07 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/415/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Лисенко В.О.,
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Львівської області
у складі судді Матвіїв Р.І.
від 03.12.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Желік М.Б.
від 22.04.2021
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго"
про стягнення 2 205 008,81 грн,
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" (далі - Відповідач) про стягнення 2 205 008,81 грн боргу, з яких: 919 214,25 грн пені, 461 832,94 грн три проценти річних, 823 961,62 грн інфляційних втрат.
2. Позов мотивований неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором постачання природного газу № 6031/1718-ТЕ 21 від 07.09.2017 (далі - Договір-1) щодо своєчасної оплати переданого в період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року природного газу, на підставі чого у Відповідача виник обов'язок зі сплати нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021, позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 386 195,31 грн пені, 391 338,41 грн 3 % річних та 731 529,50 грн інфляційних втрат, відмовлено у стягненні 533 018,94 грн пені, 70 494,53 грн відсотків річних та 92 432,12 грн інфляційних втрат.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення 3% річних, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні правові підстави для нарахування 3% річних на суми коштів (субвенцій), перерахованих відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002. В частині позовних вимог про стягнення втрат від інфляції рішення господарських судів обґрунтовані тим, що втрати від інфляції нараховуються за повний місяць існування прострочення виконання зобов'язання, оскільки індекс інфляції є показником, що визначається не на конкретну дату, а в середньому на місяць, і у формулі розрахунку інфляційних втрат кількість днів прострочення не враховується. З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обґрунтованими до стягнення є 772 390,61 грн пені, 91 338,41 грн 3 % річних та 731 529,50 грн інфляційних втрат. Водночас, при вирішенні спору, враховано клопотання Відповідача та на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України зменшено суму пені на 50%.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
5. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 в частині відмови у стягненні 533 018,94 грн пені, 70 494,53 грн 3% річних та 92 432,12 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.
6. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на застосування судами статті 625 ЦК України та положення Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.03.2019 у справі №910/3657/18, від 22.11.2019 у справі №916/2286/18, від 28.11.2019 у справі №925/74/19 та від 16.10.2020 у справі №903/918/19.
7. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
8. 7 вересня 2017 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено Договір-1.
9. 5 квітня 2018 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору-1, якою внесено окремі зміни щодо обсягів та термінів поставок, а також щодо строку дії договору.
10. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Договору-1 Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві природний газ у період з 01 жовтня 2017 року до 31 травня 2018 року, а Споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
11. Договором-1 сторони погодили планові обсяги газу (п. 2.1 Договору-1).
12. Згідно з п. 3.7 Договору-1 приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
13. Відповідно до п. 6.1 Договору-1 сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
14. Відповідно до п.12.1 Договору-1 він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
15. На виконання зобов'язань за Договором-1 Позивачем в період з жовтня 2017 року до квітня 2018 року поставлено, а Відповідачем прийнято природний газ, загальною вартістю 19 518 648,43 грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018 та від 30.04.2018. Вказані акти підписані та скріплені печатками представників обох сторін.
16. Сторонами визнається та не заперечується факт повної оплати вартості поставленого природного газу у розмірі 19 518 648,43 грн і вказана сума не є предметом спору. Обставину погашення основного боргу визнав Відповідач у відзиві і Позивач у заяві про зменшення позовних вимог.
17. 10 жовтня 2018 року, для погашення заборгованості за природний газ за 2018 рік згідно з Договором-1, Територіальний орган Казначейства в Львівській області (сторона перша), Департамент фінансів Львівської обласної державної адміністрації (сторона друга), Фінансове управління Бориславської міської ради (сторона третя), Відповідач (сторона четверта) і Позивач (сторона остання) уклали договір №62/110 про організацію взаєморозрахунків (надалі - Договір-2). Предметом Договору-2 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначена ст. 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" відповідно до Порядку та умов надання у 2018 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 110 від 14.02.2018. Сума договору становить 1 383 067,94 грн.
18. Платіжним дорученням № 4 від 29.11.2018 та випискою по рахунку Відповідача за 30.11.2018 підтверджується перерахування Позивачу 1383067,94 грн.
19. Крім цього, згідно з виписками по рахунку Відповідача за 31.01.2018 та за 01.02.2018, а також враховуючи платіжне доручення № 107 від 30.01.2018, Позивачу сплачено суму 1 790 199,63 грн.
20. Згідно з виписки по рахунку Відповідача за 27.04.2018 та платіжного доручення № 9 від 26.04.2018 Позивачу сплачено 3 929 571,13 грн.
21. Призначенням платежів за вищезазначеними трьома платежами вказано сплату заборгованості за природний газ у 2017 році згідно постанови Кабміну №256 від 04.03.2002 та Договору-1.
22. Згідно з виписки по рахунку Відповідача за 26.04.2019 та платіжного доручення № 26 від 24.04.2019 Позивачу сплачено 185 642,67 грн.
23. Згідно з виписки по рахунку Відповідача за 30.05.2019 та платіжного доручення № 30 від 28.05.2019 Позивачу сплачено 11 156,12 грн.
