ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 серпня 2021 року м.Херсон Справа № 923/864/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області 74900, м.Нова Каховка, пр.Дніпровський, 34а, Код ЄДРПОУ: 04851120 в інтересах держави в особі Позивача: Хрестівської сільської ради Херсонської області, 75225, Херсонська область, с Хрестівка, вул.Центральна,34 код ЄДРПОУ 04401167
до Відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Осінського Олександра Володимировича АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1
до Відповідача-2: Хрестівської ЗОШ І-Ш ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області, 75225, Херсонська область, с.Хрестівка, вул.Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 247551231
про визнання недійсним договору про надання послуг по обробітку землі та повернення земельної ділянки комунальної форми власності з незаконного користування
Без участі представників сторін
До суду надійшла позовна заява Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Позивача: Хрестівської сільської ради Херсонської області до Фізичної особи-підприємця Осінського Олександра Володимировича, Хрестівської ЗОШ І-Ш ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області, відповідно до якої прокурор просить:
- визнати недійсним договір про надання послуг з обробітку землі від 10.09.2020, укладений між Хрестівською ЗОШ та ФОП Осінським О.В.;
- фізичну особу підприємця Осінського Олександра Володимировича зобов'язати звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 6525481500:04:011:0001, площею 20,0003 га загальною вартістю 1 010 200 грн., розташовану на території Хрестівської сільської ради Херсонської області, повернути її законному користувачу;
- Хрестівській ЗОШ, підтвердивши вказане відповідним актом.
- судовий збір у розмірі 4 540 грн. стягнути з відповідача на користь Херсонської обласної прокуратури за реквізитами: Одержувач: Херсонська обласна прокуратура: вул.Михайлівська, 33, м.Херсон; ЄДРПОУ: 04851120; р/рахунок: UA568201720343100001000002291. Банк: Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО: 820172 Призначення платежу: відшкодування судового збору відповідно до рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021р. справу передано до розгляду судді Пінтеліній Т.Г.
Позовна заява та додані до неї документи відповідають вимогам ст.ст.162-164, 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), при цьому заяву подано з додержанням встановлених ст.ст.20, 27 цього ж Кодексу правил юрисдикції суду, у зв'язку з чим суд ухвалою від 29.06.2021р. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи; встановив відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов - не пізніше 25.07.2021. Роз'яснено відповідачу, що у відповідності до вимог ч.5 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, копія відзиву, з додатками до нього, повинна бути надіслана позивачу одночасно з надсиланням відзиву до суду. Встановив позивачу строк для подачі відповіді на відзив - не пізніше 15.08.2021. Встановив відповідачу строк подання суду заперечень на відповідь на відзив - протягом семи днів, з дня отримання відповіді на відзив.
Усі учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ухвали про відкриття провадження у справі: керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області - 15.07.2021р., Хрестівська сільська рада Херсонської області та Херсонська обласна прокуратура - 16.07.2021р.; відповідачі отримали копії ухвал - 16.07.2021р.
Станом на 30.08.2021р. до суду від відповідачів відзивів на позовну заяву не надходило.
Суд дійшов висновку, що враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ч.1 ст.252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч.8 ст.252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст. 161 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд,
встановив:
Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ №320499 від 13.03.2009, Хрестівська ЗОШ І-ІІІ ступенів є постійним користувачем земельної ділянки для дослідних і навчальних цілей (а.с.25).
За Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165740414 від 07.05.2019 земельна ділянка (кадастровий номер 6525481500:04:011:0001) перебуває у комунальній власності Хрестівської сільської ради Херсонської області (а.с.26).
Відповідно до аналітичної довідки № 14 від 13.05.2021, вірогідна рикнова вартість земельної ділянки для сільськогосподарських цілей загальною площею 20,0003 га, кадастровий номер 6525481500:04:011:0001, яка розташована в межах території Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, станом на травень 2021 року становить 1 010 200грн. без ПДВ (а.с.27-34).
