вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" вересня 2021 р. Cправа № 902/634/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шейгець І.В.
за участю представників
позивача Гордійчук А.М., договір №001/21 від 04.01.2021,
Олійник А.Б., контракт №14 від 09.04.2021, розпорядження №728-0 від 09.04.2021
відповідача Сільницький А.В., виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 10.08.2021
Білоус В.Є., наказ №66-ОД від 06.08.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за первісним позовом: Міського комунального підприємства "Аварійно-диспечерська служба" (вул. Андрія Первозванного, 17, м. Вінниця, 21030; вул. Андрія Первозванного, 54, м Вінниця, 21030)
до: Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, 15А, м. Віннниця, 21050)
про стягнення грошових коштів 817 733,84 грн.
за зустрічним позовом:Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, 15А, м. Вінниця, 21050)
до:Міського комунального підприємства "Аварійно-диспечерська служба" (вул. Первозваного, 17, м. Вінниця, 21030)
про стягнення 424 075,70 грн.
Міське комунальне підприємство "Аварійно-диспечерська служба" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації про стягнення 817733,84 грн. заборгованості, з яких: 676 316,94 грн. - основного боргу, 34 140,06 грн. - пені, 77 370,66 грн. - інфляційних збитків та 29 906,18 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору підряду на виконання робіт №9 від 27.03.2019 в частині проведення розрахунків за виконані роботи.
Ухвалою суду від 18.06.2021 відкрито провадження у справі №902/634/21 за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 17 серпня 2021 року.
12.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зустрічна позовна заява та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Зустрічна позовна заява обґрунтована безпідставно отриманими Генпідрядником від Замовника бюджетними коштами в сумі 424075,70 грн за додаткові роботи, які не були передбачені проектом.
Ухвалою від 14.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання №02-10-657 від 08.07.2021 Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації про відстрочення сплати судового збору, зустрічну позовну заяву №02-10-654 від 08.07.2021 Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви: 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
22.07.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача.
27.07.2021 до суду від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Листом № 902/634/21/1599/21 від 28.07.2021 за підписом т.в.о. голови суду повідомлено Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації, що суддя Маслій І.В. на час надходження заяви про усунення недоліків зустрічної позовної заяви перебуває у відпустці, тому питання про прийняття зустрічного позову до розгляду буде вирішено суддею після його виходу з відпустки.
10.08.2021 на адресу суду надійшла заява відповідача про зміну адреси учасника справи.
Ухвалою від 16.08.2021 суд постановив зустрічну позовну заяву Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації об'єднати в одне провадження з первісним позовом Міського комунального підприємства "Аварійно-диспечерська служба" для спільного розгляду, розгляд зустрічного позову призначити разом з первісним позовом у підготовчому засіданні на 17 серпня 2021р. о 09:30 год.
На визначену судом дату (17.08.2021) у судове засідання з'явились представники обох сторін. Представник позивача за первісним позовом повідомила суд про намір позивача скористатись процесуальним правом на подання відзиву на зустрічний позов.
Суд протокольною ухвалою постановив відкласти підготовче засідання на 07.09.2021 о 11:30.
20.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
06.09.2021 до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
07.09.2021 відповідачем за первісним позовом було подано клопотання про зупинення провадження у спрві.
На визначену судом дату (07.09.2021) у судове засідання зявились представники обох сторін. Представник відповідача у судовому засіданні підтримала клопотання №02-10-864 від 07.09.2021 про зупинення провадження у справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи кримінальної справи з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За наведеною нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі обґрунтовано, тим, що Вінницькою обласною прокуратурою за заявою Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації 05.07.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021020000000278 про вчинення кримінального правопорушення за об'єктом, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Як зазначає заявник, встановлення в кримінальній справі законності або протиправності підписання та оплати актіва виконаних робіт за роботи є об'єктивною підставою неможливості розгляду цієї справи до розгляду питання про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим суд звертає увагу заявника на те, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду кримінальної справи господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 902/634/21.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
З огляду на викладене, в клопотання відповідача №02-10-864 від 07.09.2021 про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею кримінальної справи, судом відхиляється як безпідставне.
Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову - відмовити. Представники відповідача за первісним позовом просили суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.09.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення та долучено її до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Позивач за первісним позовом обґрунтовує позовні вимоги наступним.
27.03.2019 між Міським комунальним підприємством "Аварійно-диспечерська служба" (в договорі Генпідрядник) та департаментом будівництва, містобудування та
архітектури Вінницької обласної державної адміністрації (в договорі Підрядник) укладено підрядний договір №19, згідно п 1.1. якого Генпідрядник в межах договіроної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по об'єкту «Реконструкція залу засідань, холу та нежитлових приміщень існуючої адмністративної будівлі під ляльковий театр по вул. Хмельницьке шосе ,7, м. Вінниця», здає виконані роботи замовнику, усуває недоробки в межах гарантійних строків експлуатації об'єкта, що виникли внаслідок неякісно виконаних робіт.
Договірна ціна робіт згідно проведеної процедури закупівлі становить 23 313 000,00 грн. (п. 3.1. Договору).
Якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, генпідрядник зобов'язаний протягом 5 днів повідомити замовника про обставини, що призведуть до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 5 днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього генпідрядника. Якщо генпідрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування йому завданих збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку із тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта (п. 3.3. та п. 3.4. Договору).
Як встановлено пп. 4.1-4.2 Договору після отримання письмового дозволу від Замовника Генпідрядник, на свій страх і ризик, виконує всі роботи передбачені Договором, а Замовник оплачує ці роботи, згідно з умовами Договору, після отримання відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування). Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі Акту виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, помісячно проміжними платежами в міру виконання робіт та надходження коштів з джерел фінансування. Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, шо підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний підписати подані Генпідрядником документи, шо підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 10 робочих днів з дня підписання документів Замовником.
Початком виконання робіт вважати день підписання Договору. Терміном фактичного закінчення виконання робіт вважати дату - акту виконаних робіт згідно проекту та додаткових робіт в разі їх виникнення. Строк виконання робіт до 01.08.2019,але до повного виконання Сторонами зобов'язань. (п.5.1.Договору).
Пунктом 18.1 Договору передбачено, що Приймання - передача закінчених робіт (об'єкта) буде здійснюватися відповідно до вимог діючого законодавства України, загальних умов та інших нормативних актів України, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.
Строк дії договору передбачено п. 20 Договору, у відповідності до якого Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2019. Строком Договору с час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки.
Разом з тим, згідно розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації №174 від 06.03.2020р. департамент будівництва, містобудування та архітектури Вінницької ОДА було припинено шляхом поділу на управління будівництва Вінницької ОДА та управління містобудування та архітектури Вінницької ОДА. Правонаступником майнових прав та обов'язків департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації, що підтверджується розпорядженням голови Вінницької ОДА №442 (том 1: а.с. 111-122).
Як зазначено позивачем в позовній заяві в ході виконання робіт, в травні 2019року, по Об'єкту представниками замовника та підрядника було виявлено необхідність у виконанні ряду робіт, які не були включені до проектної документації, та без яких неможливо було, як виконати роботи в технологічній послідовності, так і здійснити процедуру введення Об'єкту в експлуатацію в цілому.
Замовник після отримання відкоригованої проектної документації по Об'єкту, надіслав один її примірник на адресу Підрядника для розгляду та надання зауважень, що підтверджується листом Відповідача від 16.01.2020р. №04.2.22-101 на адресу Позивача (том 1: а.с. 123).
Замовник здійснив подачу повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи, такі зміни було зареєстровано, що підтверджується даними із Реєстру дозвільних документів на сайті (том 1: а.с.237-242).
Підрядник виконавши роботи (демонтажні роботи, роботи з благоустрою, роботи з озеленення та освітлення) надав замовнику на підписання акт виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ-З. Вартість виконаних робіт за актом склала 676 316,94грн. (том 1: а.с.244-245).