24. Призначенням платежів за вищезазначеними двома платежами вказано сплату заборгованості за природний газ у 2018 році згідно постанови Кабміну №256 від 04.03.2002 та Договору-1.
25. Крім вказаних платежів, Позивачем враховано й інші платежі, здійснені Відповідачем, відображені в долучених до заяви про усунення недоліків копіях банківських виписок за період 01.11.2017 29.05.2019 та врахованих у розрахунку заборгованості.
26. Платежі за 2020 рік, які стосуються погашення заборгованості, відображені у виписці по рахунку від 13.03.2020.
27. Виконання зобов'язань Відповідачем частково пов'язане із надходженням підприємству коштів з бюджету, зокрема, на підставі Договору-2 та постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002.
28. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. …
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
… 3) сплата неустойки;
Стаття 612. Прострочення боржника
1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 692. Оплата товару
1. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 712. Договір поставки
1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
29. Господарський кодекс України (далі - ГК України)
Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань
1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
30. Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №256).
1. Цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), …
2. Установити, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів:
… здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
4. Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, ….
Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, … пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
5. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. …
7. … фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій і допомоги населенню відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. …
8. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання) ….
8-1 … Для проведення розрахунків відповідно до цього пункту всі учасники відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання в органах Казначейства, крім енергопостачальників, оптового постачальника електричної енергії, які проводять розрахунки за спожиту електричну енергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. … … Усі учасники розрахунків, що проводяться згідно із цим пунктом, у графі "Призначення платежу" платіжних доручень додатково зазначають "постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. №256" та вказують вид послуги (енергоносія), за який проводиться розрахунок.
31. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
32. Суд зазначає, що відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі №910/24257/16, подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
33. Водночас під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).
34. У зв'язку із цим, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, що переглядається.
35. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається Позивач у касаційній скарзі, Суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на наступне:
- у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/3657/18 Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд, оскільки господарські суди не надали оцінки всім аргументам Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, щодо використання асигнувань, отриманих у 2018 році згідно з Порядком №256, з метою погашення боргу перед постачальником;
- у постановах від 22.11.2019 у справі № 916/2286/18 та від 28.11.2019 у справі №925/74/19 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обмежилися посиланням на застосування до спірних правовідносин положень Порядку №256, згідно з яким, як зауважили суди, змінено умови договору у частині порядку та строків розрахунку за природний газ, і не навели правового обґрунтування такого висновку із зазначенням відповідної норми та встановлених відповідних обставин справи. Крім цього, суд касаційної інстанції зазначив, що господарські суди не спростували доводів Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стосовно застосування положень Порядку №256 у цих справах. Наведені обставини, серед іншого, стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд;
- у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19 обставини справи вказували на те, що спірні правовідносини виникли при погашенні заборгованості поставленого відповідачу природного газу частково за власні кошти, частково на підставі спільного протокольного рішення укладеного відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20 (надалі - Порядок 20). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції також відхилив доводи Позивача стосовно посилання на постанову Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №903/918/19, оскільки вказана у цій постанові необхідність з'ясувати у судовому порядку, який розмір вартості поставки газу погашено у спосіб проведення взаєморозрахунків між гарантованим постачальником, споживачем та іншими учасниками розрахунків з боку держави через процедуру підписання спільних протокольних рішень, стосується Порядку 20 та Порядку №493 [Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03.08.2015 № 493/688]. Натомість Порядок 256 не врегульовує такої форми організації взаєморозрахунків як спільні протокольні рішення.
36. Отже, Верховний Суд ухвалюючи постанови від 12.03.2019 у справі №910/3657/18, від 22.11.2019 у справі №916/2286/18, від 28.11.2019 у справі №925/74/19 та від 16.10.2020 у справі №903/918/19 дійшов відповідних висновків не у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм права на які посилається Позивач, а у зв'язку з наявністю різних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку. Крім цього, у зазначених справах Верховний Суд скасував рішення попередніх судових інстанцій з передачею справ на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення справи, а отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду.
37. Так, за результатами нового розгляду справи №910/3657/18 апеляційним судом фактично-доказова база в ній істотно змінилася, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження в ній обставин і доказів зі справи, а така зміна, у свою чергу, вплинула на правові висновки в ній. Врахувавши вказані обставини ухвалою Верховного Суду від 06.08.2020 закрито касаційне провадження, відкрите за пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №910/3657/18.
38. З цих же підстав, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій після нового розгляду Верховним Судом закрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №916/2286/18.
39. У справі №903/918/19 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
40. За результатами перегляду рішення судів попередніх інстанцій після нового розгляду справи № 925/74/19 Верховний Суд залишив касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення. При цьому, у вказаній справі предметом касаційного перегляду було питання зменшення суми пені на підставі статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України.
41. Враховуючи зазначене, наведені Позивачем у касаційній скарзі постанови Верховного Суду не свідчать про застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. З огляду на викладене, Суд зазначає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відкрите з підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Судові витрати
43. За змістом статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (при цьому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження). З огляду на те, що касаційне провадження у справі закривається, судові витрати у цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, пунктами 4, 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі №914/415/20 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Кролевець
В. Студенець