Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2141/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21) в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6)
до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний концерн "Укроборонопром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36)
про стягнення коштів
за участю представників:
прокуратури - Гончаренко М.В, наказ № 345 к від 08.07.2021 року;
позивача - Мазур Л.Б., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (самопредставництво), довіреність № 220/201/д від 13.04.2021 року;
відповідача -Степанишина А.В.,довіреність № 158/ю від 17.05.2021 року;
3-ої особи - Павленко О.В., витяг з Положення про Управління юридичної підтримки ДК "Укроборонпром" (самопредставництво);
Перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова", в якому просить:
- Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 14310299) на користь Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) штрафні санкції у розмірі 1 909 394, 4 грн., за порушення строків виконання умов державного контракту від 19.09.07 № 247/2/07-9;
- Судовий збір, сплачений у розмірі 28 640, 92 грн. стягнути з відповідача - Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова" код ЄДРПОУ 14310299 на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (вул. Маяковського, 21, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, ЄДРПОУ 39969443, р/р UA228201720343110002000025746).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів на підтвердження відправлення на адресу позивача та відповідача копії позовної заяви (опису вкладення у поштове відправлення в оригіналі).
15.06.2021 (під час перебування судді Суслової В.В. у відпустці) до канцелярії суду прокуратурою подано заяву про усунення недоліків (вх. №14141) разом із документами, зазначеними в ухвалі суду від 07.06.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2141/21. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на "15" липня 2021 р. о 14:40 год.
13.07.2021 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позову заяву за вх. № 16263, а також заяву про залучення третьої особи за вх. № 16269.
Подані документи долучено судом до матеріалів справи.
15.07.2021 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання за вх. № 16525, яке долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2021 заяву Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (вх. № 16269 від 13.07.2021) про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний концерн "Укроборонопром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297). Задоволено клопотання Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" про відкладення розгляду справи (вх. № 16525 від 15.07.2021). Відкладено підготовче засідання на "10" серпня 2021 р. о 16:30 год.
04.08.2021 від Державного концерну "Укроборонпром" (третьої особи) до канцелярії суду надійшли письмові пояснення за вх. № 18204, які долучено судом до матеріалів.
30.07.2021 прокуратурою до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 17801, яку долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10.08.2021 на підставі п.3ч.2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.08.2021 о 15:20 год.
16.08.2021 прокуратурою до канцелярії суду подано заяву про відкладення розгляду справи за вх. № 19080.
Заяву долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 17.08.2021 задоволено клопотання прокуратури про відкладення розгляду справи та на підставі ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 09.09.2021 о 14:20 год.
В судовому засіданні 09.09.2021 представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечували та просили зменшити штрафні санкції на 99 %.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
19.09.2007 Міністерством оборони України укладено державний контракт № 247/2/07-9 (далі - Контракт) з Державним підприємством «Харківське Конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» на виконання дослідно-конструкторської роботи (далі - ДКР) по темі Модернізація реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», шифр «Верба/1».
Додатковою угодою від 28.11.2012 № 1 зміст контракту викладено в новій редакції.
Згідно п. 1 Контракту виконавець зобов'язується за тактико-технічним завданням замовника виконати з дотриманням законодавства дослідно- конструкторську роботу шифр «Верба/1» і передати замовнику Науково- технічну продукцію (конструкторську документацію, дослідні зразки, макети вузли, блоки, спец обладнання, матеріальні цінності) створені (виготовлені, закуплені) під час виконання ДКР в цілому (етапів, під етапів робіт), вчинити інші дії передбачені контрактом згідно з рішенням замовника, а замовник прийняти встановленим порядком виконані роботи та оплатити їх.
Повний обсяг робіт та строки їх виконання викладені у Календарному плані, який є додатком до контракту.
Пунктом 14 додаткової угоди № 1 визначено, що приймання робіт етапів (під етапів), Науково-технічної продукції здійснюється відповідно до «Календарного плану» комісією замовника, або за його дорученням 85 Військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - 85 ВП МОУ), у порядку, який визначено стандартами Системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння та військової техніки за умовами цього контракту, з оформленням Акту приймання робіт етапу (підетапу).
Акт приймання робіт етапу (підетапу) затверджується замовником.
На підставі акту приймання робіт етапу (підетапу) 85 ВП МОУ видає посвідчення на виконані роботи етапу (підетапу).