Крім того, замовником 10 грудня 2019р. було підписано актами приймання виконаних будівельних робіт ( том 1: а.с 246-248, том 2: а.с. 1-16).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялися листи щодо оплати виконаних робіт, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (том 2: а.с.17-21).
У відповідь на вказані листи, позивачу було спочатку повідомлено про відсутність у відповідача примірника акту виконаних робіт, а пізніше - про відсутність коштів на оплату виконаних робіт (том 2: а.с. 22-27).
В подальшому, в квітні 2021 року на електронну адресу Позивача від відповідача надійшло повідомлення про підготовку та надання на адресу управління будівництва Вінницької ОДА додатків до договору на додаткові роботи в 3-х примірниках та проект договору (том 2: а.с. 28). Згідно вказаного проекту договору, наданого Відповідачем, його додатками є договірна ціна, локальний кошторис, графік виконання робіт, графік фінансування робіт.
Позивачем 08.04.2021р. наручно надано в управління будівництва Вінницької ОДА в 3-х примірниках підписані зі своєї сторони договір та додатки. Позивач листом вих.№166 від 27.05.2021р. повторно надав вказані документи на підписання відповідачу.
Однак, як стверджує позивач, відповідач їх не підписав та примірник позивачу не повернув.
Оскільки відповідач відмовився від виконання своїх договірних зобов'язань, а підстава вказаної відмови, на думку позивача, є такою, що не передбачена чинним законодавством, як підстава для звільнення боржника від виконання зобов'язань, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення 817 733,84 грн. заборгованості, з яких: 676 316,94 грн. - основного боргу, 34 140,06 грн. - пені, 77 370,66 грн. - інфляційних збитків та 29 906,18 грн. - 3% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив, обгрунтовуючи свою позицію тим, що додатком 1 до договору підряду, укладеного між сторонами передбачено вид договірної ціни - тверда. При цьому, як стверджує відповідач, під час виконання підрядного договору жодних змін у частині збільшення складу та обсягу рбіт, ціни договору внесено не було, кошторис не змінювався, а тому виконані генпідрядником додаткові роботи не були передбачені умовами договору у зв'язку із чим відповідач відмовився оплатити їх.
З огляду на викладене просить у позові відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, звертаючи увагу суду на те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо виконання додаткових робіт, а також те, що відповідно до акту приймання виконаних робіт відповідачем було прийнято виконані роботи.
У зустрічному позові позивач за зустрічним/відповідач за первісним позовом підтвердив укладання між сторонами договору підряду №9 від 27.03.2019, а також звернув увагу суду на те, що замовником було виконано грошові зобов'язання за даним договором у сумі 23 313 000,00 грн. у повному обсязі.
При цьому позивач за зустрічним позовом визнав те, що за результатами аналізу прийнятих і оплачених Замовником Генпідряднику робіт, котрі мали виконуватися відповідно до умов Підрядного договору, встановлено, що Замовником прийнято до оплати й оплачено Генпідряднику, на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 19 від 02.12.2019 року за формою № КБ-2в, робіт та матеріальних ресурсів на суму 424 075,70 грн., котрі не передбачені проектно-кошторисною документацією на будівництво Об'єкту та умовами Підрядного договору.
Позивач за зустрічним позовом звернув увагу суду на те, що публічних закупівель на закупівлю робіт та матеріальних ресурсів в відображених в Акті, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» Замовником здійснено не було, договору підряду на закупівлю робіт та матеріальних ресурсів відображених в Акті, Замовником не укладалось. Будь-яких інших повноважень щодо взяття зобов'язань, пов'язаних з підписанням Акту, Замовник на той час не мав.
Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, незаконне підписання Акту, посадовими особами Замовника та Генпідрядника, призвело до безпідставного отримання Генпідрядником від Замовника бюджетних коштів в сумі 424 075,70 грн., в результаті чого завдано збитків державі, в особі Замовника, в розмірах вказаної суми.
У відзиві на позовну заяву відповідач за зустрічним позовом заперечив проти задоволення зустрічного позову, обгрунтовуючи свою позицію тим, що підставою для отримання коштів в грудні місяці 2019 року у розмірі 424 075,70грн. стали виконані відповідачем, як Генпідрядником, роботи згідно акту.
