вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" серпня 2021 р. Справа № 911/612/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик»
про стягнення 410091,96 грн
за участю представників
позивача: Турмій С.С. - представник за довіреністю № 01/04-21 від 12.04.2021;
відповідача: Шевченко М.В. - адвокат, довіреність від 26.03.2021.
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач, ТОВ «Хімагромаркетинг») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик» (далі - відповідач, ТОВ «Авант Логістик») про стягнення 410091,96 грн, з яких: 383743,55 грн збитків, завданих внаслідок нанесення діями відповідача пошкоджень, які унеможливлюють подальше використання товару; 4920,33 грн пені; 1230,08 грн 3% річних; 15198,00 грн - вартість послуг з утилізації; 5000,00 грн - вартість послуг з перевезення.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ТОВ «Хімагромаркетинг», як замовником, та ТОВ «Авант Логістик», як виконавцем, 05.09.2017 укладено договір про надання комплексних логістичних послуг № 095, в рамках виконання якого ТОВ «Хімагромаркетинг» передано на зберігання ТОВ «Авант Логістик» товар - кукурудзу «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 у кількості 250 посівних одиниць.
За твердженнями позивача, всупереч умовам договору виконавцем не був належним чином виконаний обов'язок, покладений умовами договору, а саме - не було здійснено відповідальне зберігання вантажу. Так, під час проведення спільного огляду товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Хімагромаркетинг» на складі ТОВ «Авант Логістик» за адресою: м. Фастів, вул. Поліграфічна, 7, було виявлення пошкодження вантажу, що знаходився на відповідальному зберіганні у виконавця, - кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699.
Посилаючись на додані до позовної заяви висновки фітосанітарних експертиз, позивач стверджує про те, що під час зберігання вказаного насіння кукурудзи на складі відповідача, відповідний товар був уражений шкідником - комірним довгоносиком (Sitophilus granarium L.), внаслідок чого насіння кукурудзи «Szegedi 386» стало непридатним для подальшого використання. Вказані обставини, зі слів позивача, спричинили неможливість здійснення позивачем поставки ТОВ «Південна житниця» насіння кукурудзи на виконання умов договору поставки від 18.12.2020 № АП-21-0150, що завдало ТОВ «Хімагромаркетинг» збитків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.04.2021.
Через канцелярію суду 31.03.2021 ТОВ «Авант Логістик» подано заяву від 31.03.2021 за вих. № 18 про забезпечення доказів, у якій заявник просить суд забезпечити речовий доказ, а саме: насіння кукурудзи «Szegedi 386» (номер партії Н-19-011/0699) в кількості 250 посівних одиниць - мішків (2,95205 тон), шляхом заборони знищення насіння у будь-який спосіб, в тому числі, з метою утилізації.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Авант Логістик» від 31.03.2021 за вих. № 18 про забезпечення доказів.
Через канцелярію суду 17.05.2021 ТОВ «Авант Логістик» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач вважає, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не підтверджені належними доказами. Мотивуючи свої заперечення проти позову, відповідач звертає увагу, зокрема, на таке:
- сертифікат ІСТА, який, на думку позивача, є доказом того, що насіння кукурудзи було неушкоджене як після отримання його позивачем від первісного постачальника, так і в момент передачі відповідачеві, складний іноземними мовами та не містить перекладу українською, а відтак прийняття в якості належного доказу такого документа суперечить вимогам законодавства;
- наведені у долученому до позовної заяви висновку № ЦЛ 10/00393951-І від 10.03.2020 дані про не виявлення шкідників у відібраних зразках насіння кукурудзи «Szegedi 386», з урахуванням методу дослідження, застосованого при проведенні ентомологічної експертизи, на думку відповідача, дозволяє припустити, що на дату проведення експертизи була відсутня фізична можливість виявити наявність шкідників у відібраному насіннєвому матеріалі;
- існують підстави вважати, що для проведення фітосанітарної експертизи, результати якої оформлені висновком № ЦЛ 10/00393951-І, зразки насіння кукурудзи «Szegedi 386» не відбиралися з належної кількості мішків, що також вплинуло на результати дослідження;
- позивачем не надано жодних доказів того, що в період перебування на території логістичного комплексу відповідача плівка та/або мішки з насінням кукурудзи «Szegedi 386» (партія Н-19-011/0699), у якому був виявлений шкідник, по-перше, зазнавали механічного впливу, а по-друге, що плівка, якою були обмотані мішки на палеті, знімалися чи перемотувалися; ушкодження, виявлені відповідачем, обумовлені проростанням насіння кукурудзи, а не зовнішнім втручанням в цілісність упаковки; відсутні докази того, що при передачі насіння кукурудзи «Szegedi 386» (партія Н-19-011/0699) відповідачеві позивач надавав вказівки щодо вимог до показників температури та/або вологості, які обов'язково мають бути дотримані під час знаходження насіннєвого матеріалу на території логістичного комплексу;
- жоден з доданих до позовної заяви документів не дозволяє визначити період часу, у межах якого відбулося зараження насіння кукурудзи «Szegedi 386» комірним довгоносиком, а не доведено належними доказами які обставини спричинили проростання насіння кукурудзи, що призвело до ушкодження мішків, у яких це насіння було розфасоване;
- позивачем належним чином не обґрунтована вимога про стягнення з відповідача 383743,55 грн, тобто вартості саме 151 мішка кукурудзи «Szegedi 386» (партія Н-19-011/0699) відповідно до договору від 18.12.2020 № АП-21-0150;
- належним доказом правомірного знищення 151 мішка з насінням кукурудзи «Szegedi 386» (партія Н-19-011/0699) може вважатися виключно Акт знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, складений за формою Додатку № 2 до Порядку знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.12.2018 за № 613.
