Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1796/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігна", місто Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківська обласна рада, місто Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Обласне комунальне підприємство Харківської обласної ради "Знахідка", місто Харків
до Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (ДП "ХНАТОБ"), місто Харків
про усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників:
позивача - Фесенко О.Ю. (директор);
відповідача - не з'явився;
третьої особи (Харківської обласної ради) - не з'явився;
третьої особи (ОКП ХОР "Знахідка") - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігна" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (ДП "ХНАТОБ" / відповідача) усунути перешкоди щодо користування позивачем відкритим майданчиком (площадкою) за адресою м. Харків, вул. Сумська, 25 - з боку вулиці Римарської площею 162,9 м2 шляхом відкриття доступу до вказаного майданчику (площадки), звільнення майданчику (площадки) від стороннього майна, та утримуватися в подальшому від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення перешкод у користуванні відкритими майданчиками (площадками) за адресою м. Харків, вул. Сумська, 25 - поблизу центрального входу площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської площею 162,9 м2.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігна" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1796/21; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
10 червня 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив ДП "ХНАТОБ" на позовну заяву (за вх. № 13705) в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дігна", в свою чергу, подано до суду відповідь на відзив (від 29.06.2021 за вх. № 15072, а також від 08.07.2021 за вх. № 15901).
16 липня 2021 року ДП "ХНАТОБ" надано заперечення на відповідь на відзив (вх. № 16681), в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 19 липня 2021 року до участі у справі № 922/1796/21 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Харківську обласну раду та Обласне комунальне підприємство Харківської обласної ради "Знахідка" (ОКП ХОР "Знахідка").
30 липня 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення ОКП ХОР "Знахідка" щодо позовної заяви (вх. № 17841); 02 серпня 2021 року письмові пояснення в порядку статті 168 ГПК України були подані також Харківською обласною радою (за вх. № 17942).
Відповідно, учасники справи виклали письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи, які були досліджені та прийняті судом до розгляду.
За результатами підготовчого засідання 09 серпня 2021 Судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу № 922/1796/21 до розгляду по суті на 16 серпня 2021 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 ГПК України.
В судовому засіданні 16.08.2021 у справі № 922/1796/21 оголошено перерву до 13 вересня 2021 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу постановлено Судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання у справі № 922/1796/21.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 13.09.2021, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача та третіх осіб (Харківської обласної ради та ОКП ХОР "Знахідка") в судове засідання 13.09.2021 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли. Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/1796/21 в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ "Дігна", заперечення ДП "ХНАТОБ" і пояснення третіх осіб, об'єктивно оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Харківської обласної ради № 127 від 14 вересня 2012 року про передачу групи інвентарних об'єктів з балансу Обласного комунального підприємства Харківського державного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка на баланс Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" було передано відкриті майданчики, що є предметом Договору оренди № 251Н комунального майна від 22 вересня 2015 року, укладеного між Харківською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дігна", а саме: відповідно до умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування відкриті майданчики (площадки) поблизу центрального входу (інв. № 103/ВП-1) площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської (інв. № 103/ВП-3) площею 162,9 м2, далі - Майно, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка", склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку Майна, складеного станом на 06.07.2015, вартість якого становить 325 300,00 грн. Майно передається в оренду з метою розташування кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи. Стан Майна на момент укладення договору визначається в акті приймання- передачі.
З наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі орендованого майна від 22 вересня 2015 року (Додаток 2 до Договору) вбачається, що Харківська обласна рада та ОКП ХОР "Знахідка" передали, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігна" прийняло в строкове платне користування відкриті майданчики (площадки) поблизу центрального входу (інв. № 103/ВП-1) площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської (інв. № 103/ВП-3) площею 162,9 м2, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25. Об'єкт оренди являє собою відкриті майданчики, утворені з бетонних блоків, вкритих плиткою. Комунікації відсутні.
Договір оренди комунального майна № 251Н укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 22 вересня 2015 року по 21 серпня 2018 року включно.
В подальшому, строк дії Договору оренди комунального майна № 251Н було продовжено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з 22 серпня 2018 року по 21 липня 2021 року включно, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України.
Звертаючись до суду із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігна" зазначає, що з самого початку оренди відкриті майданчики (площадки) використовувались ним з метою розміщення та діяльності закладів громадського харчування (кафе). Однак, ДП "ХНАТОБ" перешкоджає Товариству у використанні орендованих відкритих майданчиків (площадок).
Зокрема, у використанні відкритого майданчику поблизу центрального входу площею 155,0 м2 відповідач перешкоджає доступу відвідувачів до кафе, яке розташоване на вказаному майданчику (площадці), а також перешкоджає переміщенню товарів та майна до та з кафе. Крім того, позивач зазначив, що працівниками відповідача було знищено майно кафе і відомості про вказане кримінальне правопорушення (знищення майна) внесено до ЄРДР.