При цьому, пунктом 17 вказаної угоди визначено, що Акт приймання - передачі Науково-технічної продукції надається на затвердження Замовнику разом із наступними документами:
актом приймання робіт етапу (підетапу); посвідченням 85 ВП МОУ на виконані роботи етапу; висновком 85 ВП МОУ;
РКМ, завізованими 85 ВП МОУ щодо рівня договірної ціни; копії платіжних доручень, рахунків і накладних на придбані (отримані, створені) товари, матеріали, спеціальне обладнання, договорів, калькуляцій кошторисної вартості та Актів приймання - передачі Науково- технічної продукції у співвиконавців.
Відповідно до пункту 18 додаткової угоди № 1 датою виконання етапів (підетапів) робіт (ДКР в цілому) є дата затвердження замовником Акту приймання робіт етапу (підетапу, ДКР в цілому).
Пунктом 19 додаткової угоди № 1 визначено, що у разі відмови від затвердження Акту приймання робіт етапу (під етапу, ДКР в цілому) Замовник протягом 20 днів із моменту його отримання, складає мотивовану відмову, про що повідомляє виконавця.
Додатковою угодою від 10.12.2020 № 20 затверджено «Календарний план» виконання ДКР шифр «Верба/1» до державного контракту від 19.09.2007 № 247/2/07-9, яким визначено, що 5 етап виконання ДКР шифр «Верба/1» Коригування РКД та дороблення дослідних зразків за результатами державних випробувань, здійснюється з 10.02.2020 по 15.05.2020, а його здача має бути завершена до 15.06.2020.
Загальна орієнтовна вартість робіт за 5 етапом становить 5 576 966,88 грн.
Враховуючи те, що станом на 15.06.2020 договірні зобов'язання відповідач не виконав, Акт приймання робіт етапу 5 на затвердження замовнику не надав, Міністерством оборони України на адресу Відповідача направлено претензію від 15.06.2020 № 403/2/1/4041, яка залишена без задоволення (лист від 07.07.2020 вих. № 2542/4).
Відповідаючи на претензію відповідачем зазначено, що затримка проведення 5 етапу ДКР шифр «Верба/1» зумовлена запровадженням на території України карантинних та обмежувальних заходів з запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19.
Поряд з цим, у відповіді на претензію відповідач зазначає, що станом на 19.06.2020 (тобто на 4 день прострочення терміну виконання зобов'язання) роботи за державним контрактом були завершенні, про що замовника повідомлено відповідним листом (від 19.06.2020 №2271/51).
Разом з цим, зі змісту вказаного листа вбачається, що ДП «ХКБМ ім. О.О. Морозова» необхідно отримати від співвиконавця Акт про завершення коригування РКД та Акт про завершення дослідних зразків комплектів апаратури СУОК та КСНТП.
Попри це, виконавець повідомив замовника про готовність пред'явлення продукції лише 30.10.2020 листом №4461/51, тобто із простроченням терміну виконання замовлення.
30.10.2020 замовником на адресу виконавця скеровано лист №403/2/5/8693 про доручення 85 військовому представництву МОУ призначення комісії для приймання робіт та оформлення відповідного акту.
Як вказує прокурор, терміном здачі готової продукції за 5 етапом контракту було встановлено 15.06.2020, проте відповідно до акту приймання-передачі науково- технічної продукції, створеної в ході виконання робіт етапу 5 дослідно- конструкторської роботи, шифр «Верба/1» за державним контрактом від 19.09.2007 №247/2/07-9 виконавець виконав, а замовник прийняв продукцію лише 15.12.2020.
Згідно п. 41 Додаткової угоди № 1 за порушення встановлених цим Контрактом термінів виконання етапів (підетапів), виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення, а за прострочення термінів понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від ціни етапу (підетапу).
За порушення строків виконання робіт етапу 5, відповідачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 1 909 394,40 грн., яких: 1 379 006,72 грн. пені за період з 15.06.2020 по 15.12.2020 та 530 387,68 грн. штрафу.
Зважаючи на вказане прокуратура звернулась до суду з відповідним позовом. Як на підставу представництва, прокурор посилається на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено виключні випадки представництва прокурором інтересів держави в суді, а також на ст. 53 ГПК України. За твердженнями прокуратури, Міністерством оборони України, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не було вжито заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за державним контрактом № 247/2/07-9 від 19.09.2007, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.
Згідно ч. 3-4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
В обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою прокурор вказав, що у даному спорі уповноваженим суб'єктом владних повноважень є Міністерство оборони України.
Міністерство оборони України згідно ст. ст. 1, 10 Закону України «Про оборону України» є центральним органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міноборони відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, виступає замовником і формує відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил потреб, вимог та пріоритетів основні показники державного оборонного замовлення щодо розроблення, виробництва, модернізації, постачання (закупівлі), ремонту, знищення та утилізації озброєння, військової техніки, військового майна, виконання робіт і надання послуг, надає технічні завдання виконавцям державного оборонного замовлення.
