 14.07.2020 - 0,00 грн.
разом - 259939,00 грн.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів, інших правочинів та інших юридичних фактів (ст. 11 ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 4 ЦК України).
За загальним правилом, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 598, 599 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ч.ч. 1, 4 ЦК України).
Сплата процентів за кредитом є істотною умовою договору, здійснюється у строки та на умовах, визначених договором (ст.ст. 536, 626, ст. 628 ч. 1, ст. 638 ч. 1, ст. 1048 ч. 1, ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України).
Сторони в цивільних відносинах є юридично рівними, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст. 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст.ст. 1, 2, ст. 13 ч. 6 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 622-625, 1050, 1054 ЦК України, цивільні права та обов'язки повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору все заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати (за відповідних умов - достроково) виконання порушеного зобов'язання; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки.
Поряд із цим, за змістом положень Конституції України, ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023-ХІІ) щодо укладання договору про споживчий кредит:
держава захищає права споживачів (ст. 42 Конституції України, ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону № 1023-ХІІ);
договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 626 ч. 1, ст. 627 ч.ч. 1, 2 ЦК України);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 628 ч. 1, ст. 634 ч. 1 ЦК України);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; проценти за кредитним договором, а також забезпечення зобов'язань за кредитними договором, зокрема, штрафом, пенею, які одночасно є видами цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, є істотними умовами кредитного договору, що випливають із його предмету, правової природи й суті відповідних правовідносин; недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, за загальним правилом, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення; споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі (ст.ст. 546, 548, 549, 550, ст. 638 ч. 1, ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 11 ч. 4 абз. 2, 3 Закону № 1023-XII));
кредитний договір укладається в письмовій формі, його зміст може бути зафіксований як в одному, так і в кількох документах, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий позичальнику (споживачеві), покладається на кредитодавця (ст. 207 ч.ч. 1, 2, ст. 208 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 639 ч.ч. 1, 2, ст. 1054, ст. 1055 ч. 1 ЦК України, ст. 11 ч. 1, ч. 4 абз. 1 Закону № 1023-XII);
кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання його судом недійсним не вимагається (ст. 215 ч. 2, ст. 218 ч. 1, ст. 1055 ч. 2 ЦК України).
Особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 12 ч. 1, ст. 13 ч. 3 ЦПК України); кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 ЦПК України).
Наявність підстави для виникнення боргу, пред'явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України).
Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
У справі наявна лише складена працівником банку та підписана ОСОБА_1 . 08.12.2016 Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування) або будь-який інший документ щодо узгодження індивідуальних умов кредитування у справі відсутні. «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»», по-перше, не підписаний ані позичальником, ані кредитором і не містить ніяких вихідних реквізитів, по-друге, цей текст містить окремі умови кредитування за чотирма варіантами видачі та обслуговування карт «Універсальна» (на день, який позивач визначає датою укладення договору, за двома варіантами) і по суті не є Тарифами банку як такими, а Тарифи банку, які теж є обов'язковою складовою кредитного договору (п. 1.1.1.108. та інші положення Умов і Правил), не були додані до позовної заяви.
Зміст Анкети-заяви взагалі не свідчить про волевиявлення ОСОБА_1 саме на отримання кредиту: заява стосується договору банківського обслуговування, у ній відсутні вказівки на кредит, кредитну картку, варіанти такої, не визначений розмір кредиту (кредитний ліміт), якщо йшлося саме про кредит, тощо. В Анкеті-заяві відсутня будь-яка інформація, що фіксувала б умови і параметри кредитування.
Надані позивачем суду Умови і Правила не відповідають тим, положеннями яких обґрунтовувалися пред'явлені до відповідача вимоги. До прикладу, у позовній заяві банк посилається на пункт 2.1.1.2.12. Умов і Правил в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 і передбачає, що в разі порушення зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших зобов'язань, починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта він зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом та процентами від суми неповерненого у строк кредиту, які згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України встановлюються у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold». Однак, у справі немає редакції Умов і Правил від 01.03.2019, а в наявній редакції пункт 2.1.1.2.12. має зовсім інший зміст, який стосується випуску банком нової платіжної картки у зв'язку із закінченням строку дії попередньої картки.