У використанні відкритого майданчику з боку вулиці Римарської площею 162,9 м2, то перешкоджання полягає в тому, що відповідач перекрив доступ до площадки шляхом навішування власного замка на решітку, що огороджує цей майданчик (площадку), тримає там своє майно, та збудував невелику будівлю невідомого призначення з витяжною трубою. Вказані дії відповідача виключають можливість використання площадки позивачем що і стало підставою для звернення ТОВ "Дігна" до суду із даним позовом.
Заперечуючи проти позовних вимог Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", в свою чергу, вказує на те, що будь-яких доказів в підтвердження перешкоджання у використанні відкритими майданчиками (площадками) ТОВ "Дігна" надано не було. З метою погіршення репутації відповідача, позивачем зазначено, що працівниками Державного підприємства було знищено його майно. Однак, згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження: 12021221200000280, дата реєстрації провадження 08.04.2021), що міститься в додатках до позовної заяви, огорожу літнього майданчику, розташованого біля ДП "ХНАТОБ" було пошкоджено невстановленими особами, а отже звинувачення відповідача у знищенні майна є такими, що не відповідають дійсності.
Фотознімки, додані до позову, копії договору оренди № 251Н та додаткової угоди до договору, копії технічних паспортів на майданчики, на переконання відповідача, також не доводять вчинення будь-яких дій ДП "ХНАТОБ" щодо майна позивача.
Крім того, в ході розгляду справи позивачем було подано до суду лист ОКП ХОР "Знахідка" від 24 червня 2021 року № 02-02/143, згідно якого на запит Харківської обласної ради № 01-37/1583 від 02.06.2021 був складений Акт огляду орендованого майна, яким зафіксовано, що майно не використовується орендарем, але з яких підстав, чиї замки там висять, чиє майно знаходиться на площадці, де зберігаються ключі від замків ОКП ХОР "Знахідка" ідентифікувати не може. Зокрема, в ході візуального обстеження встановлено, що Майно, яке передане в строкове платне користування ТОВ "Дігна" на підставі Договору оренди комунального майна № 251Н від 22.09.2015 не використовується, а саме: відкриті майданчики (площадки) поблизу центрального входу (інв. № 103/ВП-1), площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської (інв. № 103/ВП-3), площею 162,9 м2. Майданчик з боку вулиці Римарської (інв. № 103/ВП-3), площею 162,9 м2, зачинений на замок, а майданчик (площадка) поблизу центрального входу (інв. № 103/ВП-1), площею 155,0 м2 не функціонує у зв'язку із проведенням слідчих дій по кримінальному провадженню 12021221200000280.
Згідно також письмових пояснень ОКП ХОР "Знахідка", повідомлені ТОВ "Дігна" в позовній заяві обставини не відповідають дійсності. Так, позивач вказує, що ОКП ХОР "Знахідка" та Харківська обласна рада неодноразово виїжджали на об'єкт та фіксували факт перешкоджання у користуванні орендованим майном, в т.ч. зафіксовано, що замок, який висить на решітці одного із майданчиків належить ДП "ХНАТОБ", що ключі від цього замка знаходяться у охорони ДП "ХНАТОБ", що майно, яке розташоване на майданчику належить ДП "ХНАТОБ"). Однак, До цього ТОВ "Дігна" не надано жодного доказу своїм твердженням, зокрема: не подано листи, що підтверджують неодноразові звернення ані до ОКП ХОР "Знахідка", ані до Харківської обласної ради, не подані і Акти огляду Майна, де фіксувалися начебто факти перешкоджання представниками Харківської обласної ради та ТОВ "Дігна".
Також ОКП ХОР "Знахідка" і Харківська обласна рада повідомили суд про те, що строк Договору оренди № 251Н комунального майна від 22 вересня 2015 року закінчився 21.07.2021. Згідно розпорядженням Харківської обласної ради № 156 від 22.07.2021 "Про затвердження протоколів про результати електронних аукціонів та укладання договорів оренди" абзацом 2 підпункту 2.2.2. передбачено припинити Договір № 251Н, у зв'язку із закінченням строку.
