Рішення від 14.09.2021 по справі 917/974/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 Справа № 917/974/21

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капріс Україна», 01024, м. Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44, Код ЄДРПОУ: 42712435

до Фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

про стягнення 143 352,17 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капріс Україна» звернулось до суду з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки № П-050/1-19 від 01.09.2019 року в розмірі 143 352,17 грн, у тому числі: сума основного боргу у розмірі 125 376 гривень 27 коп.; пеня у розмірі 8 048 гривень 80 коп.; інфляційні втрати у розмірі 8 019 гривень 13 коп.; 3% річних у розмірі 1 907 гривень 97 коп.).

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що у зв'язку з порушенням Відповідачем, взятих на себе за Договором зобов'язань щодо оплати поставленого Товару, у Відповідача існує непогашена заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі 125 376.27 грн. Крім того, оскільки відповідач порушив грошовезобов'язання позивач застосував до нього правові наслідки, встановлені договором та ст. 625 ЦК України, у вигляді нарахування та стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

При вирішенні питання щодо прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем - ОСОБА_1 , місцезнаходження якої зазначене: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 22.06.2021р. суд постановив звернутися до АВТОЗАВОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та КРЮКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , а також зобов'язати АВТОЗАВОДСЬКУ РАЙОННУ АДМІНІСТРАЦІЮ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та КРЮКІВСЬКУ РАЙОННУ АДМІНІСТРАЦІЮ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ у п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу Господарського суду Полтавської області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

14.07.21 від АВТОЗАВОДСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ на адресу Господарського суду Полтавської області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , з якої вбачається, що вказана особа значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження позивача та відповідача, та отримана, зокрема, відповідачем 23.07.21.

02.08.21 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просив суд розглядати справу 917/974/21 з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін, вирішив відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що предметом даного спору є стягнення з відповідача суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

06.08.21 від відповідача надійшов відзив, в якому він визнав основний борг по договору поставки № П-050/1-19 від 01.09.2019 у розмірі 72 430,35 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 4 667.27 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 294.63 грн., 3% відсотка річних у розмірі 1 196.01 грн., проти позовних вимог в іншій частині заперечив, вказуючи на їх безпідставність.

26.08.21 від позивача надійшла відповідь на відзив з наведенням обгрунтувань вимог з врахуванням наведених у відзиві заперечень.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

01 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Капріс Україна» (надалі по тексту - Позивач та/або Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем та/або фізичною особою ОСОБА_1 (надалі по тексту - Відповідач та/або Покупець) було укладено Договір поставки № П-050/1-19 (надалі по тексту - Договір), за яким Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві, а Покупець прийняти і оплатити Товар, а саме взуття повсякденне, сумки, аксесуари та супутні товари, виготовлені під знаком для товарів і послуг «Caprice» (надалі по тексту - Товар) за замовленням Покупця (далі - Товар).

Підпунктом 1.2 Договору визначено, що Товар виготовляється та поставляється за письмовим замовленням Покупця. Замовлення формується та надається Постачальнику на Товар відповідного сезону (один раз на 6 місяців). Відповідно до письмового замовлення на поставку Товару Сторони підписують специфікації до цього Договору, у яких визначаються асортимент, номенклатура, артикули, ціна (без ПДВ), умови поставки Товару.

Відповідно до п.п 5.1, 5.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Пункт та адреса доставки узгоджується Сторонами перед початком сезону. Поставка відбувається будь-яким способом, обраним Постачальником. Поставка Товару здійснюється Постачальником після підписання Сторонами відповідної Специфікації на кожен окремий сезон. Пунктом 5.4 Договору визначено, що партія Товару визнається готовою для передачі Покупцю з дати отримання Покупцем (за допомогою електронної пошти) повідомлення від Постачальника про готовність такої партії Товару. Виставлення рахунка на оплату відповідної партії Товару вважається повідомленням про готовність Товару.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 Договору Товар передається Покупцю або уповноваженій Покупцем особі виключно за умови попередньої передачі Покупцем Постачальнику оригіналів цього Договору та відповідної специфікації. Товар передається Покупцю або уповноваженій Покупцем особі за умови пред'явлення оригіналу довіреності або за наявності її скан-копії, виданої Покупцем та підписаних Сторонами видаткових накладних, рахунка-фактури. Покупець зобов'язаний прийняти товар у місці, погодженому Сторонами відповідно до товаросупровідних документів.