При цьому відповідач звертає увагу суду на те, що п. 3.3. Договору передбачено «Якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на ЗАМОВНИКА, ГЕНПІДРЯДНИК зобов'язаний протягом 5 днів повідомити ЗАМОВНИКА про обставини, що призведуть до виконання таких робіт, та подати ЗАМОВНИКУ пропозиції з відповідними розрахунками. ЗАМОВНИК протягом 5 днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього ГЕНПІДРЯДНИКА».
Під час виконання робіт по Договору періодично виникала необхідність у виконанні додаткових робіт, в тому числі і тих, які містяться в акті виконаних робіт №19 від 02.12.2019р.
У зв'язку з цим Генпідрядник надав Замовнику пропозиції разом з відповідними розрахунками, шляхом подання на затвердження дефектного акту від 05.11.2019р., який містив у собі перелік робіт і матеріальних ресурсів та локальний кошторис на будівельні роботи, який містив у собі вартість робіт та матеріальних ресурсів. При уьому Генпідрядник не визначав самостійно перелік і обсяги додаткових робіт. Визначення переліку і обсяг; відбувалось за участю представників обох сторін: як Генпідрядника, так і Замовника. Підтвердженням вказаного є підписи на дефектному акті представників Генпідрядника (інженер Горопашний О.В., начальник дільниці Олексієнко Д.Ю.), представника Замовника (інженер технічного нагляду Ніколаєв І.В.) та представника проектної організації (головний інженер проекту Богатчук С.А.) (том 2: а.с.155).
У зв'язку із цим відповідач за зустрічним позовом вважає, що обома сторонами Договору вчинено дії, які передбачені пунктом 3.3. Договору та які спрямовані на досягнення згоди щодо виконання додаткових робіт.
Крім того, Генпідрядник не зупиняв виконання додаткових робіт, на підставі абз.2 частини 3 статті 877 ЦК України, та п.25 Загальних умов, оскільки отримав від Замовника відповідь на своє повідомлення - затверджений дефектний акт від 05.11.2019р., тобто погоджені перелік і обсяги додаткових робіт з урахуванням їх вартості.
У відповіді на відзив позивач за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги та аргументував свою позицію безпідставністю набуття відповідачем коштів у зв'язку із відсутністю правової підстави для їх набуття, так як дефектний акт, на який посилається у відзиві відповідача був підписаний неповноважним представником позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити з огляду на нижчевикладене.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Як зазначалося раніше, Договірна ціна робіт згідно проведеної процедури закупівлі становить 23 313 000,00 грню (п. 3.1. Договору).
Якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, генпідрядник зобов'язаний протягом 5 днів повідомити замовника про обставини, що призведуть до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 5 днів розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього генпідрядника.
Як встановлено пп. 4.1-4.2 Договору після отримання письмового дозволу від Замовника Генпідрядник, на свій страх і ризик, виконує всі роботи передбачені Договором, а Замовник оплачує ці роботи, згідно з умовами Договору, після отримання відповідного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).
Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі Акту виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, помісячно проміжними платежами в міру виконання робіт та надходження коштів з джерел фінансування. Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, шо підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний підписати подані Генпідрядником документи, шо підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 10 робочих днів з дня підписання документів Замовником.
Позивач роботи за Договором виконав на загальну суму 676 316,94 грн, що підтверджується підписаними сторонами, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, Актом приймання виконаних робіт від 10 грудня 2019. Крім того, факт визнання відповідачем правомірності виконання додаткових робіт підтверджується оплатою вказаних робіт на суму 424 075,70 грн., про стягнення яких відповідач за первісним позовом клопоче у зустрічній позовній заяві.