Тим часом, якщо Умови і Правила визначають загальні умови, на яких будь-яка особа може укласти кредитний договір за правилами договору приєднання, то у Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) поряд зі змістом Анкети-заяви, визначаються індивідуальні умови кредитування конкретного позичальника, що можуть відрізнятися від загальних умов. Саме індивідуальні умови кредитування передбачають суму кредиту, відсоткову ставку за кредитом, розмір щомісячного платежу, комісії, умови відповідальності за порушення зобов'язань, тип (вид) карти, яка видається клієнту тощо. Зазначене узгоджується зі змістом, зокрема, п.п. 1.1.3.2.9., 1.1.6.1.-1.1.6.3. Умов і Правил, за яким позичальник може пропонувати зміни до Умов і Правил, про зміни в умовах кредитування банк повідомляє клієнта і в разі, якщо одностороння зміна цих умов неможлива, передбачається підписання необхідних документів у банку, та узгоджується із нормами закону щодо дотримання прав сторін договору і фіксації його умов.
Пред'являючи позов, банк, який наполягав на належному узгодженні сторонами умов кредитування, взагалі не зазначив відсоткової ставки, яка була б узгоджена. Розрахунок заборгованості виконаний із застосуванням відсоткових ставок 42,0% річних, 43,2% річних, підвищеної відсоткової ставки 84,0% річних за відсутності будь-яких доказів узгодження їх з відповідачем.
Беручи до уваги зміст Анкети-заяви, Умов і Правил, Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування), Тарифи і Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг є поряд із власне Умовами і Правилами невід'ємними складовими частинами кредитного договору, дійсні індивідуальні умови якого узгоджуються сторонами в цих документах. Такі складові кредитного договору не заперечуються по суті й позивачем. Зокрема, за відсутності Пам'ятки клієнта, Тарифів, як це має місце в справі, а також даних про тип (вид) кредитної картки, зважаючи на пов'язану з цими та іншими обставинами варіативність нарахування відсотків і пені згідно з Умовами і Правилами, не є можливим встановити дійсні умови кредитування в частині плати за кредит (відсотків) на відповідний період, ставки і сплати підвищених процентів, конкретної відповідальності за порушення зобов'язання позичальником (пені) тощо.
З доданого до позовної заяви тексту не можна зробити однозначного висновку про те, є цей текст повним викладом Умов і Правил, чи витягом з них. Наданий позивачем текст Умов і Правил не може слугувати доказом узгодження сторонами істотних умов кредитного договору, укладеного саме 08.12.2016, як на цьому наполягає позивач. Час формування та затвердження наявної редакції Умов і Правил у ній не зазначений.
У справі немає ніяких доказів про обізнаність ОСОБА_1 з указаною редакцією Умов і Правил, про погодження з ним установленим порядком відповідних умов користування наданими банком коштами з фіксацією цих умов у Пам'ятці клієнта чи в Довідці про умови кредитування. Позивач не надав суду доказів укладання з ОСОБА_1 договору саме на тих умовах, виходячи з яких пред'явив до нього вимогу про стягнення боргу.
Для пов'язування платіжних/кредитних карток, щодо руху коштів за якими є певні дані, з кредитним договором, якщо такий укладався 08.12.2016, немає належних підстав і доказів, на видачу конкретної картки (карток) в рамках такого договору позивач не посилався, в позовній заяві про це не вказував.
Із урахуванням наведеного, відповідач повинен був ясно, у передбаченій законом, у даному випадку - письмовій формі здійснити своє волевиявлення щодо укладання кредитного договору з індивідуальними умовами кредитування, а також, щодо радикального збільшення позовної давності порівняно з установленою законом, шляхом підписання відповідного документа (документів, за потреби - відповідних положень Умов і Правил), у якому (яких) такі умови зафіксовані (вищенаведені норми закону та ст. 203 ч.ч. 3, 4, ст. 205 ЦК України). Дотримання належної форми і порядку укладання договору є обов'язком саме кредитора - сторони, яка запропонувала укласти договір невизначеному колу осіб, розробила його умови (ст. 634, ст. 641 ч. 1 ЦК України).
Ці вимоги закону не були виконані. У справі немає жодного підписаного відповідачем документа, який би доводив факт узгодження з ним конкретних індивідуальних умов кредитування, передусім, суми кредиту, плати за кредит (відсотки), строк кредитування, конкретні умови відповідальності за порушення зобов'язання (підвищені проценти, види і формули нарахування пені, штрафу). Вказані в Анкеті-заяві умови про те, що договір про надання банківських послуг складають в тому числі основні умови обслуговування і кредитування, викладені в рекламному буклеті, а примірник договору про надання банківських послуг позичальник може самостійно собі роздрукувати з банківського сайту в мережі Internet у контексті справи неспроможні, не відповідають правилам правової визначеності та порушують права споживача банківських послуг на отримання належної, повної та доступної інформації з метою свідомого вибору послуги та на отримання від кредитодавця примірника договору. Понад те, у справі немає й вищезгаданого рекламного буклету, а також будь-яких даних про сукупну вартість кредиту та доведення її до відповідача.