У відповідності до п. 3.7 Договору Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника завдаток у розмірі 10% від загальної суми Товару, вказаної у специфікації на Товар для відповідного сезону. Якщо інше не буде погоджене Сторонами, Покупець зобов'язаний перерахувати завдаток на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати виставлення рахунка для сплати завдатку. Сторони погодили, що Покупець має право сплачувати завдаток частинами за умови, що протягом 10 (десяти) календарних днів з дати виставлення рахунка завдаток буде перераховано Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника у повному розмірі.

Пунктами 3,11, 3.14 Договору передбачено, що рахунок на оплату готової партії Товару виставляється покупцю у відповідності зі строками готовності Товару. Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Постачальника вартість готової партії Товару протягом 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку. Покупцеві (за його бажанням) надається знижка у розмірі 1% у випадку, якщо він надаватиме статистичні звіти щодо продажу взуття згідно вимогам Постачальника.

Як зазначає позивач, в межах Договору поставки № П-050/1-19 між ним та відповідачем склалися такі відносини:

- позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором, здійснив поставку Товару (взуття) Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 52 від 06 лютого 2020 року на загальну суму 45 747,94 гривень. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 52 від 06 лютого 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 253437 від 24 січня 2020 року, здійснивши наступні платежі:

• 02.12.2019 року на суму 4612,37 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 30.11.2019 по 02.12.2019;

• 30.01.2020 року на суму 41 135,57 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 30.01.2020 по 30.01.2020.

Таким чином, за Видатковою накладною № 52 від 06 лютого 2020 року Товар сплачений в повній мірі, на загальну суму 45 747,94 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 220 від 03 серпня 2020 року на загальну суму 21 293,49 гривень. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 220 від 03.08.2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 266076 від 15 червня 2020 року, здійснивши наступний платіж:

• 31.07.2020 року на суму 21 293,50 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 31.07.2020 по 31.07.2020.

Таким чином, за Видатковою накладною № 220 від 03 серпня 2020 року Товар сплачений в повній мірі, на загальну суму 21 293,50 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 276 від 17 серпня 2020 року на загальну суму 43 706,88 гривень. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 276 від 17 серпня 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 269459 від 17 серпня 2020 року, здійснивши наступні платежі:

• 01.08.2020 року на суму 1 064,68 гривень в готівковому вигляді згідно з Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2019 - 29.04.2021 між Продавцем і Покупцем;

• 21.08.2020 року на суму 10 000,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 21.08.2020 по 21.08.2020;

• 27.08.2020 року на суму 6642,20 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 27.08.2020 по 27.08.2020;

• 17.09.2020 року на суму 10 100,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 17.09.2020 по 17.09.2020;

• 21.09.2020 року на суму 15 900,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 19.09.2020 по 21.09.2020.

Таким чином, за Видатковою накладною № 276 від 17 серпня 2020 року Товар сплачений в повній мірі, на загальну суму 43 706.88 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 423 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 42 382,08 гривень. Згідно умов Договору оплата Товару має бути здійснена протягом 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку. Станом на сьогоднішній день Відповідач не здійснив оплату за поставлений Товар за Видатковою накладною № 423 від 22 вересня 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 275951 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 42 382.08 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 352 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 24 053,76 гривень. Згідно з умовами Договору оплата Товару має бути здійснена протягом 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 352 від 22 вересня 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 272726 від 22 вересня 2020 року, здійснивши наступні платежі:

• 29.09.2020 року на суму 7 720,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 29.09.2020 по 29.09.2020;

• 09.10.2020 року 10 300,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 09.10.2020 по 09.10.2020;

• 17.11.2020 року на суму 6 000,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 17.11.2020 по 17.11.2020.