Через канцелярію суду 28.05.2021 від ТОВ «Хімагромаркетинг» надійшла відповідь від 25.05.2021 на відзив, у якому, спростовуючи доводи відповідача, позивач посилається, зокрема, на таке:
- Сертифікат ІСТА є невід'ємним додатком до договору купівлі-продажу насіння № 2019/10-2 від 25.10.2019, укладеного між ТОВ «Хімагромаркетинг» та Компанією «Gabonakutato Nonprofit Kozhasznu Korlatolt Felelossegu Tarsasag»; вказаний сертифікат є невід'ємним та обов'язковим документом для здійснення митного очищення товару, який був поставлений за вказаним договором; оскільки відповідач за умовами договору про надання комплексних логістичних послуг № 095 від 05.09.2017 надавав позивачу послуги митного оформлення товару, то, відповідно, прийняв та визнав правомірним і таким, що не підлягає доказуванню, як договір купівлі-продажу насіння № 2019/10-2 від 25.10.2019, так і всі невід'ємні його документи, в тому числі і сертифікат ІСТА; на вимогу відповідача позивач надає нотаріально засвідчений переклад сертифікату ІСТА та сертифікату OECD;
- твердження та висновки відповідача щодо сумнівності висновку фітосанітарної експертизи № ЦЛ 10/00393951-І від 10.03.2020 і порушення методу відбору проб товару є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки всі дії по здійсненню фітосанітарного контролю здійснювались на території ТОВ «Авант Логістик» та у його присутності;
- факт ураження товару шкідниками на складі ТОВ «Авант Логістик» підтверджується реалізацією частини товару цієї партії зі складу відповідача третім особам, остання реалізація була здійснена у жовтні 2020 року;
- позивач на підставі акта приймання-передачі № 0000235337 від 27.01.2021 та Додатку № 1 до акта (деталізація до акта приймання-передачі № 0000235337) отримав від відповідача 151 мішок кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 з поміткою «брак» та передав їх на зберігання з метою подальшої ліквідації посівного матеріалу та недопущення потенційно можливого розмноження комах, отже відповідач підтвердив фактичну кількість ураженого шкідниками товару та передав його позивачу на подальшу утилізацію.
Через канцелярію суду 07.06.2021 ТОВ «Авант Логістик» подано заперечення від 04.06.2021 на відповідь на відзив, у якій відповідач наполягає на тому, що позивач належними і допустимими доказами не спростував зауважень та тверджень відповідача, які викладено у відзиві, а також не обґрунтував належним чином заявлений розмір збитків.
На підставі ухвали суду від 07.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2021.
З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжувався на тридцять днів, про що 19.04.2021 судом постановлено ухвалу.
У судовому засіданні 12.07.2021 судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову.
На стадії судового розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.07.2021 оголошувалась перерва до 26.07.2021, а також відкладався розгляд справи по суті на 09.08.2021 на підставі ухвали від 26.07.2021.
У судовому засіданні 09.08.2021 судом закінчено з'ясування обставин справи, перевірку їх доказами та вирішено перейти до судових дебатів. Представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 09.08.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ТОВ «Хімагромаркетинг» (замовник) та ТОВ «Авант Логістик» (виконавець) 05.09.2017 укладено договір № 095 надання комплексних логістичних послуг (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору сторони погодили визначення термінів, зокрема:
- вантаж - майно, товари замовника, які передані виконавцю для надання послуг відповідно до умов Договору;
- вантаж бракований (брак) - вантаж, який прийшов на склад виконавця в пошкодженому вигляді, або погіршив свої властивості не з вини виконавця. Упаковка якого, тара, транспортна тара, в т.ч. піддон, мають фізичні пошкодження: злами, деформацію, порізи, відсутність частин, обірваний скотч, стрейч, та є відкритий доступ до товару (вантажу);
- вантажовідправник - виконавець, замовник, інша юридична або фізична особа, яка пред'являє виконавцю або його представнику вантаж для перевезення автомобільним транспортом;
- вантажоодержувач - виконавець, замовник, інша зазначена в транспортних документах юридична або фізична особа, яка виконує приймання вантажу;
- комерційний склад (КС) або склад - товарний склад виконавця, який знаходиться за адресою: вул. Поліграфічна, 7, м. Фастів, Київська область, Україна 03500;
- митний склад (МС) - спеціально призначене й обладнане приміщення на території комерційного складу де розміщуються та зберігається під митним контролем та у відповідному митному режимі вантаж замовника, який завезений з-за меж митної території України, без сплати податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання;
- послуги - комплексні логістичні послуги, пов'язані з організації перевезень, митним оформленням, складською обробкою вантажів, обліком та контролем складських запасів і вантажно-розвантажувальними роботами. Сторони можуть встановлювати й інші види послуг, які будуть надаватися відповідно до Договору на підставі розпорядження замовника;
- розпорядження - термін, який об'єднує в собі електронні та письмові розпорядження (XML- або XLS-файл, або ін.), які надійшли від замовника на здійснення послуг за цим Договором щодо вантажу замовника;
- товарно-супровідні документи - комплект документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, доставка вантажу і які сприяють безперешкодному перевезенню вантажу по території України, в тому числі, але не обмежуючись: CMR або товарно-транспортна накладна, ТР-80 і розпорядження на розміщення вантажу.
Відповідно до п. 2.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець бере на себе зобов'язання надавати комплексні логістичні послуги, пов'язані з: відповідальним зберіганням вантажу, його складською обробкою (перевалка, зберігання, прийом, комплектація, маркування, сортування, перепакування тощо); організацією транспортно-експедиторських послуг з переміщення вантажу територією України та за кордон до одержувача із залученням для перевезення вантажу будь-якого виду транспорту; надання та отримання митно-брокерських послуг виступаючи від імені та діючи в інтересах і за рахунок замовника за договорами комісії, включаючи, але не обмежуючись: розмитненням, митним оформленням імпортно-експортних вантажів, акредитацією замовника на митниці, перевалкою, розміщенням і обслуговуванням вантажів на МС.