Тобто, Міноборони України згідно рішення Конституційного Суду України №3-РП/99 є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності до Закону України «Про Збройні Сили України» (далі - Закон), Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону є центральним органом виконавчої влади і військового управління.
Фінансування діяльності Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно Міністерства. Цією нормою також визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет України на відповідний рік, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.
Неналежне виконання зобов'язань за державним контрактом завдає шкоди економічним інтересам держави в особі Міністерства оборони України.
Підставами звернення прокурора з позовною заявою за судовим захистом порушених інтересів держави є неналежний захист Міністерством оборони України, як центральним органом виконавчої влади, інтересів держави.
В даному випадку дії Міністерства оборони України із захисту інтересів держави обмежились формальним реагуванням на порушення Виконавцем умов договору - спрямуванням на адресу останнього претензії від 15.06.2020 за № 403/2/1/4041.
Зокрема, незважаючи на те, що Відповідач претензію залишив без задоволення, умови Контракту щодо поставки продукції виконав із порушенням передбачених Контрактом строків, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання Позивачу не сплатив - Міністерство оборони України, маючи об'єктивну можливість протягом одинадцяти місяців від дати закінчення визначеного Контрактом терміну поставки, до суду (дієвий спосіб захисту порушених інтересів) з позовом про стягнення штрафних санкцій, не звернулося.
А отже, вивчивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з позовною заявою, судом було встановлено, що на виконання вимог ст. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру”, прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ст. 173 Господарського України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до вимог п. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як було вище зазначено, згідно п. 41 Додаткової угоди № 1 до Контракту державного контракту від 19.09.2007 № 247/2/07-9, за порушення встановлених цим Контрактом термінів виконання етапів (підетапів), виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення, а за прострочення термінів понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від ціни етапу (підетапу).
За порушення строків виконання робіт етапу 5, відповідачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 1 909 394,40 грн., яких: 1 379 006,72 грн. пені за період з 15.06.2020 по 15.12.2020 та 530 387,68 грн. штрафу.
В той же час, заперечуючи проти позову, відповідач наполягає, що позовні вимоги про стягненім пені в сумі 1 379 006,72 гри. за період з 15.06.2020 - 15 12.2020 (період прострочення здачі стану 5) та штрафу в сумі 530 387,68 грн. на підставі п.41 додаткової угоди N1 до Контракту є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вказаним пунктом не передбачено відповідальності за порушення терміну здачі етапу. Вказаним пунктом встановлено відповідальність саме за порушення терміну виконання етапу, а не його здачі.
Разом з цим, за твердженнями відповідача, в контексті питання «порушення строків виконання робіт етапу 5» Прокурором невірно визначено дату початку нарахування нені (15.06.2020) та відповідно дату завершення такого нарахування (15.12.2020). Відповідач вважає, що враховуючи ч. 6 ст. 232 ГПК України, можливе нарахування пені на її підставі п. 41 додаткової угоди №1 за порушення терміну виконання робіт п'ятого етапу Коригування РКД та дороблення дослідних зразків за результатами державних випробувань» розпочинається з 16.05.2020 та завершується через місяців - 16.11.2020.
Також відповідач вказує, що строк позовної давності (один рік) для стягнення пені за період з 16.05.2020-31.05.2020 року (16 календарних днів), що складає 121231,36 грн. сплив. Крім того, до періоду розрахунку штрафних санкцій зайво включено період з 17.11.2020-15.12.2020, оскільки законодавчо встановлений шестимісячний строк для нарахування пені закінчився 16.11.2020, у зв'язку з чим прокуратурою необґрунтовано нараховано пеню в сумі 219731,84 грн. за період з 17.11.2020-15.12.2020.
Однак, відхиляючи доводи відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що п.1 державного контракту від 19.09.2007 № 247/2/07-9 визначено предмет договору, а саме: "Головний виконавець зобов'язується виконати та здати Генеральному Замовнику, а останній зобов'язується прийняти й оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі: Модернізація реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град", шифр "Верба/1". А отже, логічною є послідовність - спочатку виконання робіт, передбачених контрактом, а після цього - їх передача оборонному відомству.
З огляду на вказане, слід дійти висновку, що кінцевою процедурою виконання контракту в цілому з боку відповідача є саме здача готової продукції.
Тобто, обрахунок строку прострочення виконання етапу 5, починаючи з дати здачі продукції, обґрунтовується саме предметом державного контракту та починається з моменту коли Генеральний замовник не отримав вчасно кінцевий результат (15.06.2020).