Відтак, у справі відсутні докази щодо волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та докази укладення договору 08.12.2016. На час розгляду справи судом не видається можливим установленим порядком безспірно з'ясувати умови, на яких були надані банком кошти відповідачу, зокрема, щодо дійсно наданої суми коштів, порядку і періодичності сплати за кредитом, строку кредиту, процентної ставки за кредитом, комісій, які впливають на сукупну вартість кредиту, конкретної відповідальності за порушення грошових зобов'язань, тоді як ці елементи належать до істотних умов кредитного договору.
Так само відсутні дані про тип (вид) кредитної картки, в тому числі, в контексті належності її до преміальних карток, тоді як ця обставина в разі укладення кредитного договору має значення для визначення моменту зміни строку зобов'язання в разі порушення його позичальником несплатою за кредитом протягом 210 днів поспіль, для розрахунку відсотків за кредитом, визначення обсягу відповідальності за порушення зобов'язання позичальником (п. 2.1.1.12.5. та інші положення Умов і Правил).
Дата старту карткового рахунку, що зазначена в довідці про зміну умов кредитування, не узгоджується з датою, яку банк вважає датою укладення договору.
Наданими позивачем документами не встановлюються факти і обставини щодо дійсних умов кредитування, які повинні бути встановлені лише письмовим доказом - власне текстом договору з індивідуальними умовами кредитування, що тільки й може бути належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом як факту укладення договору, так і його умов.
Аналогічно й один лиш розрахунок заборгованості за відсутності інших необхідних доказів не є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом щодо власне кредитної заборгованості з відповідними її елементами. Понад те, і наданий позивачем розрахунок заборгованості не ґрунтується ані на законі, ані на договорі.
Банк починаючи з 01.02.2017 по 30.04.2017 та з 01.02.2019 по 30.09.2019 систематично додавав до суми кредиту нараховані відсотки, нараховуючи в подальшому на таку збільшувану суму кредиту нові відсотки, а також у певні періоди - пеню. Таке збільшення суми кредиту підтверджується помісячними даними розрахунку заборгованості:
за рахунок відсотків, до прикладу:
заборгованість за наданим кредитом станом на 31.01.2019 складала 21924,84 грн, у періоді з 01.02.2019 по 28.02.2019 до цієї суми були додані 1629,92 грн зафіксованих витрат клієнтом кредитних коштів і 1559,67 грн нарахованих відсотків, що утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 25114,43 грн і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 7484,51 грн) дало заборгованість за наданим кредитом на 28.02.2019 у сумі 17629,92 грн;
заборгованість за наданим кредитом станом на 30.04.2019 складала 19906,85 грн, у періоді з 01.05.2019 по 30.05.2019 до цієї суми були додані 1629,92 грн зафіксованих витрат клієнтом кредитних коштів і 688,33 грн нарахованих відсотків, що утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 22225,10 грн і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 1,75 грн) дало заборгованість за наданим кредитом на 31.05.2019 склала 22223,35 грн;
за рахунок відсотків і пені, до прикладу:
заборгованість за наданим кредитом станом на 30.06.2019 складала 22998,73 грн, у періоді з 01.07.2019 по 30.07.2019 до цієї суми були додані 1629,92 зафіксованих витрат клієнтом кредитних коштів, 50,00 грн стягнутої з відповідача пені, 917,02 грн нарахованих відсотків, що на 01.07.2019 утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 25595,67 грн і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 558,06 грн) дало заборгованість за наданим кредитом на 31.07.2019 у сумі 25037,61 грн;
заборгованість за наданим кредитом станом на 31.07.2019 складала 25037,61 грн, у періоді з 01.08.2019 по 31.08.2019 до цієї суми були додані 1629,92 зафіксованих витрат клієнтом кредитних коштів, 50,00 грн стягнутої з відповідача пені, 1084,79 грн нарахованих відсотків, що на 01.08.2019 утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 27802,32 грн і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 2323,14 грн) дало заборгованість за наданим кредитом на 31.08.2019 у сумі 25479,18 грн.