Таким чином, за Видатковою накладною № 352 від 22 вересня 2020 року несплаченим залишився Товар на загальну суму 33,76 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 639 від 13 жовтня 2020 року на загальну суму 52 945, 92 гривень. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 639 від 13 жовтня 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 280659 від 13 жовтня 2020 року, здійснивши наступні платежі:

• 17.11,2020 року на суму 6 033,76 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 17.11.2020 по 17.11.2020;

• 24.11.2020 року на суму 10 000,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 24.11.2020 по 24.11.2020;

• 08.12.2020 року на суму 7 000,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 08.12.2020 по 08.12.2020.

• 15.12.2020 року на суму 8 500,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 15.12.2020 по 15.12.2020;

• 22.12.2020 року на суму 7 300,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 22.12.2020 по 22.12.2020.

• 06.01.2021 року на суму 10 000,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 06.01.2021 по 06.01.2021;

• 16.02.2021 року на суму 4 146,00 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 16.02.2021 по 16.02.2021.

Таким чином, за Видатковою накладною № 639 від 13 жовтня 2020 року Товар сплачений в повній мірі, на загальну суму 52 979,76 гривень. Переплата в розмірі 33, 84 гривень покриває несплачену частину оплати за Товар згідно з Видатковою накладною № 352 від 22 вересня 2020 року.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 502 від 17 листопада 2020 року на загальну суму 72 994,32 гривень. Згідно з умовами Договору оплата Товару має бути здійснена протягом 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку. Станом на сьогоднішній день Відповідач не здійснив оплату за поставлений Товар за Видатковою накладною № 502 від 17 листопада 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 278744 від 16 листопада 2020 року на загальну суму 72 994,32 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 687 від 17 листопада 2020 року на загальну суму 14 182,56 гривень. Згідно з умовами Договору оплата Товару має бути здійснена протягом 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 687 від 17 листопада 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 281554 від 16 листопада 2020 року, здійснивши наступний платіж:

• 16.02.2021 року на суму 4 182, 60 гривень згідно з Випискою АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 16.02.2021 по 16.02.2021.

Таким чином, за Видатковою накладною № 687 від 17 листопада 2020 року несплаченим залишився Товар на загальну суму 9 999,96 гривень.

За твердженням позивача, у зв'язку з порушенням Відповідачем, взятих на себе за Договором зобов'язань щодо оплати поставленого Товару, у Відповідача існує непогашена заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі 125 376.27 грн., що також підтверджується Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 01.01.2019 - 29.04.2021 та Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2019 - 29.04.2021 між Продавцем і Покупцем.

29.10.2020 року на виконання умов Договору відповідач сплатив 80 000 гривень 00 копійок, заборгованість у розмірі 73 980 гривень 00 копійок станом на дату звернення з позовом (згідно штемпеля поштового відділення позивачем позовна заява подана 29.01.21) погашена не була.

Позивач направив Вимогу про сплату боргу від 19 березня 2021 року. Однак, за твердженням позивача, вимога відповідачем була проігнорована та оплата суми боргу здійснена Відповідачем не була.

Оскільки будь-які дії із сторони відповідача були відсутні, позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № П-050/1-19 від 01.09.2019 року в розмірі 143 352,17 грн, у тому числі: сума основного боргу у розмірі 125 376 гривень 27 коп.; пеня у розмірі 8 048 гривень 80 коп.; інфляційні втрати у розмірі 8 019 гривень 13 коп.; 3% річних у розмірі 1 907 гривень 97 коп.).

Відповідач у відзиві вказав на таке:

- згідно позовних вимог позивача, станом на дату звернення до суду 15 червня 2021 року, відповідач не оплатив рахунки фактури №280659 від 13.10.2020 за видатковою накладною №639 від 13 жовтня 2020 року; № 278744 від 16.11.2020 за видатковою накладною №502 від 17 листопада 2020 року; №281554 від 16.11.2020 за видатковою накладною від 17 листопада 2020 року.