Зважаючи на вказане, суд вважає, що прокуратурою правомірно було визначено період прострочення зобов'язання по Контракту щодо виконання 5 етапу з 15.06.2020 по 15.12.2020.
Окрім того, перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено прокуратурою арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 909 394,4 грн. є обґрунтованими.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідачем у відзиві на позов було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.
Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 925/1471/16, суд зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Обґрунтовуючи своє клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідач зазначає, що фактично підприємство розпочало виконувати 5-й етап робіт з 03.02.2020, відповідно до затвердженого 22.02.2019 сторонами «план-графіку заходів щодо коригування робочої конструкторської документації та доробки дослідного зразка реактивної системи залпового вогню БМ-21У «Град», шифр «Верба/1» за результатами державних випробувань», ще до погодження додаткової угоди № 19 від 06.04.2020, та планувало завершити їх до 15.05.2020, що підтверджується Наказом ДП «ХКБМ» від 10.02.2020 № 53 «Про уточнення РКД та доробки дослідних зразків БМ -021У і ТМЗ за результатами державних випробувань в рамках ДКР, шифр «Верба/1», яким зокрема затверджено графік доробки БМ -21У та ТМЗ та визначено склад робочої групи (далі - Графік). Таким чином, підписуючи додаткову угоду №19 до Державного контракту, підприємство спиралося в першу чергу на вище затверджений Графік. Однак, на момент укладання додаткової угоди №19 від 06.04.2020 ДП «ХКБМ» було забезпечено необхідними ресурсами, виробничими потужностями та достатнім штатом кваліфікованих працівників для виконання робіт, тому правомірно розраховувало належним виконати роботи в терміни, передбачені Державним контрактом. Однак під час виконання Державного контракту виникли істотні обставини, які не залежали від підприємства та не дозволили виконати свої зобов'язання своєчасно, а саме:
По перше: Відповідно до абзацу 1 п. 11 Контракту, в редакції додаткової угоди № 19 «За рішенням Замовника розрахунки за роботи можуть здійснюватися шляхом проведення Передньої оплати у розмірі 80% від вартості робіт поточного етапу (підетапу) ДКР у межах зобов'язань, взятих на поточний бюджетний період за Контрактом...»
Пунктом 8 Контракту в редакції додаткової угоди №19, передбачено, що «Бюджетні зобов'язання та обсяг фінансування у 2020 році складають 7 804 059.58 грн.»
По суті, починаючи з 03.02.2020 ДП «ХКБМ» розпочало виконання 5-го етапу робіт "Коригування РКД та дороблення дослівних зразків за результатами державних випробувань» за рахунок власних обігових коштів. Під час виконання даних робіт, ДП «ХКБМ» неодноразово зверталося до Замовника (Позивача) з проханням як скоріше вирішити питання щодо забезпечення перерахування коштів, від орієнтовної вартості робіт 5-го етапу, встановленої згідно висновку військового представництва 85 МОУ (далі - ВП 85 МОУ) від 25,10.2019 N° 1714, загальна орієнтовна вартість яких складала 7 816 059,59 (листи від 02 10.2019 за вих. №4479/52. від 18.02.2020 за вих. № 818/52; від 05.03.2020 за вих. № 1097/52; від 03.04 20 за вих.№ 1398/52). Однак жодної відповіді ДП «ХКБМ» на ці листи не було отримано, як і коштів відповідно.
Таким чином, усі роботи 5-го етапу підприємством були виконані за власні обігові кошти, про що свідчить Акт від 15.12.2020 приймання-передачі науково-технічної продукції, створеної в ході виконання робіт етапу 5 дослідно-конструкторської роботи, шифр «Верба/1» за державним контрактом від 19.09.2007 № 247/2/07-9, в якому зазначено, що авансування робіт етапу 5 ДКР Замовником не здійснювались. Виконані роботи етапу 5 підлягають оплаті в обсязі 7 576 966,88 грн.
Відсутність авансування не давало можливості підприємству в повній мірі дотримуватися затвердженого Графіку доробки дослідного зразка, враховуючи строки, протягом яких Замовником затверджувались документи, складання та затвердження яких передбачено умовами стандарту Системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння та військової техніки» (ДСТУ В-П 15.203:2017).
По друге: Додаткова угода № 19 від 06.04.2020 була підписана сторонами під час 1 етапу запровадження на території України карантинних та обмежувальних заходів з запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID - 19, введених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID - 19», які передбачали установлення на всій території України карантину з 12 березня по 25 травня 2020 року. При цьому, були заборонені регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, крім перевезень легковими автомобілями, службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення встановлених протиепідеміологічних заходів), перевезення пасажирів метрополітеном тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211" встановлено, що особами, які потребують самоізоляції, є особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов'язані з недопущенням поширення СОVID - 19, забезпечують діяльність об'єктів критичної інфраструктури. Особи, які потребують самоізоляції, зобов'язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.
