Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2557/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119;
до Комунального підприємства «Новий стиль», 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, код ЄДРПОУ 19467858;
про стягнення 33685, 83 грн.
без виклику учасників справи
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Новий стиль» про стягнення заборгованості за Договором № 2102 про постачання теплової енергії від 01.03.2002 за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у розмірі 33685, 83 грн. Судові витрати (судовий збір у розмірі 2270, 00 грн.) позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.
Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою суду від 05.07.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.07.2021, була направлена на адресу відповідача - 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду 26.08.2021 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із ч. 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
Колективне підприємство «Новий стиль» на підставі Договору № 1536-А-С від 24.08.1999 займає нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173 (а.с. 19-22).
01.03.2002 між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (енергопостачальна організація) та Колективним підприємством «Новий стиль» (споживач) укладено Договір № 2102 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (а.с. 8-14).
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2018-2019 років, 2019-2020 років, 2020-2021 років та Договору № 2102 від 01.03.2002, здійснює постачання теплової енергії до приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173.
Відповідно п. 6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Згідно з п. 6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск - получення теплової енергії.
Споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (п. 6.3. Договору).
У відповідності до п. 6.4. Договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;
- у падку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Позивач вказує, що у зв'язку з тим, що з березня 2020 року будинок за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, обладнаний приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався відповідачем згідно показань приладу обліку, встановленого у будинку, з урахуванням максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача, виконаного згідно з нормативним документи «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні «КТМ 204 України 244-94.
На підставі зазначеного відповідачу були направлені рахунки за спожиту теплову енергію за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року (а.с. 23-39).
Водночас, позивач зазначає, що відповідач систематично не сплачує рахунки за спожиту теплову енергію та у останнього утворилась заборгованість, яка станом на 24.06.2021 становить 33685, 83 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялись претензії: № 57 від 03.08.2020 та № 56-575 від 09.06.2021 з вимогою сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію. (а.с. 40, 47-48). Однак вказані претензії залишились без відповіді та заборгованість не сплачено.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та статті 174 ГК України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з ч. 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
У відповідності до ч. 1 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
У відповідності до ч. 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В розумінні статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення статей 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про своєчасну та повну оплату за отриману теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 24.06.2021 становить 33685, 83 грн.
Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості теплової енергії на суму 33685, 83 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624 ЦК України, статтею 193 ГК України, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Новий стиль» (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, код ЄДРПОУ 19467858) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за Договором № 2102 про постачання теплової енергії від 01.03.2002 за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у розмірі 33685, 83 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до статей 241, 284 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та 06.09.2021.
Суддя О.В. Смірнова