Справа № 297/770/21
Закарпатський апеляційний суд
13.09.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/418/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 27. 05. 2021.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 173-21 КУпАП, та на нього із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді арешту строком на 05 (п'ять) діб.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 746491 від 13. 04. 2021, АПР18 №746292 від 16. 04. 2021 та постанови судді від 27. 05. 2021, Віраг 10. 04. 2021 о 01 год. 05 хв., в м. Берегове, в Окремому хуторі, знаходячись в стані сп'яніння вчинив сварку з ОСОБА_3 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою.
Крім того, 16. 04. 2021 близько 13 год., ОСОБА_1 в м. Берегове в Окремому хуторі, вчинив сварку з колишньою співмешканкою ОСОБА_4 , в ході якої виражався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати в частині накладення стягнення та постановити постанову, якою накласти на нього стягнення у виді штрафу. Вказує на те, що посилання у постанові судді про не визнання ним своєї вини не відповідає фактичним обставинам, оскільки вину він визнав та пояснив суду, що сварка між ним та потерпілою виникла через зловживання нею алкогольними напоями. При цьому він вибачився перед потерпілою і вона не має до нього жодних претензій. Для підтвердження цього просить допитати потерпілу в якості свідка під час апеляційного розгляду. На його думку, суд у постанові не обґрунтував застування до нього найсуворішого виду стягнення - арешту, який призначається лише за правопорушення, які за ступенем суспільної небезпеки наближаються до злочинів. Просить врахувати, що він примирився зі своєю співмешканкою та наразі вони проживають разом і вона не бажає для нього суворого покарання. Зазначає, що працює водієм таксі та є єдиним годувальником в сім'ї, і відсутність змоги працювати залишить його співмешканку без засобів для існування. Вважає, що суд формально підійшов до розгляду справи щодо нього та не сприяв повну та всебічному її розгляду.
Вказує і про те, що постанову суду не отримував, що позбавило його можливість своєчасно її оскаржити. З наведених підстав просить поновити йому строк апеляційного оскарження.
-2-
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та наведені доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, однак відсутні дані про своєчасне отримання ним копії постанови, що перешкодило йому вчасно її оскаржити, інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання постанови судді від 27. 05. 2021, в матеріалах справи відсутні.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, у відповідності до положень статей 280 та 283 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
-3-
Cуд першої інстанції всебічно й повно дослідивши матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки останній 10. 04. 2021 о 01 год. 05 хв. в м. Берегове в Окремому хуторі, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку з ОСОБА_3 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою.
Крім того, 16. 04. 2021 близько 13 год., ОСОБА_1 в м. Берегове в Окремому хуторі, вчинив сварку з колишньою співмешканкою ОСОБА_4 , в ході якої виражався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Вказані обставини підтверджуються протоколами про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 746491 від 13. 04. 2021, АПР18 №746292 від 16. 04. 2021; рапортом працівника поліції від 10. 04. 2021; поясненнями: ОСОБА_3 від 10. 04. 2021; ОСОБА_1 від 13. 04. 2021; ОСОБА_4 від 16. 04. 2021; ОСОБА_5 від 16. 04. 2021; ОСОБА_6 від 16. 04.2021; ОСОБА_1 від 16. 04. 2021
При розгляді справи про адміністративне правопорушення цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 173 та ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції враховано характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого.
Згідно ст. ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що в ній обґрунтовано мотиви обрання саме такої міри та виду адміністративного стягнення з огляду на справедливий баланс між адміністративним проступком та мірою відповідальності.
Статтею 24 КУпАП зазначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд при накладенні стягнення, застосував до нього найбільш суворе стягнення у виді арешту, не врахувавши при цьому визнанням ним своєї вини та відсутність претензій з боку потерпілої, апеляційний суд відхиляє, як не обґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 вини у вчиненому не визнав та не розкаявся, доказів про примирення ОСОБА_1 з потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у матеріалах справи немає, як і даних про відсутність претензій з боку останніх до ОСОБА_1 .
Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він працевлаштований та є годувальником сім'ї, оскільки це не підтверджено жодними доказами.
-4-
На переконання апеляційного суду застосований ОСОБА_1 судом першої інстанції вид та строк адміністративного стягнення є обґрунтованим та в повній мірі буде сприяти його вихованню в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, тоді як доводи апеляційної скарги не дають законних підстав для зміни постанови суду першої інстанції.
Накладаючи стягнення у вигляді адміністративного арешту, суд першої інстанції дотримався вимог ст. .33 КУпАП і призначив його з урахуванням вимог ст. 36 цього Кодексу, в межах санкції ст. 173 КУпАП, яке є більш серйознішим правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 , врахувавши при цьому характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який вчинив два правопорушення протягом короткого часу та відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАПу частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 27. 05. 2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 27. 05. 2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 та ч. 1 ст. 173 КУпАП, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: