10.09.2021
Справа №477/298/21
Провадження №2/489/1774/21
10 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Бодюл А.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей Вітовського району Миколаївської області, Воскресенська селищна рада Вітовської райдержадміністрації Миколаївської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу батька
Позивачка звернулася до суду з позовом, яким просила надати їй дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька дитини ОСОБА_2 , за місцем реєстрації проживання матері - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 07.03.2013 по 16.02.2016. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу з відповідачем їх дитина залишилася проживати разом з нею і знаходиться повністю на її утриманні. З 17.11.2020, їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі - продажу. 10.02.2021, вона звернулася до виконавчого комітету Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , проте, їй було відмовлено, у зв'язку з ненаданням письмової згоди батька про реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері. Відповідач зв'язок з дитиною не підтримує, його навчанням та розвитком не цікавиться. Вона неодноразово зверталася до відповідача з приводу надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини за її адресою, однак відповідач таку згоду надати відмовляється.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25.03.2021, цивільну справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.05.2021, цивільну справу прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 18.05.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує, не заперечує проти їх задоволення.
Представник Служби у справах дітей Вітовського району Миколаївської області у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Від представника Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 березня 2013 року. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.02.2016.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Позивачка вказує, що після розірвання шлюбу з відповідачем, дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок з прилеглими надвірними господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки від 17.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Реуковою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 626.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області від 04.12.2020, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.12.2020 по теперішній час.
Позивачка зазначає, що 10.02.2021, вона звернулася до виконавчого комітету Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , проте, їй було відмовлено, у зв'язку з ненаданням письмової згоди батька про реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.
Відповідно до листа Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області від 10.02.2021 за вих. № 273/02-54, ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації місця проживання її малолітньої дитини ОСОБА_3 , у зв'язку з ненаданням письмової згоди батька про реєстрацію дитини за місцем реєстрації матері.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Так, відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Відповідно до ч.2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно з ч.1 ст.242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Згідно з вимогами частини 1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За вимогами ст.6, 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Згідно п. 21-2 Правил реєстрації місця проживання, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами згода батьків на реєстрацію місця проживання дитини віком до 14 років підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами або засвідчується кваліфікованим електронним підписом нотаріуса.
Позивачка в своєму позові зазначає, що через відсутність місця реєстрації дитини за місцем фактичного його проживання, у неї постійно виникають труднощі з оформленням документів для отримання соціальної допомоги. Вона не одноразово намагалася вмовити відповідача надати їй дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини за місцем її реєстрації. Всі її прохання відповідачем були проігноровані і будь-яких дій на вирішення даного питання зі сторони відповідача вчинено не було.
Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 року №207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Як встановлено, між сторонами існує спір, оскільки відповідач не надає письмової згоди на реєстрацію малолітнього сина.
Вирішуючи питання щодо надання дозволу позивачці на реєстрацію дитини за її фактичним місцем проживання, суд враховує, що саме позивачка, як матір дитини, має переважне право перед іншими особами на особисте виховання, її вимоги зводяться на отримання дозволу на реєстрацію малолітнього сина за фактичним місцем проживання її та дитини, а без письмової згоди батька вона не може вчинити ці дії.
Згідно з вимогами ст.155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При цьому, згідно до приписів ч. 2-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закон України «Про охорону дитинства»).
При цьому, як визначено ст.3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому, переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь - якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.
Отже, сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей. Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що реєстрація дитини за її фактичним місцем проживання та фактичним місцем проживання її матері повністю відповідає інтересам дитини, а відсутність згоди батька порушує її право на вільне пересування, відпочинок, оздоровлення та навчання.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав відповідача у зв'язку з надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей Вітовської райдержадміністрації Миколаївської області, Воскресенська селищна рада Вітовського району Миколаївської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без дозволу батька - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 дозвіл на здійснення реєстрації місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації проживання матері - ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 гривні 00 коп. судового збору сплаченого за квитанцієювід 22 лютого 2021 року № 23331087.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Вітовської райдержадміністрації Миколаївської області, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Янтарна, 72.
Третя особа: Воскресенська селищна рада Вітовського району Миколаївської області, юридична адреса: Миколаївська обл., смт. Воскресенське, вул. Соборна, 86.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «14» вересня 2021 року.