Вантаж, який передається виконавцю, знаходиться у власності Замовника (п. 2.2 Договору).
За умовами п. 2.4 Договору виконавець надає послуги за цим Договором відповідно ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» за № 1955-IV від 01.07.2004, Цивільним і Господарським кодексами України та міжнародними угодами.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що підставою для надання послуг є розпорядження надіслане з електронної адреси замовника з доменним ім'ям @himagro.net на електронну адресу виконавця з доменним ім'ям @avant.univest.ua.
Згідно з п. 3.5 Договору порядок надання послуг узгоджено сторонами в Додатку № 1 «Звід Інструкцій та Правил» до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що виконавець зобов'язується, зокрема: нести повну відповідальність згідно з нормами чинного законодавства України та умов цього Договору за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, який знаходиться на зберіганні, з моменту отримання вантажу і до моменту передачі вантажу замовнику, представнику замовника або вантажоодержувачеві; при виникненні будь-яких проблем під час зберігання, обробки або надання інших послуг щодо вантажу виконавець зобов'язаний інформувати замовника в телефонному режимі і в режимі електронної пошти негайно від моменту виникнення проблеми. Крім інформування замовника. Виконавець зобов'язаний вжити всіх можливих заходів і дії для їх вирішення в найкоротші терміни.
Відповідно до пп. 5.2.2, 5.2.4 Договору виконавець має право вибору способів розвантаження, завантаження, зберігання, обробки та транспортування товару, за умови збереження якості товару та відповідності кінцевому результату, вказаною в розпорядженні; частково або повністю припиняти надання послуг замовнику у випадку невиконання/неналежного виконання замовником зобов'язань за цим Договором.
У пункті 5.3 Договору визначено обов'язки замовника, у тому числі: надавати виконавцю інформацію до умов митного оформлення, перевезення, зберігання, обробки і інших послуг щодо вантажу; надавати вантаж на обслуговування в упаковці або пакувальній тарі, або транспортній тарі, яка повинна відповідати його характеристикам і виду упаковки вантажу згідно з ДСТУ, ТУ, ТІ, санітарно-гігієнічних норм для даних груп вантажів, або сплачувати виконавцю послуги з його упаковки та надання тари при прийомці відповідно загальних тарифів виконавця; надати виконавцю всі необхідні документи для здійснення митного оформлення товарів відповідно до митного законодавства України.
За умовами пп. 5.4.2 Договору замовник має право на відшкодування шкоди, в разі неналежного надання послуг виконавцем, в результаті чого сталося пошкодження вантажу або його повна втрата і неможливість виконання зобов'язань замовником перед третіми особами або яке завдало шкоди інтересам замовника.
У розділі 7 Договору визначено відповідальність сторін, зокрема:
- у разі порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені у зв'язку з таким порушенням збитки в повному обсязі (пункт 7.1);
- виконавець несе повну майнову відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження прийнятого вантажу на обслуговування у розмірі його вартості, зазначеної в прайс-листі замовника, який діє на момент виставлення відповідної претензії. Прайс-лист надасться замовником за письмовим запитом виконавця (пункт 7.2);
- повне відшкодування відбувається на умовах нанесення вантажу замовника, діями виконавця, пошкоджень, які унеможливлюють його подальше використання, і такий товар підлягає списанню з обліку зберігання у виконавця, та з обліку товару на зберіганні у замовника (пункт 7.4);
- у разі незгоди виконавця з даними замовника щодо відшкодування вартості втраченого або пошкодженого вантажу, виконавець має право провести експертизу із залученням за свій рахунок, але за погодженням з виконавцем, незалежної спеціалізованої державної чи недержавної організації. У разі невідповідності висновків незалежної організації з даними замовника, відшкодування проводиться в розмірі суми, яку визначила незалежна спеціалізована організація, вартість незалежної експертизи в такому разі відшкодовується замовником виконавцю (пункт 7.7).
Відповідно до п. 9.1, 9.2 Договору останній набуває чинності з 05.09.2017 і діє протягом 3 (трьох) років до 05.09.2020. Сторони погодили, що якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії Договору письмово (з поштовим повідомленням про вручення) не проінформувала іншу сторону про намір припинити дію Договору, термін дії Договору автоматично продовжується на наступний рік.
Всі зміни і доповнення до цього Договору оформляються сторонами в письмовому вигляді у формі додатка/додаткової угоди і набувають чинності після їх підписання уповноваженими представниками сторін (п. 12.2 Договору).
Між сторонами підписано додаток № 1 до Договору «Звід Інструкцій та Правил», відповідно до розділу 1 якого останній містить Звід Інструкцій та Правил (далі «ЗІП») розроблених на виконання операційних дій предмету Договору. Мета - визначити відповідальність замовника і виконавця та встановити порядок взаємодії щодо надання послуг за Договором. Цей ЗІП застосовується до співробітників виконавця, а також до співробітників замовника. Порядок взаємодії, викладений тут, є обов'язковий для обох сторін.
У розділі 2 ЗІП обумовлено терміни та скорочення, зокрема:
- бракований вантаж - вантаж, який прийшов на склад виконавця в пошкодженому вигляді, або погіршив свої властивості не з вини виконавця;
- ВМД - вантажна митна декларація;
- критерії «Пошкодженої» упаковки палети: відсутність палетного ярлика; наявність вогкості, конденсату під стрейч плівкою; транспортна тара, короба, в т. ч., піддон, мають фізичні пошкодження: злами, деформацію, порізи, відсутність частин, обірваний скотч, стрейч, та є відкритий доступ до товару (вантажу);
- митний склад (МС) - спеціально призначене й обладнане приміщення на території комерційного складу де розміщуються та зберігається під митним контролем та у відповідному митному режимі вантаж замовника, який завезений з-за меж митної території України, без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання;
- ТЗ - транспортний засіб;
- товарно-супровідні документи - комплект документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, доставка вантажу і які сприяють безперешкодному перевезенню вантажу по території України, в тому числі, але не обмежуючись: CMR або товарно-транспортна накладна (ТТН), ТР-80 і розпорядження на розміщення вантажу;
- фабрична (заводська) упаковка оригінально запакована заводська одиниця продукція (мішок, короб, палета), яка має палетний ярлик, та запакована стрейч-плівкою механічним способом.