- Відповідно до рахунку на оплату за замовлення №280659 від 13.10.2020 за видатковою накладною №639 від 13 жовтня 2020 року постачальником - позивачем, було поставлено товар (чобітки жіночі: 00340401450700050683, 00340401450700050751 00340401450700050768, 00340401450700053103) на суму з ДПВ 52 945,92 грн.; також відповідно до рахунку на оплату за замовленням №281554 від 16 листопада 2020 року з видатковою накладною №687 від 17 листопада 2020 року поставлено товар (чобітки жіночі 00340401450700053325) на суму з ПДВ 14 182,56 грн. та відповідно до рахунку на оплату за замовленням №278744 від 16 листопада 2020 року за видатковою накладною №502 від 17 листопада 2020 року поставлено товар (черевики жіночі:00340401450700048871, 00340401450700046563, 00340401450700047096, черевики жіночі утеплені 00340401450700047546, 00340401450700048338) на суму з ПДВ 72 994,32 грн.. а покупцем - відповідачем вище перерахований товар було прийнято.

- у зв'язку з пандемією спричиненою поширенням коронавірусної інфекції СОVID-19 продажі (роздрібна торгівля взуття) зменшились, саме тому було прийнято рішення звернутись до постачальника - позивача з проханням прийняти залишки товарів, але позивачем було відмовлено у прийнятті залишків. Продаж не було і це призвело до припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за видом економічної діяльності 47.72 «Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах».

Що невизнання загальної суми заборгованості, відповідач пояснив, що ним було повністю сплачено кошти за товар відповідно до рахунку на оплату за замовленням №280659 від 13 жовтня 2020 року на суму 52 945.92 грн., що підтверджується квитанціями: №ПН 1798861 від 06 січня 2021 року на суму 10 000 грн., № ПН 1798861 від 17 листопада 2020 року на суму 6 000 грн., № 165310011 від 24 листопада 2020 року на суму 10 000 грн., № ПН 77087 від 08 грудня 2020 року на суму 7 000 грн., № 165310033 від 15 грудня 2020 року на суму 8 500 грн., №165310006 від 22 грудня 2020 року на суму 7 300 грн., № 165310015 від 16 лютого 2021 року на суму 4 165,00 грн., що в загальному становить 52 945, 92 грн.

За розрахунком відповідача, основний борг по договору поставки № П-050/1-19 від 01.09.2019 складає 72 430,35 грн.

Виходячи з цього, відповідач на визнану ним суму основного боргу здійснив власний розрахунок нарахувань пені, 3% річних та інфляційних, та просив суд задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № П-050/1-19 від 01.09.2019 року, частково, а саме у сумі 83 588,26 грн.

Позивач у відповідаі на відзив вказав, що згідно з позовною заявою, виписками АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» від 30.11.2019 по 16.02.2021 рр., Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 01.01.2019 - 29.04.2021 та Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2019 - 29.04.2021, Відповідач не здійснив оплату:

Рахунка № 275951 від 22 вересня 2020 року на суму 42 382 (сорок дві тисячі триста вісімдесят дві) гривні 08 копійок за Видатковою накладною № 423 від 22 вересня 2020 року;

Рахунка № 278744 від 16 листопада 2020 року на суму 72 994 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 32 копійки за Видатковою накладною № 502 від 17 листопада 2020 року;

Рахунка № 281554 від 16 листопада 2020 року на суму 9 999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 96 копійок за Видатковою накладною № 687 від 17 листопада 2020 року.

