вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.09.2021м. ДніпроСправа № 904/5879/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятка В. В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвент", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про зобов'язання укласти договір підряду на виконання робіт
Представники:
від позивача: Бутко О.О.
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвент" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради, в якій просить суд зобов'язати Комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Будінвент” договір підряду на виконання робіт “Капітальний ремонт покрівлі будівлі аеровокзалу на 400 пас./год.” Капітальний ремонт і реставрація (код ДК 021:2015 - 45453000-7)” в редакції проекту Договору зазначеній в тендерній документації.
Ухвалою від 18.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2021.
07.07.2021 до підготовчого засідання з'явився представник позивача.
07.07.2021 до підготовчого засідання не з'явився представник відповідача. Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 07.07.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою від 07.07.2021 відкладено підготовче засідання на 02.08.2021.
Ухвалою суду від 02.08.2021 відкладено підготовче засідання на 16.08.2021.
16.08.2021 до підготовчого засідання з'явився представник позивача.
16.08.2021 до підготовчого засідання не з'явився представник відповідача. Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 10.08.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзив відповідач не подав.
Ухвалою від 16.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 13.09.2021.
У судове засідання 13.09.2021 з'явився представник позивача.
У судове засідання 13.09.2021 не з'явився представник відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвент" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Кривий Ріг" Криворізької міської ради, в якому просить суд визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради щодо організації та проведення процедури закупівель, оформленого протоколом № 5 від 13.04.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/2352/20 позов задоволено в повному обсязі, визнано недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради щодо організації та проведення процедури закупівель, оформленого протоколом № 5 від 13.04.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі №904/2352/20 встановлено, що « 22.02.2020 Комунальним підприємством “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA 2020-02-27-001800-а щодо проведення процедури відкритих торгів із закупівлі робіт: “капітальний ремонт покриття будівлі аеровокзалу на 400 пас./год., код відповідного класифікатора предмета закупівлі ДК 021:2015:45453000-7”. Капітальний ремонт і реставрація, місце виконання робіт: 50000, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Аеропорт, строк виконання робіт до 31.12.2020, умови оплати виконаних робіт - післяплата на підставі акту виконаних робіт, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 7 369 501 UAH, джерело фінансування закупівлі - кошти місцевого бюджету, дата та час розкриття тендерних пропозицій 16.03.2020 після завершення електронного аукціону.
Позивач виявив бажання взяти участь у відповідному тендері та відповідно до тендерної документації подав тендерну пропозицію.
Рішенням тендерного комітету Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради, оформленим протоколом № 5 від 13.04.2020, тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю “Будінвент” було відхилено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі”, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, а саме у зв'язку з ненаданням до складу тендерної пропозиції оригіналу або копії документу, який посвідчує особу керівника підприємства, що передбачено вимогами пункту 1.2. Розділу 3 тендерної документації.
Тендерний комітет Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради необґрунтовано відхилив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю “Будінвент” на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі”, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, а саме у зв'язку з ненаданням до складу тендерної пропозиції оригіналу або копії документу, який посвідчує особу керівника підприємства.»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвент» звернулось з позовом до комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Кривий Ріг» Криворізької міської ради про визнання недійсним рішення тендерного комітету комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради щодо організації та проведення процедури оформленого протоколом №7 від 18.05.2020 про відміну відкритих торгів стосовно закупівлі робіт за проектом Капітальний ремонт покрівлі, будівлі, аеровокзалу на 400 пас./год. (капітальний ремонт і реставрація (ДК 021:2015:45453000-7)).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 у справі №904/2946/20 позов задоволено, визнано недійсним рішення тендерного комітету комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг» Криворізької міської ради щодо організації та проведення процедури оформленого протоколом №7 від 18.05.2020 про відміну відкритих торгів стосовно закупівлі робіт за проектом Капітальний ремонт покрівлі, будівлі, аеровокзалу на 400 пас./год. (Капітальний ремонт і реставрація (ДК 021:2015:45453000-7)).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №904/2946/20 апеляційну скаргу комунального підприємства “Міжнародний аеропорт “Кривий Ріг” Криворізької міської ради залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 р. у справі № 904/2946/20 залишено без змін.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №904/2946/20 встановлено наступне.
«Згідно з п. 5 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про публічні закупівлі” в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019 р. “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
27.02.2020 р. КП “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради на веб-порталі уповноваженого органу було оприлюднене оголошення про проведення відкритих торгів UA 2020-02-27-001800-а щодо проведення процедури відкритих торгів із закупівлі робіт: “Капітальний ремонт покриття будівлі аеровокзалу на 400пас./год., код відповідного класифікатора предмета закупівлі ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, місце виконання робіт: 50000, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Аеропорт, строк виконання робіт до 31 грудня 2020 року, умови оплати виконаних робіт - післяплата на підставі акту виконаних робіт, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 7369501 UAH, джерело фінансування закупівлі - кошти місцевого бюджету, дата та час розкриття тендерних пропозицій 16.03.2020 після завершення електронного аукціону
Враховуючи, що процедури закупівель за вказаним проектом були розпочаті до введення в дію Закону №114-ІХ від 19.09.2019 р., то і завершення таких процедур повинно здійснюватись відповідно до порядку, що діяв до введення в дію вказаного Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (у відповідній редакції ) замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом).