Питома частка працівників ДГІ «ХКБМ», зокрема безпосередньо зайнятих у виконанні робіт за Державним контрактом, живуть у приміських районах та містах, або у віддалених від підприємства районах міста, тобто об'єктивно не могли добратися до роботи громадським транспортом, попри все метрополітеном та міжміським транспортом. Окрім того, до складу робочої групи, визначеному наказом від 10.02.2020 № 53, переважно входять працівники, які досягли 60-річного віку (з 5 осіб 4 - працівники, які досягли 60-річного віку), тобто підпадали під категорію осіб, для яких передбачалась обов'язкова самоізоляція.
Зазначене призвело до того, що з 24 березня 2020 року на підприємстві запроваджено простій.
Оскільки карантин, запроваджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11,03.2020 №211, встановлювався до 22.05.2020, то при кінцевому терміні здачі робіт (15.06.2020), підприємство встигало своєчасно виконати та здати роботи за Державним контрактом.
Водночас, рішеннями уряду України карантинні заходи та обмеження неодноразово продовжувались. У зв'язку з чим, на підприємстві продовжувалась дія простою (накази від 23.03.2020 № 238-к, від 27.03.2020 № 241 -к, від 03.04.2020 № 250-к. від 10.04.2020 № 258-к, від 24.04.2020 № 283-к, від 08.05.2020 № 322-к, від 05.06.2020 № 405-к, від 19.10.2020 № 831-к, від 23 10.2020 № 845-к. від 29.10.2020 № 871 -к, від 13.11.2020 № 913-к, від 27.11.2020 № 943-к).
Робота на ДП «ХКБМ» відновилась лише з 18 травня 2020 до 08 червня 2020, а потім з 23 червня 2020 до 19 жовтня 2020 року.
Навіть перебуваючи в таких умовах, як викладено вище ДП "ХКБМ" вжило всіх можливих заходів щодо виконання робіт у стислі строки.
Зазначені обставини, які призвели до неможливості виконання ДП «ХКБМ» своїх зобов'язань за 5 етапом Державного контракту у строки, встановлені Календарним планом, мають суттєве значення та істотно впливають на належне виконання своїх зобов'язань за Державним контрактом.
Проте, як вказує відповідач, вина ДП "ХКБМ" в недотриманні строків проведення робіт за станом 5 Державного контракту відсутня, оскільки вище зазначені обставини ДП «ХКБМ» не могло передбачити на момент укладання додаткової угоди № 19 від 06.04.2020 до Державного контракту, їх зумовлено причинами, які не залежали від підприємства і перебували поза його контролем, та яких воно не могло усунути самостійно, при всій турботливості та обачності. Підприємством були вжиті всі можливі заходи для виконання своїх зобов'язань за Державним контрактом.
Також, відповідач зазначає, що в даному випадку штрафні санкції носять виключно компенсаційний характер, проте є неспіврозмірними, перетворюються на непомірний тягар для підприємства та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачами.
Так, у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначає наступне:
«8.32. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
8.33. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов 'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), цю за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з витати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. В таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора».
А отже, зважаючи на вищенаведене та з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем (виконано в повному обсязі), відсутність доказів понесення позивачем збитків, відсутність доказів заподіяння позивачу шкоди, відсутність вини відповідача у простроченні виконання зобов'язання, виконання робіт за власні обігові кошти, стратегічне значення підприємства та враховуючи, що прострочення зобов'язання сталося за обставин, які не залежать від волі відповідача, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 19 093,94 грн. за порушення строків виконання умов державного контракту від 19.09.2007р № 247/2/07-9. Враховуючи задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, в решті позовних вимог, а саме у розмірі 1 890 300,46 грн. - суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити клопотання Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро машинобудування імені О.О. Морозова" щодо зменшення штрафних санкцій на 99%.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 14310299) на користь Міністерства оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) штрафні санкції у розмірі 19 093,94 грн., за порушення строків виконання умов державного контракту від 19.09.07 № 247/2/07-9.
Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 14310299) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (вул. Маяковського, 21, м. Краматорськ, Донецька область, 84333, ЄДРПОУ 39969443, р/р UA228201720343110002000025746) витрати зі сплати судового збору у розмірі 28640,92 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 890 300,46 грн. - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Прокуратура: Перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21).
Позивач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022).
Відповідач: Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126).
3-я особа: Державний концерн "Укроборонопром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297).
Повне рішення складено "14" вересня 2021 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/2141/21