Позовна заява не містить позовних вимог щодо оплати Рахунка № 280659 від 13.10.2020 року за Видатковою накладною № 639 від 13 жовтня 2020 року, підтвердження про оплату якого Відповідач надає у Відзиві на позовну заяву. До суми боргу Відповідача перед Позивачем не включена сума 52 945 гривень 92 копійки за Рахунком № 280659 від 13.10.2020 року.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: розрахунок ціни позову, контрозрахунок відповідача, копії Договору поставки № П-050/1-19 від 01.09.2019 року, Специфікації № 546430 від 11 березня 2020 року, Специфікації № 547111 від 12 березня 2020 року, Специфікації № 609615 від 03 вересня 2020 року, Видаткової накладної № 52 від 06 лютого 2020 року, Видаткової накладної № 220 від 03 серпня 2020 року, Видаткової накладної № 276 від 17 серпня 2020 року, Видаткової накладної № 423 від 22 вересня 2020 року, Видаткової накладної № 352 від 22 вересня 2020 року, Видаткової накладної № 639 від 13 жовтня 2020 року, Видаткової накладної № 502 від 17 листопада 2020 року, Видаткової накладної № 687 від 17 листопада 2020 року, Рахунка на оплату № 253437 від 24 січня 2020 року, Рахунка на оплату № 266076 від 15 червня 2020 року, Рахунка на оплату № 269459 від 17 серпня 2020 року, Рахунка на оплату № 272726 від 22 вересня 2020 року, Рахунка на оплату № 275951 від 22 вересня 2020 року, Рахунка на оплату № 278744 від 16 листопада 2020 року, Рахунка на оплату № 280659 від 13 жовтня 2020 року, Рахунка на оплату № 281554 від 16 листопада 2020 року, Акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2019 - 29.04.2021 між Позивачем і Відповідачем, Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 01.01.2019 - 29.04.2021, Вимоги про сплату 125 376,27 грн. основного боргу, пені в сумі 8 879,09 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 375,55 грн. за Договором поставки № П-041/1-19 від 25.04.2019р., Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 30.11.2019 по 02.12.2019, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 30.01.2020 по 30,01.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 31.07.2020 по 31.07.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 21.08.2020 по 21.08.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 27.08.2020 по 27.08.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 17.09.2020 по 17.09.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 19.09.2020 по 21.09.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 29.09.2020 по 29.09.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 09.10.2020 по 09.10.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 17.11.2020 по 17.11.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 24.11.2020 по 24.11.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ'по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 08.12.2020 по 08.12.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 15.12.2020 по 15.12.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 22.12.2020 по 22.12.2020, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 06.01.2021 по 06.01.2021, Виписки АТ «Дойче банк ДБУ» по рахунку ТОВ «Капріс Україна» з 16.02.2021 по 16.02.2021, квитанції №ПН 1798861 від 06 січня 2021 року, № ПН 1798861 від 17 листопада 2020 року, № 165310011 від 24 листопада 2020 року, № ПН 77087 від 08 грудня 2020 року, № 165310033 від 15 грудня 2020 року, №165310006 від 22 грудня 2020 року, № ; 165310015 від 16 лютого 2021 року.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно умов Договору оплата Товару має бути здійснена протягом 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку.

Тобто, з огляду на умови Договору та дати здійснених позивачем поставок товару кінцевий термін оплати Товару по Договору становив по закінченню 10 днів з дати виставлення відповідного рахунку.

Судом встановлено, що в межах Договору поставки № П-050/1-19 між ним та відповідачем склалися такі відносини:

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 423 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 42 382,08 гривень. Відповідач не здійснив оплату за поставлений Товар за Видатковою накладною № 423 від 22 вересня 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 275951 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 42 382.08 гривень.

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 352 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 24 053,76 гривень. Відповідач реалізував оплату Товару за Видатковою накладною № 352 від 22 вересня 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 272726 від 22 вересня 2020 року, здійснивши наступні платежі:

- позивач здійснив поставку Товару Відповідачеві згідно з Видатковою накладною № 502 від 17 листопада 2020 року на загальну суму 72 994,32 гривень. Відповідач не здійснив оплату за поставлений Товар за Видатковою накладною № 502 від 17 листопада 2020 року відповідно до виставленого Позивачем Рахунка на оплату № 278744 від 16 листопада 2020 року на загальну суму 72 994,32 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач не здійснив оплату:

Рахунка № 275951 від 22 вересня 2020 року на суму 42 382 гривні 08 копійок за Видатковою накладною № 423 від 22 вересня 2020 року;

Рахунка № 278744 від 16 листопада 2020 року на суму 72 994 гривні 32 копійки за Видатковою накладною № 502 від 17 листопада 2020 року;

Рахунка № 281554 від 16 листопада 2020 року на суму 9 999 гривень 96 копійок за Видатковою накладною № 687 від 17 листопада 2020 року.