Застосування такого алгоритму нарахувань призвело до штучного збільшення обліковуваної суми (тіла) кредиту за рахунок коштів, які не видавалися відповідачу фактично. На збільшену за рахунок додавання нарахованих відсотків і пені суму кредиту нараховувалися нові відсотки і пеня. Саме в такий спосіб позивач (з урахуванням сум, які вносилися відповідачем на погашення заборгованості) визначив заборгованість за сумою кредиту в розмірі 26810,95 грн, а також виходячи з такого алгоритму здійснював нарахування відсотків і пені. Втім, позивач не надав суду доказів наявності в нього права відповідно до закону та/або договору здійснювати нарахування в зазначений спосіб, доказів узгодження цього з відповідачем, доведення до його відома таких умов нарахувань.
Посилання в цьому зв'язку на наявні в справі Умови і Правила не можуть враховуватися з підстав, наведених вище. Доказів про передбачення в будь-який спосіб можливості зарахування пені до суми кредиту, рівно як і можливості нарахування на збільшену в такий спосіб суму кредиту відсотків і пені в справі немає, а фактичне нарахування неустойки на неустойку суперечить правовій природі неустойки (ст. 549 ЦК України, інші норми законодавства) і є недопустимим.
З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах із відповідачем, доводи позову щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Здійснення сторонами певних цивільних прав і обов'язків, що виникли внаслідок їхніх дій, не спростовує факту недотримання належної форми договору, сама по собі сплата певних платежів відповідачем не може свідчити про належне досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, про обізнаність з усіма умовами договору, якщо не були дотримані вимоги закону щодо відповідного оформлення правовідносин. Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтуються на факті укладення кредитного договору, за таких умов безпідставне.
Беручи до уваги, що для визначення в обраний позивачем спосіб елементів пред'явленого до стягнення боргу правових підстав немає, наявність або відсутність фактичної заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» підлягає визначенню шляхом зменшення загальної суми, яка відповідно до позиції позивача та розрахунку заборгованості кваліфікується як сума (тіло) кредиту (284307,62 грн), на безпідставно включені до цієї суми відсотки (7774,47 грн) і пеню (150,00 грн), а також на суму коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості (259939,00 грн): 284307,62 грн - 7774,47 грн - 150,00 грн - 259939,00 грн = 16444,15 грн.
Мотивуючи свою апеляцію, позивач посилався на правові позиції, висловлені Верховним Судом у справах, що виникли з кредитних правовідносин, проте, такі посилання не підтверджують обґрунтованості правової позиції позивача, доведеності позову, апеляції та не можуть бути враховані.
Так, у справі № 356/1635/16-ц (постанова колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019) висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами був зроблений за обставин наявності преюдиційного судового рішення, яким був встановлений факт укладання договору на відповідних умовах, та в спорі, де необґрунтовано ставилося питання про перевірку експертним шляхом факту фізичного підписання договору позичальником. Такі фактичні обставини відмінні від тих, що мають місце в справі, що розглядається.
Не може бути застосована в цій справі і правова позиція щодо безпідставності тверджень про те, що через відсутність підпису позичальника на договорі банківського обслуговування цей договір є нікчемним, висловлена Верховним Судом у справі № 923/760/18 (постанова від 08.07.2019), розглянутій в порядку господарського судочинства за цілком інших обставин, відповідно до яких: договір за правилами приєднання був укладений банком з юридичною особою, за виконання зобов'язань якою поручилася фізична особа; всі параметри і реквізити договору були визначені, був укладений змішаний договір банківського рахунку та кредитний договір; позичальник підписав Заявку на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням електронного цифрового підпису; були виконані необхідні умови приєднання до договору; питання про відсутність підпису під Умовами і Правилами поставив не позичальник, а поручитель, який лише й оскаржив судові рішення першої та апеляційної інстанцій.
Зробивши у справі № 666/388/16-ц висновок про дотримання вимог закону під час укладання кредитного договору за правилами договору приєднання, оскільки непідписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та неознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 виходила, зокрема, з того, що в момент укладення договору позичальнику були належним чином встановлений конкретний кредитний ліміт на платіжну картку, визначена процентна ставка за кредитом, видана кредитна картка з відповідними реквізитами, що підтверджується доказами. Тож мали місце обставини, які відсутні в справі, що розглядається.
Правова позиція щодо укладення кредитного договору за правилами договору приєднання була висловлена Верховним Судом у справі № 428/2873/17 (постанова від 28.03.2019) за інших фактичних обставин, аніж у даній справі: на підставі доказів були встановлені факти укладення кредитного договору в конкретну дату, видачі позичальнику конкретної кредитної картки з визначеним строком її дії тощо. За таких обставин колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду констатувала, що саме лиш посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин.