Відповідно до пп. 4.2.1 ЗІП замовник повинен повідомити виконавця про планову дату доставки вантажів, прийом на склад здійснюється на підставі розпорядження на склад, яке направляється на @: на КС - wh@flk.univest.ua - не пізніше 8 робочих годин до моменту прибуття вантажу; на МС - whc@flk.univest.ua - не пізніше 24 годин до планової дати прибуття вантажу.
Прийом, переміщення вантажу на комерційний склад з митного складу по кількості здійснюється на підставі ВМД типу ІМ-40 та розпорядження замовника (пп. 4.2.3 ЗІП).
За умовами пп. 4.2.13 ЗІП виконавець несе відповідальність за правильне розвантаження вантажу, що приймається, за перевірку якості та кількості на основі документів, отриманих від замовника (окрім скритих чи внутрішніх дефектів пакувальної одиниці чи внутрішньо тарної недостачі виявлених у фабричній упаковці).
Після прибуття автомобіля на склад виконавець повинен зареєструвати ТЗ з зазначенням дати та часу прибуття (додатково у ТТН). Виконати перевірку якості та кількості на основі товаросупровідних документів замовника (пп. 4.2.14 ЗІП).
Підпунктом 4.2.31 ЗІП передбачено, що виконавець несе відповідальність лише за контроль видимої різниці по якості та кількості (те, що можна побачити без застосування спеціальних приладів). Виконавець не несе відповідальність за внутрішні пошкодження продукції (ушкодження чи різниця у кількості у фабричній упаковці).
На виконання умов Договору відповідачеві був переданий товар - кукурудза «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 у кількості 250 посівних одиниць шляхом надіслання на електронну адресу ТОВ «Авант Логістик» електронного повідомлення від 02.03.2020 - листа з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на адреси: sh@avant.univest.ua , wh@avant.univest.ua, wh@flk.univest.ua, з проханням опрацювати розпорядження на склад № 02.03.2020(2) від 02.03.2020 відповідно до умов Договору та додатків до нього.
Зазначена обставина сторонами не заперечувалась, а тому, в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягає доказуванню.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, вказаний товар отриманий ТОВ «Хімагромаркетинг» в рамках виконання умов договору купівлі-продажу насіння № 2019/10-2 від 25.10.2019, укладеного між ТОВ «Хімагромаркетинг», як покупцем, та Компанією «Gabonakutato Nonprofit Kozhasznu Korlatolt Felelossegu Tarsasag», як продавцем, за умовами якого на користь покупця у строк до 20.02.2020 підлягав поставці продукт, яким у цьому договорі купівлі-продажу насіння № 2019/10-2 від 25.10.2019 є, у тому числі, наступне насіння: «Сегеді 386» кількістю 70 тисяч зерен/п.о., кількістю п.о. - 250, на загальну суму в розмірі 11500,00 євро.
За умовами розділу 2 договору купівлі-продажу насіння № 2019/10-2 від 25.10.2019 продавець зобов'язаний відправити разом з насінням наступні документи: ОЄСД аналіз, або етикетку ОЄСД, згідно зі стандартами ЄС; оригінал інвойсу; сертифікат ІСТА; ЦМР; фітосанітарний сертифікат; сертифікат походження товару; супровідну декларацію; EUR 1; Прайс лист.
На підтвердження якісності поставленої Компанією «Gabonakutato Nonprofit Kozhasznu Korlatolt Felelossegu Tarsasag» на користь ТОВ «Хімагромаркетинг» продукції до матеріалів справи долучено помаранчевий сертифікат ISTA та сертифікат OECD, а також їх нотаріально посвідчені переклади на українську мову.
Як зазначає позивач, товар - кукурудза «Szegedi 386» партії Н- 19-011/0699, знаходився спочатку на митному посту «Калинівка», згодом був переміщений на митний склад, а в подальшому - на комерційний склад відповідального зберігання.
Знаходячись на різних майданчиках єдиного складського комплексу ТОВ «Авант Логістик», товар переміщався між складськими потужностями, розташованими за адресою: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 7, а саме - між складом митного контролю та комерційним складом відповідального зберігання, про що свідчать відповідні митні декларації форми ІМ74 (довідковий номер вн. № 18456) та форми ІМ40 (довідковий номер вн. № 18581).
Факт переміщення товару між складом митного контролю та комерційним складом відповідального зберігання, у тому числі, підтверджується Актом приймання-передачі № 00000000303 від 13.03.2020, а також Додатком № 1 - Деталізація до акту приймання-передачі № 00000000303 від 13.03.2020, згідно з яким переміщення товару виконано згідно з розпорядженням на відвантаження.
Належна якість переданого виконавцю товару засвідчена Висновком фітосанітарної експертизи № ЦЛ10/003951-І від 10.03.2020, виданим Державною установою «Центральна фітосанітарна лабораторія», яка знаходиться у підпорядкуванні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
За результатами фітосанітарної експертизи за методом відбору зразків згідно зі стандартом ДСТУ 3355-96:4985/1-5 встановлено, зокрема, що у кукурудзі «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 шкідливих організмів не виявлено.
