61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
13.09.2021 Справа № 905/1000/21
Господарський суд Донецької області в складі головуючого судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Соболєвої Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Хіміона Євгена Вікторовича, м. Донецьк
про стягнення 21577,81грн, з яких: 6930,25грн - сума основного боргу, 1593,20грн - 3% річних та 13054,36грн - інфляційній витрати,
за участю представників сторін:
від позивача: : не з'явився;;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Хіміона Євгена Вікторовича, м. Донецьк про стягнення 21577,81грн, з яких: 6930,25грн - сума основного боргу, 1593,20грн - 3% річних та 13054,36грн - інфляційній витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару за видатковою накладною №РН-0006711 від 06.08.2013, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, статті 4, 5, 12, 75, 162, 171 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії: договору постачання №15/99 від 03.02.2020, специфікацій №1 від 03.02.2020 та №2 від 22.02.2021 до договору №15/99 від 03.02.2021; заявки №15 від 23.02.2021; видаткової накладної №120 від 24.02.2021; рахунку на оплату №154 від 24.02.2021, довіреності №159 від 23.02.2021.
З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1000/21 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою суду від 15.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1000/21; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 14.07.2021.
Ухвалою господарського суду від 14.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1000/21 на тридцять днів до 13.09.2021; відкладено підготовче засідання на 16.08.2021.
Ухвалою господарського суду від 16.08.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/1000/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 13.09.2021 об 11:20год.
Представник позивача у судове засідання 13.09.2021 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання 13.09.2021 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом розміщення публікації на офіційному сайті Господарського суду Донецької області в мережі Інтернет в розділі «Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції» за веб-посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Виходячи з того, що відповідач вважається належним чином повідомленим про факт відкриття провадження у справі, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав до суду, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
На підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» поставило ФОП Хіміону Євгену Вікторовичу товар на загальну вартість 17454,00грн з ПДВ.
Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, станом на 12.03.2021 заборгованість ФОП Хіміона Євгена Вікторовича за видатковою накладною №РН-0006711 від 06.08.2013 становить 6930,25грн.
Докази оплати відповідачем заборгованості у розмірі 6930,25грн у матеріалах справи відсутні.
12.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» (далі - Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі - Цесіонарій) укладено договір №12-03-2021/2 відступлення права вимоги (цесії) (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого метою Договору є оформлення результатів купівлі-продажу (відступлення) майнових прав банкрута ТОВ «Торговий Дім Профіль України» (49127, місто Дніпро, вулиця Базова, будинок 8: код ЄДРПОУ 35203742) на відкритих електронних торгах (аукціоні) відповідно до чинного законодавства України, результати якого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-02-22-000072-1 від 05 березня 2021 року (оператор, через електронний майданчик якого Цесіонарієм/Покупцем подано пропозицію - ТОВ «Е-Тендер», 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ. «А», код ЄДРПОУ 39484263.
Згідно з п. 1.2. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває права вимоги до Фізичної особи - підприємця Хіміон Євген Вікторович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (далі - Боржник), виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 6930,25грн, набутих Цедентом та належних останньому на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06 серпня 2013 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06 серпня 2013 року.
На умовах даного Договору та на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-02-22-000072-1 від 05 березня 2021 року Цедент зобов'язується передати Цесіонарієві за відповідним актом право вимоги до Боржника (дебіторська заборгованість) на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06 серпня 2013 року у загальному розмірі 6 930 (шість тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 25 копійок.
Відповідно до п.1.7. Договору за результатами укладення/підписання даного Договору Цесіонарій наділяється всіма правами Цедента, що випливають із видаткової накладної №РН-0006711 від 06 серпня 2013 року.
Передача права вимоги Цедентом та прийняття його Цесіонарієм здійснюється після повної оплати вартості лоту аукціону та оформляється відповідним актом, де зазначається приймання-передача документів, що підписується Сторонами (п.2.1.Договору).
Перехід права вимоги від Цедента до Цесіонарія за даним Договором відбувається після здійснення оплати Цесіонарієм відповідно до умов даного Договору та підписання Сторонами акту приймання-передачі документів (п.2.2.Договору).
За приписами п.3.1. Договору розрахунок за право вимоги згідно даного Договору, здійснюється на умовах, визначених правилами для аукціону з продажу майна банкрута, на розрахунковий/поточний рахунок в строки та порядку, які передбачені чинним законодавством за результатами проведення аукціону.
У п.3.4. Договору Сторони також спільно погоджують те, що порядок здійснення розрахунків та визначення остаточних сум, котрі підлягають до сплати за придбаний лот, обумовлюється безпосередньо у протоколі про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-02-22-000072-1 від 05 березня 2021 року.