Судом встановлено, що відповідач як до звернення з позовом до суду так і в ході судового розгляду справи свій обов'язок по сплаті коштів за виконані роботи не виконав в повній мірі.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 676 316,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу в первісній позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 34 140,06 грн - неустойки, 77 370,66 грн. - інфляційних втрат та 29 906,18 грн - 3% річних.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Приписами ч. 4 ст. 631 Цивільного Кодексу України, ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки заявлені до стягнення розмір неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з 34 140,06 грн - неустойки, 77 370,66 грн. - інфляційних втрат та 29 906,18 грн - 3% річних підлягають задоволенню.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про стягнення безпідставно отриманих коштів задоволенню не підлягає з огляду на те, що, як спростовано відповідачем, підставою для отримання коштів в грудні місяці 2019 року у розмірі 424 075,70грн. стали виконані Відповідачем, як Генпідрядником, роботи згідно акту виконаних робіт №19 від 02.12.2019р. Вказаний акт підписаний повноважними представниками обох сторін Договору, відповідність робіт та матеріальних ресурсів вимогам замовника були перевірені інженером технічного нагляду, розцінки перевірені інженером-кошторисником, про що наявні відмітки на акті. Вказаний акт містить посилання на договір, в межах якого виконуватись вказані в ньому роботи, та найменування об'єкту будівництва - це договір №9 від 27.03.2019р., «Реконструкція залу засідань, холу та нежитлових приміщень існуючої адміністративної будівлі під ляльковий театр по вул. Хмельницьке шосе,7 у м.Вінниці».
У зв'язку з тим, що під час виконання робіт по Договору періодично виникала необхідність у виконанні додаткових робіт у відповідності до п.3.3. Договору Генпідрядник надав Замовнику пропозиції разом з відповідними розрахунками, шляхом подання на затвердження дефектного акту від 05.11.2019р., який містив у собі перелік робіт і матеріальних ресурсів та локальний кошторис на будівельні роботи, який містив у собі вартість робіт та матеріальних ресурсів, (том 2: а.с.155-157).
Як слідує з матеріалів справи, визначення переліку і обсягу додаткових робіт відбувалось за участю представників обох сторін: як Генпідрядника, так і Замовника. Підтвердженням вказаного є підписи на дефектному акті представників Генпідрядника (інженер Горопашний О.В., начальник дільниці Олексієнко Д.Ю.), представника Замовника (інженер технічного нагляду Ніколаєв І.В.) та представника проектної організації (головний інженер проекту Богатчук С.А.).
Вказаний дефектний акт затверджений Замовником (заступник директора департаменту Гужва Л.П.), що означає погодження Замовника у виконанні додаткових робіт та прийняття ним рішення про виконання цих робіт, як передбачено пунктом 3.3. Договору.
Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви.
В зв'язку з задоволенням первісних позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що позивачем в позовній заяві зазначено стосовно розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються договором про надання юридичних послуг №001/21 від 04.01.2021, який укладено між позивачем та адвокатським бюро «Алли Гордійчук», свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, Ордером серія ВН № 105892 від 17.06.2021, актом виконаних робіт (наданих послуг) №5-с від 14.06.2021 на суму 12 000,00 грн., платіжним дорученням № 6216 від 16.06.2021 на суму 6000,00 грн.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України №922/445/19 від 03.10.2019.
Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.
З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, 15А, м. Віннниця, 21050; код ЄДРПОУ 43723542) на користь Міського комунального підприємства "Аварійно-диспечерська служба" (вул. Андрія Первозванного, 17, м. Вінниця, 21030; вул. Андрія Первозванного, 54, м Вінниця, 21030 код ЄДРПОУ 13328305) 676 316,94 грн. - основного боргу, 34 140,06 грн. - пені, 77 370,66 грн. - інфляційних збитків, 29 906,18 грн. - 3% річних, 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 12 882,96 грн. - витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.
5. Витрати на сплату судового збору за зустрічним позовом в сумі 6 361,14 грн залишити за Управлінням будівництва Вінницької обласної державної адміністрації.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - adsvinnica@gmail.com, відповідача - upr_bud@vin.gov.ua
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 14 вересня 2021 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Андрія Первозванного, 17, м. Вінниця,21030; вул. Андрія Первозванного, 54, м Вінниця, 21030)
3 - відповідачу (вул. Соборна, 15А, м. Віннниця, 21050)