справа 278/2961/21
15 вересня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О., за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа - орган опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації, --
В провадження суду надійшла вказана заява.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Розгляд заяви про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Проаналізувавши фактичні обставини вищевказаної справи та зазначені норми процесуального закону, головуючим суддею у справі заявлено самовідвід з наступних підстав.
Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М. від 8.09.2021 року у справі №278/1962/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, третя особа - орган опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації, роз'єднано вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини в самостійні провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 року виділену в окреме провадження справу №278/2961/21 про визначення місця проживання дитини визначено головуючому судді Татуйку Є.О.
Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Відтак, позовні вимоги про визнання права особистої приватної власності на майно, виділені у самостійне провадження суддею Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., повинні розглядатися останньою.
Аналіз норм права про відвід (самовідвід) суддів ст.ст. 36-39 ЦПК України показує, що законодавець визнає за сторонами право на відвід, а за суддею - на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід (самовідвід), якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Такі висновки покладені в основу рішення Європейського суду з прав людини, постановленого 24.05.1989 року у справі за заявою Гаусшильдта (Hauschildt Case), відповідно до змісту якого, при зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
Європейський суд з прав людини в п.п. 24-30 рішення від 26 жовтня 1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії" розтлумачив поняття безсторонності суду в тому аспекті, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться, зокрема, в демократичному суспільстві суд повинен викликати довіру у громадськості.
У рішенні в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
На переконання суду, подальший розгляд даної справи в тому ж складі суду може сприйматися сторонами як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.
За таких обставин, враховуючи факт порушення порядку визначення судді для розгляду даної справи, самовідвід обґрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -
Заяву про самовідвід судді задовольнити.
Відвести суддю Татуйка Євгена Олексійовича від розгляду даної судової справи на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Передати справу до загального відділу Житомирського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Є.О. Татуйко