вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.09.2021м. ДніпроСправа № 904/4946/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця " Акціонерного товариства "Українська залізниця",м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 118 964,70 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 118 964,70 грн. з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця " Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Також позивач просив судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 100 441,95 грн. - штрафу; 2 254,78 грн. судового збору.
В частині стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 17 909,45 грн. штрафу відмовлено.
10.08.2021 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 6 254,15 грн.
Частиною 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Так, ухвалою суду від 12.08.2021 заяву позивача було прийнято до розгляду та призначено судове засідання в межах розумного строку на 07.09.2021.
30.08.2021 на виконання рішення видано наказ.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) суму штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 177 738 грн. 10 коп.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 10 542 грн. 35 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко І.В.) від 01.04.2021 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 151 077 грн. 39 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 2 666 грн. 07 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до вказаних положень, позивач звернувся до суду із заявою щодо витрат на професійну правничу допомогу 25.05.2021, в якій він зазначив про те, що заява про стягнення судових витрат буде подана позивачем протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В подальшому, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на правову допомогу у розмірі 6 254,15 грн..
Вказана заява обґрунтована тим, що з метою надання правової допомоги щодо ведення справи № 904/4946/21 між Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" та позивачем було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №434 від 16.03.2018, на виконання якого були надані послуги, що були прийняті позивачем.
З приводу вказаної заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України:
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);
- такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;
- у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, порядок розподілу судових витрат судом визначений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, частина 8 якої передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, позивачем до закінчення судових дебатів не було подано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, у зв'язку з чим у рішенні суду вказане питання не вирішувалося.
В даному випадку, позивачем було подано заяву, у зв'язку із тим фактом, що до закінчення судового розгляду справи і отримання рішення у справі, позивачу неможливо встановити кінцевий розмір судових витрат, які він понесе у зв'язку з її розглядом судом першої інстанції.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2018 між Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (далі - адвокатське об'єднання) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - клієнт) було укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 (далі - договір про правову допомогу), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку і на умовах, визначених цим договором.
За приписами пункту 1.2. договору про правову допомогу зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань узгоджується шляхом укладення додаткових угод до договору.
30.12.2020 сторонами було підписано додаткову угоду № 61, якою, зокрема, продовжили строк дії договору до 31.12.2021.
За змістом пунктів 6.1., 6.3 додаткової угоди № 62 від 21.01.2021 до договору про правову допомогу, правова допомога вважається наданою після підписання акту наданих послуг (акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками. Клієнт зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання акту наданих послуг підписати його або протягом вказаного строку надати письмові заперечення, в яких обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту.
Якщо протягом строку, вказаного в пункті 6.3. додаткової угоди, клієнт не підписав акт надання послуг і не надав письмові заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом (пункт 6.4. додаткової угоди № 62 до договору про правову допомогу).
Як вбачається із наданого акту виконання робіт (надання послуг) № 334 від 02.08.2021, сторони підписали вказаний акт про наступне: адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до додаткової угоди № 62 від 21.01.2021 договору № 434 від 16.03.2021 та згідно з розрахунком розміру винагороди адвокат за надання правової допомоги, який додається. Вартість послуг адвокатського об'єднання за актом приймання-передачі послуг становить 6 254,15грн. Підписанням акту сторони підтверджують факт надання послуг відповідно до положень договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018.
Зазначені докази подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 5.3 договору про правову допомогу оплата послуг адвокатського об'єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об'єднанням послуг здійснюється на підставі актів наданих послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядках та рахунків, наданих адвокатським об'єднанням. Акт наданих послуг (акт прийому-передачі послуг) оформлюється адвокатського об'єднання станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за договором.
Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об'єднання, вказаний у договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об'єднання (пункт 5.5 договору про правову допомогу).
При цьому, суд відзначає, що, враховуючи норми статті 126 Господарського процесуального кодексу України, досліджувати питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу суд може лише за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони, саме на яку покладається обов'язок доведення неспівмірності таких витрат.
Слід також відзначити, що адекватність та розумність розміру вказаних витрат вбачається також із їх співмірності із розміром судового збору за подання позовної заяви у даній справі.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення заяви позивача про покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на таке:
- враховуючи незначну складність справи, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи, сума, заявлена позивачем у якості гонорару адвоката є спробою покласти на відповідача очевидно завищені витрати, у зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволенні даної вимоги відмовити.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на заперечення відповідача, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є задоволення витрат позивача на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам зі стягненням з відповідача на користь позивача у розмірі 5 280,38 грн.
У стягненні 973,77 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про прийняття додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; Тернівський район; ідентифікаційний код 00191023) 5 280,38 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти вимог у розмірі 973,77 грн.- відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено - 14.09.2021.
Суддя Н.Г. Назаренко