10.09.2020р. між опорним закладом «Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області» (далі - Хрестівська ЗОШ) в особі директора - Вишневецької Світлани Миколаївни та фізичною особою підприємцем Осінським Олександром Володимировичем (далі ФОП Осінський О.В.), укладено договір про надання послуг з обробітку землі (далі - Договір) (а.с.36-38).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги по сільськогосподарському обробітку земельної ділянки належної замовнику на підставі державного акту на право постійного користування - серія ЯЯ № 320499, в порядку та на умовах визначених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору виконавець з власних активів та на власній техніці надає Замовнику наступні послуги: підготовку земельної ділянки під посів сільськогосподарських культур; проводить посів земельної ділянки сільськогосподарськими культурами за специфікацією Замовника; здійснює захиди захисту рослин та майбутнього урожаю (внесення добрив,обробіток буряну хімічними препаратами); забезпечує проведення збору урожаю; інші послуги за специфікацією Замовника.
Обов'язки Замовника встановлено пунктом 3.2. Договору, зокрема чітко, ясно і своєчасно визначати Виконавцю завдання, які відповідають покладеним на нього обов'язкам.
Таким чином, лише надані замовником виконавцю завдання повинні містити чіткі, ясні, а отже конктретні послуги.
З аналізу вказаних положень вбачається, що послуги передбачені п. 1.2 містять загальні положення щодо обов'язків, а не конкретні послуги, які повинен був виконати ФОП Осінський.
Відповідно до листа опорного закладу «Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області» від 15.06.2021 №01-31/143 (а.с.52) на виконання п.п. 1.1., 3.2 Договору замовник визначав завдання (оранка, культивація, посів, обприскування) та доручав виконання цих послуг, про що виконавець повинен скласти відповідні акти, але акти не надавались, специфікації щодо сільськогосподарських культур що необхідно було вирощувати не направлялись.
Акти перевірки наданих Виконавцем послуг відсутні.
Відповідно до підпунктів 2.1., 2.2, 2.3 Договору вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту повного переліку наданих послуг, що фіксуються в актах про надані послуги. Акт про надані послуги підписуються Сторонами за домовленістю по факту повного переліку наданих послуг, або за результатами кожної окремої послуги. Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги, або здійснити їх покриття в рахунок майбутнього врожаю, про що має бути зазначено в акті.
Зі змісту договору вбачається, що договір є оплатним, замовник зобов'язаний оплатити виконавцю надані послуги, які споживаються в процесі надання.
Разом цим формулювання умов та розміру оплати за послуг, свідчить, що сторони не досягли такої істотної умови договору про надання послуг, як ціна послуг.
Вказаний договір укладено з порушенням вимог ст.ст. 628, 638 ЦК України, ст.ст. 180,189,266 ГК України оскільки сторони не погодили усіх істотних умов договору відповідно до ст. 180 ГК України.
Так, п.3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5 Статуту опорного навчального закладу «Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області», затвердженого рішенням V сесії Хрестівської ради VIII скликання від 24.05.2017 № 129 (далі - Статуту), опорний навчальний заклад є юридичною особою публічного права, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер, бланки з власними реквізитами.
Згідно з п.п. 1, 3 розділу IX Статуту фінансування закладу здійснюється Хрестіською сільською радою відповідно до законодавства. Джерелами фінансування опорного навчального закладу та його філії є кошти засновника; кошти місцевого, державного бюджетів (субвенції) у розмірі передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти; кошти фізичних,юридичних осіб; кошти отриманні за надання платних посліг; доходи від здачі в оренду приміщень, споруд.обладнаня; благодійні внески юридичних і фізичних осіб; інші джерела, не заборонені чинним законодавством.
Таким чином, опорний заклад «Хрестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області», як юридична особа публічного права, що є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів, є замовником у розумінні п. 3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено сферу застосування цього закону, саме: до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 21 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково- дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з п.п. 1, 3 Порядку про визначення предмету закупівлі, затвердженого, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільськогого господарства від 15.04.2020 № 708, цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 зі змінами за кодом 77110000-4 передбачено послуги, пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, як окремий предмет закупівлі.