На електронну адресу ТОВ «Хімагромаркетинг» надійшло електронне повідомлення від ТОВ «Авант Логістик», датоване 11.01.2021, яким останній в особі керівника комерційного відділу ТОВ «Авант Логістик» Кулєвського Клима повідомив замовника, зокрема, про таке: «В п'ятницю, 08.01.2020 на складі спільно з представниками компанії Propecs здійснювався плановий обхід перевірки якості зберігання насіннєвого матеріалу. При детальному огляді палет з товаром Кукурудза Сегеді 386 було виявлено шкідників - довгоносик амбарний звичайний, а також виявлено, що насіння, яке знаходилось на цих палетах, почало проростати і вийшло назовні мішка.».
Сторонами 12.01.2021 складено акт про пошкодження № 1, у якому зафіксовано, що при проведенні огляду ТМЦ компанії ТОВ «Хімагромаркетинг» на складі ТОВ «Авант Логістик» за адресою: м. Фастів, вул. Поліграфічна, 7, було виявлено наступні пошкодження товару: « 1. Візуально пошкоджені мішки кукурудзи «Szegedi 386» (пошкодження незначні, картонний мішок не розірваний, візуально цілий, вміст мішку не виступає), партія (Н-19-011/0699) у кількості 23 мішка. 2. Розірвані, мокрі, не придатні для подальшої реалізації мішки з кукурудзою «Szegedi 386» партії (Н-19-011/0699) у кількості 102 мішка. 3. Цілі мішки з кукурудзою «Szegedi 386» візуальні пошкодження при огляді - відсутні, партія (Н-19-011/0699) у кількості 13 мішків.».
Акт про пошкодження № 1 від 12.01.2021 підписано представниками замовника та виконавця - по двоє від кожної сторони, їх підписами затверджено факт та ступінь пошкодження майна компанії ТОВ «Хімагромаркетинг». В акті про пошкодження № 1 від 12.01.2021 також вказано, що сторони змін та доповнень до даного акта не мають.
Претензією за вих. № 8 від 15.01.2021, адресованою ТОВ «Авант Логістик», ТОВ «Хімагромаркетинг», зокрема, зауважувало на те, що всупереч умовам Договору виконавцем не був належним чином виконаний обов'язок з відповідального зберігання вантажу замовника. Замовник зазначив, що 151 посівна одиниця кукурудзи «Szegedi 386» була переміщена та знаходиться на даний момент на потужностях складу ТОВ «Авант Логістик», з яких 125 посівних одиниць - мішків з кукурудзою «Szegedi 386» повністю або частково непридатні для подальшої реалізації, ТОВ «Хімагромаркетинг» несе репутаційні ризики, а також не може виконати свій обов'язок перед третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна житниця», що виник на підставі договору поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020, а також специфікації № АП-21-0150СП1 від 18.12.2020, згідно з умовами якої ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується поставити покупцеві 151 п. о. Замовник наполягав на здійсненні виконавцем оплати шляхом відшкодування вартості 125 п. о. кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 за курсом продажу, встановленого у специфікації до договору поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020, а саме 74,2 євро за п. о., що становить у цілому 9275 євро.
У відповідь на вказану претензію ТОВ «Авант Логістик» листом за вих. № 7 від 26.01.2021 повідомило, зокрема, про наявність підстав стверджувати, що зараження насіння кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 шкідником (довгоносик комірний) відбулось до моменту поставки вантажу на складський термінал ТОВ «Авант Логістик». Під час приймання вантажу візуально виявити наявність шкідників у насінні працівникам ТОВ «Авант Логістик» не було можливо відповідно до п. 4.2.3; 4.2.13 додатку до договору № 095 від 05.09.2017. Крім того, як зазначено ТОВ «Авант Логістик» у відповіді на претензію, з боку замовника були порушенні правила відбору зразків насіння для проходження фітосанітарного контролю для виявлення наявності шкідників, що, як наслідок, призвело до втрати якості вантажу замовника та поставило під загрозу якість всього посівного матеріалу інших клієнтів, який перебуває на відповідальному зберіганні на складському комплексі ТОВ «Авант Логістик». Виконавець стверджує, що ним виконано всі умови договору № 095 від 05.09.2017 і ТОВ «Авант Логістик» не вважає себе причетним до втрати якості вантажу, що знаходився на відповідальному зберіганні.
На підставі акта приймання-передачі № 000023537 від 27.01.2021 та Додатку № 1 до цього акта «Деталізація до акту приймання-передачі № 000023537» замовник отримав від виконавця 151 мішок кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 з визначенням стану товару - «брак». Сторонами вказаний факт не заперечувався.
ТОВ «Хімагромаркетинг» 27.01.2021 звернулось до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області із заявою на проведення фітосанітарних процедур з метою огляду та проведення фітосанітарної експертизи для встановлення фітосаніатрного стану кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 у кількості 2,95205 тонн.
За Висновком фітосанітарної експертизи № ЦЛ10/001257-І, виданим 01.02.2021 Державною установою «Центральна фітосанітарна лабораторія» Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, встановлений висновок ентомологічної експертизи від 28.01.2021 згідно з ДСТУ 3354-96, відповідно до якого було виявлено шкідливі організми Sitophilus granarium L. - Комірний довгоносик - імаго масово в мертвому стані.
Позивач вважає, що всупереч умовам Договору відповідачем не був належним чином виконаний обов'язок, покладений умовами Договору, а саме - не було здійснене відповідальне зберігання вантажу, внаслідок чого були порушені законні права позивача. Зокрема, як зазначає позивач, ТОВ «Хімагромаркетинг» понесено збитки внаслідок неможливості виконання свого обов'язку перед третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна житниця», що виник на підставі договору поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020, а також специфікації № АП-21-0150СП1 від 18.12.2020, за умовами якої ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язується поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Південна житниця» 151 п. о. кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699.
