про відкриття провадження у справі
14.09.2021 р. Справа № 461/91/19
Суддя Господарського суду Львівської області Долінська О.З.,
розглянувши матеріали справи за позовом: Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин Анни Іванівни, м. Львів
до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів
про визнання недійсним договору оренди № 456 від 25.05.1993 р.
У січні 2019 року позивач співзасновник і бенефіціар ТзОВ Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин А.І. звернулася до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, в якому просила визнати недійсним договір оренди №456 від 25 травня 1993 року, укладений між Фондом комунального майна м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто”.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.01.2019 р. відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
25.03.2019 р. протокольною ухвалою Галицького районного суду м. Львова залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівську міську раду та прийнято уточнення позовних вимог.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди № 456 від 25 травня 1993 року, укладений між Фондом комунального майна м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто”.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Державної судової адміністрації України 768,40 грн. судового збору.
Вказане рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року оскаржили відповідач - Управління комунальної власності Львівської міської ради та третя особа - Львівська міська рада.
Апелянт - Управління комунальної власності Львівської міської ради просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року, провадження у справі закрити.
Апелянт - Львівська міська рада не погоджувався із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного суду Львівської області від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено.
Апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року скасовано.
Провадження у справі за позовом співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин Анни Іванівни до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третьої особи Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди № 456 від 25 травня 1993 р., укладеного між Фондом комунального майна м.Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” - закрито.
Роз'яснено співзасновнику і бенефіціару Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин Анні Іванівні право на звернення до суду з цією вимогою в порядку господарського судочинства до Господарського суду Львівської області, а також роз'яснено позивачці про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року співзасновник і бенефіціар Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин Анна Іванівна оскаржувала в касаційному порядку. Постановою Верховного Суду від 08.04.2021 її касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
21.05.2021 ОСОБА_1 подала заяву до Львівського апеляційного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09.07.2021 р. судом ухвалено, заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволити та передати справу за позовом співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин Анни Іванівни до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третьої особи Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди до Господарського суду Львівської області.
27.07.2021 р. матеріали справи № 461/91/19 надійшли до Господарського суду Львівської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 р. справу № 461/91/19 розподілено судді Долінській О.З.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у господарській справі за правилами ГПК України, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2021 р. позовну заяву Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” Микитин Анни Іванівни до відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди № 456 від 25.05.1993 р. судом залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.09.2021 р. позивачем подано на адресу суду заяву з додатками про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 20960/21. У вказаній заяві позивач просить суд: прийняти заяву про усунення недоліків до розгляду; звільнити позивача від сплати судового збору у зв'язку з його важким майновим станом; поновити строк на усунення недоліків, який пропущений з поважних причин; призначити справу за позовом Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство «Піцца-Пронто» ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третьої особи Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди до розгляду та задовільнити вимоги позовної заяви в повному обсязі.
До поданої заяви (вх. № 20960/21 від 09.09.2021 р.) позивачем долучено заяву від 07.09.2021 р. на поновлення пропущеного строку для усунення недоліків, які були визначені ухвалою суду від 02.08.2021 року.
Вказана заява позивача обґрунтована тим, що ухвалу суду від 02.08.2021 р. у даній справі, позивачем отримано 31.08.2021 р., що підтверджується відстеженням Укрпошти за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414045335, який долучено до матеріалів справи. Відтак, останній строк на усунення недоліків 10 вересня 2021 року. Заяву про усунення недоліків позивачем подано на адресу суду 09.09.2021 р.