Отже, опорним закладом, закупівлю послуг за договором з обробітку землі здійснено у порушення вищевказаних норм Закону України «Про публічні закупівлі», Порядку про визначення предмету закупівлі, затвердженого, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільськогого господарства від 15.04.2020 № 708.
Вказаний факт підтверджується інформацією розміщеною на електронній системі прозоро.
Окрім цього, пунктом 5.1. Договору передбачено відповідальність сторін та вирішення спорів. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання чи неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Розділом 6 Договору встановлено строк дії договору: набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року, може бути пролонгований за взаємною згодою сторін.
Відповідно до інформації викладеної у відповіді Хрестівська ЗОШ №01-31/75 від 09.04.2021 (а.с.44-45), земельна ділянка використовується з вересня 2020 року. Виконавець з власних активів та на власній техніці надає закладу наступні послуги: підготовку земельної ділянки під посів сільськогосподарських культур; проводить посів земельної ділянки сільськогсподарськими культурами; здійснює заходи зхахисту рослин та майбутнього врожаю (внесення добрив, обробіток буряну хімічними препаратами); забезпечує проведення збору урожаю тощо. Виконавець користується земельною ділянкою, несе витрати на оброблення земельної ділянки та вирощування сільськогосподарських культур на власний розсуд. Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги або здійснити їх покриття в рахунок майбутнього врожаю, про що має бути зазначено в акті. Також у відповіді вказано, що опорний навчальний заклад є неприбутковою організацією. Доходи від цієї діяльності будуть оприбутковані на спецрахунку школи та використовуватимуться виключно для фінансування видатків на утримання опорного навчального закладу, реалізації мети та напрямів діяльності, визначених Статутом.
Крім того, відповідно до інформації наданої Хрестівською сільською радою у листі №670/05-19 від 28.05.2021 (а.с.49), земельна ділянка площею 20 га на даний час оброблена ФОП Осінським О.В., засіяна ячменем. Посівний матеріал, добрива та паливно-мастильні ресурси, необхідні для обробки ділянки, придбано підприємцем. Опорний навчальний заклад є неприбутковою організацією. У бюджеті закладу кошти на оплату робіт не передбачені.
Таким чином, з боку Замовника відсутні будь-які витрати на оброблення земельної ділянки, крім передачі її у користування Виконавцеві.
Усе вищезазначене суперечить природі договору про надання послуг, істотними умовами якого є завдання яке визначається Замовником та ціна яка встановлюється на момент його підписання. За умовами договору та інформації наданої навчальним закладом вказане не визначено. Отже, сторони на момент укладення договору, не мали намір укладати договір надання послуг. За договором, оплата повинна здійснюватись Замовником - директором школи, а фактично - навчальний заклад передав земельну ділянку підприємцю, а Виконавцем, у свою чергу, здійснюється оплата за користування нею.
Виходячи із положень договору та фактичних обставин, вбачається, що правочин є удаваним та за своєю суттю є договором оренди землі, який, у свою чергу, укладено з порушенням чинного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, немає необхідного обсягу цивільної дієздатності; земельна ділянка використовується у порушення вимог щодо користування землями певного виду в межах категорії земель, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Порівняльний аналіз положень спірного договору з положеннями законодавства про оренду землі, в частині визначення його умов, дає підстави стверджувати, що між Хрестівською ЗОШ та ФОП Осінським О.В. фактично укладено договір оренди земельної ділянки, а отже укладенням договору про надання послуг з обробітку землі від 10.09.2020 сторони фактично приховали договірні відносини з оренди земельної ділянки.
За ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.
Так, статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Так, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою, її корисними якостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція, яка є власністю орендаря.
Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
Дослідження умов договору про надання послуг по обробітку землі та наявних фактичних обставин дають підстави вважати, що основною його метою є платне володіння та користування Осінським О.В. протягом певного строку земельною ділянкою.
За умовами Договору вбачається, що саме підприємець виконує усі необхідні дії для досягнення поставленої за Договором цілі та здійснює використання земельної ділянки.
Пунктом 6.1. Договору вказано, що він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 1 року. Договір підписаний 10.09.2020, та чинний до 10.09.2021, що свідчить про його «строковість».