У зв'язку з цим ТОВ «Хімагромаркетинг» просить суд стягнути з відповідача 383743,55 грн збитків, завданих внаслідок нанесення діями відповідача пошкоджень, які унеможливлюють його подальше використання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Суд зазначає, що укладений сторонами Договір є змішаним, в якому містяться елементи договорів зберігання та надання послуг.
Дослідивши зміст договору надання комплексних логістичних послуг № 095 від 05.09.2017 в контексті фактичних правовідносин, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку, що сутність правовідносин сторін полягає у тому, що позивач передав належне йому майно відповідачеві на відповідальне зберігання, проте після проведення планового огляду товару було виявлено його пошкодження на складі відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
За змістом ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Частиною 1 ст. 942 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
За приписами ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Як установлено судом та визнається сторонами, в рамках виконання договору надання комплексних логістичних послуг № 095 від 05.09.2017 ТОВ «Хімагромаркетинг» передано у березні 2020 року на відповідальне зберігання ТОВ «Авант Логістик» насіння кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 у кількості 250 посівних одиниць.
Належна якість та відповідність вимогам стандартів вказаного товару на момент передачі його виконавцю підтверджується долученими до матеріалів справи помаранчевим сертифікатом ISTA, сертифікатом OECD та висновком фітосанітарної експертизи № ЦЛ10/003951-І від 10.03.2020, виданим Державною установою «Центральна фітосанітарна лабораторія».
Зі свого боку відповідач вважає, що під час проведення фітосанітарної експертизи, результати якої відображено у висновку № ЦЛ10/003951-І від 10.03.2020, порушено правила відбору зразків насіння для проходження фітосанітарного контролю з метою виявлення наявності шкідників та стадії їх розвитку. З огляду на це, на думку відповідача, такий висновок не може підтверджувати належну якість товару, переданого йому на зберігання.
Однак суд відхиляє такі твердження відповідача та зауважує, що за умовами пп. 4.2.13 ЗІП виконавець несе відповідальність за правильне розвантаження вантажу, що приймається, за перевірку якості та кількості на основі документів, отриманих від замовника (окрім скритих чи внутрішніх дефектів пакувальної одиниці чи внутрішньо тарної недостачі виявлених у фабричній упаковці). Кірм того пунктом 4.2.14 ЗІП передбачено, що виконавець повинен виконати перевірку якості та кількості на основі товаросупровідних документів замовника.
Отримуючи від замовника, висновок фітосанітарної експертизи, виконавець не був позбавлений права надати зауваження, у тому числі, щодо методів відбору зразків насіння для проходження фітосанітарного контролю та відмовитись у зв'язку з цим приймати такий товар на зберігання. Натомість виконавець прийняв вантаж замовника на зберігання та, відповідно до п. 5.1.4 Договору, взяв на себе зобов'язання нести повну відповідальність, у тому числі за пошкодження вантажу, який знаходиться на зберіганні.
Як установлено судом, 11.01.2021 ТОВ «Хімагромаркетинг» отримано від ТОВ «Авант Логістик» електронне повідомлення про те, що 08.01.2021 під час планового огляду палет з насінням кукурудзи «Szegedi 386» було виявлено шкідників, а також, що насіння, яке знаходилось на цих палетах, почало проростати і вийшло назовні мішка.
Актом про пошкодження № 1 від 12.01.2021 сторони зафіксували пошкодження насіння кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 загалом у кількості 125 мішків та визначили ступінь пошкодження: 23 мішка мають незначні пошкодження, 102 - розірвані, мокрі, не придатні для подальшої реалізації. Водночас сторони встановили та зафіксували в акті, що 13 мішків з насінням кукурудзи є цілими та візуальні пошкодження відсутні.
Таким чином, зі змісту вказаного акта вбачається, що представниками сторін здійснено огляд 138 мішків, з яких 125 - виявилися пошкодженими.
Водночас позивач вважає, що йому завдано збитків внаслідок пошкодження 151 мішка кукурудзи. Така позиція позивача ґрунтується на тому, що на підставі акта приймання-передачі № 000023537 від 27.01.2021 та Додатку № 1 до акта «Деталізація до акту приймання-передачі № 000023537» замовник отримав від виконавця 151 мішок кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 з визначенням стану товару - «брак». Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач підтвердив фактичну кількість ураженого товару.
Суд не погоджується з такими висновками позивача та звертає увагу, що за умовами Договору та ЗІП браком є вантаж, який прийшов на склад виконавця в пошкодженому вигляді, або погіршив свої властивості не з вини виконавця. Таким чином, зважаючи на погоджене сторонами у Договорі визначення терміну «брак», зазначення виконавцем в акті приймання-передачі № 000023537 від 27.01.2021 стану товару з поміткою «брак» не свідчить про те, що виконавець визнав та підтвердив пошкодження насіння кукурудзи у кількості 151 мішка.
Водночас наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що точна кількість пошкодженого вантажу зафіксована обома сторонами лише актом про пошкодження № 1 від 12.01.2021.
Пунктом 4.4.12 ЗІП обумовлено, що якщо вантажі на збереженні пошкоджені з вини виконавця (внаслідок обслуговування на складі), виконавець повинен скласти акт пошкодження та повідомити про це замовника.
Виходячи зі змісту наведеного пункту ЗІП, суд приходить до висновку, що підписавши акт про пошкодження № 1 від 12.01.2021, відповідач підтвердив факт пошкодження насіння кукурудзи у кількості 125 мішків з вини виконавця.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано до матеріалів справи жодного доказу, який би підтверджував відсутність його вини у завданні шкоди внаслідок пошкодження 125 п. о. насіння кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699, переданого йому на зберігання позивачем.
Крім того судом установлено, що відповідач не виконав вимог законодавства щодо збереження переданого на зберігання товару, що свідчить про наявність такого елемента складу цивільного правопорушення, як протиправність поведінки.
