ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 вересня 2021 року Справа № 923/761/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Фермерського господарства "Деметра-2010", смт. Новотроїцьке Херсонської області
до відповідача: Головного управління національної поліції в Херсонській області, м. Херсон
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації"
про стягнення 293724,00 грн. шкоди
Позивач Фермерське господарство "Деметра-2010", смт.Новотроїцьке Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Головного управління національної поліції в Херсонській області, треті особи Державна казначейська служба України та Товариство з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації" про стягнення 293724,00 грн. шкоди.
Ухвалою від 29.06.2021р. позовну заяву ФГ "Деметра-2010" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2021р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну казначейську службу України та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації".
13.08.2021р. від третьої особи-1 надійшли пояснення на позовну заяву.
У зв'язку із перебування головуючого у справі судді Сулімовської М.Б. у плановій щорічній відпустці у період з 14.07.2021р. по 20.08.2021р., означені пояснення передані на розгляд судді 25.08.2021р.
Ухвалою від 27.08.2021р. пояснення третьої особи-1 Державної казначейської служби України від 11.08.2021р. залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
10.09.2021р. третьою особою-1 подано заяву про усунення недоліків.
Дослідивши заяву про усунення недоліків пояснення суд встановив, що недоліки третьою особою-1 усунуто не в повному обсязі, що є підставою для залишення пояснення без розгляду, виходячи з наступного.
Так залишаючи пояснення третьої особи щодо позову без руху господарський суд зазначив, що третьою особою-1 не подано до суду доказів про направлення копії пояснення іншим учасникам провадження, не додано доказів на підтвердження того, що підписант пояснень має право відповідно до закону представляти третю особу-1 у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва.
10.09.2021р. Державною казначейською службою України подано до суду заяву від 10.09.2021р. про усунення недоліків, до якої додано документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала пояснення щодо позову. Водночас, доказів направлення пояснень іншим учасникам провадження до суду не подано.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.3 ст.168 ГПК України, до пояснень третьої особи щодо позову застосовуються правила, встановлені частинами третьою-сьомою статті 165 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.6 ст.165 ГПК України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
За змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ, встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення сторонам пояснення щодо позову та доданих до нього документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
За приписами ст.168 ГПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Отже, право третіх осіб подавати до суду пояснення щодо позову кореспондується із правом іншим учасників провадження подати відповідь на такі пояснення.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.06.2021р. суд запропонував третім особам не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду пояснення щодо позову, позивачу та відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання пояснень третіх осіб подати суду відповідь на пояснення третіх осіб.
У встановлений судом строк третьою особою-1 подано пояснення щодо позову, однак доказів направлення його іншим учасникам не надано, так само не надано таких доказів і до заяви про усунення недоліків від 10.09.2021р.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
В той же час, третьою особою-1 не подано до суду доказів направлення іншим учасникам провадження пояснень щодо позову, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників провадження можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Отже, за наявними матеріалами, третя особа-1 не усунула недоліки, зазначені в ухвалі про залишення пояснень без руху.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити про наступне.
За приписами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, в тому числі, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; обов'язковість судового рішення.
Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
В даному випадку господарським судом, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, було надано можливість третій особі-1 усунути недоліки пояснення щодо позову, надати відповідні докази.
Разом з тим, третя особа-1 своїм правом скористалася на власний розсуд, недоліки пояснення не усунула.
Системний аналіз положень ч.9 ст.80, ст.ст.165, 168, ч.2 ст.232 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі подання учасником справи поясненння щодо позову та доданих до нього доказів без додержання вимог ч.6 ст.165 ГПК України, суд долучає відповідні пояснення та додані до нього докази до матеріалів справи, проте не приймає до розгляду, про що постановляє відповідну ухвалу.
Чинним ГПК України не передбачено можливості повернення судом пояснення щодо позову та доданих до нього доказів, поданих без додержання вимог ч.6 ст.165 ГПК України, тому правових підстав їх повернення відповідному учаснику справи суд не має. Із врахуванням положень ст.ст.92, 95, 97 ГПК України, за заявою відповідного учасника справи суд повертає йому лише оригінали поданих доказів.
Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що третьою особою-1 не подано до суду доказів на підтвердження направлення іншим учасникам провадження пояснення щодо позову, суд долучає до матеріалів справи пояснення, проте залишає їх без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.161, 165, 168, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Пояснення Державної казначейської служби України щодо позову від 11.08.2021р. залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 14.09.2021р.
Суддя М.Б. Сулімовська