Справа № 755/2720/16-ц розглядалася колегією суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду щодо правовідносин, які виникли з кредитно-заставного договору, який складався із заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифів, відповідно до цього договору позичальник шляхом перерахування на рахунок продавця товару отримав чітко обумовлену суму кредиту під конкретно визначені проценти за користування ним. У постанові від 06.02.2018 судом касаційної інстанції за таких умов зроблено висновок про приєднання позичальника до договору шляхом підписання зазначеної заяви та про відсутність потреби в підписанні позичальником Умов і Правил. Тобто, висновок зроблений за інших фактичних обставин, щодо іншого типу договору з іншими його складовими і умовами.
Надані позивачем суду Умови і Правила є об'ємними, у певних частинах суперечливими та є складними для сприйняття і розуміння звичайним споживачем фінансових (кредитних) послуг. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 висловила правову позицію щодо укладення кредитного договору зі споживачем фінансових послуг за правилами договору приєднання та стягнення на вимогу кредитора боргу за таким договором, згідно з якою покладання на слабшу сторону - споживача невиправданого тягаря з'ясування змісту кредитного договору за обставин, коли пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, не відповідає основним засадам цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, принципу справедливості, добросовісності та розумності.
З огляду на обставини справи, характер спірних правовідносин та суть висновку, сформульованого в указаній постанові Верховного Суду, такий підлягає врахуванню в спорі.
Тож право кредитора на пред'явлення відповідних вимог не заперечується як таке, що, однак, не звільняє від обов'язку пред'явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення відповідних вимог.
В справі, що розглядається, таких підстав для стягнення боргу немає, перевірений апеляційним судом розрахунок пред'явлених до стягнення сум не можна визнати обґрунтованим, здійсненим відповідно до чітко визначених і погоджених сторонами умов кредитування та підтвердженим доказами. У частині стягнення відсотків суд першої інстанції відмовив правильно по суті. Водночас вирішуючи позов за вимогою про стягнення суми (тіла) кредиту суд першої інстанції не врахував дійсних обставин і умов, з урахуванням яких була визначена кредитором відповідна сума, яка, своєю чергою, слугувала базою для нарахування відсотків. Під час апеляційного розгляду справи встановлена неправомірність розрахунку кредитором суми кредиту та похідних від неї нарахувань як така.
Позивач не виконав свого обов'язку доказування підстав і умов для стягнення у повному обсязі елементів боргу, не подав відповідні докази суду першої інстанції, як це вимагається ст. 83 ч.ч. 2, 8, ст. 177 ч. 5 та іншими нормами ЦПК України, а також не навів підстав щодо неможливості подання таких доказів, тож перешкод у доказуванні не мав. По суті у справі немає доказів щодо обставин, які мають істотне значення в спорі. Позивач, розпорядившись процесуальними правами та здійснюючи обов'язок доказування вільно, на власний розсуд, просив суд першої інстанції розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику його представника, на підставі наданих ним доказів, які вважав достатніми для задоволення позову (а.с. 4, 102, 104). Доводи позову, а також доводи апеляції ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).
Виходячи з викладеного вище, доводи позивача про укладення договору в належній формі, з дотриманням вимог закону, та, відповідно, про наявність підстав для застосування правил щодо стягнення боргу за кредитним договором не можуть бути враховані судом. Такі доводи не можуть розглядатися поза сукупністю інших обставин справи і не створюють підстав для визнання факту належного укладення договору із досягненням згоди щодо всіх його істотних умов.
Суд першої інстанції не мав підстав для задоволення вимог, у яких відмовив, однак, не встановив з належною повнотою фактичних обставин справи та повною мірою не врахував дійсних фактичних і правових підстав, із яких належало відмовити в позові. Доводи апеляції не спростовують правильності по суті та обґрунтованості відмови в частині вимог позову та не дають підстав для задоволення відповідних вимог банку. Поряд із цим, не може бути погіршене правове становище позивача, який подав апеляцію на судове рішення, за відсутності апеляції протилежної сторони. Відповідач ОСОБА_1 рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» 26810,95 грн заборгованості не оскаржував.
Відтак, з урахуванням положень ст. 367 ч. 1 ЦПК України і на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 цього Кодексу апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині правового обґрунтування щодо підстав для відмови в позові, залишивши резолютивну частину рішення суду щодо стягнення суми коштів без змін.
Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково, мотивувальну частину заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2020 року змінити відповідно до редакції постанови апеляційного суду, резолютивну частину заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 30 серпня 2021 року.
Судді