Сторони погодили те, що сповіщення Боржника про поступку права вимоги за цим Договором Цедентом відбувається на власний розсуд та не є обов'язковим, оскільки при дійсності порушеного та існуванні зобов'язання у розумінні статі 518 Цивільного кодексу України відсутність письмового повідомлення не звільняє Боржника від відповідальності за порушене зобов'язання (п.4.4.Договору).
Відповідно до п.7.1. Договору останній вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та застережень, скріплений печатками підприємств.
12.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» підписано акт приймання-передачі права вимоги згідно договору №12-03-2021/2 відступлення права вимоги (цесії) від 12 березня 2021 року, відповідно до п.1 якої Цедент передає, а Цесіонарій приймає наступні документи: завірена копія видаткової накладної №РН-0006711 від 06 серпня 2013 року.
Відповідно до виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» 24.02.2021 здійснено оплату гарантійного внеску за участь в аукціоні №UA-PS-2021-02-22-000072-1 у розмірі 415,82грн.
Таким чином, враховуючи, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» перейшло право вимоги до Фізичної особи-підприємця Хіміона Євгена Вікторовича про виконання грошового зобов'язання з оплати поставки товару на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06.08.2013 та відповідачем не здійснено оплату заборгованості у розмірі 6930,25грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 21577,81грн, з яких: 6930,25грн - сума основного боргу, 1593,20грн - 3% річних та 13054,36грн - інфляційній витрати.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань з оплати поставки товару на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06.08.2021, а також застосуванні наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних витрат.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06.08.2013 на поставку товару, відтак, до спірних правовідносин застосовуються положення §1, 3 Глави 54 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06.08.2013 поставлено товар відповідачу на загальну суму 17454,00грн.
З огляду на приписи частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач повинен здійснити оплату поставки товару за видатковою накладною №РН-0006711 від 06.08.2013 у строк до 07.08.2013.
Позивачем зазначено, що відповідачем частково сплачено заборгованість з оплати поставки товару та станом на 12.03.2021 розмір заборгованості за вказаною видатковою накладною становить 6930,25грн.
Факт поставки товару за видатковою накладною №РН-0006711 від 06.08.2013 відповідачем не заперечується, наявність заборгованості у розмірі 6930,25грн останнім не спростована.
Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу, доказів виконання зобов'язання за Договором щодо оплати поставки товару у розмірі 6930,25грн суду не надано.
Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» та позивачем укладено договір №12-03-2021/2 відступлення права вимоги (цесії) від 12.03.2021.
Дослідивши вказаний договір, суд дійшов висновку, що він є належною підставою для переходу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ» до позивача права вимоги виконання відповідачем грошового зобов'язання у загальному розмірі 6930,25грн на підставі видаткової накладної №РН-0006711 від 06.08.2013.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставки товару за видатковою накладною №РН-0006711 від 06.08.2013 у розмірі 6930,25грн.
У зв'язку із простроченням оплати поставки товару позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1593,20грн та інфляційних втрат у розмірі 13054,36грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем надано розрахунок нарахування 3% річних за період з 09.08.2013 по 24.05.2021 на суму заборгованості у розмірі 6930,25грн, що складає 1593,20грн.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період, суд встановив, що розрахунок є арифметично неправильним та належний розмір 3% річних складає 1619,97грн.
Однак, з огляду на приписи частини 2 частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1593,20грн.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати на суму основного боргу у розмірі 6930,25за період з вересня 2013 року по квітень 2021 року у розмірі 13054,36грн.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що він є методологічно та арифметично неправильним, оскільки позивачем не враховано у період нарахування інфляційних втрат серпень 2013 року та травень 2021 року.
Однак, суд перевіряє розрахунок інфляційних втрат в межах позовних вимог у заявлений позивачем період з вересня 2013 року по квітень 2021 року.
Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що належний розмір інфляційних втрат складає 13194,25грн.
Таким чином, враховуючи приписи частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 13054,36грн.
Згідно вимог п.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача 21577,81грн, з яких: 6930,25грн - сума основного боргу, 1593,20грн - 3% річних та 13054,36грн - інфляційній витрати,
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ до Фізичної особи - підприємця Хіміона Євгена Вікторовича, м. Донецьк про стягнення 21577,81грн, з яких: 6930,25грн - сума основного боргу, 1593,20грн - 3% річних та 13054,36грн - інфляційній витрати, задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Хіміона Євгена Вікторовича, м. Донецьк ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315; код ЄДРПОУ 38039872) 21577,81грн, з яких: 6930,25грн - сума основного боргу, 1593,20грн - 3% річних та 13054,36грн - інфляційній витрати, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
У судовому засіданні 13.09.2021 складено та підписано повний текст рішення.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.