Статтею 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене, а також підстави, які викладені у поданій заяві позивача від 07.09.2021 р., суд вважає за необхідне заяву позивача задоволити та поновити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
До поданої заяви позивачем також долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору за вх. № 3630/21 від 09.09.2021 р. У вказаному клопотанні позивач просить суд, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі. На підтвердження важкого майнового стану позивачем долучено до матеріалів справи Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 23.02.2021 р. за вих. №229/13-01-54-03 від 23.02.2021р., видані Шевченківською ДПІ Личаківського управління ГУ ДПС у Львівській області стосовно ОСОБА_1 . Із вказаної Відомості вбачається відсутність доходів у позивача з 4 кварталу 2019 року по 4 квартал 2020 року. Також позивач у поданій заяві просить суд врахувати, що ОСОБА_1 є одинокою жінкою, яка не має сім'ї, а, відповідно, не має іншої матеріальної підтримки, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Господар» для ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за вх. № 3630/21 від 09.09.2021 р., дослідивши долучені документи, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що статтею 8 вищезазначеного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. Водночас приписами цієї статті визначено суб'єктів оскарження, щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про звільнення від сплати судового збору за вх. № 3630/21 від 09.09.2021 р., позивачем долучено до матеріалів справи Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за вих. №229/13-01-54-03 від 23.02.2021р., видані Шевченківською ДПІ Личаківського управління ГУ ДПС у Львівській області стосовно ОСОБА_1 про відсутність доходів у позивача з 4 кварталу 2019 року по 4 квартал 2020 року, а також довідку з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Господар» для ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За практикою ЄСПЛ сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та повинна мати законну мету (див. рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі»). Також ЄСПЛ підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» і «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», рішення суду від 28.11.2006 року у справі «Апостол проти Грузії»).
Реалізація такого основоположного принципу здійснення правосуддя, як верховенство права, безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним (справа Bellet v. France). Для того щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.
Таким чином, враховуючи, що сплата судового збору є складовим елементом доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст.55 Конституції України, суд дійшов висновку клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за вх. № 3630/21 від 09.09.2021 р. задоволити та звільнити Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у справі № 461/91/19.
Відтак, суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд прийшов до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 20, 119, 162, 176, 177, 181, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суддя-
1. Заяву позивача на поновлення пропущеного строку від 07.09.2021 р. задоволити.
2. Поновити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
3. Клопотання Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за вх. № 3630/21 від 09.09.2021 р. задоволити.
4. Звільнити Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство “Піцца-Пронто” позивача - ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у справі № 461/91/19.
5. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
6. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
7. Підготовче судове засідання призначити на 13.10.21 на 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх). Інформацію про номер залу судового засідання буде розміщено на дошці оголошень.
8. Встановити відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
9. Відзив на позовну заяву та докази направлення його іншим учасникам справи, мають бути в зазначений термін надіслані на адресу суду або подані через канцелярію суду.
10. Встановити позивачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, для подання відповіді на відзив.
11. У випадку подання відповіді на відзив до суду, встановити позивачу строк, не пізніше наступного дня надіслати його з доданими документами відповідачу. Докази надіслання надати суду.
12. Встановити відповідачу строк у 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечення.
13. У випадку подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив, встановити відповідачу строк, не пізніше наступного дня надіслати його позивачу. Докази надіслання надати суду.
14. Роз'яснити позивачу про необхідність здійснення наступних дій:
- надати суду докази направлення заяви про усунення недоліків з додатками за вх. № 20960/21 від 09.09.2021 р. іншим учасникам справи № 461/91/19;
- явка представника в судове засідання.
15. Роз'яснити відповідачу про необхідність здійснення наступних дій:
- явка представника в судове засідання.
16. Роз'яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про необхідність здійснення наступних дій:
- надати суду письмові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог.
17. Звернути увагу сторін на права та обов'язки, які передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема щодо часових рамок їх здійснення.
18. Зобов'язати сторони письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.
19. Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції та запровадженням в Україні карантину, запропонувати сторонам для отримання процесуальних документів в електронному вигляді зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суд інформує сторін про те, що за приписами ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Детальнішу інформацію про переваги “Електронного суду” можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .
У випадку явки в судове засідання представника, останньому при собі слід мати документ, що підтверджує повноваження представника у відповідності до статті 60 Господарського процесуального кодексу України (якщо в матеріалах справи такий документ відсутній), а також документ, що посвідчує особу представника.
Суд звертає увагу учасників справи, що згідно пункту 1 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству - суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.135 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Права та обов'язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальні права та обов'язки сторін передбачені у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.З. Долінська