03 серпня 2021 року ОКП ХОР "Знахідка" і ТОВ "Дігна" підписано Акт приймання-передачі орендованого за Договором оренди № 251Н майна, згідно якого позивач повернув зі строкового платного користування відкриті майданчики (площадки) поблизу центрального входу (інв. № 103/ВП-1) площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської (інв. № 103/ВП-3) площею 162,9 м2, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Також статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, обов'язковою умовою звернення до суду є наявність мети - захистити порушене, невизнане чи оспорюване право та, зрештою, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Звертаючись до суду із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігна" посилається на необхідність захисту його прав щодо орендованого майна шляхом зобов'язання ДП "ХНАТОБ" усунути перешкоди щодо користування позивачем відкритим майданчиком (площадкою) за адресою м. Харків, вул. Сумська, 25 - з боку вулиці Римарської площею 162,9 м2 шляхом відкриття доступу до вказаного майданчику, звільнення майданчику від стороннього майна, а також та утримуватися в подальшому від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення перешкод у користуванні відкритими майданчиками (площадками).
В силу статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Слід наголосити на тому, що умови подання негаторного позову такі: річ знаходиться у власника; інша особа заважає користуванню, розпорядженню тощо цією річчю; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо).
Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб'єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб'єкти зобов'язальних прав, які пов'язані з володінням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). Таким чином, у разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном, негаторний позов може бути поданий власником або титульним володільцем, у якого знаходиться річ. Водночас, відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.
Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Відповідно, задоволення негаторного позову можливе за сукупності двох підстав: наявності у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем.
Як вже було встановлено судом, на підставі Договору оренди № 251Н комунального майна з 22 вересня 2015 року ТОВ "Дігна" користувалося Майном - відкритими майданчиками (площадками) поблизу центрального входу площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської площею 162,9 м2, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, що знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка". Разом з тим, строк Договору оренди № 251Н комунального майна закінчився 21 липня 2021 року, а 03 серпня 2021 року ОКП ХОР "Знахідка" і ТОВ "Дігна" підписано Акт приймання-передачі орендованого майна, згідно якого позивач повернув зі строкового платного користування відкриті майданчики (площадки) поблизу центрального входу (інв. № 103/ВП-1) площею 155,0 м2 та з боку вулиці Римарської (інв. № 103/ВП-3) площею 162,9 м2, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.
Отже, під час розгляду даної справи ТОВ "Дігна" втратило статус суб'єкта зобов'язальних прав, який пов'язаний із володінням спірним майном (орендаря).
Водночас з аналізу статті 391 Цивільного кодексу України вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном.
Виходячи з наведеного вище, після припинення у ТОВ "Дігна" згаданого права на володіння та повернення спірного майна до власника право позивача не може вважатися порушеним, а отже не може бути захищеним шляхом задоволення негаторного позову. Невірне обрання позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови в задоволенні даного позову.
Крім того, статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно також до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, на переконання суду, позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що саме протиправна поведінка відповідача перешкоджала йому здійснювати користування відкритим майданчиком (площадкою) за адресою м. Харків, вул. Сумська, 25, в т.ч. не підтверджено ТОВ "Дігна" перекриття доступу до площадки з боку вулиці Римарської площею 162,9 м2 шляхом навішування замка на решітку, що огороджує цей майданчик (площадку) саме ДП "ХНАТОБ", а також належності відповідачу майна і будівлі з витяжною трубою.
Також згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження: 12021221200000280, дата реєстрації провадження 08.04.2021), огорожу літнього майданчику, розташованого біля ДП "ХНАТОБ" було пошкоджено невстановленими особами, а отже звинувачення відповідача у знищенні майна є такими, що не відповідають дійсності.
Суд зазначає, що юридично неспроможним є посилання позивача і на фотознімки, додані до позову, копії договору оренди № 251Н та додаткової угоди до договору, копії технічних паспортів на майданчики, оскільки вони не доводять вчинення будь-яких дій ДП "ХНАТОБ" щодо майна ТОВ "Дігна".
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що надані ТОВ "Дігна" докази не можуть бути прийняті як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв'язку та не дають змогу повно, чітко, об'єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, а саме: протиправну поведінку Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", що перешкоджала позивачу належним чином користуватися, спірним майном.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Дігна" є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування. Наведені аргументи також зумовлюють висновок суду про наявність підстав для відмови в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігна".
Відповідно до частини п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, враховуючи предмет та підставу заявленого ТОВ "Дігна" позову, господарський суд зазначає, що позивач обрав і підтримав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним, не узгоджується з нормами діючого законодавства та не спроможний привести до відновлення порушеного права, а також не довів належними доказами порушення відповідачем прав та законних інтересів Товариства. До того ж, суд констатує, що під час розгляду справи, права позивача щодо спірних об'єктів припинилися у зв'язку з добровільним поверненням позивачем об'єктів оренди зі складанням акту повернення майна з оренди, в якому зфіксовано повернення об'єктів у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, що засвідчено особистим підписом директора ТОВ "Дігна".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Дігна" є такими, що задоволенню не підлягають. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дігна".
Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігна" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "14" вересня 2021 р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/1796/21