Згідно з ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Крім того законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.
З викладених у позовній заяві обставин вбачається, що збитки позивача ґрунтуються на неможливості виконання ним обов'язку з поставки 151 п. о. насіння кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 за договором поставки № АП-21-0150, укладеним 18.12.2020 між ТОВ «Хімагромаркетинг», як постачальником, та ТОВ «Південна житниця», як покупцем, що, в свою чергу, вплинуло на неможливість отримання позивачем доходу від продажу такого товару ТОВ «Південна житниця».
Так, за умовами п. 1.1 договору поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020 постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з узгодженими специфікаціями, поставити, зокрема, посівний матеріал (товар), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товари і оплатити їх вартість за цінами, зазначеними в Специфікації.
Судом досліджено та установлено, що до договору поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020 між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «Південна житниця» підписано Специфікацію № АП-21-0150Сп1, відповідно до п. 1 якої сторони визначили найменування, асортимент, кількість та ціну засобів захисту рослин та/або посівного матеріалу, що поставляються згідно Договору, зокрема: Кукурудза Сегеді 386 у кількості 151 п. о. загальною вартістю 383743,55 грн з ПДВ.
Умовами п. 4 Специфікації № АП-21-0150Сп1 передбачено, що оплата вартості товару, який підлягає поставці за договором поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020, здійснюється наступним чином: 20% - не пізніше 23.12.2020, 80% - не пізніше 17.09.2021. Водночас поставка товару, за умовами п. 5 вказаної Специфікації, здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту отримання суми передплати за даною Специфікацією.
Таким чином позивач, уклавши з ТОВ «Південна житниця» договір поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020, взяв на себе зобов'язання поставити останньому товар - Кукурудзу Сегеді 386 у кількості 151 п. о. загальною вартістю 383743,55 грн з ПДВ та, відповідно, розраховував отримати прибуток за постачання вказаного товару.
Досліджуючи питання наявності причинного зв'язку, суд дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з відповідального зберігання вантажу, що виразилось у пошкодженні належного позивачу товару, який знаходився на зберіганні ТОВ «Авант Логістик», позивач був позбавлений можливості здійснити поставку такого товару третій особі та отримати прибуток.
З урахуванням установленої судом фактичної кількості пошкодженого товару в кількості 125 мішків, виходячи із вартості товару (Кукурудза Сегеді 386), визначеної на підставі Специфікації № АП-21-0150Сп1 до договору поставки № АП-21-0150 від 18.12.2020, за підрахунком суду розмір збитків становить 317668,75 грн.
За умовами п. 7.2 Договору виконавець несе повну майнову відповідальність, зокрема, за пошкодження прийнятого вантажу на обслуговування у розмірі його вартості, зазначеної в прайс-листі замовника, який діє на момент виставлення відповідної претензії. Прайс-лист надасться замовником за письмовим запитом виконавця.
Відповідачем не заявлялося жодних зауважень щодо невідповідності визначеної позивачем вартості вказаного товару на підставі Специфікації № АП-21-0150Сп1, жодним чином не спростовано заявленого розміру збитків та не надано суду доказів щодо іншого їх розміру. Крім того у матеріалах справи відсутні докази того, що виконавець звертався до замовника із письмовим запитом щодо надання прайс-листа як це передбачено п. 7.2 Договору.
За даних обставин суд дійшов висновку, що позивач довів наявність у нього порушеного права внаслідок завданих пошкодженням майна (насіння кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 у кількості 125 мішків) збитків у вигляді упущеної вигоди на загальну суму 317668,75 грн, вина відповідача та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та завданими збитками внаслідок пошкодження вантажу є доведеною наявними у справі доказами. З огляду на це вимога про стягнення з відповідача збитків підлягає задоволенню частково в розмірі 317668,75 грн.
Крім суми збитків позивач також заявив до стягнення з відповідача 4920,33 грн пені та 1230,08 грн 3% річних, які нараховано за період з 12.01.2021 по 19.02.2021 на суму в розмірі 383743,55 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (пошкодження переданого на зберігання майна), згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1, 2, 4 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
В силу положень ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.
Пунктом 7.10 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх обов'язків за цим Договором, виконавець сплачує на користь замовника неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаних та/або неналежно виконаних зобов'язань за цим Договором.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 7.10 Договору, яка не суперечить вимогам законодавства.
З огляду на викладене суд вважає, що п. 7.10 Договору, яким сторони встановили договірну санкцію у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, не суперечить вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 4920,33 грн за період з 12.01.2021 по 19.02.2021, суд зазначає наступне.
Як визначено статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як установлено судом, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання з відповідального збереження майна зафіксовано сторонами 12.01.2021 в акті про пошкодження № 1, отже правомірним є нарахування пені, починаючи з 13.01.2021 та до моменту, коли майно передано виконавцем замовнику за актом приймання-передачі № 000023537 від 27.01.2021, тобто по 26.01.2021. Враховуючи зазначене, судом здійснено перерахунок передбаченої п. 7.10 Договору неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості пошкодженого майна в розмірі 317668,75 грн та установлено, що сума неустойки складає 1462,15 грн, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1230,08 грн, нарахованих за період з 12.01.2021 по 19.02.2021, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином суд дійшов висновку, що грошова вимога у позивача по відношенню до відповідача виникла з моменту пред'явлення вимоги про відшкодування пошкодженого зерна.
Судом установлено, що претензією за вих. № 8 від 15.01.2021, адресованою відповідачу, позивач вимагав відшкодувати вартість пошкодженого вантажу в кількості 125 п. о., однак у матеріалах справи відсутні докази відправлення/вручення вказаної претензії ТОВ «Авант Логістик», що позбавляє суд можливості установити момент пред'явлення вимоги та, відповідно, початок перебігу семиденного строку виконання боржником обов'язку відшкодування вартості пошкодженого майна.
