07 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/548/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Пєсков В. Г., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" про заміну сторони
у справі № 909/548/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"
2) Товарної біржі "Центральна українська біржа"
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника
в межах справи № 909/548/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі"
про визнання банкрутом
Учасники справи:
від ТОВ "Тофі" - Бандуристий Р. С. (ліквідатор);
від ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" - Курінний С. Д.;
від уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" - Максимів Р. Й.;
від ТОВ "КУ "Інвестиційна" - Косарецьков В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп", Березовського Р. Ф. та уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" Максимів Р.Й. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 909/548/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" та Товарної біржі "Центральна українська біржа" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника від 11.06.2018 в межах справи № 909/548/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" про визнання банкрутом. Справу № 909/548/16 призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2021 о 15:00.
02.09.2021 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна", в якій заявник просить замінити кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовва компанія "Інвестохіллс Веста" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" у справі № 909/548/16 в частині наступних грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі":
1) грошові вимоги в розмірі 350 868 889,02 грн, що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі", а саме: нежилих приміщень № 164а - торгове (в літ. А) площею 35,30 кв. м. та № 164 - торгове (в літ.А) площею 729,90 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 72;
2) грошові вимоги в розмірі 105 084 026,70 грн, що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі", а саме: земельних ділянок загальною площею 0,9000 га (кадастровий номер: 2611092001:22:002:0538) та 0,6000 га (кадастровий номер: 2611092001:22:002:0539), які розташовані в с. Поляниця ур. Вишні Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області;
3) грошові вимоги в розмірі 422 310 351,99 грн, що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок заставного майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі", а саме:
- земельних ділянок загальною площею 0,1205 га (кадастровий номер: 2611092001:22:002:0409), 0,2500 га (кадастровий номер: 2611092001:22:0020006), 0,4117 га (кадастровий номер: 2611092001:22:002:0540), 0,1000 га, (кадастровий номер: 2611092001:22:002:0408), які розташовані: участок Вишні, с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області;
- нежитлових будівель: житловий котедж №1 загальною площею 78,7 м. кв., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, буд. 120; житловий котедж №4 загальною площею 177,2 кв. м., за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, буд. 120г; колиба, загальною площею 271,1 м. кв. за адресою: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні, буд. 120а.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" посилається на те, що до нього перешли права вимоги щодо перерахованих грошових зобов'язань згідно з укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовва компанія "Інвестохіллс Веста" договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення № 07/23/06/2021/1 від 23.06.2021, договором від 24.06.2021 про внесення змін до згаданого договору про відступлення права вимоги та договором купівлі-продажу майнових прав за договорами іпотеки від 23.06.2021.
На підтвердження викладеного, до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна", серед іншого, було додано копії наступних документів: договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення № 07/23/06/2021/1 від 23.06.2021; Додатку № 1 до договору № 07/23/06/2021/1 від 23.06.2021; договору від 24.06.2021 за реєстр. №1613 про внесення змін до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення №07/23/06/2021/1 від 23.06.2021; Додатку № 1 до договору від 24.06.2021 за реєстр. №1613; договору купівлі-продажу майнових прав за договорами іпотеки від 23.06.2021.
Розглянувши подану заяву, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Зі змісту статті 512 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою для заміни кредитора у зобов'язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов'язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).
Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Водночас питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Порядок розгляду заяви та вирішення судом про процесуальне правонаступництво визначений ГПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, у зв'язку із цим заяви про процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство підлягають розгляду судом касаційної інстанції.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15.
Водночас існує відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами Кодексу України з процедур банкрутства, і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 дійшла висновку про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
Питання заміни кредитора правонаступником, що врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства), належить до першої групи питань.
Щодо спорів, які згідно зі статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 Кодексу України з процедур банкрутства). Відтак, в залежності від цього мають застосовуватися частина третя статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства - статті 255, 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, з урахуванням приписів частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, норми Закону про банкрутство (Кодексу України з процедур банкрутства) застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності в спеціальному Законі з питань банкрутства (Кодексі України з процедур банкрутства) іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного Господарського процесуального кодексу України мають застосовуватися як загальні норми процесуального права.
У цих висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 27.02.2020 у справі № 911/806/17.
Отже, враховуючи викладене та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, вирішення першої групи питань врегульовано нормами законодавства з питань банкрутства (Закон про банкрутство, Кодексу України з процедур банкрутства). Норми чинного ГПК України, як загальні норми процесуального права, підлягають застосуванню у випадках відсутності в законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, іншого врегулювання інституту правонаступництва.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" заяву про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - кредитора у справі про банкрутство його правонаступником, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" є правонаступником Акціонерного товариства "Європейський газовий банк" - кредитора у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" щодо грошових вимог до боржника, які підлягають задоволенню за рахунок заставного майна, згідно з ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2019 та від 09.01.2020 у справі № 909/548/16.
У 2018 році Акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" з позовом про: визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника, проведеного 11.06.2018; скасування протоколу вказаного аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 15.06.2018, укладеного з переможцем торгів; застосування наслідків недійсності правочину.
З урахуванням набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" статусу правонаступника кредитора боржника - Акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в провадженні у справі про банкрутство, вказане товариство отримало статус позивача за вищезгаданим позовом.
В даному касаційному провадженні переглядаються судові рішення, ухвалені за результатами розгляду позову щодо оскарження другого повторного аукціону з продажу майна боржника від 11.06.2018 у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" звернулася до Верховного Суду із заявою, в якій просить замінити кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" у справі № 909/548/16 в частині грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі", перелік яких наводився вище.
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" звернулося із заявою про вирішення питання щодо правонаступництва у позовному провадженні, яке розглядається в межах справи про банкрутство, що не є вірним, оскільки реалізація прав кредитора першочергово здійснюється внаслідок набуття такого статусу саме у справі про банкрутство, а похідним від цього є заміна відповідної особи кредитора і у інших відокремлених позовних провадженнях, ініційованих такою особою в межах справи про банкрутство, як це відбулося відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", як правонаступника Акціонерного товариства "Європейський газовий банк".
Також важливим при вирішенні питання щодо заміни особи кредитора у справі про банкрутство правонаступником є відмінність суб'єктного складу учасників у позовному провадженні та у справі про банкрутство. Враховуючи, що склад учасників у позовному провадженні є значно вужчим порівняно зі складом учасників у справі про банкрутство, вказана обставина унеможливлює реалізацію процесуальних прав інших учасників провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" відносно порушеного питання, які не є сторонами (учасниками) у даному позовному провадженні щодо недійсності результатів аукціону.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції, керуючись приписами статей 52, 300 Господарського процесуального кодексу України, статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" у справі № 909/548/16.
Разом з цим, Суд касаційної інстанції зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" не позбавлено права ініціювати в суді першої інстанції вирішення питання про правонаступництво у цій справі у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України та статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства - з повним та всебічним дослідженням всіх доказів та обставин щодо заявлених підстав правонаступництва, з дотриманням відповідних процесуальних процедур та прав сторін і учасників провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 52, 233, 234, 235, 300 Господарського процесуального кодексу України, Суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" про заміну сторони у справі № 909/548/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. Г. Пєсков
В. Я. Погребняк