При цьому, судом враховано, що позовна заява не містить позовних вимог щодо оплати Рахунка № 280659 від 13.10.2020 року за Видатковою накладною № 639 від 13 жовтня 2020 року, підтвердження про оплату якого Відповідач надає у Відзиві на позовну заяву. До суми боргу Відповідача перед Позивачем не включена сума 52 945 гривень 92 копійки за Рахунком № 280659 від 13.10.2020 року.

Суд зазначає, що відповідач при розгляді справи не вказував на неправильність зарахування позивачем здійснених оплат, тому факт правомірності порядку зарахування позивачем платежів приймається як юридичний факт з відповідними юридичними наслідками.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 125 376 гривень 27 коп. є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача відхиляються судом як необгрунтовані.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати товару, яке виражається у неналежному його виконанні.

Згідно з п. 3.9. Договору у випадку прострочення Покупцем оплати готової партії Товару Постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також завдані Постачальнику таким простроченням збитки у розмірі, не покритому пенею.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу 26 067 гривень 53 копійки пені за загальний період з 03.10.2020 по 03.04.2021.

Судом враховано, що факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ЦК України вказане надає право позивачу на нарахування неустойки у розмірі та порядку, що визначений умовами договору з урахуванням обмежень, зокрема, встановлених п. 6 ст. 232 ГК України щодо можливого строку її нарахування, оскільки договором іншого не встановлено.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку при здійсненні нарахувань пені позивач врахував дату виникнення грошового зобов"язання по кожній видатковій накладній та виставленому рахунку.

Перевіривши розрахунокпені, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 907 гривень 97 коп. за період з 03.10.2020 по 27.05.2021 та 8019 гривень 13 копійок інфляційних за період жовтень 2020 по квітень 2021.

Частиною 2 статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способами захисту майнового права кредитора, які полягають, відповідно, у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд не погоджується з наведеним розрахунком відповідача з огляду на те, що відповідачем при його здійсненні неправильно визначена сума основного боргу, на які здійснені відповідні нарахування.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову повністю, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 125 376 гривень 27 коп., пеня у розмірі 8 048 гривень 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 019 гривень 13 коп., 3% річних у розмірі 1 907 гривень 97 коп., що в загальній сумі складає 143 352 гривні 17 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

За п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 2 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов у сумі 83 588,26 грн. до початку розгляду справи по суті, 50% судового збору від визнаної суми підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету, а саме 661,68 грн.

Таким чином, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається частково в сумі 1608,32 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капріс Україна», 01024, м. Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44, Код ЄДРПОУ: 42712435 суму основного боргу у розмірі 125 376 гривень 27 коп., пеню у розмірі 8 048 гривень 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 019 гривень 13 коп., 3% річних у розмірі 1 907 гривень 97 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1608 гривні 32 копійки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Капріс Україна», 01024, м. Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44, Код ЄДРПОУ: 42712435 з Державного бюджету України 661,68 грн. судового збору, сплаченого платіжним документом № 2721342613 від 09.06.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.09.2021р.

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ

99602189

Наступний документ

99602191

Інформація про рішення:

№ рішення:	99602190
№ справи:	917/974/21
Дата рішення:	14.09.2021
Дата публікації:	16.09.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Полтавської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (15.07.2021)
Дата надходження:	15.06.2021
Предмет позову:	Стягнення грошових коштів

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КИРИЧУК О А

відповідач (боржник):

Фізична особа - підприємець Матюпатенко Олена Іванівна

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капріс Україна"

представник позивача:

Коротич Альона Анатоліївна