Водночас у матеріалах справи міститься відповідь ТОВ «Авант Логістик» за вих. № 7 від 26.01.2021 на претензію, якою відповідач повідомив про невизнання претензії ТОВ «Хімагромаркетинг».
За таких обставин суд вважає, що саме з моменту надання виконавцем відповіді на претензію в останнього виникає грошове зобов'язання перед замовником щодо відшкодування вартості пошкодженого вантажу, невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.
Враховуючи зазначене, правомірним є нарахування 3% річних за період з 27.01.2021 по 19.02.2021 від суми вартості пошкодженого вантажу (125 п. о.) в розмірі 317668,75 грн, які за розрахунком суду складають 626,63 грн, з огляду на що відповідна вимога позивача підлягає частковому задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15198,00 грн вартості послуг з утилізації пошкодженого насіння та 5000,00 грн вартості послуг з його перевезення.
Обгрунтовуючи вказані вимоги, позивач посилався на те, що з метою подальшої ліквідації посівного матеріалу та недопущення потенційно можливого розмноження комах, а також в цілях безпосереднього збирання та утилізації зіпсованої кукурудзи шляхом її фізичного знищення, на виконання вимог ч. 5 ст. 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», згідно з якою насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, за рахунок власника насіння, ТОВ «Хімагромаркетинг» було вимушене звернутися до третіх осіб для отримання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення мішків з кукурудзою, а також за послугами щодо утилізації насіннєвого матеріалу, попередньо сплативши за їх надання.
Як вбачається з матеріалів справи, комісією у складі посадових осіб ТОВ «Хімагромаркетинг» 16.02.2021 проведено обстеження посівного матеріалу - кукурудзи «Сегеді 386», номер партії Н-19-011/0699, 2019 року врожаю, що належить ТОВ «Xімакромаркетинг» та зберігалося на складі ТОВ «Авант Логістик». За результатами обстеження складено акт комісійного обстеження № 1, у якому зазначено, що в ході візуального обстеження вказаної партії у кількості 151 посівних одиниць (мішків) було виявлено, що в результаті пошкодження комірним довгоносиком дане насіння зазнало значних втрат, а саме: насіння втратило товарний вигляд, зазнало пошкодження тари, внаслідок чого відсиріло та втратило схожість, що підтверджується протоколом випробувань № 233н-21 від 15.02.2021. Комісія встановила, що дане насіння не може бути використане на посівні, кормові та продовольчі цілі і підлягає утилізації. Оскільки насіння протруєне хімічним фунгіцидним протруйником, воно не може бути спалене чи компостоване на території власника, оскільки становить екологічну небезпеку для навколишнього середовища. У зв'язку з цим комісією прийнято рішення передати посівний матеріал на утилізацію ТОВ «ІМАР», яке мас ліцензію на знищення небезпечної продукції.
Платіжним дорученням № 200 від 27.01.2021 ТОВ «Хімагромаркетинг» перераховано на користь ТОВ «ІМАР» 15402,00 грн у якості оплати за послуги зі збирання з подальшою утилізацією кукурудзи згідно з рахунком № 26 від 26.01.2021. Платіжним дорученням № 2818 від 28.01.2021 ТОВ «ІМАР» повернуло на користь ТОВ «Хімагромаркетинг» надлишково перераховані кошти в розмірі 204,00 грн згідно з рахунком № 26 від 26.01.2021.
На підтвердження факту отримання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення мішків з кукурудзою позивачем до матеріалів справи долучено: товарно-транспортну накладну акт надання послуг № 112 від 28.01.2021 на суму 5000,00 грн, підписаний між ТОВ «Гранд Транс Інвест» та ТОВ «Хімагромаркетинг», рахунок на оплату № 112 від 28.01.2021, виставлений ТОВ «Гранд Транс Інвест» позивачу.
Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У статті 225 Господарського кодексу України закріплено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Матеріалами справи підтверджується, що додаткові витрати позивача у розмірі 15198,00 грн були здійснені через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором надання комплексних логістичних послуг № 095 від 05.09.2017 та пошкодження вантажу під час зберігання з його вини, що полягають у вимушеній оплаті позивачем коштів за утилізацію насіння кукурудзи, яке не могло бути використане для подальшої реалізації. Водночас понесення позивачем витрат у розмірі 5000,00 грн за транспортно-експедиційні послуги щодо перевезення мішків з кукурудзою матеріалами справи не підтверджується, зокрема, у зв'язку з відсутністю доказів оплати таких послуг.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивачем на підтвердження факту понесення збитків надано належні та допустимі докази спричинення позивачу шкоди у вигляді реальних збитків, розмір яких визначається вартістю утилізації пошкодженого насіння кукурудзи в сумі 15198,00 грн, при цьому відповідачем на спростування вимог позивача не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вини відповідача.
З урахуванням викладеного вище, дослідивши усі обставини справи та докази, подані сторонами в обгрунтування своїх доводів та заперечень, суд дійшов висновків про часткове задоволення позову, з огляду на що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 317668,75 грн збитків, завданих пошкодженням майна; 1462,15 грн пені; 626,63 грн 3% річних; 15198,00 грн вартості послуг з утилізації насіння кукурудзи. В іншій частині позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню з підстав, наведених вище.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, буд. 7; код ЄДРПОУ 40524822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, просп. Соборності, буд. 15; код ЄДРПОУ 30262667): 317668 (триста сімнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 75 коп. збитків, 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн 15 коп. пені, 626 (шістсот двадцять шість) грн 63 коп. 3% річних, 15198 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім) грн 00 коп. вартості послуг з утилізації та 5024 (п'ять тисяч двадцять чотири) грн 33 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.09.2021.
Суддя О.В. Щоткін