Відповідно до інформації наданої Хрестівською сільською радою від 23.02.2021 №199/05-19 земельна ділянка площею в 20,0003, перебуває в постійному користуванні Хрестівської ЗОШ, використовується для сумісного використання і вирощування сільськогосподарської продукції ФОП Осінським О.В.
Осінський О.В. фактично самостійно користується та володіє, експлуатує земельну ділянку, що перебуває у постійному користування Хрестівської ЗОШ, за рахунок власної техніки, інвентаря, робочої сили та здійснює оплату за її експлуатацію, користування навчальному закладу. Вказана земельна ділянка використовується підприємцем для комерційної діяльності на умовах строковості та платності, що є елементом правовідносин оренди землі.
За змістом оспорюваного договору про надання послуг з обробітку землі встановлено, що вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту повного переліку наданих послуг, що фіксується в актах про надані послуги.
Всупереч умовам спірного Договору акти про надані послуги та оплата за надані послуги з боку Замовника (Хрестівської ЗОШ), не складалися і оплата з боку замовника не здійснювалась. Натомість, оплата здійснювалася Виконавцем, яка оприбутковувалась на спецрахунку школи та використовувалась для фінансування видатків на утримання опорного навчального закладу, що підтверджується інформацією викладеною у листі Хрестівської ЗОШ від 09.04.2021.
Таким чином, виходячи з положень спірного договору, що регулюють в тому числі його предмет, права та обов'язки сторін, вказаний правочин є договором оренди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України (далі ЗК України).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із таких міркувань.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Таким чином земля, як природний ресурс має особливий статус та її використання у господарській діяльності врегульовано у першу чергу нормами земельного законодавства.
Чинним Земельним кодексом України передбачено, лише 6 правових підстав використання земельної ділянки: 1) власником; 2) на правах оренди; 3) на правах постійного користування; 4) на правах земельного сервітуту; 5) на правах емфітевзису та 6) на правах суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови).
Отже, чинне земельне законодавство не передбачає такої підстави, як договір про надання послуг з обробітку змелі, за яким надається право доступу сільгоспвиробнику до земельної ділянки.
Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
За приписами ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно зі статтями 150 та 151 Господарського кодексу України передбачено лише 2 випадки використання природних ресурсів суб'єктами господарювання, або на праві власності або на праві користування. Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування. Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки
Положеннями частин 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Статтею 92 Земельного Кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб'єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; заклади освіти незалежно від форми власності.
Право користування - добування корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі (п. ач. 1). Право самостійного господарювання на землі означає, що землекористувачі мають право без втручання інших осіб використовувати земельні ділянки в межах їх цільового призначення. Крім того, формулювання законодавця у ст. 95 Земельного кодексу України щодо «права самостійно господарювати» підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.
Сутність права самостійного господарювання на землі полягає в тому, що конкретний землекористувач за своїм волевиявленням, самостійно визначає напрями своєї виробничої та іншої діяльності, спосіб використання земельної ділянки в межах її цільового призначення та умов надання земельної ділянки. Планування та реалізацію такої діяльності землекористувачі здійснюють самостійно.
Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).
Земельним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено право постійного користувача землею, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам в платне користування.
Відповідно до пункту 5.6 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата Україні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 по справі №1-17/2005 встановлено, що суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.
За спірним Договором та інформацією викладеною у листах Відповідачем-2 та Хрестівською сільською радою, вбачається, що метою його укладення є здійснення ФОП Осінським О.В. господарської діяльності з сільськогосподарського товаровиробництва на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні навчального закладу.
Відтак, у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у вигляді її продажу або надання її в оренду. Наділена правом постійного користування земельною ділянкою Хрестівська ЗОШ фактично передала її Осінському О.В., не маючи при цьому такого права розпоряджатися нею.
Укладення оспорюваного договору призводить до порушення інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що виявилося у розпорядженні земельною ділянкою з порушенням встановленої законом процедури.
З огляду на зазначене, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (Відповідач-2) надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.