Згідно з положеннями підпункту 1.1 пункту 1 розділу 6 Тендерної документації замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі та повідомлення про намір укласти договір, передбачених Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно із Законом.
Підпунктом 1.2 п. 1 розділу 6 Тендерної документації передбачено, що про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації.
Зі змісту протоколу № 7 від 18.05.2020 р. вбачається, що як підставу для прийняття рішення про відміну торгів, наведено значний обсяг наданих ТОВ “Крома” документів щодо підтвердження відповідності пропозиції кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам. При цьому, протокол відміни торгів № 7 від 18.05.2020 р. не містить обґрунтування неможливості усунення таких порушень.
Однак, наведені положення статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” не передбачають можливості відміни торгів в разі отримання тендерним комітетом значного обсягу документів від учасника торгів.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення тендерного комітету про відміну торгів прийнято в порушення чинного законодавства за відсутністю підстав, наявність яких обумовлює обов'язкову відміну торгів.»
Позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” відповідач рішення про намір укласти договір з ТОВ «Будінвест» у день набрання законної сили рішення у справі №904/2352/20 не прийняв, у строки, визначені ч.1 ст.32 Закону, повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу не оприлюднив та ТОВ «Будінвест», як переможцю торгів, не надіслав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвент" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької міської ради, в якій просить суд зобов'язати Комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт Кривий Ріг” Криворізької міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю “Будінвент” договір підряду на виконання робіт “Капітальний ремонт покрівлі будівлі аеровокзалу на 400 пас./год.” Капітальний ремонт і реставрація (код ДК 021:2015 - 45453000-7)” в редакції проекту Договору, зазначеній в тендерній документації.
Позивач вказує, що станом на дату подання цього позову відповідач жодних дій, спрямованих на укладення договору за результатами проведення відкритих торгів, не вчинив.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі” (у відповідній редакції) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Частинами 4, 5 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” унормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Відповадно до ст. 37 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За змістом ч.1-4 ст.183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників. Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому ст.181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа. Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
За загальним правилом додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз'яснення, пояснення до умов договору (угоди), перелік конкретних товарів, послуг, додаткові показники якості, технічні характеристики, особливі умови, вимоги, інструктивні застереження щодо експлуатації тощо.
Тобто, додатки до договору є його невід'ємною частиною, тому викладення умов додатків до договору є також обов'язковим в резолютивній частині рішення, на чому акцентував увагу і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/5798/17 (постанова від 18.12.2018).
Верховний Суд зазначає, що у вирішенні питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо укладення договору за результатами торгів, суд має дослідити відповідність цього договору вимогам тендерної документації та наявної пропозиції.
Так, відповідно до ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що ч.1 ст. 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду.
Відповідно до положень ч.9 ст.238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору,в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Отже, приписами процесуального закону встановлено, що у випадку прийняття рішення у спорі, що виник при укладанні договору резолютивна частина обов'язково повинна містити умови, на яких цей договір повинен бути укладений та якими в подальшому сторони будуть керуватися у своїх взаємовідносинах.
Проте, позовні вимоги, викладені в резолютивній частині позову, не відповідають вказаним вимогам законодавства.
Текст договору (в тому числі додатків до нього - за наявності) та тендерну документацію позивачем не подано, що унеможливлює дослідження умов договору на відповідність тендерній документації.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.
Правове значення при вирішенні спору між сторонами має обраний позивачем спосіб захисту, який є неналежним з огляду на наступне.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. (п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).
Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Системний аналіз вказаних законодавчих норм у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що господарюючий суб'єкт має право на судовий захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб, визначений законом.
Обраний позивачем спосіб захисту, зокрема, шляхом зобов'язання укласти договір в редакції проекту Договору, зазначеній в тендерній документації без викладення в резолютивній частині позову умов договору (без подання взагалі самого договору та тендерної документації) не є належним способом захисту з урахуванням обов'язку суду, передбаченого ч.9 ст.238 ГПК України щодо зазначення в резолютивній частині рішення умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Верховенство права, як основоположний принцип судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09.12.2010 у справі «Буланов та Купчик проти України» (пункт 36), яке набуло статусу остаточного 09.03.2011, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32), яке набуло статусу остаточного 30.08.2013, визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 14.09.2021
Суддя І.В. Мілєва