Всупереч приписам статей 92, 95, 124 Земельного кодексу України за відсутності повноважень на розпорядження земельною ділянкою постійний користувач - Хрестівська ЗОШ фактично передала земельну ділянку ФОП Осінському О.В., не маючи права розпоряджатися нею, оскільки земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
Ч. 2 ст. 203 ЦК України закріплено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Вищезазначене свідчить про те, що школою договір про надання послуг з обробітку земельної ділянки укладено з перевищенням обсягу цивільної дієздатності, чим порушено ч. 2 ст. 203 ЦК України.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. 4 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Проте, договір про надання послуг з обробітку земельної ділянки не відповідає типовій формі договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.
Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Проте у порушення статей 287 та 288 Податкового кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004, спірний договір зазначених умов не містить. Окрім того, не міститься і положень щодо відповідальності за несплату орендної плати.
Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Проте, у порушення указаних норм державну реєстрацію спірного договору не здійснено.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності..
На підставі ст. ст. 215, 203 ЦК України, вищевказаний оспорюваний правочин має визнаватися недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Згідно з інформацією наданою директором Хрестівської ЗОШ земельна ділянка оброблена та засіяна ячменем, спільний обробіток землі не здійснювався, а отже земельна ділянка, перебуває виключно у користуванні ФОП Осінського О.В., а Хрестівська ЗОШ фактично не використовує земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, це підтверджується інформацією наданою Хрестівською сільською радою № 670/05-19 від 28.08.2021, земельна ділянка на даний час оброблена ФОП Осінським О.В. Посівний матеріал, добрива та паливно- мастильні ресурси, необхідні для обробки ділянки, придбано підприємцем.
Тимчасове платне користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції, що є метою спірної угоди, можливе лише за умови її фактичного надання. Специфічною рисою спірних правовідносин є те, що сторонами укладено удаваний правочин, який приховує договір оренди, з цього слідує, що сторони за спірним правочином мали намір приховати справжні правовідносини, уникнути передбаченої законом процедури для отримання землі в оренду.
Відсутність в даному випадку акту прийому-передачі земельної ділянки, а отже неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки (аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 10.05.2018 по справі №924/263/17).
Таким чином, указане свідчить, що саме ФОП Осінський О.В. здійснював обробіток земельної ділянки та сплачує за користування, а тому даний договір є удаваним, оскільки його вчинено для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому, сам договір укладений з порушенням земельного законодавства, а тому, з урахуванням положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсним та, як наслідок, у відповідності до ст. 216 ЦК України, у ФОП Осінського О.В. виникає зобов'язання звільнити спірну земельну ділянку та повернути її законному користувачу - Хрестівській ЗОШ, підтвердивши відповідним актом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У ході судового розгляду встановлено, що керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся з даним позовом до Господарського суду Херсонської області з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки в даному випадку незаконно укладений договір про надання послуг на обробку землі суперечить принципам регулювання земельних відносин в України, які закріплені в ст. 14 Конституції України, у зв'язку з чим відповідач-1 отримав земельну ділянку в порушення вимог чинного законодавства, а Хрестівська ЗОШ не вжила заходів щодо усунення виявлених порушень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи норми ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір про надання послуг з обробітку землі від 10.09.2020, укладений між Хрестівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області та ФОП Осінським Олександром Володимировичем.
3. Зобов'язати Фізичну особу підприємця Осінського Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 6525481500:04:011:0001, площею 20,0003 га загальною вартістю 1010200 грн., розташовану на території Хрестівської сільської ради Херсонської області (за межами населеного пункту) та повернути її Хрестівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області (75225, Херсонська область, с.Хрестівка, вул.Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 247551231), підтвердивши вказане відповідним актом.
4. Стягнути з Фізичної особи підприємця Осінського Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Херсонської області (код 04851120, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) 50% витрат у вигляді судового збору в сумі 2270,00 грн. (Дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
5. Стягнути з Хрестівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області (75225, Херсонська область, с.Хрестівка, вул.Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 247551231) на користь прокуратури Херсонської області (код 04851120, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) 50% витрат у вигляді судового збору в сумі 2270,00 грн. (Дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено 14.09.2021р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна